ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" лютого 2018 р. Справа № 918/135/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. при секретарі Ярощук О.П. розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі"
до відповідача 1 Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
до відповідача 2 Приватного підприємства - фірма "Алрі"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс"
про стягнення в сумі 3 189 980,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1;
від відповідача 1: представник ОСОБА_2;
від відповідача 2: не з'явився.
від третьої особи: не з"явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" (надалі-Позивач, ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі", Товариство) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (надалі Відповідач 1, ДП "Укрспирт") та Приватного підприємства - фірма "Алрі" (надалі Відповідач 2, ПП фірма "Алрі") в якому просить стягнути з Приватного підприємства фірми "АЛРІ" заборгованість в розмірі 1000 грн. 00 коп. за договором поруки № 1/01/14 від 20 січня 2014 року, стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" заборгованість в сумі 189 980 грн. 00 коп. за договором поставки компонента моторного палива альтернативного на внутрішній ринок № 73 від 11.11.2013 року та договором про відступлення права вимоги №1/02/17 від 13.02.2017 року.
Свої вимоги Позивач мотивує наступним: 11.11.2013 року між ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (покупець) та ДП "Укрспирт" (постачальник) укладено договір № 73 поставки компонента моторного палива альтернативного на внутрішній ринок за умовами якого постачальник зобов'язався відвантажити та передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити на умовах 100% попередньої оплати компонент моторного палива альтернативний (далі - товар).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Група компаній "Техінсервіс" перерахувало ДП "Укрспирт" передоплату за товар згідно умов вказаного договору в розмірі 12 509 223,11грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 03.03.2014р. по 28.03.2014р.. Однак відповідач - 2 свої зобов'язання не виконав, компонент моторного палива альтернативного Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс", у встановлений Договором строк, не поставив.
13 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" (як первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" (як новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1/02/17, згідно пункту 1.1 якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги на одержання від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (боржник) грошової суми в розмірі 12509223,11грн., що випливає з договору №73 від 11 листопада 2013 року поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА).
В подальшому, новий кредитор 14.02.2017р. звернувся до ДП "Укрспирт" з вимогою в порядку статті 530 ЦК України про сплату заборгованості. Однак, вказана вимога залишена ДП "Укрспирт" без задоволення, останній свої зобов'язання не виконав, компонент моторного палива альтернативного ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі", не поставив, коштів передоплати не повернув.
До розгляду справи по суті Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог в якій просив суд стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" кошти в сумі 3 188 980 грн. 00 коп.. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.03.2017р. у справі №918/135/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" до Приватного підприємства фірми "Алрі", Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 3 188 980грн. та 47 849,71грн. судового збору; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1000грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 вказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 року у справі № 918/135/17 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 29.03.2017 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2017 року проведено автоматичний розподіл справи № 918/135/17 та передано для розгляду по суті судді Марачу В.В.
Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року справу №918/135/17 прийнято до провадження суддею Марачем В.В. та призначено до розгляду.
Суд зазначає, що з 15.12.2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) п/п 9 п.1 XI якого встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 20.12.2017 року розгляд справи №918/135/17 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.02.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Техінсервіс" (04114, м. Київ, провулок Макіївський, 1, код ЄДРПОУ 33544190).
В судовому засіданні 22.02.18 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просив позов задоволити.
Відповідач 1 надав суду відзив, в якому зазначив, що Відповідач 1 повністю виконав умови Договору №73 та здійснив поставку КМПА відповідно до видаткових накладних №№360,361,362 від 18.03.2014р., №№363,365,366,367,368,369,370 від 19.03.2014р.; №373 від 21.03.2014р., №№377,378 від 24.03.2013р., №№381,383,384 від 27.03.2014р., №386 від 02.04.2014р. на загальну суму 3 385 468,80 грн. Таким чином ДП "Укрспирт" повністю виконало умови договору №73 від 11.11.2013 року, а тому підстав для задоволення позову не має.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 22.02.18р. заперечив проти задоволення позовних вимог повністю.
Представник відповідача 2 явку повноважного представника в судове засідання 22.02.18р. не забезпечив, до господарського суду повернулись ухвали суду, які були направлені відповідачу 2 за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 2 з відміткою поштового відправлення "організація не знайдена".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду від 06.02.2018 року, місцезнаходження Приватного підприємства - фірма "Алрі": 33028, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 2.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч. 3 ст. 202 ГПК України).
На підставі вищенаведеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача 2 та відзиву, з його боку, за наявними у справі матеріалами.
Представник третьої особи явку повноважного представника в судове засідання 22.02.18р. не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 3301309116004, яке наявне в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
11 листопада 2013 року між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (Постачальник) та ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (Покупець) укладено договір № 73 поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА) на внутрішній ринок, згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується відвантажити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити компонент моторного палива альтернативного (КМПА) (Товар) в порядку та на умовах, визначених у цьому договору (а.с.10-12).
Загальна кількість товару, що постачається у 2014 році, становить 48 000 тонн, мета використання - оптова торгівля, річна потреба 48 000 тон, по 12 000 тон на квартал (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору загальна вартість товару за цим договором складає 470 400 000, 00грн., із розрахунку вартості однієї тони товару - 9 800 грн. (з урахуванням ПДВ).
Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунка-фактури. Підставою для виписки рахунка-фактури Постачальником є письмова заявка Покупця (пункт 4.1. договору).
Згідно пункту 5.1 договору поставка товару проводиться на умовах: EXW відповідно до Інкотермс 2000 зі складу Постачальника.
Пунктом 5.3 договору визначено, що партія товару відвантажується протягом 5 робочих днів від моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
У випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором є порушенням (пункт 7.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014р. (пункт 11.1 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
З метою забезпечення виконання зобов'язань Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" за договором № 73 від 11.11.2013 року, між ПП фірмою "Алрі" (Поручитель) та ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (Кредитор) 20.01.2014 року укладено договір поруки №1/01/14 (а.с. 16).
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" перерахувало Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" передоплату за товар згідно умов вказаного вище договору в розмірі 12 509223,11грн. , що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями за період з 03.03.2014р. по 28.03.2014р. (а.с.69-82).
Однак, ДП "Укрспирт" свої зобов'язання згідно договору поставки не виконав - компонент моторного палива альтернативного ТОВ "Група компаній "Техінсервіс", у встановлений договором строк не поставив.
13 лютого 2017 року між ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (первісний кредитор) та ТзОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1/02/17, згідно пункту 1.1 якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги на одержання від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (боржник) грошових коштів, що випливають з договору №73 від 11.11.2013 року поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА) та стає новим кредитором за договором №73 від 11.11.2013 року (а.с.13-15).
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
14.02.2017р. та 17.02.2017р. первісний та новий кредитори надіслали Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (вих. №б/н від 13.02.2017р. та вих.№ 4/1 від 17.02.2017р.), що підтверджується описами вкладення та фіскальними чеками (а.с.46-49).
У повідомленнях зазначено, з 13.02.2017р. ТзОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" є новим кредитором у зобов'язанні, що виникло на підставі договору від 11.11.2013р. №73 поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА), укладеного між первісним кредитором - ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" та боржником ДП "Укрспирт" згідно укладеного договору про відступлення права вимоги від 13.02.2017р. №1/02/17.
14.02.2017р. ТзОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" звернулося до ДП "Укрспирт" з вимогою в порядку статті 530 ЦК України про сплату заборгованості, в якому зазначило, що на виконання умов договору від 11.11.2013р. поставки щодо 100% попередньої оплати, ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (первісний кредитор) було перераховано 12 509 223, 11 грн. на підставі платіжних доручень за період з 03.03.2014р. по 28.03.2014р., відтак згідно договору №1/02/17 про відступлення права вимоги 13.02.2017р. та у зв'язку із відсутністю поставки ДП "Укрспирт" компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) новий кредитор вимагає від ДП "Укрспирт" повернення суми попередньої оплати в розмірі 12 509 223, 11грн. Однак, вказана вимога залишена ДП "Укрспирт" без задоволення.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
До судового засідання 22.02.2018 року представником ДП СЛГП "Укрспирт" подано проект акту звірки між ДП СЛГП "Укрспирт" та ТОВ "ГК "Техінсервіс" по договору КМПА № 73 від 11.11.2013 року. Згідно якого, відповідач вважає, що ТОВ "ГК "Техінсервіс" має перед ним заборгованість в сумі 774725,20 грн. При цьому вказаний проект акту звірки не підписаний зі сторони ТОВ "ГК "Техінсервіс" так як представникам відповідача не вдалося зустрітися з посадовими особами ТОВ "ГК "Техінсервіс".
Надаючи оцінку долученому ДП СЛГП "Укрспирт" проекту акту звірки суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст.10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Наведене положення застосовується з урахуванням приписів ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Враховуючи вищенаведені вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до висновку, що наданий ДП СЛГП "Укрспирт" не є належним та допустимим доказом і не може бути врахований під час розгляду справи. Так у вказаному проекті не зазначено перелік первинних документів, їх номера, дати та кількісні показники, що підтверджують факт поставки КМПА, не зазначено дат та сум оплат, здійсненних ТОВ "ГК "Техінсервіс" в межах договору № 73 від 11.11.2013 року. Таким чином, вказаний документ жодним чином не спростовує наявні в матеріалах справи платіжні доручення згідно яких ТОВ "ГК "Техінсервіс" перераховувались грошові кошти для ДП СЛГП "Укрспирт".
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума перерахованих коштів ТОВ "ГК "Техінсервіс" по договору №73 від 11.11.2014 року складає 29 243 289,20 грн.
Станом на 01.03.2014 року ТОВ "ГК "Техінсервіс" було перераховано коштів в розмірі 10 734 066,09 грн. згідно наступних платіжних доручень: №48 від 15.01.2014 на суму 178 309,80 грн., №54 від 16.01.2014 на суму 359 927,70 грн., №57 від 17.01.2014 на суму 181 822,10 грн., №97 від 27.01.2014 на суму 744 369,49 грн., №108 від 30.01.2014 на суму 1 000 000 грн., №113 від 30.01.2014 на суму 1 000 000 грн., №114 від 30.01.2014 на суму 1 000 000 грн., №109 від 30.01.2014 на суму 1 000 000 грн., №118 від 31.01.2014 на суму 500 000 грн., №115 від 31.01.2014 на суму 1 000 000 грн., №116 від 31.01.2014 на суму 1 000 000 грн., №130 від 07.02.2014 року на суму 251 588 грн., №309 від 11.02.2014 на суму 536 900 грн., №316 від 12.02.2014 на суму 354 000 грн., №319 від 13.02.2014 на суму 358 726,76 грн., №329 від 18.02.2014 на суму 364 542,24 грн., №335 від 21.02.2014 на суму 182 900 грн., №354 від 25.02.2014 на суму 536 900 грн., №363 від 28.02.2014 на суму 184 080 грн. Доказів виконання поставки КМПА на вказану суму матеріали справи не містять.
У період з 18.03.2014 по 02.04.2014 року ТОВ "ГК "Техінсервіс", зокрема було перераховано коштів на суму 18 319 243,11 грн. згідно платіжних доручень №419 від 21.03.2014, №420 від 24.03.2014, №435 від 24.03.2014, №436 від 24.03.2014, №437 від 24.03.2014, №438 від 24.03.2014, №456 від 24.03.2014, №468 від 25.03.2014, №439 від 25.03.2014, №470 від 25.03.2014, №471 від 25.03.2014, №472 від 26.03.2014, №473 від 26.03.2014, №474 від 26.03.2014, №475 від 27.03.2014, №476 від 27.03.2014, №477 від 27.03.2014, №478 від 24.03.2014 на 1 000 000 грн. кожне платіжне доручення відповідно та №489 від 28.03.2014 на суму 319 243,11 грн.
В ході судового розгляду судом досліджено зміст наданих на підтвердження виконання договору №73 від 11.11.2013 року видаткових накладних №№360, 361, 362 від 18.03.2014р.; №№363, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370 від 19.03.2014р.; №373 від 21.03.2014р.; №№377, 378 від 24.03.2013р.; №№381, 383, 384 від 27.03.2014р.; №386 від 02.04.2014р. на загальну суму 3 385 468, 80 грн., з боку ДП "Укрспирт" щодо поставки компоненту моторного палива альтернативного (КМПА).
Судом встановлено, що останні не підтверджують факту поставки зазначеного вище товару саме на виконання договору №73 від 11.11.2013 року, оскільки не містять обов'язкових реквізитів встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Порядок оформлення первинних документів (в тому числі товарно-транспортних накладних) регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення № 88).
Так, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 2.4. Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Пунктом 2.5 Положення № 88 зазначено, що повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Отже, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну, яка є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Відтак, аналіз наведених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку про те, що видаткова накладна є первинним бухгалтерським документом, оскільки складається з метою підтвердження фактичного передання товару від постачальника покупцеві. У зв'язку з чим у зазначених вище видаткових накладних у графі "Договір" постачальник ДП "Укрспирт" повинен був зазначити відомості про укладений договір, на підставі якого видається накладна. Зазначення цих реквізитів дозволить у майбутньому визначити, на підставі яких домовленостей чи на виконання якого договору постачальник здійснив постачання товару.
Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи не містяться копії довіреностей видані ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" на отримання матеріальних цінностей від ДП "Укрспирт", що підтверджували би отримання товару від постачальника, а у видаткових накладних не зазначено підстави поставки на виконання Договору.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку, правовідносини, що виникли між ТОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" та відповідачем 2 - ДП "Укрспирт" (враховуючи договір відступлення права вимоги) випливають із договору поставки.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1, 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, враховуючи наведені норми закону, позивач вправі вимагати від Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" повернення суми попередньої оплати, так як товариство не виконало свого зобов'язання щодо відвантаження та передачі товару згідно договору поставки компонента моторного палива альтернативного (КМПА) № 73 від 11.11.2013р.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 2 заборгованості в сумі 1 000, 00 грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. укладеного між ПП фірма "Алрі" (Поручитель) та ТзОВ "Група компаній "Техінсервіс" (Кредитор), суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1 договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором грошовою сумою в розмірі 1000 грн., за виконання Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", надалі за текстом (Боржник) своїх зобов'язань щодо поставки компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) та виконання інших зобов'язань, що випливають із договору № 73 від 11 листопада 2013 року (а.с. 16).
Відповідно до пункту 2 договору поруки у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Пунктом 6 договору поруки, визначено, що порука припиняться з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняться, якщо після настання строку виконання зобов'язання Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Боржником або Поручителем. Порука припиняться у разі переведення боргу на іншу особу, якщо Поручитель не поручився за нового Боржника.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 5-х років від дати підписання, але не пізніше припинення поруки (пункт 8 договору поруки).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 4 статті 559 ЦК України унормовано, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Оскільки відповідач-1 не виконав своїх зобов'язань в забезпечення яких укладався договір поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. та враховуючи те, що поручителем не виконано зобов'язання забезпеченого порукою у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 заборгованості в сумі 1 000, 00грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами вищенаведених та оцінених судом доказів, враховуючи наявність у матеріалах справи видаткових накладних, які не містять відомості у графі "Договір" про укладений договір №73 від 11.11.2013 року, суд приходить до висновку, що заборгованість Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" перед ТзОВ "Будівельна компанія "Буд-Індастрі" становить 3 189 980, 00 грн..
Враховуючи наведені вище обставини, норми чинного законодавства, факт невиконання належним чином Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" зобов'язань за договором поставки №73 від 11.11.2013р., суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Індастрі" у повному обсязі та стягнення з Приватного підприємства фірми "Алрі" - 1 000, 00 грн. за договором поруки №1/01/14 від 20.01.2014р., та з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - 3 188 980, 00грн. суми попередньої оплати згідно договору поставки компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) №73 від 11.11.2013р.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача 1, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись статтями 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2.Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код. 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Індастрі" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 530, код. 37120160) 3 188 980 (три мільйони сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. та 47 849 (сорок сім тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 71 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
3. Стягнути з Приватного підприємства фірми "Алрі" (33028, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код 31060012) а користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Індастрі" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, оф. 530, код. 37120160) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 05.03.18 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2018 |
Оприлюднено | 06.03.2018 |
Номер документу | 72565308 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Марач В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні