Ухвала

від 07.06.2017 по справі 485/466/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Норд-Транс , третя особа - Снігурівська районна державна адміністрація Миколаївської області, про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Норд-Транс на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2016 року ,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом війни II групи і згідно з положеннями п. 7 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має право на безкоштовний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту. Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Норд-Транс (далі - ТОВ АП Норд-Транс ) надає послуги із здійснення пасажирських перевезень у м. Снігурівці Миколаївської області. 15 серпня 2015 року, 5 січня 2016 року, 8 січня 2016 року та 17 лютого 2016 року він їздив на прийом до лікаря, але відповідач відмовив йому у безкоштовному проїзді, тому він був змушений сплатити вартість проїзду. Вважав такі дії відповідача неправомірними й такими, що порушують гарантовані йому державою пільги. Крім того, неправомірні дії відповідача призвели до нервового напруження, внаслідок чого він не зміг вчасно потрапити на прийом до лікаря, внаслідок чого йому завдано моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 на підставі Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та ст. 1167 ЦК України просив суд стягнути з відповідача на його користь 9 грн на відшкодування майнової шкоди, що були безпідставно сплачені за проїзд у транспорті, та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ АП Норд-Транс на користь ОСОБА_3 9 грн на відшкодування майнової шкоди. У рештіпозову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2016 року визнано дії ТОВ АП Норд-Транс по відмові ОСОБА_3 у пільговому проїзді неправомірними.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відшкодування майнової шкоди та відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано. Стягнуто з ТОВ АП Норд-Транс на користь ОСОБА_3 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ АП Норд-Транс на користь держави 793 грн 73 коп. судового збору.

Рішення суду щодо стягнення судового збору на користь держави у розмірі 551 грн 20 коп. та додаткове рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ АП Норд-Транс , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Отже, судове рішення оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, тому в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України в іншій частині не переглядається.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), та вимогам закону.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди та частково їх задовольняючи, виходив із того, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, визначивши розмір її відшкодування з урахуванням характеру і обсягу фізичних, душевних, психічних страждань, які виникли у зв'язку з неправомірними діями відповідача, принципу розумності, виваженості та справедливості.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Судом установлено, що ОСОБА_3 відповідно до посвідчення, виданого 26 листопада 2013 року Управлінням праці та соціального захисту населення Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, є інвалідом ІІ групи та має право на пільгу - безоплатний проїзд автобусами міжміських маршрутів згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

6 лютого 2012 року ТОВ АП Норд-Транс в особі директора, що діє на підставі статуту , та Снігурівська міська рада Миколаївської області в особі голови уклали договір на організацію перевезення пасажирів транспортним засобом загального користування строком на п'ять років, за умовами якого домовилися здійснювати перевезення пасажирів, у тому числіпільгових категорій, транспортом загального користування за розкладом руху автобусів, затверджених в установленому порядку.

Крім того, перевізник зобов'язався забезпечувати виконання водіями автобусів вимог законодавства з питань організації перевезення пасажирів , у тому числі пільгових категорій,транспортом загального користування (п. 2.3 договору ).

Позивач отримав у відповідача квиток встановленого зразка на безкоштовний проїзд автобусом по м.Снігурівка, перевезення за яким здійснюють водії перевізника ТОВ АП Норд-Транс . Проте 5 та 7 січня 2016 року, 17 лютого 2016 року водій перевізника відмовив йому у перевезенні за пред'явленим квитком та погодився здійснити перевезення тільки за умови сплати позивачем вартості проїзду.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

При покладенні на відповідача обов'язку відшкодувати моральну шкоду апеляційний суд безпідставно застосував правила ст. 1167 ЦК України, яка на спірні відносини не поширюються, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини.

Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання транспортних послуг.

Згідно зі ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України Про автомобільний транспорт договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Договором про надання транспортних послуг не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право позивача на відшкодування моральної шкоди, тому висновок апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог у цій частині є помилковим .

Разом з тим рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає обставинам справи і вимогам закону .

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Норд-Транс задовольнити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 9 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Норд-Транс про відшкодування моральної шкоди скасувати, рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2016 року в цій частині залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик