Рішення

від 12.06.2017 по справі 910/5133/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017Справа №910/5133/16 За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект";

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1)Публічне акціонерне товариство "ДОК-3" в особі ліквідатора арбітражного

керуючого Степанова О.Ю.;

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача

2) ОСОБА_2;

3) ОСОБА_3;

про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (за дов.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: ОСОБА_5 (за дов.);

від третьої особи 3: ОСОБА_6 (за дов.).

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) в судовому засіданні 12.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла справа за позовом комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ДОК-3" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Степанова О.Ю.; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2; ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2016 у справі №910/5133/16 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2016 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 касаційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 - скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2017 при розгляді справи суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги те, що відповідно до умов договору від 29.12.2008 № 158 - ДБМ, платіжним дорученням № 793 від 29.12.2008 позивач сплатив на користь Відкритого акціонерного товариства ДОК-3 суму грошової компенсації у розмірі 10 810 000, 00 грн.; не дали належної правової оцінки умовам договору відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між Відкритим акціонерним товариством ДОК - 3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз , відповідно до яких Публічне акціонерне товариство ДОК-3 відступило право вимоги (належного йому на підставі договору від 29.11.2008 № 158 - ДБМ) на 40 022 913, 95 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз , які в свою чергу повинні бути сплачені позивачем; не досліджували питання щодо того, чи було виконано зі сторони позивача умови договору від 29.12.2008 № 158-ДБМ відносно сплати компенсації Публічному акціонерному товариству ДОК-3 в загальному розмірі 50 832 257, 00 грн.; не з'ясували чи впливає оспорюваний договір купівлі - продажу, укладений 15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Бетоніндустріяпроект на права та обов'язки позивача. Під час здійснення нового судового суду першої інстанції, відповідно до постанови від 01.03.2017, необхідно врахувати наведені вище обставини, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки та вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва №04-23/1012 від 16.03.2016, відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/5133/16.

В результаті зазначеного автоматичного розподілу справу №910/5133/16 передано на новий розгляд судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 20.03.2017 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.05.2017.

Через відділ канцелярії господарського суду 11.05.2017 від третьої особи - 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вих. б/н від 11.05.2017), відповідно до якої третя особа - 2 просить суд зупинити провадження у справі № 910/5133/16 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/12281/13 за позовом КП Київський метрополітен до ПАТ ДОК - 3 про зобов'язання виконати умови договору від 29.12.2008 № 158-ДБМ.

Також, від третьої особи - 2 через відділ канцелярії господарського суду 11.05.2017 надійшли письмові пояснення у справі № 910/5133/16 з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 01.03.2017 (вих. б/н від 11.05.2017).

Від відповідача 11.05.2017 через відділ канцелярії господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вих. б/н від 11.05.2017), згідно якого відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 910/5133/16 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/12281/13 за заявою Комунального підприємства Київський метрополітен до Публічного акціонерного товариства ДОК - 3 про зобов'язання виконати умови договору від 29.12.2008 № 158 - ДБМ шляхом відмови від права власності від комплексу будівель та споруд за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.

Ухвалою суду від 11.05.2017 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 01.06.2017.

Через відділ канцелярії господарського суду 01.06.2017 від третьої особи - 3 надійшли письмові пояснення (вих. б/н від 01.06.2017).

Ухвалою суду від 01.06.2017 розгляд справи відкладено на 12.06.2017.

В судове засідання 12.06.2017 представники відповідача та третьої особи - 1 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Відповідно неявка представників відповідача та третьої особи - 1 не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.

Представники позивача та третіх осіб - 2, 3 в судове засідання 12.06.2017 з'явилися та надали суду усні пояснення по справі, в яких зокрема третя особа - 2 підтримала подане нею 11.05.2017 клопотання про зупинення провадження у справі.

Також, третьою особою - 2 в судовому засіданні було подане клопотання про витребування доказів у справі, в якому третя особа - 2 просила суд витребувати у позивача: докази включення до міського бюджету та докази виділення коштів міського бюджету за 2009 рік або за наступні роки з цільовим призначенням для сплати компенсації ВАТ ДОК - 3 за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008; платіжні доручення про сплату КП Київський метрополітен решти компенсації в сумі 40 022 257, 00 грн. на користь ВАТ ДОК - 3 за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 (оригінали); докази виділення в користування ВАТ ДОК - 3 рівноцінної земельної ділянки для перенесення виробничих потужностей замість земельної ділянки загальною площею 1, 87 га в м. Києві по вул. Межигірській, 78 від права користування якою відповідач мав відмовитися; докази розбирання будівель лісо цеху літера Ь площею 1 240, 32 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, отриманих КП Київський метрополітен від ВАТ ДОК - 3 за актом приймання - передачі під розбирання будівель та споруд ВАТ ДОК - 3 , що попали в зону будівництва Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві від 18.12.2009.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання третьої особи - 2 про зупинення провадження у справі (вих. б/н від 11.05.2017) та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вих. б/н від 11.05.2017) подані через відділ канцелярії господарського суду 11.05.2017 суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення до господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Вказана норма встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

У справі № 910/12281/13 розглядається заява Комунального підприємства Київський метрополітен до Відкритого акціонерного товариства ДОК - 3 про зобов'язання виконати умови договору від 29.12.2008 № 158 - ДБМ шляхом відмови від права власності від комплекту будівель та споруд за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.

Предметом розгляду даної справи є вимога Комунального підприємства Київський метрополітен про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2 від 15.12.2011, та скасування його державної реєстрації, за яким відповідач - ТОВ Бетоніндустріяпроект набув право власності на ? частку будівель та споруд за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.

Враховуюче вказане, суд погоджується з третьою особою - 2 та відповідачем, що справи № 910/12281/13 та № 910/5133/16 є пов'язаними, проте не погоджується з тим, що дану справу не можливо вирішити до справи № 910/12281/13.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання третьої особи - 2 про витребування доказів суд відмовив у його задоволенні, як необґрунтованому.

Згідно зі ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Третя особа - 2 просить суд витребувати у відповідача докази включення до міського бюджету та докази виділення коштів міського бюджету за 2009 рік або за наступні роки з цільовим призначенням для сплати компенсації ВАТ ДОК - 3 за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008. Обставини виділення бюджетних кошті на виконання договору № 158 -ДБМ від 29.12.2008 встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-62/8193-2012, і відповідно до положень ст. 35 ГПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стосовно витребування платіжних доручень про сплату КП Київський метрополітен решти компенсації в сумі 40 022 257, 00 грн. на користь ВАТ ДОК - 3 за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008, то в матеріалах справи наявна копія ухвали у справі № 31/271 від 02.04.2015, в якій встановлені обставини щодо фактичного виконання - перерахування коштів (в розмірі 40 022 257, 00 грн.) платіжним дорученням № 468 від 10.02.2015, а отже відповідно до положень ст. 35 ГПК України вказані обставини не доказуються.

Обставини виділення в користування ВАТ ДОК - 3 рівноцінної земельної ділянки для перенесення виробничих потужностей замість земельної ділянки загальною площею 1, 87 га в м. Києві по вул. Межигірській, 78 від права користування якою відповідач мав відмовитися в даному випадку не впливають на предмет доказування у даній справі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані порушенням, внаслідок укладання спірного договору, суспільних інтересів громади міста Києва та держави в цілому.

Так само, не впливають на предмет доказування у даній справі і обставини розбирання будівель лісо цеху літера Ь площею 1 240, 32 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, отриманих КП Київський метрополітен від ВАТ ДОК - 3 за актом приймання - передачі під розбирання будівель та споруд ВАТ ДОК - 3 , що попали в зону будівництва Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві від 18.12.2009.

Отже, витребування доказів про які просить третя особа - 2 не є необхідними для вирішення спору.

Крім того, причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.

Доказів із яких би вбачалося, що третій особі - 2 було відмовлено позивачем в отриманні доказів, про витребування яких клопоче третя особа - 2, останньою до клопотання додано не було.

За вказаних обставин, суд погодився з позивачем щодо необґрунтованості клопотання про витребування доказів та відповідно відмовив в його задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2017 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представники третіх осіб - 2, 3 проти задоволення позовних вимог заперечили.

Позовні вимоги мотивовані недотриманням в момент укладання договору купівлі - продажу № 2 від 15.12.2011 (реєстровий номер 4121) його сторонами, а саме відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс вимог чинного законодавства, щодо дотримання сторонами договору їх господарської компетенції (спеціальної правосуб'єтності). Крім того, на думку позивача, спірний договір вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в запереченнях відповідача на позовну заяву КП Київський метрополітен (вих. № 910/5133/16 від 18.04.2016) з тих підстав, що позивач не є учасником спірного договору, що Господарським судом міста Києва розглядається справи № 910/48/16 між тими ж сторонами про той же предмет спору, та з підстав спливу строків позовної давності.

Третя особа - 2 проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав: обставини виконання зі сторони КП Київський метрополітен зобов'язань перед ПАТ ДОК - 3 за договором № 158 -ДБМ від 29.12.2008 є предметом дослідження у іншій судовій справі № 910/12281/13, що унеможливлює розгляд даної справи і вона підлягає зупиненню; доказів з виконання обов'язку зі сплати грошової компенсації КП Київський метрополітен в сумі 40 022 257, 00 грн. позивачем не надано та в матеріалах справи не містяться; договір відступлення права вимоги від 27.11.2009 укладений між ПАТ ДОК - 3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз визнано недійсним, що свідчить про безпідставність висновків позивача, про стягнення з нього в примусовому порядку 40 022 913, 95 грн.; неможливості застосування обставин, встановлених у рішенні Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 по справі № 5011-62/8193-2012, у якості преюдиційних для даної справи, з огляду на суб'єктний склад вказаної справи; позивач не є стороною за оспорюваним правочином та належним чином не обґрунтував, чим саме порушені його права внаслідок укладання 15.12.2011 між ТОВ Деснянськпарксервіс та ТОВ Бетоніндустріяпроект договору купівлі - продажу № 2.

Третя особа - 3 в своїх письмових поясненнях на позовну заяву КП Київський метрополітен про визнання недійсним договору купівлі - продажу (вих. б/н від 22.09.2016) проти задоволення позовних вимог заперечувала з тих підстав, що позивач не є стороною спірного правочину, права, які позивач вважає порушеними, походять із договору № 158 - ДБМ, а не зі спірного договору, за умовами договору № 158- ДБМ не передбачено набуття права власності на нерухоме майно за позивачем, визнання спірного договору недійсним не призведе до відновлення порушеного права позивача, і позивачем не вказано в позовній заяві які саме функції, покладені на нього чинним законодавством, він не може виконати та в чому полягає неможливість їх виконання. Також, на думку третьої особи - 3 у даній справі фактично відсутній предмет спору і його не існувало на момент відкриття провадження у справі.

Третя особа - 1 своїм правом на подання пояснень по справі не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб - 2, 3, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України №302-р від 14.05.1993 "Про технічно-економічне обґрунтування будівництва четвертої лінії метро у м. Києві" затверджено техніко-економічні обґрунтування будівництва Подільсько - Воскресенської лінії Київського метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро, розроблені Інститутами "Київметропроект" і "Київшляхпроект".

Згідно з п. 1, 3 розпорядження Київської міської ради № 1312 від 20.07.2004 вирішено відновити у 2004 році роботи із проектування та спорудження Подільсько - Вигурівської лінії Київського метрополітену від станції "Вокзальна" до житлового масиву Вигурівщина - Троєщина з будівництвом електродепо. Зобов'язано Комунальне підприємство "Київський метрополітен" розробити та затвердити в установленому порядку завдання на проектування та проектно-кошторисну документацію зі спорудження Подільсько - Вигурівської лінії Київського метрополітену від станції "Вокзальна" до житлового масиву Вигурівщина - Троєщина з електродепо, з урахуванням відновлення робіт зі спорудження Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві.

В подальшому, 20.05.2008 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження №696 "Про затвердження проекту дільниці Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві від станції "Глибочицька" до станції "Райдужна" з відгалуженням в бік житлового масиву Вигурівщина - Троєщина".

Розпорядженням №608 від 30.04.2008 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про створення комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" створено відповідну комісію та затверджено положення про неї.

Згідно з актом № 11 щодо визначення розмірів компенсацій, збитків та відшкодування витрат, пов'язаних з винесенням будівель та споруд ВАТ "Київоздоббуд", ВАТ завод "Супутник" та ВАТ "ДОК-3" з території будівництва Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві", затвердженим розпорядженням №1759 від 19.12.2008 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вирішено погодити оціночну вартість збитків, у тому числі, Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, у зв'язку з будівництвом Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену на підставі незалежної оцінки, виконаної приватним підприємством "Автоексперт".

На виконання вищезазначених нормативно-правових актів, 29.12.2008 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен", як підприємством та Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3", як комбінатом укладено договір №158-ДБМ (з урахуванням змісту додаткової угоди від 12.08.2009) щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій Відкритому акціонерному товариству "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.

Відповідно до умов договору №158-ДБМ від 29.12.2008 сторони прийняли на себе зобов'язання щодо врегулювання усіх земельних, технологічних та майнових питань комбінату, пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену, а саме: досягнення згоди з вирішення питання щодо розміру земельної ділянки та площі виробничих будівель, споруд і інженерних мереж (або їх частини), які підпадають в зону відчуження за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78; умови їх вилучення і надання відповідної компенсації комбінату, в тому числі, шляхом часткової реконструкції комбінату, метою якої є забезпечення нормального і безперебійного функціонування об'єктів комбінату, як єдиного технологічного і майнового комплексу, як під час будівництва так і в подальшій експлуатації Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену (п. 1.1. договору № 158 - ДБМ від 29.12.2008).

Пунктом 2.1 договору №158-ДБМ від 29.12.2008 сторони погодили, що на його умовах комбінат зобов'язується відмовитись від права власності на комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а підприємство зобов'язується сплатити комбінату компенсацію за нього визначену в договорі.

Комбінат зобов'язується передати підприємству одночасно з відмовою від права власності на об'єкт усі документи, що стосуються об'єкту та підлягають переданню разом з ним згідно з чинним законодавством України та вимогам, що звичайно ставляться (п. 2.3. договору №158-ДБМ від 29.12.2008).

Згідно з п.2.7 договору №158-ДБМ від 29.12.2008 розмір грошової компенсації становить 50 832 257 грн., з врахуванням ПДВ.

В п. 2.9. договору №158-ДБМ від 29.12.2008 сторонами було погоджено, що комбінат на умовах договору зобов'язується відмовитись від права користування земельною ділянкою загальною площею 1, 87 га в тому числі площею 1, 73 га, що підтверджується документами, яка знаходиться у м. Києві по вул. Межигірська № 78 і на якій розташовано об'єкт, при умові виділення комбінату окремої рівноцінної земельної ділянки для перенесення виробничих потужностей.

Відповідно до п.3.1 договору №158-ДБМ від 29.12.2008 за відмову комбінату від права власності на об'єкт, підприємство сплачує комбінату суму грошової компенсації, визначеної в п.2.7 договору, з них зобов'язання на 2008 рік складають, з урахуванням ПДВ, 10810000 грн. Виплати компенсації за договором здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п.3.2. договору).

За відмову комбінату від права користування земельною ділянкою, комбінат має отримати рівноцінну земельну ділянку в користування для розміщення виробничих потужностей. Для цього комбінат повинен звернутися із відповідним клопотанням до Київської міської ради, підприємство має сприяти в прийнятті рішення Київської міської ради, підприємство має сприяти в прийнятті рішення Київської міської ради щодо надання в користування комбінату рівноцінної земельної ділянки (п. 3.3. договору №158-ДБМ від 29.12.2008).

За умовами п. 4.1. договору №158-ДБМ від 29.12.2008 комбінат відмовляється від права користування земельною ділянкою та права власності на об'єкт при настанні одразу двох умов: винесення рішення Київською міською радою про надання комбінату в користування рівноцінної земельної ділянки та надходження на рахунок комбінату грошової компенсації в розмірі визначеному в п. 2.7. договору.

Після настання одразу всіх умов визначених п. 4.1. договору, комбінат здійснює відмову від права користування на земельну ділянку шляхом оформлення письмової згоди комбінату, складеної в довільній формі, яка підписується головою правління комбінату і скріплюється печаткою комбінату та відмову від права власності на об'єкт шляхом підписання акту приймання - передачі майна (п. 4.2. договору №158-ДБМ від 29.12.2008).

Згідно з п. 7.1. договору №158-ДБМ від 29.12.2008 (в редакції додаткової угоди від 12.08.2009) договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

За умовами п. 8.1., 8.2. договору №158-ДБМ від 29.12.2008 одностороння відмова від виконання зобов'язань за цим договором, зміна та розірвання його в односторонньому порядку не допускається.

Згідно з платіжним дорученням №793 від 29.12.2008 (оплаченим 30.12.2008) Комунальне підприємство "Київський метрополітен" перерахувало на користь Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" грошові кошти в розмірі 10 810 000, 00 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

27.11.2009 між Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3", як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз", як новим кредитором було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор на умовах цього договору передає (відступає), а новий кредитор набуває право вимоги до боржника (Комунального підприємства "Київський метрополітен"), що належало первісному кредиторові та зобов'язаннями боржника (Комунального підприємства "Київський метрополітен"). До нового кредитора переходять усі права первісного кредитора по зобов'язанню боржника (Комунального підприємства "Київський метрополітен") перед первісним кредитором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав до нового кредитора (пункт 2.1, 2.2 договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009).

Пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009 визначено, що розмір зобов'язання боржника (Комунального підприємства "Київський метрополітен") перед первісним кредитором на момент підписання цього договору складає 40 022 913, 95 грн.

Згодом, між Відкритим акціонерним товариством ДОК - 3 та позивачем, а саме 18.12.2009 було підписано акт приймання - передачі під розбирання будівель та споруд ВАТ ДОК - 3 , що попали в зону будівництва Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві.

Відповідно до п. 1 вказаного акту Відкрите акціонерне товариство ДОК - 3 передає, а КП Київський метрополітен приймає під розбирання частину в розмірі 62, 77 % площею 1240, 32 кв. м будівлі лісоцеху (літ. Ь) вартістю 10 809 343, 05 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2 зазначеного акту частина в розмірі 37, 23 % площею 735, 58 кв.м будівлі лісо цеху (літ. Ь) ринковою вартістю 6 410 625, 95 грн. без ПДВ залишається власністю ВАТ ДОК-3 .

В п. 3 акту приймання - передачі під розбирання будівель та споруд ВАТ ДОК - 3 , що попали в зону будівництва Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві від 19.12.2009 сторонами погоджено, що ВАТ ДОК - 3 здійснює подальшу експлуатацію будівлі лісоцеху (літ. Ь) в цілому, загальною площею 1 975, 9 кв. м, інженерно - технічних мереж і комунікацій, обладнання та інвентарю, їх обслуговування, ремонти силами власного персоналу на безоплатній основі.

КП Київський метрополітен набере право на розбирання будівлі лісоцеху (літ. Ь) в цілому, загальною площею 1 975, 9 кв.м., загальною вартістю 17 219 969, 00 грн. після повного виконання умов договору від 29.12.2008 № 158-ДБМ та/або отримання письмової згоди від ВАТ ДОК - 3 (п. 4 акту приймання - передачі під розбирання будівель та споруд ВАТ ДОК - 3 , що попали в зону будівництва Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві).

Проте, вже 21.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3", як стороною 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", як стороною 2 було укладено договір співробітництва, предметом якого є співробітництво сторін щодо здійснення модернізації, ремонту, експлуатації і обслуговування нежитлових будівель, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,1 кв.м; будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м , які зареєстровані на праві власності за стороною 1 на умовах і в порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.3 договору співробітництва, фінансування модернізації нежитлових будівель здійснюється стороною 1 шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок стороною 2, а стороною 2 шляхом капітальних вкладень у відтворення основних фондів.

Згідно з п.2.5 договору співробітництва від 21.01.2010, за умови виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань сторони отримують у власність наступні частки в об'єкті модернізації нежитлових будівлях, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,1 кв.м; будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м:

- сторона 1 отримує 50% в об'єкті модернізації (нежитлових будівель, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,1 кв.м; будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м) або грошові кошти пропорційно розміру її частки, виходячи з балансової вартості об'єкту модернізації на дату виділення частки;

- сторона 2 отримує 50% в об'єкті модернізації (нежитлових будівель, які знаходяться за адресою м.Київ, вул.Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,1 кв.м; будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м) або грошові кошти пропорційно розміру її частки, виходячи з балансової вартості об'єкту модернізації на дату виділення частки.

Рішенням від 19.10.2010 Бориспільського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №2-4141/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" до ОСОБА_8, за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" про спонукання до виконання зобов'язання та визнання права власності на нерухоме майно позов задоволено повністю та, у тому числі, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" право власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудову до будівлі (літера А) загальною площею 1745,1 кв.м; будівлю механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв.м; будівлю лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м.

В подальшому, 15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект", як покупцем було укладено договір купівлі - продажу № 2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 4121 (спірний договір).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 2 від 15.12.2011, продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, яким є ? частина, що складає ? ідеальну частку від нежитлових будівель: заводоуправління, прибудова до будівлі (літ. А) загальною площею 1745,10 кв.м., будівля механічного цеху (літ. С) загальною площею 392,40 кв.м., будівля лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1975,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78.

ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав № 32616180 від 21.12.2011 право власності на нежитлові будівлі: заводоуправління, прибудова до будівлі (літ. А) загальною площею 1745,10 кв. м., будівля механічного цеху (літ. С) загальною площею 392,40 кв. м., будівля лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1975,90 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, зареєстровано 21.12.2011 за ТОВ "Бетоніндустріяпроект".

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 у справі № 31/27 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз до Комунального підприємства Київський метрополітен про стягнення боргу, позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Київський метрополітен на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз 40 022 913, 95 грн. основного боргу, 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за договором про відступлення права вимоги від 27.11.2009. Вказане рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 у справі № 31/27 було виконано в примусовому порядку шляхом перерахування стягувачу коштів платіжним дорученням № 468 від 10.02.2015, вказане вбачається із ухвали від 02.04.2015 у справі № 31/271, копія якої наявна в матеріалах справи. Також, 20.02.2015 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 31/271 від 18.10.2010, і вказана постанова надійшла до Господарського суду міста Києва 27.02.2015 та зареєстрована під № 06-25.1/1329/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-62/8193-2012 за позовом заступника прокурора м. Києва, в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та Комунального підприємства Київський метрополітен до Публічного акціонерного товариства ДОК - 3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс про визнання договору недійсним було визнано недійсним договір про співробітництво від 21.01.2010, укладений між Відкритим акціонерним товариством ДОК - 3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс . Вказане рішення в апеляційному та касаційному порядку не переглядалося.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-62/8193-2012 було встановлено наступні обставини:

- звернення прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства "Київський метрополітен" до господарського суду з розглядуваним позовом відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист;

- укладання договору №158-ДБМ від 29.12.2008р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен"та Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" (з урахуванням змісту додаткової угоди від 12.08.2009р.) щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р.Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м.Києві було обумовлено необхідністю виконання вищезазначених приписів нормативно-правових актів та метою забезпечення суспільних інтересів територіальної громади міста Києва та держави України в цілому, враховуючи особливий статус міста Києва, як столиці України;

- Відкрите акціонерне товариство "ДОК-3", як сторона за договором №158-ДБМ від 29.12.2008, яка прийняла на себе зобов'язання відмовитись від права власності на нерухомість, що розташована у м. Києві по вул. Межигірській, 78, та отримала за це першочергово бюджетні грошові кошти у розмірі 10810000 грн., усвідомлювала негативні наслідки, які могло спричинити виконання договору про співробітництво від 21.01.2010, що передбачав модернізацію та набуття відповідачем 2 у власність нерухомості, про відмову від якої йшлося у договорі №158-ДБМ від 29.12.2008;

- службові особи Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" усвідомлюючи, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул.Межигірська, 78 повинні бути передані Комунальному підприємству "Київський метрополітен" за договором №158-ДБМ від 29.12.2008 вступили у попередню злочинну змову з службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" та 21.01.2010 уклали з ними завідомо невигідний та вочевидь збитковий договір про співробітництво, використовуючи який та на підставі рішення від 19.10.2010 Бориспільського міськрайонного суду Київської області, передали право власності на нежитлові будівлі загальною площею 4113,4 кв.м, вартістю 25240223 грн. за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78 Товариству з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс";

- нормативно-правові акти, прийняті у зв'язку із будівництвом Подільського мостового переходу через р.Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м.Києві (розпорядження №302-р від 14.05.1993р. Кабінету Міністрів України "Про технічно-економічне обґрунтування будівництва четвертої лінії метро у м.Києві"; розпорядження №1312 від 20.07.2004р. Київської міської ради "Про відновлення робіт із проектування та спорудження Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену від станції "Вокзальна" до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо", розпорядження №696 від 20.05.2008р. виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про затвердження проекту дільниці Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в м.Києві від станції "Глибочицька" до станції "Райдужна" з відгалуженням в бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина", розпорядження №608 від 30.04.2008р. виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про створення комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"), були опубліковані у визначеному законом порядку, внаслідок чого Товариству з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" за всіма обставинами мало бути відомо, що об'єкти по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, передані Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" , як вклад у сумісну діяльність, підлягають знищенню з метою реалізації будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс не було вчинено визначених договором про співробітництво від 21.01.2010 обов'язків спрямованих на його виконання;

- не починаючи виконання договору та не проводячи роботи стосовно модернізації, ремонту, експлуатації і обслуговування нежитлових будівель, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,1 кв.м; будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,4 кв.м; будівля лісоцеху (літера Ь) загальною площею 1975,9 кв.м, було ініційовано спір про право власності на вказане майно у Бориспільському міськрайонному суді Київської області, що, в тому числі, як вказувалося вище, фактично спричинило перешкоди при будівництві Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві та порушення інтересів суспільства;

- договір про співробітництво від 21.01.2010 було підписано Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3"з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

- Відкрите акціонерне товариство "ДОК-3" при підписанні договору від 21.01.2010 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" знало та усвідомлювало суспільно небезпечні наслідки, які виражалися у зупиненні робіт по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, неможливості реалізації проекту по створенню нової гілки метрополітену та порушенні, як результат, інтересів суспільства щодо забезпечення транспортним сполученням у визначеному напрямку.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 у справі №758/15968/13-к ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365-1 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 7 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

Вказаним вироком встановлені наступні обставини, ОСОБА_10 своїми умисними діями, які полягають у перевищенні службових повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, тобто вчиненні дій, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень та виразились у незаконному відчуженні майна ВАТ "ДОК-3" вартістю 45 240 223 грн., за яке КП "Київський метрополітен" було сплачено 10 810 000,00 грн., що спричинили тяжкі наслідки інтересам Держави та акціонерів підприємства, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 365-1 КК України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Також, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/12281/13 за заявою Публічного акціонерного товариства ДОК - 3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз про визнання правочину недійсним, було визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладений між ВАТ ДОК - 3 та ТОВ Промислово - інвестиційний союз .

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/48/16 від 07.06.2016 за позовом Комунального підприємства Київський метрополітен до Товариства з обмеженою відповідальністю Бетоніндустріяпроект та Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" про визнання недійсним договору позовні вимоги були задоволені частково. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 15.12.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А., та зареєстрований в реєстрі за № 4120, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю Бетоніндустріяпроект прийняв у власність нерухоме майно, яким є ? частина, що складає ? ідеальну частку від нежитлових будівель: заводоуправління, прибудова до будівлі (літ. А) загальною площею 1745,10 кв. м., будівля механічного цеху (літ. С) загальною площею 392,40 кв. м., будівля лісоцеху (літ. Ь) загальною площею 1975,90 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78.

Зазначеним рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/48/16 від 07.06.2016, зокрема, були встановлені такі обставини, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 15.12.2011 (реєстровий номер № 4120), укладений між ТОВ "Деснянськпарксервіс" та ТОВ "Бетоніндустріяпроект" порушує інтереси Комунального підприємства "Київський метрополітен" та унеможливлює виконання ним функцій, покладених чинним законодавством.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що всупереч вимогам п. п. 2.1, 2.3 договору від 29.12.2008 №158-ДБМ ПАТ "ДОК-3" фактично не передало метрополітену право власності на комплекс будівель та споруд, розташованих по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, а на момент звернення до суду із позовом власником цих будівель було ТОВ "Бетоніндустріяпроект", у зв'язку із чим Комунальне підприємство "Київський метрополітен" просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2 від 15.12.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект", як покупцем посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 4121 та скасувати державну реєстрацію цього договору. На думку позивача, оспорюваний договір порушує інтереси комунального підприємства Київський метрополітен та унеможливлює виконання ним функцій, покладених чинним законодавством.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що позивач не є стороною за оспорюваним правочином, вказаним учасником судового спору також має бути доведено факт порушення його прав та законних інтересів та/або інтересів суспільства та держави внаслідок укладання 15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект", як покупцем договору купівлі-продажу № 2 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрованого в реєстрі за № 4121.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом (п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 N 01-8/211 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України ).

В п. 1.4.22. підрозділу 1.4. Спори щодо визнання правочину недійсним Висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2016 р. вказано, що правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (ст. ст. 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила ст. ст. 15, 16 ЦК України, а також ст. ст. 1, 2 - 4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав та обов'язків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Цивільний кодексу України в статті 216 передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 ст. 207 Господарського кодексу України визначено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Відповідно до вимог ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, зокрема невідповідність правочину вимогам закону, або ж порушення сторонами правочину при його укладенні господарської компетенції.

Як зазначалося вище, 29.12.2008 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" було укладено договір №158-ДБМ (з урахуванням змісту додаткової угоди від 12.08.2009) щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій Відкритому акціонерному товариству "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство "ДОК-3", зобов'язалося відмовитись від права власності на комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а Комунальне підприємство "Київський метрополітен" зобов'язалося сплатити Відкритому акціонерному товариству "ДОК-3" компенсацію у розмірі 50 832 257,00 грн. та сприяти в прийнятті рішення Київської міської ради щодо надання в користування Відкритому акціонерному товариству "ДОК-3" рівноцінної земельної ділянки.

Враховуючи, що в п. 7.1. договору №158-ДБМ від 29.12.2008 (в редакції додаткової угоди від 12.08.2009) встановлено, що договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, вказаний договір діяв станом на момент укладання спірного договору та діє станом на момент розгляду даної справи.

При цьому, умовами договору №158-ДБМ від 29.12.2008 визначено, що 10 810 000, 00 грн. компенсації є зобов'язаннями на 2008 рік (п. 3.1.), а от строк виконання зобов'язань по сплаті 40 022 913, 95 грн. договором №158-ДБМ від 29.12.2008 визначений не був.

Як встановлено судом, відповідно до умов договору від 29.12.2008 №158-ДБМ, платіжним дорученням №793 від 29.12.2008 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" сплатило на користь Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" суму грошової компенсації у розмірі 10 810 000 грн. А також, в примусовому порядку на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 у справі № 37/271 (яке є чинним і станом на момент розгляду справи) платіжним дорученням № 468 від 10.02.2015 Комунальним підприємством "Київський метрополітен" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз 40 022 913, 95 грн.

Право вимоги на 40 022 913, 95 грн. до Комунального підприємства "Київський метрополітен" Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз набуло на підставі договору відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово - інвестиційний союз .

Таким чином, станом на момент розгляду справи зі сторони Комунального підприємства "Київський метрополітен" умови договору від 29.12.2008 №158-ДБМ відносно сплати компенсації Публічному акціонерному товариству "ДОК-3" в загальному розмірі 50 832 257,00 грн. виконані. Виконання ж умов договору від 29.12.2008 №158-ДБМ стосовно надання Відкритому акціонерному товариству "ДОК-3" (ПАТ ДОК - № 3 ) рівноцінної земельної ділянки залежить не тільки від Комунального підприємства "Київський метрополітен", а й від самого Відкритого акціонерного товариства "ДОК-3" (ПАТ ДОК - № 3 ) та Київської міської ради, і відповідно не може покладатися тільки на Комунальне підприємство "Київський метрополітен".

При цьому, визнання недійсним в подальшому договору відступлення права вимоги від 27.11.2009 ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/12281/13 не спростовує факту виконання Комунальним підприємством "Київський метрополітен" його зобов'язань за договором №158-ДБМ від 29.12.2008 по сплаті компенсації Відкритому акціонерному товариству "ДОК-3" в розмірі 50 832 257, 00 грн. за відмову від права власності на комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, оскільки відповідні зобов'язання були виконані на користь належного на той час кредитора, на підставі рішення суду (яке є чинним, в тому числі, на момент винесення рішення у даній справі) та в примусовому порядку.

Укладений 21.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" договір співробітництва, об'єктом правовідносин за яким є частина комплексу будівель по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, які одночасно є предметом договірних зобов'язань ПАТ "ДОК-3" за договором від 29.12.2008 №158-ДБМ у частині відмови від права власності на об'єкт нерухомості та відмови від права користування земельною ділянкою, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 по справі №5011-62/8193-2012 було визнано недійсним.

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 по справі №5011-62/8193-2012, було встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "ДОК-3" при підписанні договору співробітництва від 21.01.2010 з Товариством з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс знало та усвідомлювало суспільно небезпечні наслідки, які виражалися у зупиненні робіт по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, неможливості реалізації проекту по створенню нової гілки метрополітену та порушенні, як результат, інтересів суспільства щодо забезпечення транспортним сполученням у визначеному напрямку. Крім того, вказаним рішенням встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Деснянськпарксервіс не було вчинено жодних визначених договором співробітництва від 21.01.2010 обов'язків спрямованих на його виконання, та що укладання договору №158-ДБМ від 29.12.2008 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3" (з урахуванням змісту додаткової угоди від 12.08.2009) щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько - Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві було обумовлено необхідністю виконання вищезазначених приписів нормативно-правових актів та метою забезпечення суспільних інтересів територіальної громади міста Києва та держави України в цілому, враховуючи особливий статус міста Києва, як столиці України.

За вказаних обставин, оспорюваний договір купівлі-продажу № 2, укладений 15.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект", як покупцем посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 4121 впливає на права та обов'язки Комунального підприємства "Київський метрополітен" з огляду на те, що в результаті укладання спірного договору Комунальне підприємство "Київський метрополітен" позбавлене можливості здійснити спорудження Подільсько - Воскресенської лінії Київського метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 справа "Науменко проти України").

Даний принцип узгоджується з приписами ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Вимоги позивача, як заінтересованої особи, про визнання спірного правочину недійсним, в даному випадку спрямовані на приведення сторін спірного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. При цьому, власний інтерес позивача полягає в тому, щоб предмет правочину (комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78) перебував у власності ПАТ ДОК - № 3 , оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації позивачем його прав та обов'язків по спорудженню Подільсько - Воскресенської лінії Київського метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро, з метою забезпечення суспільних інтересів територіальної громади міста Києва та держави України в цілому, враховуючи особливий статус міста Києва, як столиці України .

Отже, враховуючи, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу № 2 від 15 грудня 2011 року недійсним.

Аналогічну правову позицію зайняв Вищий господарський суд України у справі № 910/48/16 за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект" про визнання недійсним договору від 15.12.2011 купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого по вул. Межигірська, 78 у м. Києві, постановою якого від 23.03.2017 було залишене в силі рішення від 07.06.2016 Господарського суду міста Києва у справі №910/48/16, яким було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 4120.

При цьому вимоги позивача про скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу № 2 від 15.12.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрованого в реєстрі за № 4121 задоволенню не підлягають.

Статтею 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Разом з тим, ст. 182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації як прав на нерухомість, так і правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначається як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Тобто, державна реєстрація договору купівлі - продажу нерухомого майна та державна реєстрація права на нерухому річ є окремими видами реєстрації, при цьому наслідком державної реєстрації договору є його укладеність, а наслідком державної реєстрації прав на майно є виникнення прав на майно.

При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням установлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Як вказано в абз. 3 розділу Відновлення становища, яке існувало до порушення листа Верховного суду України від 01.04.2014 Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч. 2 ст. 26 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

Отже, враховуючи наведене належним способом захисту порушеного права позивача були б вимоги про скасування запису в Державному реєстрі (запису про реєстрацію права на нерухомість). Позивачем же обрано спосіб захисту - скасування державної реєстрації договору, який не може призвести до відновлення порушених прав позивача, відповідно у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу № 2 від 15.12.2011.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки про укладений спірний договір позивачу стало відомо лише після вироку Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 у справі №758/15968/13-к. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 2 від 15 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деснянськпарксервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., та зареєстрований в реєстрі за № 4121.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетоніндустріяпроект" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 32/33, код 30266310) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код 03328913) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 15.06.2017

Суддя І.В.Усатенко