Рішення

від 29.05.2017 по справі 910/24022/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017 Справа № 910/24022/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

до Державного агентства з питань електронного урядування України

про стягнення 96 098, 48 грн.

за участю представників:

від позивача:Казьмірова І.В.- представник за довіреністю № 125 від 12.12.2016 р. від відповідача:Ногін В.В.- представник за довіреністю № 1/06-1-1579 від 30.11.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернувся Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (далі - НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського") з позовом до Державного агентства з питань електронного урядування України (далі - Державне агентство урядування) про стягнення 96 098, 48 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору про оренду нерухомого майна, а також договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 238/494 від 03.07.2014 р., Державне агентство урядування не виконало взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати передбачених договорами платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" просить суд стягнути з Державного агентства урядування витрати на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг та витрати на відшкодування податку на землю у сумі 96 098,48 грн. за період з січня 2015 р. по липень 2015 р.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що договір на відшкодування витрат балансоутримувачу був укладений із позивачем на виконання бюджетної програми Виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва , а оскільки у 2015 році вказана програма була віднесена до бюджетного фінансування Міністерства освіти і науки України, то саме вказаний орган має оплачувати надані послуги балансоутримувачу. Також подав свою редакцію договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг - № 238/494-14 від 15.07.2014 р., який був взятий на облік у Державній казначейській службі України, та вважав, що саме даний договір має бути підставою даного позову. Просив відмовити у задоволенні позову.

Також представник відповідача заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за своє правовою природою є адміністративним договором та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши вказане клопотання, судом було відмовлено у його задоволенні з тих підстав, що спір між сторонами є господарським, виходячи із приписів ст. 12 ГПК України та роз'яснень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , відповідно до яких господарському суду підвідомчий спір за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п.п. 3.1, 3.2).

Отже, саме господарським судом вирішуються усі спори між суб'єктами господарської діяльності, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням і розірванням господарських договорів між суб'єктами господарювання і органами державної влади і органами місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що у даному випадку договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг є господарським, а не адміністративним договором, хоч його стороною є центральний орган виконавчої влади. При цьому суд враховує, що відповідач у спорі виступає як суб'єкт господарювання, а не суб'єкт владних повноважень і характер спірних правовідносин свідчить, що між сторонами виникли господарські правовідносини щодо утримання орендованого відповідачем нерухомого майна, надання комунальних послуг та відшкодування витрат за цим договором. Вказаний договір не має ознак адміністративного, де зміст правочину складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, а відносини носять характер підпорядкованості чи підконтрольності.

Отже, розглянувши спір по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 20.11.2011 р. між Фондом державного майна України (далі - орендодавець) та Державним агенством з питань науки, інновацій та інформатизації України (далі - Держінформнауки), правонаступником якого є Державне агентство з питань електронного урядування України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 255 від 04.06.2014 р. Про деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади , був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 494 (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 832,0 кв.м., що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України та обліковуються на балансі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут , правонаступником якого є НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" (далі - балансоутримувач), а саме - нежитлові приміщення № 1, № 2, № 3 цокольного поверху будівлі гуртожитку № 15, загальною площею 86,0 кв.м. розміщені за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 5; нежитлові приміщення № 1, № 3, № 4, № 5 цокольного поверху, коридори; приміщення №№ 6, 7, 8. 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 четвертого поверху, коридор, туалетні кімнати та сходи з цокольного поверху по четвертий поверх навчального корпусу № 31, загальною площею 746,0 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 7а.

Майно передається в оренду з метою розміщення Українського науково-технологічного центру (п. 1.2 договору оренди).

Згідно з п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щорічно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім періодом, відповідно до пропорцій розподілу, установлених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.10 договору оренди орендар зобов'язаний протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансотримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Договір оренди укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 20.12.2011 року по 19.11.2014 року включно (п. 10.1).

Також судом встановлено, що 03.07.2014 р. між Національним технічним університетом України Київський політехнічний інститут , правнаступником якого є НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського", (далі - балансоутримувач) та Державним агенством з питань науки, інновацій та інформатизації України (далі - Держінформнауки), правонаступником якого є Державне агентство з питань електронного урядування України (далі - орендар), був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 238/494 (далі - договір на відшкодування витрат), відповідно до якого орендар сплачує витрати балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та відшкодовує надані комунальні послуги орендарю за користування приміщенням загальною площею 832,0 кв.м., що знаходиться на балансі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут , правонаступником якого є НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського", яке передане орендарю на підставі договору оренди № 494 від 20.12.2011 р. (п.п. 1.1, 1.3 договору на відшкодування витрат).

Відповідно до п. 1.4 договору на відшкодування витрат балансоутримувач забезпечує виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням майна та прилеглої прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, якщо інше випливає з характеру наданих балансоутримувачем за цим договором.

Орендар сплачує балансоутримувачу комунальні послуги та плату за користування земельною ділянкою за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання. Сума витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю складає 194 300,00 грн. за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. Оплата на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендаря здійснюється орендарем відповідно до акта наданих послуг (п. 2.1 договору на відшкодування витрат).

Відповідно до п. 2.2 договору розмір комунальних витрат, експлуатаційних платежів та відшкодування податку на землю може змінюватись в разі зміни методики їх розрахунку, змін централізованих цін і тарифів розміру земельного податку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014 р. (п. 8.1).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору оренди, 20.12.2011 р. Фонд державного майна України та Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут , правонаступником якого є НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського", передали, а Держінформнауки, правонаступником якого є Державне агентство урядування, прийняло в користування об'єкт оренди, загальною площею 832,0 кв.м., про що свідчить акт прийому-передачі державного нерухомого майна від 20.12.2011 р. № 494.

Отже, за договором оренди № 494 від 20.11.2011 р. у відповідача виник обов'язок сплачувати орендні платежі, а за договором про відшкодування витрат № 238/494 від 03.07.2014 р. - компенсувати витрати на утримання орендованого нерухомого майна, суми податку на землю та надання комунальних послуг.

Під час розгляду справи відповідач, заперечуючи проти позову, надав суду свій примірник договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг орендарю за № 238/494-14 від 15.07.2014 р., укладеного між Національним технічним університетом України Київський політехнічний інститут та Державним агенством з питань науки, інновацій та інформатизації України, та вважав, що розгляд справи повинен здійснюватись за цим договором. Дослідивши обидва договори, суд встановив, що дати та номери їх є різними, також сума договору та строк його дії у договорі № 238/494 від 03.07.2014 р. та договорі № 238/494-14 від 15.07.2014 р. є неоднаковими (п. 2.1). Отже, наданий відповідачем договір суд до уваги не прийняв, оскільки вважає його таким, що не узгоджується з матеріалами справи та не є підставою для обгрунтування позовних вимог у даному спорі, тобто фактично відповідачем був наданий на розгляд суду інший договір.

Пунктом 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вже було зазначено, позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на обов'язок відповідача оплачувати надані комунальні послуги та витрати балансоутримувача саме на підставі договору № 238/494 від 03.07.2014 р., який він додав до позову, тому саме даний договір є підставою позовних вимог НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" до Державного агенства урядування, що розглядаються у даній справі. При цьому відсутність на примірнику позивача відмітки Державної казначейської служби України про взяття його на облік, на що вказував представник відповідача, не впливає на обгрунтованість позовних вимог позивача.

Далі судом встановлено, що договір оренди № 494 від 20.11.2011 р. припинив свою дію 19.11.2014 р., а договір на відшкодування витрат № 238/494 від 03.07.2014 р. - 31.12.2014, при цьому автоматична пролонгація умовами вказаних договорів не передбачена, додаткових угод щодо продовження дії договорів сторонами також укладено не було, у зв'язку із чим Державне агентство урядування повернуло, а Фонд державного майна України та НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" прийняло з оренди нерухоме майно загальною площею 832 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) від 13.08.2015 р.

Таким чином, судом встановлено, що орендованим майном відповідач користувався у період з 20.12.2011 р. по 13.08.2015 р.

Однак, після припинення дії договору на відшкодування витрат № 238/494 від 03.07.2014 р., починаючи з січня 2015 р. по липень 2017 р., Державне агентство урядування перестало сплачувати передбачені договором платежі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з відшкодування витрат за комунальні послуги та витрат на утримання нерухомого майна у загальній сумі 96 098,48 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями представника позивача.

Відповідно до пункту 4.1.3 договору на відшкодування витрат орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату на рахунок балансоутримувача за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та відшкодування податку на землю.

Відповідно до п. 2.3 договору на відшкодування витрат у випадку закінчення (дострокового припинення) дії цього договору орендар сплачує належні до сплати платежі, визначені у п. 2.1 договору, виходячи із строку фактичного користування майном до дня підписання акта прийому-передачі приміщення з орендного користування.

Отже, зважаючи на ту обставину, що Державне агенство урядування користувалося державним майном (орендованим приміщенням) фактично поза межами дії договору з січня 2015 р. по липень 2015 р., суд вважає, що у відповідача виник обов'язок з відшкодування витрат за комунальні послуги та витрат на утримання нерухомого майна.

Також частиною 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ч. 1 ст. 796 ЦК України).

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено обов'язок власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, сплачувати земельний податок.

Пунктом 2.1 договору на відшкодування витрат передбачено, що оплата на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендаря здійснюється орендарем відповідно до акту наданих послуг. Розмір комунальних витрат, експлуатаційних платежів та відшкодування податку на землю може змінюватись в разі зміни методики їх розрахунку, змін централізованих цін і тарифів розміру земельного податку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість Державного агентства урядування в розмірі 96 098,48 грн. підтверджується розшифровками рахунків на водопостачання та водовідведення, розрахунками спожитого опалення та розрахунками спожитої відповідачем електричної енергії згідно з приладами обліку за період січень-липень 2015 р.

Проте, відповідач доказів належного виконання зобов'язань за господарським договором не надав та не спростував доводів позивача, а відтак - заборгованість з відшкодування податку на землю, витрат за комунальні послуги та витрат на утримання нерухомого майна у сумі 96 098,48 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Твердження Державного агенства урядування про те, що обов'язок зі сплати вказаної заборгованості повинен бути покладений на Міністерство освіти і науки України, як на головного розпорядника бюджетних коштів, який здійснює фінансування бюджетної програми Виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва , суд не приймає до уваги, оскільки стороною, як договору оренди, так і договору на відшкодування витрат, визначено Державне агенство з питань науки, інновацій та інформатизації України, правонаступником якого є Державне агентство урядування.

При цьому, матеріали справи свідчать, що у подальшому між НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" (балансоутримувач) та Міністерством освіти та науки України (орендар) був укладений окремий договір на відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг № 78/243 від 01.10.2015 р., за яким у орендаря виник особистий (окремий) обов'язок здійснювати відшкодування витрат за утримання нерухомого майна балансоутримувачу, що також підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Доводи відповідача, що під час реорганізації згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 255 від 04.06.2014 р. "Про деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади" повноваження Міністерства освіти та науки України та Державного агенства урядування були розподілені (розмежовані), в тому числі і в сфері фінансування цих установ, суд відхиляє, оскільки відповідачем не надано доказів того, яким чином розподілявся баланс Державного агенства з питань науки, інновацій та інформатизації України та, що спірна сума заборгованості була передана на баланс Міністерства освіти та науки України.

Додатково суд зазначає, що умовами договору № 238/494 від 03.07.2014 р, укладеного між НТУУ "КПІ ім. І.Сікорського" та Державним агенством урядування, не передбачено виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування витрат саме за рахунок коштів, виділених Міністерству освіти і науки України.

Щодо посилань відповідача на те, що договір на відшкодування витрат не фінансувався з державного бюджету суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання обов'язку сплатити вартість наданих послуг та компенсувати позивачу витрати на утримання майна, тобто це не є підставою для невиконання своїх господарських зобов'язань (постанова Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 р., рішення Європейського Суду з прав людини у справах Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус від 8 жовтня 2005 року та Бурдов проти Росії (заява № 59498/00)).

Отже, у даному випадку суд вважає, що Державне агентство з питань електронного урядування України не довело суду відсутності у нього обов'язку відшкодувати балансоутримувачу витрати на утримання орендованого нерухомого майна, податку на землю та сплату комунальних послуг.

На підставі викладеного, позовні вимоги НТУУ "КПІ ім. І. Сікорського" про стягнення заборгованості у сумі 96 098,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У разі задоволення позову судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" до Державного агентства з питань електронного урядування України про стягнення 96 098, 48 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного агентства з питань електронного урядування України (03150, м. Київ, Димитрова, 24, ідентифікаційний код 37471818) на користь Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 37, ідентифікаційний код 02070921) заборгованість у розмірі 96 098 (дев'яносто шість тисяч дев'яносто вісім) грн. 48 коп., судовий збір у сумі 1 441 (одна тисяча чотириста сорок одна) грн 48 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 травня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 9 червня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.