Рішення

від 19.10.2017 по справі 645/4289/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 645/4289/16-ц Головуючий суддя І інстанції Сілантьєва Е. Є.

Провадження № 22-ц/790/4542/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретарів: Асєєвої В.В., Колесник О.Е.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 09 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1; визнати за нею право особистої приватної власності на 1/2 частину нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 21 січня 1995 року між нею та ОСОБА_5ВІ. був укладений шлюб. Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.09.2014 року шлюб між ними розірвано та залишено неповнолітнього сина ОСОБА_6, 18.06.2006 р. н. проживати разом з матір'ю. Також від шлюбу з ОСОБА_5 мають і повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який також мешкає з нею за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, б. 250, кв. 51.

Посилалася на те, що за час перебування у шлюбі із ОСОБА_5 ними набуте наступне майно: 1) квартира загальною площею 50,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1, яка зареєстрована за позивачем ОСОБА_3 згідно договору купівлі - продажу, посвідченого 23.08.2002 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 у реєстрі за №6009; 2) квартира загальною площею 27,0 кв.м., розташована за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, АДРЕСА_2, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності №3, виданого 16.11.2005 р. Тернівською селищною радою; 3) нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_5 згідно рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 31.08.2011 р.; 4) автомобіль ГАЗ 33023, 2006 року випуску, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_5 04.04.2013 року; 5) земельна ділянка кадастровий № 5923555600:03:002:0294 площею 1,9997 га для ведення особистого селянського господарства в Недригайлівському районі Сумської області, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності САЕ № 809909 від 13.05.2014 року.

Оскільки вона разом із дітьми зареєстровані та постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 по Салтівському шосе, буд.250 кв.51, вважає за можливе визнати за нею право власності на вказану квартиру. У свою чергу в особистій власності відповідача залишиться квартира в смт. Терни, Недригайлівського р-ну, Сумської області, де він мешкає та здійснює підприємницьку діяльність, а також земельна ділянка та автомобіль ГАЗ, що цілком відповідає засадам рівності подружжя.

Щодо нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу) площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, то виходячи з рівності часток подружжя, позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину цього приміщення в порядку поділу спільного майна подружжя.

В запереченнях на позовну заяву ОСОБА_5, посилаючись на те, що квартира за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_3 частково придбана за його особисті кошти та іншого житла у нього немає, просив частково задовольнити позов ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на ? частину вищевказаної квартири та на ? квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 09 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково та визнано право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4.

В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, іншу 1/2 частину нежитлового приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, смт. Терни, вул. Кооперативна, 4 залишено у власності ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 частково суму сплаченого судового збору у розмірі 3445 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення оскаржено ОСОБА_3 в частині відмови в задоволенні її позову . Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати на нею право власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_3.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що з нею в спірній квартирі проживають двоє дітей, на яких відповідачем не надається добровільна допомога на утримання. Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивач має місце роботи, а неповнолітній син ОСОБА_6 - місце навчання в місті Харкові, натомість відповідач постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, де займається підприємницькою діяльністю.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що невідповідність квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 вимогам надійності та безпечної експлуатації підтверджує факт відсутності у відповідача іншого житла, ніж квартира, що розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_3, оскільки вказана обставина не свідчить про втрату цією квартирою статусу житла та виключення її із житлового фонду у встановленому законом порядку.

Вважає, що рішення суду першої інстанції суперечить вимогам ст. 71 СК. України.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду в оскаржуваній частині - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у засіданні.

Між тим, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні істотні обставини, які б свідчили про наявність підстав для відступлення від рівності часток у спільному майні подружжя, тому відсутні підстави для визнання права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Колегія суду не може в повному обсязі погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбу з 21 січня 1995 року, від якого мають двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.09.2014 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 залишено проживати разом з матір'ю. Повнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, також мешкає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_5.

За час перебування у шлюбі подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 набули наступне майно: 1) квартира, загальною площею 50,6 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1, яка зареєстрована за позивачем ОСОБА_3 згідно договору купівлі - продажу, посвідченого 23.08.2002 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 у реєстрі за №6009; 2) квартира, загальною площею 27,0 кв.м., розташована за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, АДРЕСА_6, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності №3, виданого 16.11.2005 р. Тернівською селищною радою; 3) нежитлове приміщення (колишня будівля автовокзалу), площею 199,5 кв.м., розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_5 згідно рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 31.08.2011 р.; 4) автомобіль ГАЗ 33023, 2006 року випуску, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_5 04.04.2013 року; 5) земельна ділянка кадастровий № 5923555600:03:002:0294 площею 1,9997 га для ведення особистого селянського господарства в Недригайлівському районі Сумської області, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності САЕ №809909 від 13.05.2014 р.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, ч. 1 ст. 60 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до. п. 24 вищевказаної постанови не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте під час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою власністю кожного з них.

Згідно п. 30 Пленум Верховного Суду Українивід 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК України).

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно звіту про оцінку майна від 22 вересня 2016 року ринкова вартість квартири за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1 складає 769 174 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 22 лютого 2017 року ринкова вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 складає 13 494 грн.

Згідно звіту про оцінку майна від 21 лютого 2017 року ринкова вартість автомобіля ГАЗ 33023, 2006 року випуску становить 32 000 грн.

Згідно звіту про оцінку нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, селище міського типу Терни, вулиця Кооперативна, 4, його вартість складає 99750 грн.

Таким чином, вартість квартири, що розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_1 значно перевищує вартість іншого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що стягнення з відповідача аліментів та визначення місця проживання дитини разом з матір'ю було вирішено за рішенням суду, не є істотними обставинами, в порядку вимог ч. 2, 3 ст. 70 СК України для відступлення від рівності часток у спільному майні подружжя.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про наявність у відповідача іншого житла та зайняття ним підприємницькою діяльністю в смт. Терни, не є підставою для позбавлення ОСОБА_5 права власності на квартиру за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, б. 250 кв.51.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відступлення від рівності часток у спільній сумісній власності подружжя, оскільки це значно погіршить майнове становище відповідача. Однак, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 щодо визнання за нею права особистої власності на спірну квартиру в порядку поділу майна подружжя, суд безпідставно не врахував вимоги ст.ст. 69, 70,71 СК України та відмовив ОСОБА_3 в праві поділу квартири за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_3.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 права власності за кожним на ? частину квартири, що розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_3,

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального права, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення районного суду в оскаржуваній частині та ухвалення в цій частині нового рішення.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 в частині поділу спірної квартири задоволено частково , відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені останньою судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви про поділ цієї квартири в сумі 1722,50 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду в оскаржуваній частині в сумі 1894,75 грн., а всього в сумі 3617, 25 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314,316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 09 червня 2017 року змінити, скасувавши його в оскаржуваній частині.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 право власності за кожним на ? частину квартири загальною площею 50,6 кв.м., вартістю 769 174 гривні, що розташована за адресою: м. Харків, Салтівське шосеАДРЕСА_3

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалося.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3617 ( три тисячі шістсот сімнадцять) гривень 25 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: