Постанова

від 07.06.2017 по справі 926/4772/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р. Справа № 926/4772/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (пред-к за дов.)

від відповідачів : не з'явилися.

від третьої особи (скаржник) - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 23.03.2017 року б/н

на рішення господарського суду Чернівецької області від 27.02.2017 року (головуючий суддя Проскурняк О.Г.)

у справі № 926/4772/16

за позовом Публічного акціонерного товаривства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"

до відповідачів

1 . Новоселицька міська рада Чернівецької області

2 . Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімекс Ойл"

3. Відділ Держгеокадастру у Новоселицькому районі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПАТ «КБ Приватбанк»

про визнання незаконним рішення Новоселицької міської ради, договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права, скасування запису

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.02.2017 року у справі № 926/4772/16 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення №41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області 41 сесії 6 скликання про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Стімекс Ойл» земельної ділянки, загальною площею 3,1587 га., кадастровий номер 7323010100:01:009:0205, яка знаходиться: Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Чернівецька, 2. Припинено провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення №41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області від 21 жовтня 2014 року та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205 у державному реєстрі прав. Припинено провадження у справі в частині зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205. Стягнуто з Новоселицької міської ради Чернівецької області на користь Регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у сумі 2067,00 грн.

Рішення суду про задоволення позову мотивоване тим, що, враховуючи, що на земельній ділянці відповідача-2 знаходяться смуга відведення під'їзної колії, яка перебуває в державній власності, неправомірним є прийняття рішення щодо передання в оренду ТзОВ «Стімекс Ойл» спірної земельної ділянки.

Рішення суду про припинення провадження за вимогами про визнання договору недійсним та скасування держаної реєстрації права мотивоване тим, що оскільки договір оренди земельної ділянки №27 від 10 грудня 2014 року є припиненим, тому провадження у справі в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення №41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області від 21 жовтня 2014 року та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205 у державному реєстрі прав слід припинити за відсутності предмету спору.

Рішення суду першої інстанції про припинення провадження у справі за вимогою про зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205, оскільки даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, а є предметом розгляду, в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ Приватбанк просить дане рішення скасувати в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В іншій частині просить рішення залишити без змін. Апеляційну скаргу мотивує тим, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення спірне рішення Новоселицької міської ради не було актуальним та таким, що порушувало права позивача, оскілки спірний договір оренди було розірвано, а земельну ділянку - повернуто позивачу.

Згідно ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що земельна ділянка, на якій розташована під'їзна колія та увійшла до статутного капіталу ПАТ Українська залізниця , належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, та не може бути передана у приватну власність, а тому Новоселицька міська рада не мала законного повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення господарського суду першої інстанції - скасувати частково з наступних підстав.

Встановлено, що 21 жовтня 2014 року Новоселицькою міською радою Чернівецької області прийнято рішення №41/22 41 сесії 6 скликання про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Стімекс Ойл» земельної ділянки, загальною площею 3,1587 га., кадастровий номер 7323010100:01:009:0205, яка знаходиться: Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Чернівецька, 2.

10 грудня 2014 року між Новоселицькою міською радою та ТзОВ «Стімекс Ойл» укладено договір оренди земельної ділянки №27, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку для обслуговування комплексу нежитлових будівель нафтобази. Право оренди відповідача було зареєстровано у відповідному реєстрі прав.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 2015 року, Новоселицька міська рада передала, а ТзОВ «Стімекс Ойл» прийняло земельну ділянку в натурі, площею 3,1587 га., згідно плану земельної ділянки.

В подальшому, при проведенні інвентаризації земель смуги відведення регіональна філія "Львівська залізниця" по виробничому структурному підрозділу "Чернівецька дистанція колії" виявлено, що за напрямком Чернівці-Окниця в адміністративних межах м. Новоселиця та смуги відведення залізниці в безпосередній близькості до залізничного полотна розташована земельна ділянка, яка передана в оренду ТзОВ "Стімекс Ойл" згідно рішення Новоселицької міської ради, площею 3,1587 га., в той час як ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить 3,5 м. від осі колії, у зв'язку із чим відбулось накладення частини земельної ділянки, переданої у користування ТзОВ "Стімекс Ойл" на смугу відведення залізничної колії. Саме таку ширину смуги відведення у даному місці підтверджено ГОСТом 9238-83.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, загальною площею 0,5796 га. ДТГО «Львівська залізниця» , правонаступником якої є регіональна філія «Львівська залізниця» , підписаного представником позивача та начальником відділу Держземагенства у Новоселицькому районі, встановлено, що в межах Новоселицької міської ради, під під'їзними коліями №18,19,20,24 за напрямком Чернівці-північні - Окниця, розташована земельна ділянка ТзОВ "Стімекс Ойл", на якій знаходяться під'їзні колії, відповідно до графічного матеріалу, наданого ПП "РІГА". З даної технічної документації вбачається, що площа земель залізниці в межах спірної ділянки, переданої в оренду, становить 0,0258 га.

На земельній ділянці, розміри якої визначені вищезазначеним ГОСТом, розташована під'їзна колія № 18 ТОВ Мавекс-Ойл , ст. Новоселиця, інвентарний номер 020125011, введена в експлуатацію у 1963 році, яка є державною власністю і перебуває на балансі ПАТ Українська залізниця регіональна філія Львівська залізниця , що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів № 11.

Відповідно до передавального акта ДТГО Львівська залізниця від 03.08.2015 року та наказу ПАТ Українська залізниця № 47 від 01.12.2015 року відповідно до переліку майна, об'єкт верхня будова під'їзної колії № 18 ТОВ мав екс-Ойл ст. Новоселиця за інвентарним номером 020125011 ввійшов до статутного капіталу ПАТ Українська залізниця .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових парв на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна, а саме комплексу нежитлових будівель - нафтобаза, за адресою: Чернівецька обл., Новоселицький р-н, м.новоселиця, вул. Чернівецька, буд. 2, перебуває у приватній власності, а саме в ПАТ КБ Приватбанк .

Предметом позову позивач обрав вимоги про:

визнання незаконним рішення №41/22 від 21.10.2014 року Новоселицької міської ради Чернівецької області 41 сесії 6 скликання про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Стімекс Ойл» земельної ділянки, загальною площею 3,1587 га., кадастровий номер 7323010100:01:009:0205, яка знаходиться: Чернівецька обл., м. Новоселиця, вул. Чернівецька, 2.

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення №41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області від 21 жовтня 2014 року;

скасування державної реєстрації права на земельну ділянку за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205 у державному реєстрі прав.

Позов подано до суду - 26.12.2016 року згідно відбитку поштового штампу на конверті.

Як також встановлено судами, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, договір оренди земельної ділянки №27 від 10 грудня 2014 року припинено шляхом розірвання, відповідно до прийнятого Новоселицькою міською радою рішення №15/16 від 02 лютого 2017 року Про припинення дії договору оренди №27 земельної ділянки по вул. Чернівецькій, 2, в м.Новоселиця, від 1012.2014 року, укладеного з ТОВ Стімекс Ойл .

Так, відповідно до акту повернення земельної ділянки від 03 лютого 2017 року, ТзОВ "Стімекс Ойл" повернув, а Новоселицька міська рада прийняла в натурі земельну ділянку, загальною площею 3,1587 га., яка знаходиться за адресою: м. Новоселиця, вул. Чернівецька, 2 (кадастровий номер 7323010100:01:009:0025).

Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки у ТзОВ "Стімекс Ойл", відповідно до угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, припинено від 06 лютого 2017 року.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. (постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року)

Щодо ролі органу місцевого самоврядування, то колегія суддів зазначає, що роз`яснення з цього приводу містяться в постанові Верховного Суду України, від 27.04.2010 р. N 21-2328во09, згідно з якою до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Земельні відносини поділяються на публічні і приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Постановою ВСУ № 21-291а11 була сформована обов'язкова для всіх суб'єктів правозастосування правова позиція, відповідно до якої при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею.

За таких обставин заявлені у справі позовні вимоги про визнання рішення міської ради недійсним, про визнання недійсним договору оренди, укладеного на підставі зазначеного рішення міської ради та скасування державної реєстрації права оренди пов'язані між собою підставами позову, поданими доказами, випливають із тих же правовідносин, що мають приватноправовий характер, орган місцевого самоврядування в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника на укладення договору, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Також, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205.

Як вбачається, із позовної вимоги, зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205, відноситься до адміністративного спору та стосується публічно-правових відносин, а тому не підлягає розгляду в господарським судах.

Частиною 1 статті 80 ГПК України унормовано, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Так, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі у частині позову про зобов'язання відділу Держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205, оскільки даний спір не підлягає розгляду у господарському суді, а є предметом розгляду в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Зазначене також підтверджується Постановами Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 р. справа № 2а-175/2593,13, 15 лютого 2017 року спарва № 814/1004/15.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно із приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Згідно зі ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Статтею 83 названого Кодексу унормовано, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт» .

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Частиною 2 статті 6 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що смуга відведення - це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв'язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про транспорт» унормовано, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про транспорт» , яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України, встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до частини 1 статті 4 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у колективну та приватну власність, належать землі транспорту (ст.4 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України, встановлено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Землями транспорту, зв'язку та іншого призначення визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного та трубопровідного транспорту, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередачі та зв'язку (стаття 69 Земельного кодексу України).

Наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено Законом (постанова Верховного суду України від 24 червня 2015 року справа № 3-900 гс).

Слід зазначити, що передана в орнеду відповідачу - 2 земельна ділянка є сформована, з присвоєним кадастровим номером, а відтак цілісно є об'єктом цивільних прав.

Відтак, суд першої інстанції, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені ним обставини, дійшов правильного висновку, що спірне рішення №41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області 41 сесії 6 скликання від 21 жовтня 2014 року прийнято з порушенням наданих органу місцевого самоврядування повноважень та має бути визнано недійсним.

Доводи апеляційної скарги відповідних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Виходячи з того, що акт ненормативного характеру, виданий органом місцевого самоврядування при прийняття рішення про продаж земельної ділянки вичерпує свою дію його виконанням, підставою для набуття особою речового права та, відповідно, обставиною, що порушує права позивача, є укладення відповідного договору. Визнання недійсним акта ненормативного характеру, який вичерпав свою дію його виконанням, може бути належним способом захисту порушеного права, у разі оскарження такого акта у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів. Тобто самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних акт (згідно з правовою позицією Верховного Суду України за постановою від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14).

Відповідно до п.15 ч.1 ст.26 та ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування , рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7рп/2009 ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення).

Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11).

Враховуючи наведене, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було укладено спірний договір оренди, апеляційний суд вважає, що позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 27 від 10.12.2014 року є підставним та обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про припинення провадження у зв'язку з розірванням договору оренди за згодою сторін, оскільки оцінка на відповідність закону такого надається судом на момент його вчинення, а розірвання договору не є перешкодою для визнання такого недійсним. А тому рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди слід скасувати з прийняттям в цій частині рішення про задоволення позову.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки у ТзОВ "Стімекс Ойл", відповідно до угоди про дострокове розірвання договору оренди землі, припинено від 06 лютого 2017 року (а.с.96).

Згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що провадження у справі в частині скасування державної реєстрації права на земельну ділянку за кадастровим номером 7323010100:01:009:0205 у державному реєстрі прав слід припинити за відсутності предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте без урахування усіх обставин справи та доказів, а тому підлягає частковому скасуванню.

За розгляд справи в суді першої інстанції апеляційний суд залишає рішення про розподіл судового збору, здійснений судом першої інстанції, без змін. Щодо розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції повністю за всіма позовними вимогами, а не в оскаржуваній частині, враховуючи, що скаржником оскаржено рішення суду першої інстанції лише за однією позовною вимогою, і в цій частині рішення залишено без змін, то за таких обставин апеляційний суд вважає, що сплачений скаржником судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 23.03.2017 року б/н - задоволити частково.

2. Рішення господарського суду господарського суду Чернівецької області від 27.02.2017 року у справі № 926/4772/16 в частині припинення провадження у справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення № 41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області від 21 жовтня 2014 року, - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

3. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення № 41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області від 21 жовтня 2014 року, - задоволити. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі рішення № 41/22 Новоселицької міської ради Чернівецької області від 21 жовтня 2014 року.

4. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст складено 12.06.2017.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_1