Постанова

від 07.06.2017 по справі 918/135/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Справа № 918/135/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача 1: представник не з'явився

відповідача 2: представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 2 - Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Укрспирт" від 13.04.2017р. на рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.17р. у справі № 918/135/17 (суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" до відповідачів:

1) Приватного підприємства фірми "Алрі"

2) Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

про стягнення в сумі 3 188 980,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.03.2017р. у справі №918/135/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" до Приватного підприємства фірми "Алрі", Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 3 188 980грн. та 47 849,71грн. судового збору; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1000грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з ДП "Укрспирт" сум передоплати в розмірі 3 188 980,00грн. за договором поставки №73 від 11.11.2013р. ґрунтуються на законі, є правомірними та відповідачем-2 не спростовані; оскільки, останній не виконав своїх зобов'язань в забезпечення яких укладався договір поруки, а поручитель не виконав зобов'язання забезпеченого порукою у добровільному порядку, вимога в частині стягнення 1000,00грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. також підлягає до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернувся до суду з апеляційною скаргою №13/04/17 від 13.04.2017р. в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2017р. у справі №918/135/15 ; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; стягнути з позивача суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 52 635,00грн.

В уточненні до прохальної частини апеляційної скарги, скаржник просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2017р. у справі №918/135/17 ; прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" у задоволенні позовних вимог повністю; стягнути з позивача суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 52 635,00грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є протиправним, незаконним, необґрунтованим, безпідставним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, без дослідження всіх обставин у справі, а висновки викладені в оскаржуваному рішення взагалі не відповідають обставинам справи. Щодо безпідставного стягнення коштів та фактичного виконання умов договору №73 від 11.11.2013р. апелянт зазначає, наступне. Суд першої інстанції безпідставно, без дослідження всіх доказів і обставин у справі встановив заборгованість відповідача-2 перед позивачем за договором №73 від 11.11.2013р., як це заявляв та стверджував позивач у розмірі 3188980,00грн. за невиконання умов договору щодо поставки товару та неповернення одержаної попередньої оплати. Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки ДП "Укрспирт" повністю виконало умови договору та здійснило поставку КМПА. Враховуючи норми цивільного законодавства щодо належного виконання зобов'язання, та норми ГПК України щодо обов'язку доказування при вирішення господарського спору, скаржник зазначає, що ним було надано до суду видаткові накладні, що підтверджують виконання умов договору №73 від 11.11.2013р. Однак, видаткові накладні №№360, 361, 362 від 18.03.2014р.; №№363, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370 від 19.03.2014р.; №373 від 21.03.2014р.; №№377, 378 від 24.03.2013р.; №№381, 383, 384 від 27.03.2014р.; №386 від 02.04.2014р. на загальну суму 3 385 468,80грн. були повністю проігноровані судом, останній з невідомих причин зробив безпідставний висновок, що вищезазначені накладні не відносяться до предмету позовних вимог, хоча вони стосувалися саме цього договору. Відповідач-2 повністю виконав свої зобов'язання за договором №73 від 11.11.2013р. Щодо порушення правил територіальної підсудності апелянт зазначає, що позивач звернувся з позовом про стягнення коштів з: 1) ДП "Укрспирт" за договором №73 від 11.11.2014р.; 2) ППФ "Алрі" за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. Уклавши з ППФ "Алрі" договір поруки, позивач звернувся до господарського суду Рівненської області (за місцезнаходженням ППФ "Алрі"). Однак, суд прийнявши позовну заяву, не врахував той факт, що договір поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. укладений не з ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі", а з ТОВ "Група компаній "Техінсервіс", а тому не забезпечує виконання ДП "Укрспирт" зобов'язань за договором поставки. Зважаючи на той факт, що кредитор за договором №73 від 11.11.2013р. змінився, а саме право вимоги за договором перейшло до ТОВ "БК "Буд-Індастрі", то у зв'язку з цим поручитель не має жодного відношення до нового кредитора, оскільки договір поруки був укладений з ТОВ "ГК "Техінсервіс", а тому не може забезпечувати виконання ДП "Укрспирт" своїх зобов'язань за договором №73 від 11.11.2013р. Відповідно, позов має бути поданий тільки до ДП "Укрспирт", місцезнаходження якого: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, оскільки ППФ "Алрі" взагалі не має жодного відношення до даного судового спору, а тому не є відповідачем у даній справі. Відповідно до статті 17 ГПК України суд мав би передати дану справу до господарського суду Київської області за встановленою підсудністю (за місцезнаходженням ДП "Укрспирт"). Однак, цього в порушення норм процесуального права зроблено не було. Відповідно оскаржуване рішення у даній справі прийнято з порушенням правил територіальної підсудності.

Позивач у додаткових доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу у даній справі (яке розцінюється судом апеляційної інстанції як відзив на апеляційну скаргу), просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення Рівненської області залишити без змін, з підстав викладених у відзиві.

Відповідач-1 - Приватного підприємства фірми "Алрі" правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався та явку представника у судове засідання не забезпечив, причини не явки суду не повідомив, хоча суд вважає, що з урахуванням постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 (пункт 3.9.1 постанови), відповідач 1 був належним чином повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повернуті поштовим відділенням конверти із процесуальними документами суду - із зазначення "за даною адресою не значиться", "адресат відсутній", "адресат не знайдений" (а.с.146-150, 169-175). Вказані процесуальні документи по справі направлялися судом апеляційної інстанції за двома наявними у матеріалах справи та відомими суду адресами (повідомленими сторонами) та відповідно до зазначеної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача-1.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2013 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" (Покупець) укладено договір №73 поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА) на внутрішній ринок, згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується відвантажити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити компонент моторного палива альтернативного (КМПА) (Товар) в порядку та на умовах, визначених у цьому договору (а.с.10-12).

Загальна кількість товару, що постачається у 2014 році, становить 48000 тонн, мета використання - оптова торгівля, річна потреба 48000 тон, по 12000 тон на квартал (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість товару за цим договором складає 470 400 000,00грн., із розрахунку вартості однієї тони товару - 9800грн (з урахуванням ПДВ).

Оплата товару Покупцем з здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунка-фактури. Підставою для виписки рахунка-фактури Постачальником є письмова заявка Покупця (пункт 4.1. договору).

Згідно пункту 5.1 договору поставка товару проводиться на умовах: EXW відповідно до Інкотермс2000 зі складу Постачальника.

Пунктом 5.3 договору визначено, що партія товару відвантажується протягом 5 робочих днів від моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

У випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором є порушенням (пункт 7.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014р. (пункт 11.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" за договором №73 від 11 листопада 2013 року., між Приватним підприємством фірмою "Алрі" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" (Кредитор) 20 січня 2014 року укладено договір поруки №1/01/14 (а.с. 16).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" перерахувало ДП "Укрспирт" передоплату за товар згідно умов вказаного договору в розмірі 12509223,11грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 03.03.2014р. по 28.03.2014р. (а.с. 69-82).

Однак, ДП "Укрспирт" свої зобов'язання згідно договору поставки не виконав - компонент моторного палива альтернативного ТОВ "Група компаній "Техінсервіс", у встановлений договором строк не поставив.

13 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" укладено договір про відступлення права вимоги №1/02/17, згідно пункту 1.1 якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги на одержання від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (боржник) грошової суми в розмірі 12509223,11грн., що випливає з договору №73 від 11 листопада 2013 року поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА) (а.с.13-15).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

14.02.2017р. та 17.02.2017р. первісний та новий кредитори надіслали Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (вих. №б/н від 13.02.2017р. та вих.№ 4/1 від 17.02.2017р.), що підтверджується описами вкладення та фіскальними чеками (а.с.46-49).

У повідомленнях зазначено, з 13.02.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" є новим кредитором у зобов'язанні, що виникло на підставі договору від 11.11.2013р. №73 поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА), укладеного між первісним кредитором - ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" та боржником ДП "Укрспирт" згідно укладеного договору про відступлення права вимоги від 13.02.2017р. №1/02/17.

В подальшому, новий кредитор ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі", 14.02.2017р. звернулося ДП "Укрспирт" з вимогою в порядку статті 530 ЦК України про сплату заборгованості. У вимозі товариство зазначило, що на виконання умов договору від 11.11.2013р. поставки щодо 100% попередньої оплати, ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" (первісний кредитор) було перераховано 12 509 223,11грн. на підставі платіжних доручень за період з 03.03.2014р. по 28.03.2014р. Згідно договору №1/02/17 про відступлення права вимоги 13.02.2017р. ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" відступило ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" право вимоги на одержання від ДП "Укрспирт" грошової суми в розмірі 12 509 223,11грн., що випливає з договору поставки від 11.11.2013р. №73. Керуючись статтями 526, 525, частиною 2 статті 693 ЦК України, у зв'язку із відсутністю поставки ДП "Укрспирт" компоненту моторного палива альтернативного (КМПА), ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" вимагає від ДП "Укрспирт" повернення суми попередньої оплати в розмірі 12 509 223,11грн., яку ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" було перераховано на виконання умов договору поставки від 11.11.2013р. №73, або в противному порядку ТОВ "БК "Буд-Індастрі" буде змушене звертатись в суд про стягнення вказаних коштів в примусовому порядку (а.с.17;18 - докази надіслання). Однак, вказана вимога залишена ДП "Укрспирт" без задоволення.

За наведених обставин, 22.02.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" (з урахуванням заяви б/н від 03.03.2017р. про збільшення позовних вимог) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства фірми "Алрі" 1000грн. заборгованості за договором поруки від 20.01.2014р. №1/01/14 та стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 3 188 980,00грн. - коштів за договором про відступлення права вимоги №1/02/17 від 13.02.2017р. (а.с.1-4, 20-21). Вказані кошти, які позивач заявляє до стягнення з відповідача 2 у даному випадку, були перераховані останньому як передоплата за договором від 11.11.2013р. №73, на підставі платіжних доручень, а саме: №364 від 03.03.2014р. на суму 189 980,00грн., №456 від 24.03.2014р. на суму 1 000 000,00грн., №468 від 25.03.2014р. на суму 1 000 000,00грн., №469 від 25.03.2014р. на суму 1 000 000,00грн.

Матеріалами справи встановлено, позивачем ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" заявлено до стягнення з відповідача 2 кошти в сумі 3 188 980,00грн. - як передоплата за договором від 11.11.2013р. №73, на підставі платіжних доручень, а саме: № 364 від 03.03.2014р. на суму 189 980,00грн., №456 від 24.03.2014р. на суму 1 000 000,00грн., №468 від 25.03.2014р. на суму 1 000 000,00грн., №469 від 25.03.2014р. на суму 1 000 000,00грн (а.с.69-72).

Однак, згідно даних платіжних доручень, відповідачу-2 було перераховано переоплату за договором №73 від 11.11.2013р. на загальну суму 3 189 980,00грн.

Оскільки, позивачем самостійно визначено та заявлено до стягнення з відповідача 2 кошти 3 188 980,00грн, позовні вимоги в цій частині слід розглядати згідно заявленої вимоги позивача в сумі 3 188 980,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача - 2 ДП "Укрспирт" перед позивачем (новим кредитором) ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" становить 3 188 980,00грн.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, правовідносини, що виникли між ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" та відповідачем-2 - ДП "Укрспирт" (враховуючи договір відступлення права вимоги) випливають із договору поставки.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1, 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи наведені норми закону, позивач вправі вимагати від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" повернення суми попередньої оплати, так як товариство не виконало свого зобов'язання щодо відвантаження та передачі товару згідно договору поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА) №73 від 11.11.2013р.

Відповідачем-2 ДП "Укрспирт" жодних належних доказів в спростування факту перерахування зазначених коштів та наявної заборгованості перед позивачем під час розгляду даної справи до суду не подано.

Видаткові накладні, які надані відповідачем-2 щодо поставки компоненту моторного палива альтернативного (КМПА), не підтверджують факту поставки товару, оскільки вони не відносяться до предмету позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази, норми чинного законодавства, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" про стягнення з ДП "Укрспирт" сум передоплати в розмірі 3 188 980,00грн. є законними, правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача-1 Приватного підприємства фірми "Алрі" заборгованості в сумі 1000,00грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. укладеного між ППФ "Алрі" (Поручитель) та ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" (Кредитор) укладено договір поруки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 1 договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором грошовою сумою в розмірі 10000грн., за виконання Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", надалі за текстом (Боржник) своїх зобов'язань щодо поставки компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) та виконання інших зобов'язань, що випливають із договору № 73 від 11 листопада 2013 року (а.с. 16).

Відповідно до пункту 2 договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 6 договору поруки, визначено, що порука припиняться з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняться, якщо після настання строку виконання зобов'язання Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Боржником або Поручителем. Порука припиняться у разі переведення боргу на іншу особу, якщо Поручитель не поручився за нового Боржника.

Даний договір виступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 5-х років від дати підписання, але не пізніше припинення поруки (пункт 8 договору поруки).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 статті 559 ЦК України унормовано, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Оскільки відповідач-2 ДП "Укрспирт", не виконав своїх зобов'язань в забезпечення яких укладався договір поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. та враховуючи те, що поручителем не виконано зобов'язання забезпеченого порукою у добровільному порядку, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" про стягнення з відповідача-1 Приватного підприємства фірми "Алрі" заборгованості в сумі 1000,00грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини, норми чинного законодавства, факт невиконання належним чином відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки №73 від 11.11.2013р., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі та стягнення з відповідача-1 - 1000грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р., та з відповідача-2 - 3188980,00грн. суми попередньої оплати згідно договору поставки компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) №73 від 11.11.2013р.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем-2 в апеляційній скарзі щодо відсутності наявної заборгованості перед позивачем та фактичного виконання умов договору є безпідставними, необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевикладеними обставинами та зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Доводи апелянта щодо порушення правил територіальної підсудності при розгляді даної справи, колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки частинами 2, 3 статті 15 ГПК України, визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач пред'явив вимогу про стягнення заборгованості до двох відповідачів ППФ "Алрі" (м. Рівне) та ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (м. Бровари Київської області) та у відповідності до зазначеної норми ГПК України подав позов за місцезнаходженням відповідача-1 - до господарського суду Рівненської області.

Таким чином, в даному випадку позовна заява ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" до ППФ "Алрі" та ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" прийнята до провадження та розглянута по суті господарським судом Рівненської області з додержанням правил підсудності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Апеляційна скарга Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" від 13.04.2017р. до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" від 13.04.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 29 березня 2017 року у справі №918/135/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/135/17 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.