Рішення

від 12.06.2017 по справі 914/609/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017р. Справа № 914/609/17

За позовом:Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області в інтересах держави до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів до відповідача-2:Фермерського господарства Ярослава , м. Львів про:визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради №5256 від 01.10.2015р., №1227 від 10.11.2016р., визнання недійсним договору оренди землі від 15.03.2017р. №Ш-3940, зобов'язання повернути земельну ділянку Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від прокуратури:ОСОБА_1 - прокурор; від відповідача-1:ОСОБА_2 - представник (довіреність №2901/вих-82 від 17.01.2017р.); від відповідача-2:ОСОБА_3 - голова, ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 01.03.2017р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

27.03.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява керівника Львівської місцевої прокуратури №2 Львівської області в інтересах держави (Прокурор) до Львівської міської ради (Відповідач-1), Фермерського господарства Ярослава (Відповідач-2) про визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради №5256 від 01.10.2015р., №1227 від 10.11.2016р., визнання недійсним договору оренди землі від 15.03.2017р. №Ш-3940, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 30.03.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.04.2017р. Ухвалою від 24.04.2017р. розгляд справи було відкладено на 11.05.2017р. В судовому засіданні 11.05.2017р. суд оголосив перерву до 30.05.2017р.

Ухвалою суду від 30.05.2017р. суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів, сам розгляд відклав на 12.06.2017р.

Прокурор в судове засідання 12.06.2017р. з'явилася, заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити повністю.

В засіданні зазначила, що 15.03.2017р. відповідачі на підставі ухвал ЛМР №5256 від 01.10.2015р. та №1227 від 10.11.2016р. уклали ОСОБА_5 оренди земельної ділянки площею 0,2116 га. (кадастровий №4610137500:11:006:0033) на вул. Т.Шевченка, 360а у м. Львові. Як наголошує прокурор, вказані ухвали мотивовані наявністю у ФГ Ярослава права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на вказаній земельній ділянці. Разом з тим, згідно даних ОКП ЛОР БТІ та ЕО , а також відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідача-2 право власності на нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 360а відсутнє. Таким чином, Львівська міська рада приймаючи спірні ухвали та укладаючи спірний договір порушила вимоги ч.2 ст.134 ЗК України та порушила порядок передання в оренду земельної ділянки, адже така земельна ділянка могла бути передана в оренду тільки за результатами проведення земельних торгів, а тому дані ухвали та договір є незаконними. Оскільки правовстановлюючі документи на земельну ділянку є незаконними, то відповідача-2 слід зобов'язати повернути земельну ділянку.

Крім цього, як зазначено прокурором в судовому засіданні, спір, що виник зачіпає економічні інтереси держави у земельній сфері, оскільки продаж прав на земельну ділянку на аукціоні передбачає найбільш ефективне використання власності та встановлення найвищої плати за користування земельною ділянкою, що неминуче призводить до збільшення бюджетних надходжень, а надання земельних ділянок на умовах оренди поза межами земельних торгів порушує економічні інтереси держави, сприяє зменшенню бюджетних надходжень.

Представник відповідача-1 в судове засідання 12.06.2017р. з'явилася, проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні повністю, з підстав зазначених у відзиві на позов.

В засіданні зазначила, що спірна земельна ділянка була виділена під обслуговування продовольчого міні-ринку ще 07.11.1996р. ухвалою ЛМР №539 Про надання правлінню селянської спілки Хлібодар Яворівського району Львівської області в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки на вул. Шевченка, 360 в житловому масиві Рясне-1 для влаштування продовольчого міні-ринку . Згідно розпорядження ЛМР №77 від 09.02.1998р. Про внесення змін до розпорядження Залізничної районної адміністрації №555 від 02.07.1996р., ПА Обрій стала правонаступником реорганізованої селянської спілки Хлібодар . Актом прийому-передачі від 18.03.1999р. ПА Обрій передано ФГ Ярослава об'єкти незавершеного будівництва на вул. Шевченка, 360а. Ухвалою №1164 від 25.10.2007р. Про затвердження ФГ Ярослава проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Т.Шевченка, 360-а у м. Львові затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,2116 га. та укладено ОСОБА_5 оренди землі від 30.11.2007р. №Ш-981.

Крім цього, як зазначила представник відповідача-1, на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна (критий торговий павільйон, адміністративний будинок) згідно технічних паспортів на об'єкти нерухомості №1253 від 11.10.2006р., виданих ОКП ЛОР БТІ та ЕО . Для здійснення державної реєстрації права власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Представники відповідача-2 в судове засідання 12.06.2017р. з'явилися, проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні повністю, з підстав зазначених у відзиві на позов.

В засіданні зазначили, що оскаржуваний договір оренди є фактично поновленням Договору оренди землі від 30.11.2007р. №Ш-981. Відповідно до п.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі. Відтак вимога прокурора про незастосування п.2 ст.134 ЗК України спростовується матеріалами справи. Міні-ринок, що знаходиться за адресою м. Львів, вул.Т.Шевченка, 360а є об'єктом соціального призначення, єдиним в цьому житловому масиві, де підприємці і селяни реалізують продовольчі товари і сільськогосподарську продукцію, фактично реалізують своє право на працю, забезпечують себе засобами для життя, а мешканці мікрорайону мають можливість набувати цю продукцію. Відтак, на думку представників, прокурор не довів порушення прав та інтересів держави укладенням оскаржуваного договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015р. Львівською міською радою прийнято Ухвалу №5256 Про надання ФГ Ярослава дозволу на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку на вул.Т.Шевченка, 360-а згідно котрої надано ФГ Ярослава дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,2116га. на вул.Т.Шевченка, 360-а для обслуговування продуктового міні-ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.

10.11.2016р. Львівською міською радою прийнято Ухвалу №1227 Про затвердження ФГ Ярослава проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Т.Шевченка, 360-а згідно котрої вирішено надати ФГ Ярослава земельну ділянку площею 0,2116га. (кадастровий №4610137500:11:006:0033) на вул.Т.Шевченка, 360-а в оренду терміном на 5 років для обслуговування продуктового міні-ринку (код КВЦПЗ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції).

15.03.2017р., на підставі вказаних ухвал, між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено ОСОБА_5 оренди землі (ОСОБА_5), відповідно до п.1 котрого орендодавець (відповідач-1) надає, а орендар (відповідач-2) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування продуктового міні-ринку з кадастровим №4610137500:11:006:0033, яка розташована у м. Львові на вул.Т.Шевченка, 360-а.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2116 га. в тому числі під капітальною забудовою - 0,0676га., під тимчасовою забудовою - 0,899 га., під прибудинковою територією - 0,0541 га. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - кам'яні нежитлові будівлі, а також інші об'єкти інфраструктури - металеві споруди (п.2 та п.3 Договору).

Відповідно до п.8 Договору, його укладено на 5 років до 10 листопада 2021 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали Львівської міської ради №5256 від 01.10.2015р. та №1227 від 10.11.2016р., а також ОСОБА_5 від 15.03.2017р. прокурором оскаржено до суду. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що з висновку відділу Держгеокадастру у м. Львові №223/41-16 від 02.06.2016р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вбачається, що на вказаній земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди, яким користується ФГ Ярослава . Відтак, вказані ухвали та договір мотивовані наявністю у ФГ Ярослава права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на вказаній земельній ділянці. Разом з тим, згідно даних ОКП ЛОР БТІ та ЕО , а також відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідача-2 право власності на нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 360а відсутнє. Таким чином, Львівська міська рада приймаючи спірні ухвали та укладаючи спірний договір порушила вимоги ч.2 ст.134 ЗК України та порушила порядок передання в оренду земельної ділянки, адже така земельна ділянка могла бути передана в оренду тільки за результатами проведення земельних торгів, а тому дані ухвали та договір є незаконними.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини першої ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною першою ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Згідно п. 34 ч. 1 ст.26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою.

За змістом ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2 ст.123 ЗК України визначено, що особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 123 вказаного Кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статтею 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться у разі:

- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (абз.1 ч.2 ст.134 ЗК);

- поновлення договорів оренди землі (абз.22 ч.2 ст.134 ЗК).

В даній справі суд не погоджується з твердженням прокурора, що оскаржувані ухвали Львівської міської ради, котрими було надано відповідачу-2 в оренду земельну ділянку поза конкурсом мотивовані наявністю у ФГ Ярослава права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на вказаній земельній ділянці.

Так, як вбачається з преамбул цих ухвал, міська рада при їх винесенні не керувалася ні положеннями ст.120 ЗК України, які надають особі право на земельну ділянку у випадку набуття нею права власності на об'єкти нерухомості, ні положеннями абз.1 п.2 ст.134 ЗК України (відсутність конкурсу у зв'язку з наявністю об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд)).

Разом з тим, з преамбули Ухвали ЛМР №5256 від 01.10.2015р. вбачається, що вона винесена, розглянувши звернення ФГ Ярослава , зареєстроване у Львівській міській раді 16.09.2014р. за №2-16442/АП.

На підставі вказаного звернення, яке міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідач-2 просив дати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, у зв'язку з тим, що міні-ринок Ряснянський ФГ Ярослава функціонує з 1997р. і на час звернення зібрано необхідні документи для оформлення продовження договору оренди землі по обслуговуванню міні-ринку на наступні 10 років .

Також, як вбачається із п.5 Висновку відділу Держгеокадастру у м. Львові №223/41-16 від 02.06.2016р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (на цей висновок прокурор в позовній заяві покликається як на доказ того, що оскаржувані ухвали мотивовані наявністю об'єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці) матеріалами, що використані при виготовленні проекту землеустрою є ОСОБА_5 оренди землі зареєстрований в ЛМР від 30.11.2007р. №Ш-981, кн.Ш-3 .

Як встановлено судом, на спірній земельній ділянці продовольчий міні-ринок знаходиться ще з 1997 року. Так, 07.11.1996р. Львівська міська рада прийняла Ухвалу №539 згідно котрої ухвалила надати правлінню селянської спілки Хлібодар Яворівського району Львівської області в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років земельну ділянку площею 1600 кв.м. на вул. Шевченка, 360 в житловому мікрорайоні Рясне-1 для влаштування продовольчого міні-ринку за рахунок земель міста. В подальшому, враховуючи лист приватної агрофірми Обрій про передачу їй функцій замовника на завершення будівництва продовольчого міні-ринку, як правонаступникові реорганізованої селянської спілки Хлібодар , Залізнична районна адміністрація прийняла Розпорядження №74 від 09.02.1998р., котрим внесла зміни до Розпорядження №555 від 22.07.1996р. та надала дозвіл приватній агрофірмі Обрій на влаштування продовольчого міні-ринку в мікрорайоні Рясне площею 1600 кв.м.

26.03.1998р. головою Держадміністрації Залізничного району м. Львова затверджено Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення, яким дозволено експлуатувати споруджені ПА Обрій об'єкти нерухомості, а саме: торгівельний павільйон, господарський павільйон з ветлабораторією, огорожу території, торговельні прилавки, м'ясорозрубочну кімнату, громадську вбиральну, вагову, автостоянку, перукарню.

З матеріалів справи вбачається, що за актом прийому-передачі від 18.03.1999р. ПА Обрій передало громадянину ОСОБА_3 для створення ФГ Ярослава , зокрема, незавершене будівництво торгового павільйону (міні-ринку).

30.11.2007р. між ФГ Ярослава та Львівською міською радою укладено ОСОБА_5 оренди землі, відповідно до п.1 та п.2 котрого, орендодавець (Відповідач-1) на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007р. Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові та ухвали Львівської міської ради №1164 від 25.10.2007р. Про затвердження ФГ Ярослава проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Т.Шевченка, 360-а у Львові надає, а орендар (відповідач-2) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Т.Шевченка, 360-а для обслуговування продуктового міні-ринку.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2116 га. в тому числі під капітальною забудовою - 0,0676га., під тимчасовою забудовою - 0,899 га., під прибудинковою територією - 0,0541 га. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - кам'яні нежитлові будівлі, а також інші об'єкти інфраструктури - металеві споруди (п.2 та п.3 Договору).

Відповідно до п.8 Договору, його укладено на 10 (десять) років до 25 жовтня 2017 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як встановлено судом, станом на момент розгляду справи, укладений між відповідачами ОСОБА_5 оренди землі від 30.11.2007р. в установленому законом порядку не визнавався недійсним ні повністю, ні в частині, а тому у відповідності до ст.204 ЦК України він є правомірним і його умови обов'язкові до виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2013-2014 років відповідач-2 неодноразово звертався до відповідача-1 з проханням продовжити договір оренди землі на наступні 10 років, що підтверджується листами №2-25095 від 16.12.2013р., №2-3572/АП від 06.03.2014р. та №2-16442/АП від 16.09.2014р. І саме розглянувши останнє звернення ФГ Ярослава , Львівська міська рада прийняла оскаржувані рішення.

За змістом ст.33 ЗУ Про оренду землі (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних ухвал) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної на праві оренди.

З наведеного вбачається, що законодавством передбачено крайній строк для подання заяви про поновлення договору оренди землі - строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Разом з тим, дана норма не забороняє орендарю подавати вказану заяву в будь-який момент строку дії договору, не виходячи за крайній строк. Матеріалами справи підтверджено, що ФГ Ярослава скористалося своїм правом на подання заяв протягом 2013-2014 років, при тому, що згідно умов Договору оренди землі від 30.11.2007р. строк його дії був до 25.10.2017р.

З огляду на викладене, вбачається, що Львівська міська рада приймала оскаржувані ухвали і укладала з ФГ Ярослава ОСОБА_5 оренди землі від 15.03.2017р. за результатами розгляду звернень останнього про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк. Як вже зазначалося, надання в оренду земельних ділянок в порядку поновлення договорів оренди землі, відповідно до абз.22 ч.2 ст.134 ЗК України, здійснюється без проведення земельних торгів. Відтак не відповідає дійсності твердження прокурора, що оскаржувані рішення та договір суперечать положенням ч.2 ст.134 ЗК України.

Суд зазначає, що прокурором у відповідності до ст.33 ГПК України не доведено належними доказами, що при прийнятті рішень Львівська міська рада керувалася положеннями абз.1 ч.2 ст.134 ЗК України (розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб).

Крім цього, як свідчить зміст постанови Верховного Суду України №6-78цс13 від 25.12.2013р., для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору недостатньо встановити лише факт порушення положень законодавства України укладенням даного договору. Для задоволення вимог також потрібно встановити і факт порушення прав позивача, оскільки в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право.

Обгрунтовуючи порушення прав держави, прокурор як самостійний позивач, зазначає, що спір, який виник зачіпає економічні інтереси держави у земельній сфері, оскільки продаж прав на земельну ділянку на аукціоні передбачає найбільш ефективне використання власності та встановлення найвищої плати за користування земельною ділянкою, що неминуче призводить до збільшення бюджетних надходжень, а надання земельних ділянок на умовах оренди поза межами земельних торгів порушує економічні інтереси держави, сприяє зменшенню бюджетних надходжень.

В даному випадку суд наголошує на тому, що ФГ Ярослава , як орендар за Договором оренди землі від 30.11.2007р. мало переважне право на поновлення цього договору на новий строк та на отримання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів. А тому, незалежно від мотивів, якими керувалася Львівська міська рада при прийнятті оскаржуваних ухвал, укладення Договору оренди землі від 15.03.2017р. без проведення торгів, враховуючи наявність у відповідача-2 права на таке укладення, в будь-якому випадку не порушує економічних інтересів держави.

В даній справі право оренди на спірну земельну ділянку не підлягало продажу на конкурентних засадах, оскільки як неодноразово зазначав ОСОБА_6 Суд України в своїх постановах №6-70цс15 від 10.06.2015р., №6-55цс15 від 15.04.2015р., №6-3цс15 та №6-4цс15 від 18.03.2015р. порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

З огляду на викладене, доводи прокурора про порушення прав та економічних інтересів держави не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру .

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України Про прокуратуру .

Оскільки під час судового розгляду справи прокурором не було доведено належними та допустимими доказами порушення прав держави, відтак відсутні правові підстави для захисту цього права в судовому порядку та задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на прокуратуру.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 28, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2013р.

Суддя Крупник Р.В.