Постанова

від 13.06.2017 по справі 925/287/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року Справа № 925/287/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Ємельянов А.С. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС", м. Черкаси,

на додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017,

прийняту за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА", м. Черкаси,

про розподіл витрат за проведення судової експертизи

зі справи № 925/287/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" (далі - ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС"), м. Черкаси,

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА"), м. Черкаси,

про стягнення 40 000,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Капітоненко А.Ю. предст. (дов. від 09.06.2017)

відповідача - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" 40 000,00 грн. заборгованості по сплаті за абонентське обслуговування за договором юридичного обслуговування від 03.01.2012 № 02-01-12.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 зі справи № 925/287/15 (суддя Гура І.І.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" на користь ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" 40 000,00 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 зі справи № 925/287/15 (судді Синиця О.Ф. - головуючий, Ткаченко Б.О., Зеленін В.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; стягнуто з ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" на користь ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 009,70 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 зі справи № 925/287/15 залишено без змін.

У січні 2017 року ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із заявою в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи (призначеної згідно з ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2015), у зв'язку з тим, що судом апеляційної інстанції у прийнятті постанови не було вирішено питання про розподіл витрат за проведення експертизи у розмірі 5 913,60 грн.

За результатом розгляду заяви ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" про розподіл витрат за проведення судової експертизи додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 (судді Дикунська С.Я. - головуючий, Мальченко А.О., Зеленін В.О.) вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" на користь ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" 5 913,60 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" просить додаткову постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, у задоволенні заяви ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" відмовити повністю. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" просило залишити додаткову постанову апеляційного господарського суду зі справи без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши наявні матеріали справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Таким чином, апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за своєю ініціативою у разі, зокрема, якщо він (апеляційний суд) скасував рішення суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (пункт 2 частини першої статті 103 ГПК України). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом з підстав і в порядку, зазначеному у статті 88 ГПК України.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом ; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Отже, додатковою постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, що є предметом касаційного оскарження, вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат, а саме суми, яка була сплачена відповідачем за проведення судової експертизи, призначеної згідно з ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2015.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

За змістом пункту 4.10. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.

Що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат є законодавчо врегульованим та залежить від результатів вирішення спору.

Понесені ТОВ "АЛЬТЕРА АЦТЕКА МІЛІНГ УКРАЇНА" витрати на оплату судової експертизи відносяться до судових витрат; докази понесення таких витрат в розмірі 5913,60 грн. надані відповідачем і містяться в матеріалах справи (платіжне доручення від 05.06.2015 № 11465, арк. справи 113 том І), проте у прийнятті постанови від 30.03.2016, якою рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове про відмову в позові, апеляційним господарським судом не було вирішено питання щодо розподілу цих судових витрат.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, до яких відноситься сума, що була сплачена відповідачем за проведення судової експертизи в даній справі, апеляційний господарський суд діяв у межах визначених законом повноважень, не порушуючи порядку розподілу судових витрат та процедури прийняття додаткового рішення зі справи.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права у прийнятті додаткової постанови не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстави для її скасування - відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі № 925/287/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УНІВЕСІТАС" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя А. Ємельянов

Суддя В. Селіваненко