Постанова

від 13.06.2017 по справі 815/2348/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2348/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року м. Одеса У залі судових засідань №25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Галушко А. В.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ СТІЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ з адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2017 року №0000041203, №0000051203, №0000031203.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, враховуючи ввезення на митну територію України гідравлічних прес-ножиць, що підтверджується належним чином оформленою митною декларацією, твердження відповідача про використання прес-ножиць у звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях та з цих підстав відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування, є не обґрунтованим, враховуючи не можливість прийти до такого висновку під час проведення камеральної перевірки та не обґрунтованість таких тверджень, реєстрація накладних з порушенням термінів не є підставою для позбавлення підприємства права на податковий кредит, тощо.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в запереченнях на позов (аркуші справи 234-236), оскільки під час камеральної перевірки встановлено порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, зокрема, несвоєчасна реєстрація накладних, включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по одній податковій накладні двічі, не дотримання хронології формування від'ємного значення в податковій звітності, формування податкового кредиту за рахунок імпортних операцій з придбання основних фондів, які використовуються у звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, тощо.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності якого є оптова торгівля відходами та брухтом (аркуші справи 18-21).

Позивачем 20.02.2017 року надана до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2017 року, в якій задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1270187 грн. (аркуші справи 90-100).

Враховуючи положення п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, які передбачають отримання бюджетного відшкодування платником податку в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт №422/15-32-12-03/40224764 від 21.03.2017 року (аркуші справи 9-14).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, абзац б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року) у розмірі 1270187 грн., заниження суми, що сплачується до державного бюджету (рядок 18.1) у розмірі 5327 грн., завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 20.1) за січень 2017 року на 10508 грн.

Н підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000031203 від 04.04.2017 року, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1270187 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 317547 грн., №0000041203 від 04.04.2017 року, яким позивачу зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10508 грн., №0000051203 від 04.04.2017 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в розмірі 5327 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1332 грн. (аркуші справи 15-17).

З акту камеральної перевірки №422/15-32-12-03/40224764 від 21.03.2017 року вбачається, що підставами для висновків про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду, заниження суми податку на додану вартість, що сплачується до бюджету в декларації за січень 2017 року, стало неправомірне включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за накладною, яка зареєстрована з порушенням термінів для такої реєстрації, подвійне включення суми податку на додану вартість за одною податковою накладною до податкового кредиту в різних періодах, не дотримання хронології формування від'ємного значення в податковій звітності, не нарахування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість при використанні ввезених необоротних активів в операціях, звільнених від оподаткування, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в січні 2017 року, при ввезені на митну територію України з Португалії пресу гідравлічного без числового програмного керування: арт. НОМЕР_1 Гідравлічні мобільні прес-ножиці Louritex Mobile Shear 500T 5M, типу PHGM 500T-5M, сер. № 39.480.355.9.54.16, 2016 року випуску, що підтверджується оформленою митною декларацією №500040403/2017/000092, сплачений податок на додану вартість із ставкою 20% в розмірі 1255672,97 грн. (аркуш справи 22).

Зазначені обставини стали підставою для включення в січні 2017 року до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченого при ввезенні на митну територію України товарів та/або необоротних активів в розмірі 1255673 грн., що підтверджується декларацією з податку на додану вартість за січень 2017 року, поданою до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 20.02.2017 року.

ГУ ДФС в Одеській області вважає, що позивач неправомірно сформував за цією імпортною операцією податковий кредит, оскільки він мав, у відповідності до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, нарахувати податкові зобов'язання за цією операцією з підстав використання необоротних активів або призначення їх для використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, викладеними в акті камеральної перевірки позивача, вважає їх не обґрунтованими та такими, що суперечать нормам Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, в тому числі, ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, тощо.

З наданих до суду доказів вбачається ввезення позивачем на митну територію України прес-ножиць, оформлення митної декларації та сплату податку на додану вартість при здійсненні імпортної операції, а тому у позивача є всі підстави для включення суми податку на додану вартість, сплаченого при митному оформленні товару в розмірі 1255672,97 грн. до податкового кредиту, що відповідачем фактично не заперечується.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198, п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання та скласти зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях звільнених від оподаткування, зокрема, з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УК ТЗЕД.

Враховуючи зазначені положення законодавства відповідач вважає, що позивач має нарахувати податкові зобов'язання по вищезазначені імпортній операції, оскільки використовує прес-ножиці для переробки металобрухту.

Разом з цим, суд не погоджується з такими твердженнями податкового органу, оскільки вищезазначені норми законодавства передбачають нарахування зобов'язань при здійсненні операцій з постачання, в тому числі імпорту, металобрухту, проте в таких операціях ввезені позивачем необоротні активи не використовуються та даних про це не було у податкового органу під час перевірки.

Крім того, відповідно до положень п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Однак, позивач під час камеральної перевірки вийшов за її межи та надав оцінку не тільки даним податкових декларацій, інших інформаційних баз, а зробив висновки про використання необоротних активів в звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях без дослідження будь-яких первинних документів та даних бухгалтерського обліку позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 42, п. 1 ст. 43 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Позивач, як суб'єкт господарювання, діє на підставі типового статуту, не обмежений в здійсненні підприємницької діяльності та може здійснювати будь-яку не заборонену законом діяльність та за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головного управління статистики в Одеській області до переліку видів діяльності позивача включені оптова торгівля відходами та брухтом, зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, вантажний автомобільний транспорт, купівля та продаж нерухомого майна, надання в оренду та експлуатація нерухомого майна, вантажних автомобілів, демонтаж (розбирання) машин і устаткування, відновлення відсортованих відходів, тощо (аркуші справи 52-60).

Таким чином, відповідач зробив висновки в акті камеральної перевірки з аналізу одного виду діяльності позивача не встановив використання імпортованих прес-ножиць в господарських операціях звільнених від оподаткування, тобто, висновки акту ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Позивачем наданий до суду договір оренди №030417 від 3 квітня 2017 року, укладений між ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ та ТОВ РОЯЛ СТІЛ , відповідно до якого позивач надав імпортовані прес-ножиці Louritex Mobile Shear 500T 5M, типу PHGM 500T-5M, сер. № 39.480.355.9.54.16, 2016 року випуску в оренду ТОВ РОЯЛ СТІЛ , що є окремим видом господарської діяльності, який не пов'язаний з постачанням позивачем металобрухту (аркуші справи 116-118), що також підтверджує необґрунтованість висновків податкового органу зроблених в акті камеральної перевірки.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що в спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідачем не спростована правомірність формування позивачем податкового кредиту по імпортній операції, а тому зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1255672,97 грн. є не правомірним.

Відповідно до положень п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми податку на додану вартість така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи наявність у позивача від'ємного значення податку на додану вартість та відсутність заборгованості, у нього є право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість та/або зарахування цієї суми до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідачем під час камеральної перевірки встановлено неправомірне формування позивачем податкового кредиту за липень 2016 року, враховуючи включення до податкового кредиту податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації.

Так, ТОВ РОЯЛ СТІЛ виписана позивачу податкова накладна №1 від 31.07.2016 року на суму 13390 грн., в тому числі податок на додану вартість 2231,67 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.08.2016 року, а тому позивач неправомірно скористався правом на включення зазначеної накладної до податкового кредиту за липень 2016 року.

Однак, суд вважає неправомірним з цих підстав позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки зазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлена належним чином, підтверджує придбання послуг оренди автомобіля та у відповідності до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України така накладна є підставою для формування податкового кредиту.

При цьому, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України несвоєчасна реєстрація податкової накладної є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом та тільки відсутність реєстрації накладної не дає права на включення податку на додану вартість по ній до податкового кредиту.

Щодо тверджень відповідача про не дотримання хронології формування від'ємного значення в податковій звітності з податку на додану вартість та порушення порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, суд вважає, що зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача податкового кредиту та зменшення суми бюджетного відшкодування, оскільки від'ємне значення сформовано вірно, збігається з даними податкового органу щодо суми цього значення та у відповідності до положень Податкового кодексу України тільки не підтвердження первинними документами суми кредиту є підставою для його зменшення.

Разом з цим, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з підстав подвійного включення ним одної податкової накладної до податкового кредиту в двох періодах, зокрема, жовтні та листопаді 2016 року, з огляду на наступне.

Позивачу 25.10.2016 року виписана ФОП ОСОБА_3 податкова накладна №25 на суму 6000 грн., в тому числі податок на додану вартість 1000 грн., на послуги перевезення вантажу за маршрутом м. Одеса - м. Ізмаїл, а/м АА2188РІ/АА1523ХО, водій ОСОБА_4, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.11.2016 року.

Сума податку на додану вартість по зазначеній накладній включена позивачем до податкового кредиту в декларації за жовтень 2016 року та листопад 2016 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи податковою звітністю, проте такі дій суперечать нормам Податкового кодексу України, а тому податковий кредит на суму 1000 грн. сформований неправомірно та підлягає зменшенню на цю суму.

Відповідно до податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2017 року позивачем задекларована сума від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 1280695 грн., з яких бюджетному відшкодуванню підлягає сума 1270187 грн. та зарахуванню до складу податкового кредиту наступного періоду підлягає сума 10508 грн.

Враховуючи наявність у позивача від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 1280695 грн., відсутність податкового боргу, у позивача є всі підстави для включення до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість (рядок 20.2) в розмірі 1270187 грн., а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0000031203 від 04.04.2017 року є неправомірним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Крім того, у позивача є всі підстави для включення до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду суми 9508 грн., тобто, суми податку на додану вартість за виключенням неправомірно включеної двічі суми 1000 грн. за податковою накладною №25 від 25.10.2016 року, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0000041203 від 04.04.2017 року є частково не правомірним та підлягає скасуванню в частині зменшення розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 9508 грн.

Також, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0000051203 від 04.04.2017 року, оскільки з підстав, викладених вище, у позивача наявне від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, яке виключає заповнення рядку 18 декларації з податку на додану вартість, тобто позитивного значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, суд приходить до висновку, що податковий орган довів правомірність висновків акту камеральної перевірки позивача тільки в частині подвійного включення суми податку на додану вартість за однією податковою накладною до податкового кредиту, а в іншій частині висновки акту перевірки є неправомірними та не обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (крім податкового повідомлення-рішення №0000041203 від 04.04.2016 року яке підлягає частковому скасуванню).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ СТАНДАРТ СТІЛ обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000031203, №0000051203 від 04.04.2017 року в повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення №0000041203 від 04.04.2017 року в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9508 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ СТІЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2017 року №0000031203, №0000041203, №0000051203- задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000031203 від 04.04.2017 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000051203 від 04.04.2017 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0000041203 від 04.04.2017 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9508 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ СТІЛ - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 40224764) судовий збір у розмірі 22474 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.06.2017 року.

Суддя Л. І. Свида