Постанова

від 01.06.2017 по справі 910/22329/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа№ 910/22329/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017р.

по справі № 910/22329/16 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС

до товариства з обмеженою відповідальністю Мастербуд

про стягнення 204 593,35 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мастербуд

до товариства з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС

про стягнення 596 807,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2017р. у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мастербуд грошові кошти в сумі 207 206,41 грн. та судовий збір у розмірі 3 108,10 грн. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017р. у справі №910/22329/16 в частині відмови у задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову. Прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС прийнято до провадження.

ТОВ Мастербуд заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Розпорядженням №09-53/1097/17 від 22.03.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/22329/16 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею у справі, на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 22.03.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею у справі, на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Отрюх Б.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС на рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017р. по справі № 910/22329/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

23.03.2017р. та 16.05.2017р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р. продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Від ТОВ НПФ СВ-ПЛЮС надійшли письмові додаткові пояснення.

Від ТОВ НПФ СВ-ПЛЮС надійшло клопотання про долучення матеріалів.

Товариством з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС заявлено клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві підтвердити період віднесення до суми податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю Мастербуд (код ЄДРПОУ 32155089) податкову накладну №10 від 31.12.2013р. сформовано Товариством з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 22899426) та зареєстровану в ЄРПН 13.01.2014р. за №9086754224.

Також позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Мастербуд надати до суду копію додатків до податкової декларації у податку на додану вартість за січень 2014 року в тому числі (Додаток 5 Декларації ПДВ за відповідний період, Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), уточнюючий розрахунок податкових накладних за відповідний період подану Товариством з обмеженою відповідальністю Мастербуд ЄДРПОУ 32155089.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мастербуд заперечує проти заявленого клопотання.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 43-1 - 43-10 цього Кодексу.

Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

22 липня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-ПЛЮС (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мастербуд (замовник) було укладено договір підряду №22/07-ВРЮ, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати наступний комплекс робіт: улаштування зовнішньої мережі теплопостачання, водопостачання і каналізації, згідно Додатків №№1-3, що є невід'ємними частинами договору; узгодження та надання замовнику відповідних документів щодо взяття на баланс зовнішніх мереж відповідними державними органами міста Києва (для водопроводу і каналізації - СЕС, Київводоканал).

Згідно п. 1.2. договору вищевказаний комплекс робіт виконується на об'єкті: Реконструкція з надбудовою адміністративного будинку та будівництво господарських будівель Вищої ради юстиції України за адресою: м.Київ, вул.Студентська, буд.12.

Згідно п.2.1. договору загальна ціна договору становить 1 545 566,75 грн., в тому числі, податок на додану вартість, в розмірі 257 594,46 грн. згідно додатків №№1-3, що є невід'ємними частинами даного договору. Загальна договірна ціна складається з наступної вартості таких робіт: перекладання існуючої теплотраси д.200мм згідно ТУ - 536 057,70 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 89 342,95 грн., згідно додатку №1; зовнішні мережі водопостачання - 738 701,47 грн., в тому числі, податок на додану вартість в сумі - 123 116,91 грн., згідно додатку №2; зовнішні мережі каналізації - 270 807,58 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 45 134,60 грн., згідно додатку №3 до договору.

Згідно розділу 3 договору замовник проводить з підрядником за даним договором у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Сторони встановили наступний порядок здійснення замовником платежів по цьому договору:

3.1. авансовий платіж в сумі 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 83 333,33грн., здійснюється замовником впродовж 3 банківських днів з моменту підписання даного договору;

3.2. наступні платежі здійснюються за фактично виконанні роботи згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (документи по обліку робіт в капітальному будівництві) ф. КБ-2В і довідки про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3, не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання їх сторонами.

Згідно п. 4.1. договору підрядник зобов'язаний виконати повний комплекс робіт, що є предметом даного договору - до 30 вересня 2011р.

Замовник протягом 10 днів, з дня отримання акта виконаних робіт, передає підряднику оформлений акт, або в цей же термін надає підряднику аргументовану відмову або зауваження по виконаних роботам, якщо вони є. (п. 6.1. договору).

Даний договір набирає чинності після його підписання повноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з договору (п. 15.1 договору №22/07-ВРЮ від 22.07.2011р.).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач 27.07.2011р. сплатив суму авансу - 500 000,00грн., що підтверджується випискою банку. (а.с. 158, т.1).

По актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р., грудень 2011р., №1 за грудень 2011р., червень 2012р., №1 за червень 2012р., №2 за червень 2012р., №2 за липень 2012р., грудень 2012р., №1 за січень 2013р., №1 за січень 2013р. та згідно відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат позивачем виконано роботи на суму 1 201 530,85 грн.

В свою чергу відповідач на виконання умов договору сплатив 1 408 737,26грн., в тому числі авансовий платіж на суму 500 000,00 грн., що підтверджується виписками банку.

Також матеріали справи містять 3 акти приймання виконаних будівельних робіт за рудень 2013р. та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 411 799,68 грн., які не підписано з боку відповідача.

26.06.2016р. позивач звернувся до відповідача із претензією на суму 204 593,35 грн. та просив підписати та повернути акти приймання виконаних будівельних робіт за рудень 2013р. та відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 411 799,68 грн. (а.с. 169, т.1).

Листом №448-11 від 02.11.2016р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні претензії щодо оплати та підписання актів виконаних робіт за грудень 2013р., посилаючись на відсутність документів, які б відносились до виконавчої документації: технічні паспорти, виконавчі схеми на інженерні мережі, передбачені ДБН та індивідуальними технічними вимогами до об'єкту, сертифікати, документацію на матеріали і обладнання та інше, щодо обсягу виконаних робіт відповідно до наданих актів.

Згідно п. 5.4.4. договору позивач зобов'язався забезпечувати повне, якісне й своєчасне ведення виконавчої документації, документів первинного обліку, передбачених законодавством та даним договором, визначати осіб, відповідальних зі їх ведення та оперативне передання замовнику для розгляду та затвердження.

Згідно п. 5.4.19. договору підрядник зобов'язаний для належного виконання своїх зобов'язань за договором (а) одержати встановлені чинним законодавством України дозволи (ліцензії тощо) на виконання окремих видів робіт; (б) надати сертифікати в складі виконавчої документації на використані в роботах матеріали, якщо така сертифікація є обов'язковою відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п. 6.7. договору у разі ненадання підрядником замовнику повного комплекту виконавчої документації у строки на умовах даного договору, замовник право не приймати до розгляду довідку про фізичні обсяги та не оплачувати направлені підрядником відповідні акти, до дати наданого повного комплекту виконавчої документації.

П. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, керуючись умовами договору, відмовився від підписання ряду актів приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Доказів надання повного комплекту виконавчої документації до спірних актів позивачем до суду не подано.

Позивачем в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не наведено та не доведено належними та допустимими доказами виконання зобов'язань на спірну суму.

Щодо клопотання про витребування у Державної фіскальної служби податкову накладну та додатків до податкової декларації.

В силу ст. 38 Господарського процесуального кодексу України докази витребовується для встановлення обставин, які підтверджують даний доказ.

Обґрунтовуючи клопотання про витребування, позивач намагається довести факт виконання будівельних робіт на спірну суму.

Проте як встановлено судом спір виник в результаті невиконання позивачем умов договору, а саме ненадання виконавчої документації, що є порушенням п.п. 5.4.4., 5.4.19., 6.5. договору, в результаті чого відповідач на підставі п. 6.7. договору відмовився оплачувати такі роботи.

Клопотання про витребування Київським апеляційним господарським судом не задовольняється.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю Мастербуд подано зустрічний позов про стягнення 207 206,41 грн. - безпідставно набуте майно.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю НПФ СВ-Плюс виконало роботи на суму 1 201 530,85 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю Мастербуд згідно виписок з банку сплатило 1 408 737,26 грн.

Доказів належного виконання робіт на суму 207 206,41 грн. позивач за первісним позовом не навів та не довів.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 572 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положення п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, оскільки статті, які регулюють відносини за договором підряду не містять положень щодо повернення оплати за не виконане зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем за зустрічним заявлено до стягнення пеня у сумі 235 044,39 грн. та 10% штрафу на суму 154 556,68 грн.

Згідно п. 8.4.1. договору за порушення строків виконання етапів робіт згідно графіку проведення робіт, або терміну їх завершення підрядник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від ціни договору за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за датою закінчення робіт.

Згідно п. 8.4.2. договору підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від загальної вартості договору у разі прострочення здачі робіт більш ніж на 25 календарних днів.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом обґрунтовано відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Мастербуд у стягненні пені, у зв'язку із не дотриманням вимог ст. 232 Господарського кодексу України.

Щодо заявленого штрафу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Товариством з обмеженою відповідальністю СВ-Плюс відповідна заява у суді першої інстанції подавалась.

Таким чином, вимога про стягнення штрафу задоволенню не підлягає за спливом строку позовної давності.

За таких обставин, вимоги за зустрічним позовом документально обґрунтовані, підлягають задоволенню частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017р. у справі №910/22329/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017р. у справі №910/22329/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/22329/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Б.В. Отрюх

Т.І. Разіна