Рішення

від 08.06.2017 по справі 240/610/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 240/610/16-ц Номер провадження 22-ц/775/647/2017

Головуючий у 1 інстанції Щербак Ю.В.

Доповідач Санікова О.С.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Жданової В.С., Курило В.П.

за участю секретарів Кіпрік Х.В., Молдованова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області, олександрівська районна рада Олександрівського району Донецької області, Веселогірська сільська рада Олександрівського району Донецької області,Нововодянська сільська рада Добропільського району Донецької області про визнання недійсними договорів оренди землі та наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області, треті особи: Добропільська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про скасування рішення та визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею

за апеляційними скаргами ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 03 лютого 2017 року ,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Олександрівської районної ради народних депутатів від 10.08.1994 року затверджено розроблений Донецькою філією інституту землеустрою Української Академії аграрних наук проект відведення йому земельної ділянки для ведення селянського господарства із земель запасу Олександрівського району, розташованих на території Самарської сільської ради в постійне користування площею 31,11 га, в тому числі ріллі 29,65 га, захисних лісових смуг 1,46 га.

На підставі рішення Олександрівської районної ради від 10.08.1994 року йому 16.08.1994 року було видано Державний акт на право постійного користування землею за №0010, на підставі якого йому надано у постійне користування земельна ділянка площею 31,11 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Самарської сільської ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Згідно плану зовнішніх меж землекористування, зазначеного у Державному акті земельна ділянка складається із двох земельних ділянок: площею 17,79 га та 13,32 га.

Рішенням Донецької обласної ради від 18 червня 2009 року внесено зміни до адміністративно-територіального устрою області, зокрема в Олександрівському районі перенесено центр Самарської сільської ради з селища Самарське в село Весела Гора та перейменовано Самарську сільраду на Веселогірську; при цьому відповідно до законодавства громадяни та юридичні особи, що одержали земельні ділянки, зберігають права на них.

Проте у березні 2016 року йому стало відомо, що частину його земельної ділянки площею 17,79 га було передано Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області іншим особам за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Також інформацію щодо земельних ділянок за зазначеними кадастровими номерами було розміщено на Публічній кадастровій карті України, яка розміщена на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З травні 2016 року частиною його земельної ділянки площею 17,79 га користуються невідомі йому особи, які охороняють вказану земельну ділянку та не допускають його до користування земельною ділянкою.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за результатами земельних торгів, що відбулися 22 вересня 2015 року, на підставі договору оренди землі від 22 вересня 2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області передано ОСОБА_3 в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 4,7649 га за кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області строком на 25 років, а ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,4900 га за кадастровим номером НОМЕР_2.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року ОСОБА_3 безоплатно надано у власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованої на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області площею 4,7849 га за кадастровим номером НОМЕР_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства АГРОРЕСОРС , а ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,4900 га за кадастровим номером НОМЕР_2 із земель,що перебувають у користуванні фермерського господарства РОСТОК .

Розглянувши надану Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області інформацію та копії документів, на підставі яких було передано земельні ділянки, вважає, що договір оренди землі від 22 вересня 2015 року, укладений між орендодавцем: Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та орендарем: ОСОБА_2., на підставі якого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було передано ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,4900 га, що перебуває у запасі, за кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області строком на 25 років; договір оренди землі від 22 вересня 2015 року, укладений між орендодавцем: Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та орендарем: ОСОБА_3, на підставі якого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було передано ОСОБА_3 в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 4,7649 га, що перебуває у запасі, за кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської р Добропільського району Донецької області строком на 25 років; наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року №89-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення/без зміни цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства РОСТОК 2015 для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, де знаходиться фермерське господарство; надано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області, площею 8,4900 га, в тому числі ріллі площею 8,4900 га, (кадастровий номер НОМЕР_2) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства РОСТОК 2015 , із зміною цільового призначення/без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів; наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року №90-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення/без зміни цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства АГРОРЕСОРС для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, де знаходиться фермерське господарство; надано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області, площею 4,7849 га, в тому числі ріллі площею 4,7849 га, (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства АГРОРЕСОРС , із зміною цільового призначення/без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів були укладені та прийняті всупереч чинного законодавства України, внаслідок чого були істотно порушені його права щодо користування земельною ділянкою площею 17,79 га, тому просив вказані договори оренди землі та накази визнати недійсними, оскільки відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України право на передання у користування громадянам або юридичним особам земельної ділянки, яка перебуває у користуванні іншої особи, виникає за наявності обов'язкової умови, а саме - після припинення права користування земельною ділянкою особі, в користуванні якої перебуває дана земельна ділянка, проте на даний час у встановленому законом порядку право постійного користування земельною ділянкою площею 17,79 га йому не припинялося.

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області на підставі розпорядження Добропільської райдержадміністрації від 15.04.2016 року №128 (рішення про державну реєстрацію права власності номер 28732628 від 15.03.2016 року внесено державним реєстратором Рудик А.В. (Добропільське міськрайонне управління юстиції Донецької області).

Як власник земельної ділянки вона почала користуватися нею, проте 28 травня 2016 року на належну їй земельну ділянку приїхав ОСОБА_1 та повідомив, що має Державний акт на право постійного користування на дану земельну ділянку.

Звертає увагу на те, що Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 на земельну ділянку було видано на підставі рішення Олександрівської районної ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області від 10 серпня 1994 року, проте спірна ділянка знаходиться на території саме Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області, а не на території Олександрівського району Донецької області, що підтверджується відповіддю Управління Держгеокадастру у Добропільському районі Донецької області від 03.06.2016 року №925, відповідно до якого згідно публічної кадастрової книги України земельна ділянка кадастровий номерНОМЕР_2 знаходиться на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів.

Із даної відповіді також вбачається, що Донецькою філією інституту Української Академії аграрних наук в 1992 році проведено коригування планових матеріалів зйомок минувших років по колгоспу Урицького Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області та розроблено проект формування території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Матеріали встановлення меж Нововодянської сільської ради та сільських земель населених пунктів затверджені рішенням Добропільської районної ради народних депутатів від 10.06.1992 року.

По узгодженню землекористувачів черезполосну ділянку з Самарської сільської ради Олександрівського району передано до Нововодянської сільської ради Добропільського району, про що складено акт польового обстеження та погодження суміжних меж від 15.06.1992 року.

Тобто, належна їй земельна ділянка лише межує із землями Самарської сільської ради Олександрівського району Донецької області, але не належить до таких земель.

На час передачі земельної ділянки ОСОБА_1 були визначені та затверджені межі Нововодянської сільської ради та відповідно Олександрівська районна рада народних депутатів не мала повноважень на розпорядження даною земельною ділянкою.

Пунктом г ч.3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може бути здійснено шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

На підставі ст. 55 Конституції України та зазначених норм ЗК України просила визнати недійсним і скасувати рішення Олександрівської районної ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області від 10.08.1994 року в частині надання ОСОБА_1 в постійне користування земельної ділянки; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ДН- номер НОМЕР_3 від 16.08.1994 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Олександрівської районної ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області від 10.08.1994 року.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 03 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано недійсними: наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року №89-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ; наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року №90-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ; в іншій частині позову відмовлено; в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про скасування рішення та визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди землі від 22 вересня 2015 року, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, визнавши договори недійсними.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на помилковість висновку суду у зв'язку з тим, що до даних правовідносин судом не застосовані положення ст.ст. 203, 215, 236 ЦК України; апелянт вважає, що аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності правочину має на меті повне скасування правочину саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству; наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов'язання, породженого таким правочином; таким чином договори оренди підлягають визнанню недійсними тільки з моменту їх вчинення (виникнення, укладення) без будь-яких виключень, а наслідком такої невідповідності є прийняття судом рішення про визнання договорів недійсними, тобто їх анулювання як юридичних фактів, які мали наслідком виникнення зобов'язання; крім того, посилання суду на те, що спірні договори оренди землі сторони розірвали, а зобов'язання за спірними договорами є припиненими, тобто визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування вважає безпідставним, оскільки це не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про визнання договорів оренди землі недійсними як юридичних фактів у зв'язку з порушенням чинного законодавства на момент їх укладення, за вирішенням якого звертається позивач у даній справі; оскільки правочини, визнані судом недійсними, є недійсними з моменту їх вчинення, подальші угоди по недійсним договорам, у тому числі угоди сторін недійсних договорів про їх розірвання в силу наведених положень самі є недійсними. А відтак вони не можуть породжувати правових наслідків, зокрема обумовлювати собою припинення договірних відносин; вважає безпідставним посилання суду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року №3-114цс15, оскільки у даній справі суд виходив з того, що сторони розірвали договір оренди нежитлового приміщення, а майно повернули попередньому власнику (орендодавцю).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задоволення її позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення; апелянт вважає, що до спірних правовідносин мають застосовуватися спеціальні норми права, в тому числі норми Земельного кодексу України та відповідні підзаконні акти, які регулюють повноваження Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; ані ОСОБА_1, ані судом не зазначено жодної правової підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування спірних наказів; ані судом, ані ОСОБА_1 не зазначено, в чому саме полягала невідповідність документації із землеустрою, наданої ОСОБА_8 та ОСОБА_3, тому не встановлено, в чому полягала незаконність наказів; судом не враховано, що земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно до Публічної Кадастрової карти України віднесені до земель Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області та вільні від будь-яких прав (в тому числі й права постійного користування) та обтяжень; ані Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ані тим паче ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 не було відомо та не могло бути відомо про те, що зазначені земельні ділянки вже передані ОСОБА_1 як земельні ділянки земель Веселогірської сільської ради, тому у Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області були відсутні будь-які підстави для відмови у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також відсутні будь-які порушення при складанні спірних наказів, що є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1; апелянт звертає також увагу на те, що знаходження спірної земельної ділянки на території саме Нововодянської сільської ради Добропільського району, а не на території Олександрійського району підтверджується зокрема відповіддю Управління Держгеокадастру у Добропільському районі Донецької області від 03.06.2016 року, з якої також вбачається, що Донецькою філією інституту Української академії аграрних наук в 1992 році проведено коригування планових матеріалів зйомок минувших років по колгоспу Урицького Нововодянської сільської ради Добропільського району та розроблено проект формування території Нововодянської сільської ради народних депутатів Добропільського району, матеріали встановлення меж Нововодянської сільської ради та сільських земель населених пунктів затверджені рішенням Добропільської районної ради народних депутатів від 10.06.1992 року; по узгодженню землекористувачів черезполосну ділянку з Самарської сільської ради Олександрівського району передано до Нововодянської сільської ради Добропільського району, про що складено акт польового обстеження та погодження суміжних меж від 15.06.1992 року, тобто належна їй земельна ділянка лише межує із землями Самарської сільської ради Олександрівського району, але не належить до таких земель; з посиланням на ст. 41 Конституції України, Закон України Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування від 07.12.1990 року, ст. ст. 65, 9, 23, 22 ЗК України апелянт зазначає, що на час передачі земельної ділянки ОСОБА_1 були визначені та затверджені відповідним рішенням межі Нововодянської сільської ради та відповідно Олександрівська районна рада народних депутатів не мала повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити; проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечував.

Представник відповідачки ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала заперечували проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивач; проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 не заперечувала.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явились; від них надійшли заяви про розгляд справи у відсутності представників.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційних скарг в межах доводів оскарження рішення суду, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню відповідно до ст. 309 ЦПК України, а апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає відповідно до ст. 308 ЦПК України.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди суд першої інстанції виходив з відсутності підстав вважати, що було порушено його право, яке підлягає судовому захисту (з врахуванням того, що ОСОБА_1 безперешкодно користувався земельною ділянкою до березня 2016 року і в позові не посилався на те, що вказаними договорами йому було завдано шкоди), оскільки сторони розірвали договори оренди, тому зобов'язання за такими договорами є припиненими, тобто визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №№89-сг та 90-сг від 24 лютого 2016 року суд першої інстанції виходив з того, що під час видання зазначених наказів не було скасовано право ОСОБА_1 на постійне користування спірною земельною ділянкою, що є порушенням ч.5 ст. 116 ЗК України і крім того в основу прийнятих наказів покладені факти, що не відповідають дійсності, а саме: розташування спірної земельної ділянки на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області та знаходження спірних земельних ділянок у користуванні фермерського господарства РОСТОК 2015 .

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності її позовних вимог, вважаючи безпідставними посилання як на доказ передачі їй спірної земельної ділянки на рішення Добропільської сільської ради народних депутатів від 10 червня 1992 року і відсутності рішення Донецької обласної ради про зміну меж Добропільського і Олександрівського районів у зв'язку з такою передачею.

Проте повністю з такими висновками погодитися неможливо виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції рішенням Олександрівської районної ради народних депутатів від 10 серпня 1994 року про відвід земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу Олександрівського району Донецької області ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 31,11 га.

Зазначеним рішенням затверджено розроблений Донецькою філією інституту землеустрою Української академії аграрних наук проект відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства ОСОБА_1 із земель запасу Самарської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області з встановленням меж на місцевості.

На підставі цього ж рішення ОСОБА_1 16 серпня 1994 року було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДН №0010, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за зазначеним номером, в якому зазначено, що виділена ОСОБА_1 земельна ділянка площею 31,1 га являє собою дві окремі ділянки площами 17,79 га та 13,32 га, які розташовані на території Самарської сільської ради та межують із землями колгоспу ім. Урицького Добропільського району Донецької області, Донецькою залізницею, радгоспом Самарські Ставки , фермерським господарством Самарське .

Відповідно до п.п. 6,11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року при ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду з позовом про скасування рішення та визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею ОСОБА_2 як на докази посилалась на те, що Олександрівська районна рада Донецької області не мала повноважень 10 серпня 1994 року приймати рішення про відвід земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу Олександрівського району Донецької області з тих підстав, що спірна земельна ділянка площею 17,79 га відносилась до території Добропільського району Донецької області, на доведеність чого надано рішення Добропільської районної ради народних депутатів від 10 червня 1992 року, яким затверджено технічну документацію, виготовлену Донецькою філією інституту УкрНДІземпроект щодо встановлення меж Нововодянської сільської ради, доручено внести зміни до земельно-облікової документації. Крім того, надано акт обстеження меж Нововодянською сільською радою Добропільського району Донецької області та Самарською сільською радою Олександрівського району Донецької області від 15 червня 1992 року; комісією запропоновано передати черезполосну земельну ділянку площею 17,79 га, розташовану за Донецькою залізницею із Самарської сільської ради до Нововодянської сільської ради.

До матеріалів справи також додані проект формування території і встановлення меж Нововодянської сільської ради народних депутатів Добропільського району Донецької області та виписка з технічного звіту по корегуванню планових матеріалів зйомок минулих років по колгоспу імені Урицького Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області (для службового користування), виконані Донецькою філією Інституту землеустрою Української академії аграрних науки за договором №1 від 02.01.1992 року, у пояснювальних записках до яких зокрема, зазначено, що формування території Нововодянської сільської ради народних депутатів здійснено у колишніх межах колективного господарства імені Урицького; при погодженні меж з Самарською сільської радою виявлено нестача у землекористуванні; земельна ділянка площею 17,7 га відчужується Донецькою залізницею. За погодженням землекористувачів радгоспу Самарські Ставки і колгоспу ім. Урицького черезполосна ділянка передається у відання Нововодянської сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст. 65 ЗК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, межі сільських населених пунктів встановлюються і змінюються районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів.

До матеріалів справи також додані: титульна сторінка технічної документації по інвентаризації земель в адміністративних межах Олександрівського району Донецької області, виготовлена Донецькою філією Науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту з землеустрою УкрНДІземлепроект за договором №4 від 02.01.1991 року, акт інвентаризації земель Самарської сільської ради народних депутатів (радгосп Самарські Ставки ), експлікація земель, які за даними інвентаризації використовуються не за призначенням, нераціонально або способами, які призводять до зниження родючості грунту в розрізі Самарської сільської ради, обгрунтування виділення земельних ділянок до земель, які використовуються не за призначенням тощо, фрагмент плану внутрішньогосподарського землеустрою радгоспу Самарські Ставки селища Самарське; акт польового обстеження та погодження суміжних меж від 18 липня 192 року; титульна сторінка проекту формування території і встановлення меж Самарської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області, виготовлений Донецькою філією Інституту землеустрою Української академії Аграрних наук за договором №1 від 04.01.1993 року; рішення Олександрівської районної ради народних депутатів від 24 листопада 1993 року, яким затверджені проекти формування території і встановлення меж сільських населених пунктів, в т.ч. Самарської сільської ради, відповідно до яких земельна ділянка площею 17,7 га передбачалась до передачі Нововодянській сільській раді.

Проте в матеріалах справи відсутнє рішення Добропільської районної ради про зміну меж Нововодянської сільської ради з урахуванням зазначеного проекту формування території і встановлення меж Нововодянської сільської ради. А рішенням Добропільської районної ради народних депутатів від 10 червня 1992 року затверджені матеріали встановлення меж Нововодянської сільської ради і земель сільських населених пунктів згідно додатку (навіть не проект формування території і встановлення меж Нововодянської сільської ради, як то передбачено ст. 102 ЗК України, яка діяла станом на 1992 рік); доручено внести зміни до земельно-облікової документації. Проте ні додатка до рішення, ні відомостей про внесення змін до земельно-облікової документації сторонами не надано.

Крім того, в матеріалах справи відсутнє рішення Донецької обласної ради про зміну меж Добропільського і Олександрівського районів, що передбачено статтею 52 Закону України Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, на думку апеляційного суду,за відсутності зазначених документів належних доказів про те, що виділена рішенням Олександрівської районної ради народних депутатів ОСОБА_1 у 1994 році земельна ділянка відноситься до земель Добропільського району Донецької області не надано.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на Публічну Кадастрову карту України, відповідно до якої спірні земельні ділянки віднесені до земель Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області та вільні від будь-яких прав (в тому числі й права постійного користування) є безпідставними, оскільки, на думку апеляційного суду, не може бути доказом у даній справі, оскільки фрагмент Публічної карти ніким не посвідчений, не містить дати, підписів, даних про його виконання, координат земельних ділянок та посилань на джерела отриманої інформації правильність в ній даних ніким не завірена і з неї (а.с. 41-46) однозначно не вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до Нововодянської сільської ради Добропільського району, бо в ній містяться відомості про земельні ділянки як Добропільського району так і Олександрівського, а на землях за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 взагалі не зазначений район. Крім того, кадастрові номери на зазначені відповідачкою земельні ділянки були внесені до Державного земельного кадастру у 2013 році без перевірки наявності Державного акту на ці земельні ділянки, що випливає із Закону України Про Державний земельний кадастр , відповідно до якого земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Крім того, з пояснень представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вбачається, що спірні земельні ділянки були включені до продажу права оренди на земельні ділянки на підставі листа Управління Держземагентства у Добропільському районі Донецької області з переліком земельних ділянок, які запропоновані для підготовки до земельних торгів у формі аукціону і теж без надання документів про те, що земельні ділянки з зазначеними кадастровими номерами відносяться саме до Добропільського району Донецької області.

Є безпідставними і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з посиланням на відповідь Управління Держгеокадастру у Добропільському районі Донецької області від 03.06.2016 року, відповідно до якої земельна ділянка (кадастровий номерНОМЕР_2 ) знаходиться на території Нововодянської сільської ради Добропільського району, оскільки в матеріалах справи є відповідь Відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі (а.с. 68, т.2), з якої вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Веселогірської (Самарської) сільської ради. Отже, через суперечливість викладених в них даних, лист, на який посилається ОСОБА_2, не можна вважати належним доказом.

Більш того, до матеріалів справи додані: титульна сторінка проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства Самарські Ставки Самарської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області, виконаного Донецькою філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1997 році, рішення Самарської сільської ради народних депутатів від 19 лютого 1997 року, яким затверджений зазначений проект та відповідно до якого земельна ділянка площею 17,8 га залишена в межах КСП Самарські Ставки як вкраплене землекористування фермерських господарств, Державний акт на право колективної власності на землю, серія ДН №018, зареєстрованого за №18 та виданого КСП Самарські Ставки 25 лютого 1997 року, на якому відображена зазначена земельна ділянка, акт встановлення (передачі) в натурі меж земель наданих в колективну власність КСП Самарські Ставки Самарської сільської ради народних депутатів Олександрівського району; титульний лист проекту реформування КСП Самарські Ставки Олександрівського району, виконаного Донецькою філією Інституту землеустрою Української Академії аграрних наук у 2000 році, рішення Олександрівської районної ради від 27 грудня 2000 року №23/13-115, яким затверджений зазначений проект, картографічний матеріал земельної ділянки площею 17,79 га (фермерське господарство) (а.с.77-78); титульна сторінка схеми землеустрою і техніко-економічного обгрунтування використання та охорони земель Веселогірської (Самарської) сільської ради Олександрівського району, виконаної Державним підприємством Донецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у 2009 році, рішення Олександрівської районної ради від 27 листопада 2009 року №5/39354, яким земельна ділянка площею 17,78 га (СФГ ОСОБА_1.) відноситься до території Веселогірської сільської ради Олександрівського району.

Доказів на спростування зазначених документів, які, на думку апеляційного суду, свідчать про віднесення спірної земельної ділянки саме до Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області і у встановленому законодавством порядку не передавалась до Нововодянської сільської ради Добропільського району та доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, починаючи з 1992 року використовувалась чи надавалась у користування або власність рішенням саме Добропільської районної ради не надано.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішення Олександрівської районної ради від 10.08.1994 року та визнання недійсним Державного акту про право постійного користування землею є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 22 вересня 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (орендодавець) та ОСОБА_2 уклали договір оренди землі, за яким орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 8,4900 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі з кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області; строк дії договору складає 25 років; плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто орендарем на земельних торгах згідно з протоколом лоту №3 від 22 вересня 2015 року у розмірі річної орендної плати 7107,93 грн.

За таких же умов за договором оренди від 22 вересня 2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області передано в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,7849 га за кадастровим номером НОМЕР_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області; плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто орендарем на земельних торгах згідно з протоколом лоту №4 від 22 вересня 2015 року у розмірі річної орендної плати 3327,73 грн.

Державна реєстрація зазначених договорів оренди відбулась 1 жовтня 2015 року за № 11486806 та № 11481289.

24 лютого 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області відповідно до статей 151, 20, 22, 32, 116, 118, 121, 122, 186 Земельного кодексу України видано накази за №№ 89-сг та 90-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення , відповідно до яких безоплатно передано у власність земельні ділянки: ОСОБА_2 площею 8,4900 га кадастровий номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 площею 4,7849 га кадастровий номер НОМЕР_1, які розташовані на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області і перебувають у користуванні фермерського господарства Росток 2015 та АГРОРЕСОРС відповідно.

11 березня 2016 року зареєстрована додаткова угода про розірвання вказаних договорі оренди землі від 3 березня 2016 року.

11 березня 2016 року до реєстру внесено інформацію про припинення права власності Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на спірні земельні ділянки та того ж дня зареєстровано право власності: ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 4,7849 га за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі наказу управління №90-сг від 24 лютого 2016 року; ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,4900 га кадастровий номер НОМЕР_2 на підставі наказу управління №89-сг від 24 лютого 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи у встановленому законом порядку право постійного користування земельною ділянкою площею 17,79 га, яка надана ОСОБА_1 в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого 16 серпня 1994 року Олександрівською районною радою народних депутатів серії ДН НОМЕР_3 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ОСОБА_1 не припинялось.

В апеляційному суді, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_2, не встановлено, що зазначена земельна ділянка, розташована, як зазначено в Державному акті на території Самарської сільської ради, на час надання її в постійне користування ОСОБА_1 на підставі рішення Олександрівської районної ради народних депутатів відносилась до земель Нововодянської сільської ради Добропільського району.

Отже, договори оренди земельних ділянок від 22 вересня 2015 року, які є частиною земельної ділянки площею 17,79 га, яка надана ОСОБА_1 в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 16 серпня 1994 року, укладені всупереч ч.5 ст. 116, ст. 141 ЗК України, тому мають бути визнані недійсними відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Так, у частині 1 ст. 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин,що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених у статті 203 ЦК України.

А частиною 3 цієї статті передбачено що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, у статті 236 ЦК України імперативно зазначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійним з моменту його вчинення; виключень з даного припису не міститься.

Виходячи із зазначених норм матеріального права, висновок суду про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди не підлягають задоволенню з тих підстав, що визнання їх недійсними є неможливим, оскільки предмет спору припинив своє існування у зв'язку із розірванням договорів оренди, є помилковим, оскільки зазначені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про визнання недійсними договорів оренди землі як юридичних фактів у зв'язку з порушенням чинного законодавства на момент їх укладення.

Оскільки правочини, визнані судом недійсними, є недійними з моменту їх вчинення, подальші угоди по недійсним договорам, у тому числі угоди сторін недійсних правочинів про їх розірвання в силу наведених положень самі є недійсними, а відтак вони не можуть породжувати правових наслідків, зокрема обумовлювати собою припинення договірних відносин.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 89-сг та №90-сг від 24 лютого 2016 року суд дійшов висновку про їх задоволення з огляду на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не було скасовано право ОСОБА_1 на постійне користування спірною земельною ділянкою; крім того, в основу прийнятих наказів покладені факти, що не відповідають дійсності, а саме: розташування спірної земельної ділянки на території Нововодянської сільської ради Добропільського району та знаходження спірних ділянок у користуванні фермерського господарства РОСТОК 2015 ., тобто порушені положення ч.5 ст. 116 ЗК України.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовані мотиви задоволення зазначених позовних вимог.

Тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що ані ОСОБА_1, ані судом не зазначено жодної правової підстави для задоволення такого позову ОСОБА_1 про визнання недійсними спірних наказів є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 03 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області, олександрівська районна рада Олександрівського району Донецької області, Веселогірська сільська рада Олександрівського району Донецької області,Нововодянська сільська рада Добропільського району Донецької області про визнання недійсними договорів оренди землі скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області, олександрівська районна рада Олександрівського району Донецької області, Веселогірська сільська рада Олександрівського району Донецької області,Нововодянська сільська рада Добропільського району Донецької області про визнання недійсними договорів оренди землі задовольнити.

Визнати недійсними договір оренди землі від 22 вересня 2015 року, укладений між орендодавцем: Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та орендарем: ОСОБА_2., на підставі якого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було передано ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,4900 га, що перебуває у запасі, за кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області строком на 25 років, зареєстрований 1 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 11481289; договір оренди землі від 22 вересня 2015 року, укладений між орендодавцем: Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та орендарем: ОСОБА_3, на підставі якого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було передано ОСОБА_3 в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 4,7649 га, що перебуває у запасі, за кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області строком на 25 років, зареєстрований 1 жовтня 2015 року Реєстраційною службою Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 11486806.

В іншій частині рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 03 лютого 2017 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Судді: