Рішення

від 07.06.2017 по справі 446/1953/16-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 446/1953/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 року м. Кам‘янка-Бузька

Кам‘янка-Бузький районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Котормуса Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.;

позивача ОСОБА_1;

представника позивача ОСОБА_2;

відповідача ОСОБА_3;

представника відповідача ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" про зобов’язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" в якому, з врахуванням заяви про зменшення та збільшення позовних вимог (а.с. 215-218, 230-231), просив суд: 1. Визнати недостовірною інформацію, викладену в статті "Кам‘янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", опубліковану в газеті "Життя і слово" №40 (2851) за 21 жовтня 2016 року; 2. Зобов'язати ОСОБА_3 та редакцію Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" №40 (2851) за 21 жовтня 2016 року шляхом написання нової статті зі спростуванням недостовірної інформації в цьому ж друкованому виданні: абз. 2 "При тому, виділення земельної ділянки відбулося без наявних майнових обтяжень, потай, без відома членів ТМР"; абз. 3 "Тобто, це саме той час, за який можна знайти нове місце і збиратися з усіма речима"; абз. 4 "Але за ширмою нікому не зрозумілої аргументації – простий і цілком прагматичний розрахунок, коли на передодні звітно-виборчої конференції нас знову будуть шантажувати, тепер вже пролонгацією договору оренди і можна не сумніватись, що ця пролонгація не буде довгостроковою"; абз. 5 "Комісія районної ради була лаконічною та одностайною – ознаки злочину є"; абз. 6 "Другим надзвичайно пекучим, принаймні для ОСОБА_1 було питання про можливі зловживання під час освоєння коштів від полювання на копитних сезонів 2011-2013 років по обходу №7 Новоставського низового колективу… Є суттєва різниця, значить хтось, по дорозі від лісу до каси, банально крав!"; абз. 7 "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_1 самочинно, всупереч рішенню Ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілісний масив, в обході №7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР. Нічого спільного з нормами права чи мисливським законодавством таке волюнтаристське рішення не має. А аргументація самого пана ОСОБА_1 – лише гра на публіку і посилання на норми Закону, яких реально не існує. Про моральну шкоду годі й говорити, бо іншої назви, як підла помста, такі дії пана ОСОБА_1 не мають."; абз. 8 "Останньою краплею стало чергове ігнорування рішення колегіального органу ТМР "Крижень" – ради Товариства, в компетенції якої проводити цінову політику щодо встановлення вартості на полювання на копитного звіра сезону 2017-2018 років. Протизаконність. Зловживання службовим становищем, встановлення непомірних для простого мисливця цін на полювання не вкладається в жодні моральні рамки!"; абз. 11 "Все інше, що будуть вам пропонувати до оплати – є незаконним! Мало того, введення фактичної оплати за відстріляного звіра з врахуванням ваги м‘яса, знову повертає нас до корупційної складової, коли від начальника буде залежати, скільки вам треба буде заплатити, а питання про те, що з того доробку потрапить в касу Товариства, може так і залишитися риторичним. … і не опускатися до рівня бидла, за яке вже 25 років намагаються нас мати на рівні держави, а тепер, на превеликий жаль, ще й до середовища нашого Товариства."

3. Стягнути з відповідачів на користь позивача 60 000,00 грн. моральної шкоди, а саме зі ОСОБА_3 50 000,00 грн., а з редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 21.10.2016 року в газеті "Життя і слово" вийшла стаття під авторством ОСОБА_3, в якій той виклав неправдиву інформацію та відверті образи в його сторону з метою очорнити його перед жителями міста, принизити його честь, гідність та знищити ділову репутацію. Вказує, що він очолює громадську організацію Кам‘янка-Бузького районного товариства мисливців і рибалок "Крижень", а ОСОБА_3 опублікував статтю для того, щоб будь-яким способом усунути його з посади голови товариства, а самому очолити цю громадську організацію. Позивач стверджує, що висловлювання про факти крадіжки з каси грошей є безпідставні, так як жодної кримінальної справи чи вироку суду з цього приводу немає. Окрім того, позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки, яку він передав в оренду товариству, а окремі члени товариства наполягають, щоб він її подарував товариству. ОСОБА_3 розгніваний щодо закриття для полювання лісового масиву №7, однак таке закриття відбулось у зв’язку із вимогами, які були у приписі Державної екологічної інспекції, задля збільшення чисельності мисливської фауни та покращення екологічного стану. Вважає, що порушує його права і вислів в останньому абзаці щодо "не опускатися до рівня бидла". Тому, просить суд визнати таку інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію і просить у зв’язку із цим відшкодувати завдану йому моральну шкоду, яку оцінює на рівні 60 тис. грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення позову у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представник редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" ОСОБА_5 заперечив проти задоволення позовних вимог вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. В судове засідання 07.06.2017р. не прибув, однак не адресу суду надав заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв’язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2016 року в черговому випуску газети "Життя і слово" на сторінці 8 вийшла стаття під назвою "Кам‘янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_3 (а.с. 8).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач як на підставу заявлених вимог вказує що поширена щодо нього інформація є недостовірною та якою порушені його немайнові права – честь, гідність та ділова репутація

У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі Постанова) зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Також, як зазначено у ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно з вимогами п. 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Досліджуючи доводи позивача та аналізуючи текст спірної статті в газеті, суд дійшов до висновку, що в більшій частині доводи позивача не можуть бути підставою для задоволення позову. Так, зокрема у висловлюваннях, що містяться у абзацах 3,4,5,8,11 статті взагалі не згадується прізвище та ініціали позивача, а тому суд вважає, що в даному випадку не доведено, що така інформація стосується саме позивача. Окрім того, проаналізувавши зміст таких абзаців статті суд не встановив будь-якої недостовірної інформації, яка б порушувала права позивача, тому навіть за умов якщо такі твердження у сукупності викладеного тексту і стосувалися позивача, то позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені через відсутність ознак їх недостовірності.

Щодо інформації, яка міститься у абзаці 6 статті, де мова йде про ревізію фінансової діяльності товариства, то суд дійшов висновку, що описуючи фінансово-ревізійні процеси висловами "… хтось, по дорозі від лісу до каси товариства банально крав…", автор не вказує таким висловом на позивача, а тому відсутні підстави для висновку, що такою інформацією порушено права позивача. Такі твердження стосуються невизначеної особи, а відтак позивач помилково вважає, що це стосується його.

Ряд висловлювань, які позивач просить спростувати, на думку суду, є оціночними судженнями автора. Зокрема, у абзаці 2 статті, мова йде про земельну ділянку, яка на час виходу статті та розгляду справи була у власності позивача. Такі висловлювання є оціночним судженням автора, як об’єктивного спостерігача. Так, в даному випадку не вжито будь-яких неправдивих даних, образ тощо, а має місце використання мовно-стилістичних засобів, які є оціночними судженнями автора, такими як: "потай", "без відома" тощо. Тому, в цій частині суд теж не знаходить підстав для судового захисту.

Разом з тим, аналізуючи зміст абзацу 7 спірної статті суд дійшов до переконання, що в такій частині міститься інформація, яка є неправдивою та порушує права позивача.

Зокрема, у абзаці 7 статті зазначено: "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_1 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР."

Тобто, у цьому висловлюванні міститься констатація факту незаконності та самочинності у діях позивача, що полягали у закритті лісового масиву в обході №7.

Досліджуючи питання правомірності чи неправомірності таких дій, а також їх самочинності та суперечності рішенням ради товариства судом встановлено наступне.

Так, як видно із припису Державної екологічної інспекції у Львівській області від 04.03.2016р. №115/40 голові Кам‘янка-Бузького районного ТМР "Крижень" ОСОБА_1 приписано, зокрема, в єгерському обході №7 провести заходи щодо збільшення чисельності мисливської фауни, покращення екологічного стану мисливських угідь в строк до 04.05.2016р. (а.с. 21-22).

На виконання такого припису, 06.04.2016р. ОСОБА_1 як голова ТМР "Крижень" видав наказ №22 "Про створення відтворюючої ділянки", яким наказано лісовий масив єгерського обходу №7 Зіболківського лісництва площею 938 га. та Кам‘янка-Бузького "Галсільліс" площею 503 га. – створити відтворюючу ділянку, згідно Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (а.с. 23).

В свою чергу у ст. 20 Законі України "Про мисливське господарство та полювання" зазначено, що з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин).

Таким чином, судом встановлено, що приймаючи рішення про створення відтворюючої ділянки в частині мисливського угіддя, позивач як голова товариства виконував вимоги припису компетентного державного органу, а його рішення відповідає вимогам закону, ніким не скасовано та не оскаржено. Відтак, висловлювання відповідача у статті про незаконність такого рішення не відповідають дійсності, тобто така інформація є недостовірною.

Не відповідає дійсності й висловлювання автора про те, що рішення позивач прийняв "… самочинно, в супереч рішенню ради Товариства …". Щодо цього твердження, то судом встановлено, що в період з моменту винесення припису (04.03.2016р.) до моменту видачі наказу "Про створення відтворюючої ділянки" (06.04.2016р.) не було жодного рішення ради товариства щодо цього питання.

Протокол засідання ради ТМР "Крижень" від 17.04.2016р. на якому було, зокрема, питання про виконання вимог припису не спростовує такого висновку суду, так як такий датований після винесеного наказу. Окрім того, з протоколу неможливо встановити яке рішення прийнято, а якщо вважати, що таким рішенням є виступ ОСОБА_3, то в такому виступі також міститься пропозиція щодо закриття полювання на кабана на 1 рік (а.с. 73).

Таким чином, ОСОБА_1 не приймав жодного власного рішення всупереч рішенню ради товариства, яке б стосувалося створення відтворюючої ділянки на частині мисливського угіддя, а тому відповідач безпідставно вказує у своїй статті, про те, що ОСОБА_1 всупереч рішенню ради товариства закриває для полювання цілий лісовий масив.

Оцінюючи вжитий автором термін "самочинно" суд відзначає, що у Великому тлумачному словнику сучасної української мови (Уклад і голов. ред. В27 ОСОБА_6. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. – 1440 с. ) міститься визначення терміну самочинно, що означає той, який робиться самовільно, незаконно (с. 1102).

Згідно п. 5.9. нової редакції Статуту громадської організації Кам‘янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР "Крижень" голова товариства здійснює дії від імені товариства; без доручення репрезентує товариство в зовнішніх стосунках, представляє товариство в офіційних стосунках з державними органами, громадськими об'єднаннями та іншими юридичними особами (а.с. 58).

Як видно із ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником громадської організації " Кам‘янка-Бузького районного товариства мисливців та рибалок ТМР "Крижень"" є ОСОБА_1 (а.с. 138-140).

За таких обставин суд вважає, що автором статті вказано неправдиву інформацію про те, що "… ОСОБА_1 самочинно … закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу… ". ОСОБА_1 приймаючи таке рішення діяв у відповідності до вимог статуту та згідно повноважень його як керівника.

Причому суд не приймає доводи відповідачів про те, що такі повноваження віднесені до ради товариства, так як аналіз п. 5.8. Статуту свідчить, що до повноважень ради товариства не належить вирішення даного питання.

Отже, суд дійшов до переконання, що у спірній статті газети міститься недостовірна інформація про позивача, а тому його вимоги в цій частині підлягають до задоволення. При чому суд, роблячи такий висновок, бере до уваги роз’яснення, які містяться у п. 15 Постанови, де зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Так як відомості про прийняте позивачем ОСОБА_1 рішення як незаконне, самочинне і всупереч рішенню ради товариства не відповідає дійсності, то така поширена інформація є недостовірною.

Згідно п. 24 Постанови, якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Суд дійшов до переконання, що достатнім та належним буде спростування недостовірної інформації шляхом оприлюднення в найближчому номері газети "Життя і слово" резолютивної частини цього рішення суду.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд відзначає, що сам факт поширенням недостовірної такої інформації свідчить про заподіяння моральної шкоди позивачу, а отже така повинна бути відшкодована.

Щодо розміру такої шкоди, то суд виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності вважає достатнім розмір відшкодування такого розміру на рівні 500 грн., що на переконання суду не призведе до надмірного збагачення зі сторони позивача та слугуватиме достатньою мірою цивільно-правової відповідальності відповідачів задля запобігання таким порушенням в майбутньому.

Судові витрати слід покласти на сторін згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 8, 11, 15, 88, 208-209, 214-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" про зобов’язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію розміщену на сторінці 8 газети "Життя і слово" №40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою "Кам‘янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_3, а саме інформації: "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_1 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.".

Зобов'язати Комунальне підприємство редакцію Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" (ЄДРПОУ 02474050) спростувати недостовірну інформацію розміщену на сторінці 8 газети "Життя і слово" №40 (2851) від 21 жовтня 2016 року в статті під назвою "Кам‘янка-Бузьке товариство мисливців і рибалок: назріває конфлікт", автором якої є ОСОБА_3, а саме інформації: "Але напруги ситуації додало те, коли ОСОБА_1 самочинно, всупереч рішенню ради Товариства, тобто незаконно, закриває для полювання цілий лісовий масив в обході №7 Новоставського низового колективу, чим наносить не тільки моральну шкоду членам Товариства, але й створює додаткове навантаження на інші мисливські угіддя ТМР.", шляхом оприлюднення в найближчому номері газети "Життя і слово" резолютивної частини цього рішення суду.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_3 та Комунального підприємства редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" на користь ОСОБА_1 500,00 грн. (п’ятсот гривень), як відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 575,60 грн. понесених судових витрат.

Стягнути з Комунального підприємства редакції Кам‘янка-Бузької газети "Життя і слово" на користь ОСОБА_1 575,60 грн. понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Кам‘янка-Бузький районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій рішення.

Суддя