Рішення

від 09.06.2017 по справі 645/4289/16-ц

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4289/16-ц

Провадження № 2/645/306/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

при секретарі - Момот О. І.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду в якому просить в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1, визнати за нею право особистої приватної власності на ? частину нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 21 січня 1995 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, актовий запис № 01. Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.09.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 шлюб між ними було розірвано. Також вказаним рішенням суду залишено неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживати разом з матір'ю. Також від шлюбу позивач та відповідач мають і повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який також мешкає з матір'ю. Діти разом з нею зареєстровані та постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 по Салтівському шосеАДРЕСА_2. За час перебування у шлюбі та спільного проживання подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набуте наступне майно: 1) квартира загальною площею 50,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, буд.250 кв.51, яка зареєстрована за позивачем ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу, посвідченого 23.08.2002 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 у реєстрі за №6009; 2) квартира загальною площею 27,0 кв.м., розташована за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, АДРЕСА_3, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності №3, виданого 16.11.2005 р. Тернівською селищною радою; 3) нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 згідно рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 31.08.2011 р .; 4) автомобіль ГАЗ 33023, 2006 року випуску, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 04.04.2013 року; 5) земельна ділянка кадастровий № 5923555600:03:002:0294 площею 1,9997 га для ведення особистого селянського господарства в Недригайлівському районі Сумської області, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності САЕ № 809909 від 13.05.2014 р. Оскільки позивач разом з дітьми зареєстровані та постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 по Салтівському шосе, буд.250 кв.51, позивач вважає за обґрунтоване визнати за нею право власності на вказану квартиру. У свою чергу в особистій власності відповідача залишиться квартира в смт. Терни, Недригайлівського р-ну, Сумської області, де він мешкає та здійснює підприємницьку діяльність, а також земельна ділянка та автомобіль ГАЗ, що цілком відповідає засадам рівності подружжя. Щодо нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, то також з рівності часток подружжя, позивач просить визнати за нею право власності на ? частину цього приміщення в порядку поділу спільного майна.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 26.07.2016 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Також зазначив, що зазначений розподіл майна подружжя є доцільним та відповідає інтересам неповнолітньої дитини, яка залишилася мешкати після розлучення батьків разом з матір'ю. Крім того, з позивачем по справі продовжує мешкати повнолітній син сторін по справі. Також, зазначив, що посилання відповідача на той факт, що нежитлове приміщення площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна,4 є його особистою власністю, як фізичної особи - підприємця, а тому не підлягає поділу між подружжям є неспроможним, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців - відповідач ОСОБА_2 дійсно зареєстрований у якості ФОП 07.06.2015 року. Проте, як вбачається з рішення Недригайлівського району Сумської області від 31.08.2011 року, яке набрало законної сили, нежитлове приміщення загальною площею 207,5 кв.м. було придбане у ВАТ Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту за договором купівлі продажу від 22.02.2007 р. ОСОБА_2 Як вбачається із витягу ЄДР, право власності на нежитлове приміщення зареєстроване 03.11.2011 р. за ОСОБА_2, а не ОСОБА_7 Також посилання відповідача, що із врахуванням технічного стану квартири, розташованої за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, АДРЕСА_3 про невідповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації квартири не свідчить про втрату даною квартирою статусу житла та виключення її із житлового фонду у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 26.04.2017 року, у судовому засіданні позов визнали не визнали, просили відмовити у його задоволенні, оскільки запропонований варіант суттєво звужує права відповідача. Також позивач пояснив, що 26.09.2014 року шлюб між ними було розірвано, після шлюбу позивач залишилась проживати у їх спільній квартирі, розташованій за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, буд.250 кв.51. На теперішній час він проживає у будинку його матері ОСОБА_9 в смт. Терни, Недригайлівського району, Сумської області. Крім спільної квартири в м. Харкові іншого житла, придатного для житла, в нього не має. Вказану квартиру він придбав, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1, однак вона була придбана частково за 50% за кошти його батьків, які були ними зароблені ще до шлюбу з ОСОБА_1, а отже за їх особисті кошти. Решта частина коштів 50% на квартиру була заощаджена ним у шлюбі. У зв'язку з цим ОСОБА_1 має право лише на ? квартири, а він на ? її частини. Крім цього за період шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_4, яка не придатна для проживання (відсутнє світло, газове та пічне опалення, вікна, вода) та потребує капітального ремонту. Також відповідач пояснює, що в м. Харкові проживають його діти, які залишились проживати з ОСОБА_1, з якими він спілкується і також планує проживати у вказаній квартирі. Автомобіль ГАЗ та нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., він придбав за власні кошти для здійснення підприємницької діяльності. Також він придбав і земельну ділянку, площею 1,97 га для ведення особистого селянського господарства в Недригайлівському районі Сумської області.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що вона є матір*ю відповідача. На придбання спірної квартири АДРЕСА_5, вона особисто віддавала сину 4000 доларів США. Квартира № 2 по вул.. Леніна у смт Терни взагалі не придатна для проживання. Син на цей час мешкає разом з нею. Онуки постійно приїжджають до неї на все літо та на канікули.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначив, що він є рідним братом відповідача. Також вказав, що на спірну квартиру АДРЕСА_5 заробляв відповідач у Москві, а також гроші надавали їх батьки. Все майно, яке було придбано у шлюбі, було придбано тільки за кошти брата. Свідок зазначив, що відповідач по справі є гарним батьком, який постійно допомагає дітям.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначив, що на придбання будівлі автовокзалу, відповідач 1000 доларів США займав у нього.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, їх представників, свідків, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбу з 21 січня 1995 року.

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.09.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 шлюб було розірвано.

Сторони по справі мають дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого рішенням суду залишено проживати разом з матір'ю. Повнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, також мешкає з матір'ю. Діти разом з нею зареєстровані та постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 по Салтівському шосе, буд.250 кв.51.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що за час перебування у шлюбі подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули наступне майно: 1) квартира, загальною площею 50,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, буд.250 кв.51, яка зареєстрована за позивачем ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу, посвідченого 23.08.2002 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 у реєстрі за №6009; 2) квартира, загальною площею 27,0 кв.м., розташована за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, АДРЕСА_3, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності №3, виданого 16.11.2005 р. Тернівською селищною радою; 3) нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 згідно рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 31.08.2011 р.; 4) автомобіль ГАЗ 33023, 2006 року випуску, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 С.І. 04.04.2013 року; 5) земельна ділянка кадастровий № 5923555600:03:002:0294 площею 1,9997 га для ведення особистого селянського господарства в Недригайлівському районі Сумської області, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності САЕ №809909 від 13.05.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно позовних вимог, предметом судового розгляду є квартира, загальною площею 50,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, буд.250 кв.51, яка зареєстрована за позивачем ОСОБА_1 згідно договору купівлі - продажу, посвідченого 23.08.2002 р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 у реєстрі за № 6009 та нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 згідно рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 31.08.2011 р.; 4) автомобіль ГАЗ 33023, 2006 року випуску, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 04.04.2013 року.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК України).

ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.. ст. 58, 59 ЦПК України, існування обставин, що мали би істотне значення по справі. Як встановлено у судовому засіданні, та не заперечується сторонами по справі, відповідач по справі у добровільному порядку надає допомогу на розвиток дітей, та не відмовляється від цього у майбутньому. Крім того, суду не надано доказів про визначення місця проживання дитини та доказів про встановлення судом з ким з батьків буде мешкати дитина.

У судовому засіданні досліджувались, надані сторонами по справі, звіт про оцінку нерухомого майна.

Так, відповідно звіту про оцінку майна від 22.09.2016 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 складає 769174 грн., ринкова вартість нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, складає 636513 грн. Згідно звіту про оцінку майна від 21.02.2017 року, ринкова вартість нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, складає 99750 грн.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Посилання представника позивача на той факт, що у відповідача по справі є інше житло, квартира, загальною площею 27,0 кв.м., розташована за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, АДРЕСА_3, не може слугувати підставою для розподілу майна подружжя відповідно до запропонованого стороною позивача варіанту. Оскільки, зазначена квартира, відповідно висновку обстеження технічного стану квартири не відповідає вимогам надійності і безпечності експлуатації, та ні є предметом судового розгляду.

Наявність іншого майна у власності відповідача не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки позивач по справі не заявляла вимог щодо поділу майна, а запропонований варіант значно погіршує права відповідача, як подружжя, на майно, яке було придбаного у період шлюбу.

Враховуючи зазначене, суд частково задовольняє позовні вимоги в частині розподілу нежитлового приміщення, та відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5, оскільки зазначений розподіл майна в частині визнання права власності на квартиру не відповідає вимогам ст. ст.. 69, 70 СУ України, та порушує вимоги ст.. ст.. 317, 312 ЦК України.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 88 ЦК України. У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача частково суму сплаченого судового збору у розмірі 3445 грн.

Керуючись ст. ст. 60, 61, 69, 70 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Визнати право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, іншу 1/2 частину нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4 залишити у власності ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частково суму сплаченого судового збору у розмірі 3445 грн. 00 коп.

В іншої частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ -