Ухвала

від 09.06.2017 по справі 383/1479/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/614/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

09.06.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Гайсюка О.В.

суддів: Карпенка., ОСОБА_2

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ПП Агрохім до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області, третя особа - ТОВ Новоградівська ССФГ Степ про визнання права власності на описане майно, виключення його з акту опису і арешту,?

В С ТА Н О В И Л А:

У грудні 2015 року Приватне підприємство Агрохім звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа: Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області про визнання права власності (володіння) на описане майно та виключення його з акту опису і арешту майна.

Позивач зазначив, що 03.09.2015 року Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області було відкрито виконавче провадження за заявою ОСОБА_3 про примусове виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.07.2015 року, яким з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто за договорами позики 2654853,88 грн.

У межах цього провадження державний виконавець Мехед О.В. 12.10.2015 року склав акт опису і арешту за яким описане майно належне відповідачу ОСОБА_5- насіння соняшнику 400 т. та насіння кукурудзи - 200 т., яке знаходилося в складських приміщеннях та в складському приміщенні №18 по вул. Радянська, 14 А в с. Новоградівка Бобринецького району.

15.09.2015 року між ОСОБА_6 та ПП Агрохім був укладений договір оренди, за яким позивач прийняв в оренду комплекс складських приміщень по вул. Радянська, 14-А, про це було відомо державному виконавцю, але рішення суду про примусове проникнення до належних ОСОБА_6 приміщень було відсутнє.

Насіння соняшнику 521т., що знаходилось в орендованих складах було поставлено позивачу на виконання умов договору купівлі-продажу №5 від 16.01.2015 року між ПП Агрохім та ТОВ Новоградівська спілка СФГ Степ . Також в орендованих складах знаходилася кукурудза - 308,640 т. належна позивачу, що підтверджується накладною №1 від 01.10.2015 року. Саме в такій кількості соняшник і кукурудза були вивезені зі складського приміщення №18.

З Акту від 12.10.2015 року вбачається, що вивезення зерна соняшнику та кукурудзи відбулося без визначення якості та кількості (автомобілі не зважувалися). Будь-якого запиту щодо надання інформації про належне ОСОБА_5 майно позивач від Відділу примусового виконання не отримував.

Соняшник та кукурудза передані на відповідальне зберігання представнику ОСОБА_3

Посилаючись на це, позивач просив визнати за ним право власності на насіння соняшника - 521 т. та насіння кукурудзи 308,640т. (визначені в Акті як 400 т. та 200т. відповідно), виключити це майно з акту опису і арешту від 12.10.2015 року та зобов'язати Відділ примусового виконання звільнити майно з-під арешту.

Ухвалою Бобринецького районного суду від 12.01.2016 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Кіровоградській області (т.1-й а.с.65-66).

Рішенням Бобринецького районного суду від 07.02.2017 року позов задоволено частково.

За ПП Агрохім визнано право власності на 400 тон соняшника та 200 тон кукурудзи та виключено це майно з акту опису й арешту майна від 12.10.2015 року, у задоволенні інших вимог відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат (т.7-й а.с.235-245).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП Агрохім , посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, суттєве порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, у скарзі зазначається, що суд не досліджував оригіналів договорів, накладних.

На думку відповідача суд безпідставно не погодився з висновком судово-економічної експертизи про те, що документально не підтверджено господарські операції по придбанню ПП Агрохім насіння соняшнику та кукурудзи, яке позивач вважає своєю власністю та просить виключити з акту опису та арешту. На думку ОСОБА_3 суд в порушення вимог процесуального законодавства взяв до уваги як доказ Довідку ГУ ДФС в Кіровоградській області від 30.01.2017 року Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП Агрохім з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Новоградівська ССФГ Степ за період з 01.01.11 року по 31.12.16 року. Працівник цього податкового органу не залучався судом до участі у справі як спеціаліст. Зазначена довідка, на думку відповідача є службовим документом з питань податкової інформації, а не з питань бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав, представник Відділу примусового виконання рішень УДВС з доводами скарги погодився. Представник ПП Агрохім з доводами скарги не погодилася.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.60 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на час звернення позивача з позовом) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в межах виконавчого провадження, відкритого за заявою ОСОБА_3 про примусове виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 28.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу за договорами позики у сумі 2 654853,88 грн., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7 було складено акт опису і арешту майна, а саме насіння соняшнику - 400 тон та насіння кукурудзи у кількості 200 тон, що знаходилося в складських приміщеннях в с. Новоградівка Бобринецького району Кіровоградської області вул. Радянська. 14-А, оскільки державний виконавець мав інформацію, що насіння належить боржнику ОСОБА_5

Враховуючи, що зазначене насіння не має індивідуальних ознак, а має лише родові ознаки, суд першої інстанції дав належну оцінку доказам, що надали сторони та дійшов правильного висновку про те, що майно за актом опису і арешту належить саме позивачу - ПП Агрохім .

Зокрема, суд звернув увагу на те, що ПП Агрохім користувалося складськими приміщеннями де знаходилося описане та арештоване насіння на підставі договору оренди та акту приймання-передачі від 15.09.2015 року. Власником цих складських приміщень є не боржник ОСОБА_5, а ОСОБА_6 (т.1-й а.с.10,11).

Суд дійшов правильного висновку про те, що ПП Агрохім придбало у власність за договорами купівлі-продажу від 16.01.2014 року №5, від 05.10.2015 року та від 28.09.2015 року насіння соняшнику у кількості 521 т. та насіння кукурудзи 308,64 т., які були передані позивачу (ПП Агрохім ) за видатковими накладними №4 від 08.10.2015 року, №5 від 09.10.2015 року та накладною №1 від 01.10.2015 року, що відвантажено на орендовані позивачем у ОСОБА_6 складські приміщення в с. Новоградівка по вул. Радянська, 14-А, що підтверджено товарно-транспортними накладними, які хоч і не належать до первинних документів бухгалтерського обліку, але судом правильно визнано належними та допустимими доказами того, що описане та арештоване майно належить саме ПП Агрохім .

До того ж допитаний апеляційним судом у якості свідка директор ТОВ Новоградівська ССФГ Степ ОСОБА_6 підтвердив як укладення договорів на придбання ПП Агрохім насіння, так і завезення цього насіння в належний йому та орендований позивачем комплекс складських приміщень та оплату за цими договорами придбаного насіння.

Цей свідок також підтвердив, що він не підписував листа-відповіді виконавчій службі про те, що в його складах знаходиться 400 тон насіння соняшника та 200 тон насіння кукурудзи і все це насіння є власністю боржника ОСОБА_5 (т.2 а.с.78).

Висновком почеркознавчої експертизи проведеної у кримінальному провадженні підтверджено, що підпис в цьому листі від 09.10.2015 року виконано не ним, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_6 (а.с.55- 58 том 7-й).

Визначаючи насіння власністю позивача, суд дав належну оцінку висновку судово-економічної експертизи від 22.11.2016 року, з якого вбачається, що господарські операції по придбанню насіння соняшника 521 т. (в акті опису як 400 т. соняшнику) та по придбанню насіння кукурудзи 308,640 т. (зазначені в Акті опису як 200 т. кукурудзи) відображені в бухгалтерському та податковому обліку з подальшим відображенням у податковій звітності ПП Агрохім . Хоча в експертному висновку і зазначається, що облік вівся з порушенням законодавства (т.7-й а.с.2-23), але в сукупності з іншими доказами в цій справі зазначений висновок також підтверджує придбання у власність позивачем описаного та арештованого насіння. Оригінали договорів та інших документів досліджені експертом і судом.

Зокрема, суд першої інстанції правильно послався, як на доказ належності позивачу насіння, на довідку Головного Управління ДФС у Кіровоградській області від 30.01.2017 року (т.7-й а.с.176-212), в якій зазначається про відсутність порушень ПП Агрохім щодо дотримання вимог податкового законодавства у тому числі і по господарським операціям по придбанню насіння, яке було описане державним виконавцем.

Матеріалами справи не встановлено, що в зазначених складах перебувало інше насіння, відповідач ОСОБА_5 визнала, що описане та арештоване насіння їй не належить. Отже, позивач набув майно на законних підставах (ст.328 ЦК України).

Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, рішення ухвалене судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Керуючись ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: