Постанова

від 14.06.2017 по справі 922/4606/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа №922/4606/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №3 від 20.03.2017р., ОСОБА_2, за довіреністю №2 від 20.03.2017р.

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю №85/13.06 від 31.01.2017р.,

Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харків - ОСОБА_4, за довіреністю №14160 від 25.04.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (вх.№1748Х/1-41 від 30.05.2017р.) та апеляційну скаргу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вх.№1749Х/1-41 від 30.05.2017р.) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017р. у справі №922/4606/15,

по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Мет",

на дії Державної виконавчої служби Орджонікідзевського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Мет", м. Запоріжжя,

до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2017р. у справі №922/4606/15 задоволено скаргу ТОВ "Гермес Мет" на рішення органу ДВС Орджонікідзевського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Визнано незаконним рішення заступника начальника Орджонікідзевського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23.01.2017р. №335-4.

Визнано недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувача без прийняття до виконання від 23.01.2017р. №335-4.

Зобов'язано заступника начальника Орджонікідзевського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 прийняти до виконання ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. по справі № 922/4606/15 та відкрити виконавче провадження.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Гермес Мет".

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. про затвердження мирової угоди взагалі не передбачає заходів примусового виконання рішень, перелік яких наведено у статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", отже, не містить необхідного реквізиту виконавчого документу, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону. Також, боржник вважає, що стягувачем було обрано захист своїх прав та законних інтересів в іншому процесуальному порядку, ніж передбачено діючим законодавством (зокрема, на думку боржника, належним способом захисту є звернення до суду із позовом про спонукання до виконання мирової угоди; приведення у відповідність до вимог законодавства ухвали суду про затвердження мирової угоди від 14.07.2017р.), а судом першої інстанції безпідставно, з порушенням норм матеріального права визнано незаконним рішення ДВС.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017р. апеляційну скаргу ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.06.2017р.

Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, також, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Гермес Мет"; справу розглянути за участю апелянта.

Зокрема, в обґрунтування своєї позиції по справі державний виконавець зазначає, що резолютивна частина ухвали суду про затвердження мирової угоди не містить заходів примусового виконання рішення, що є обов'язковим реквізитом виконавчого документу. Отже, державним виконавцем було встановлено невідповідність виконавчого документу вимогам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII, котрий був чинний на час прийняття рішення про повернення документа.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.06.2017р.; відстрочено сплату судового збору до 14.06.2017р.; зобов'язано Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області надати до 14.06.2017р. докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановлених порядку і розмірі та докази зарахування суми судового збору до Державного бюджету України.

Враховуючи, що апеляційні скарги подані на одне й теж судове рішення, а саме ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017р. вони об'єднані в одне апеляційне провадження.

На виконання вимог ухвали суду про прийняття скарги до провадження від 02.06.2017р. Орджонікідзевський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області надав докази про сплату судового збору (вх.№6354 від 14.06.2017р.) у належному розмірі та порядку, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 14.06.2017р. представник відповідача підтримав позицію, викладену в його апеляційній скарзі, просив задовольнити її в повному обсязі, апеляційну скаргу ДВС - підтримав. Представник ДВС підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі, вимоги апеляційної скарги відповідача підтримав в повному обсязі. Представники позивача проти вимог апеляційних скарг заперечували, просили залишити їх без задоволення, оскаржувану ухвалу суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи учасників судового процесу у справі, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2016р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" пеню за несвоєчасну оплату за поставлений товар за договором №3/01 на підставі специфікацій до договору №20 від 11.11.2014р., №24 від 23.12.2014р. та №1 від 14.01.2015р. у сумі 189 602,45 грн., інфляційне збільшення суми боргу за несвоєчасну оплату за поставлений за договором №3/01 від 18.01.2013р. товар у сумі 19 611,06 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4567,97 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р. по справі №922/4606/15 апеляційну скаргу відповідача, Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", на рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2016р. у справі №922/4606/15 залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2016р. у справі №922/4606/15 залишено без змін.

29.04.2016р. на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від "01" березня 2016 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від "20" квітня 2016 року видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. затверджено мирову угоду сторін на стадії виконавчого провадження у справі №922/4606/15 в редакції, запропонованій сторонами:

ОСОБА_5

у справі № 922/4606/15, що перебуває в провадженні господарського суду харківської області

м. Харків 23.06.2016

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд", позивач у справі №922/4606/15, рішення у якій прийнято господарським судом Харківської області, в особі директора ОСОБА_1, яка діє на підставі Статуту, та

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", відповідач у справі №922/4606/15, в особі повноважного представника ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності №85/1281 від 22.06.2016 року,

надалі разом іменовані "Сторони", керуючись положеннями ст. 121 ГПК України, уклали дану ОСОБА_6 угоду в процесі виконання наказу господарського суду Харківської області №922/4606/15 від 29.04.2016р., складеного на підставі рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2016р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р.

1. ОСОБА_7 угоди дійшли згоди про погодження сплати суми позовних вимог в розмірі 213 781,48 грн.

2. Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" зобов'язується сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" 213781,48 грн. за наступним графіком: 42756,30 грн. - не пізніше 31 серпня 2016 року, 42756,30 грн. - не пізніше 30 вересня 2016 року, 42756,30 грн. - не пізніше З1 жовтня 2016 року, 42756,30 грн. - не пізніше 30 листопада 2016 року, 42756,28 грн. - не пізніше 31 грудня 2016 року.

3. ОСОБА_8 угода є мировою угодою між Сторонами стосовно вимог за наказу господарського суду Харківської області №922/4606/15 від 29.04.2016р., який перебуває на виконанні в Орджонікідзевському відділі державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, наслідком якої є закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

4. ОСОБА_9 угода підлягає затвердженню господарським судом Харківської області.

5. Мирова угода складена в трьох екземплярах - по одному примірнику для кожної із Сторін та для господарського суду Харківської області.

ОСОБА_8 угода вступає в силу з моменту її затвердження господарським судом Харківської області.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" (69005, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 38229412, ІПН 382294108293, св. № 200057357, р/р 26001392403700 в АТ "УкрСиббанк" м. Запоріжжя, МФО 351005).

Боржником за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, пр. Московський, 275, п/р № 26002032034803, від. 816 АТ "УкрСіббанк", м. Харків, МФО 351005, код за ЄДР 05750295, ІПН 057502920393, св. № 100328110).

ОСОБА_9 ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 14.07.2016 року, та може бути пред'явлена до виконання протягом року, тобто до 15.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2016р. замінено сторону (стягувача) при виконанні рішення господарського суду Харківської області від 01 березня 2016р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2016р. по справі №922/4606/15 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес Мет".

06.02.2017р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Мет" надійшла скарга на рішення органу державної виконавчої служби, через канцелярію господарського суду (вх.№22) , в якій останній просить суд:

1.Визнати незаконним рішення заступника начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківський області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23.01.2017р. №335-4.

2. Визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23.01.2017р. №335-4.

3. Зобов'язати заступника начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківський області ОСОБА_4 прийняти до виконання ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. по справі №922/4606/15 та відкрити виконавче провадження.

Оскаржуваною ухвалою суду від 18.04.2017р. вищезазначену скаргу задоволено в повному обсязі, зокрема, з тих мотивів, що ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. в повному обсязі відповідає вимогам норм законодавства, у зв'язку із чим є виконавчим документом у розумінні статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті, вона ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і повинна виконуватись добровільно. У протилежному разі мирова угода, затверджена (визнана) судом, може бути підставою для примусового виконання.

В пункті 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Відтак необхідно дослідити чи є мирова угода, що затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/4606/15 виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

Слід зазначити, що на дату прийняття ухвали суду про затвердження мирової угоди від 14.07.2016р. діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-XIV, тоді як на дату звернення стягувача до державної виконавчої служби - 23.01.2017р. вже набрав чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII.

Відповідно вимоги до виконавчого документа містяться у статті 4 Закону №1404-VIII (статті 18 Закону №606-XIV), перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню міститься у статті 3 Закону №1404-VIII (статті 17 Закону №606-XIV)

Так, як і в пункті 2 частини другої статті 17 попередньої редакції Закону України "Про виконавче провадження" так і у пункті 2 частини першої статті 3 такого Закону у новій редакції законодавець відносить ухвали та постанови судів до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Отже, для того, щоб перевірити правомірність дій державного виконавця по поверненню ухвали суду від 14.07.2016р. з підстав невідповідності судового рішення вимогам, які ставляться до виконавчого документу, потрібно проаналізувати зміст ухвали про затвердження мирової угоди на дотримання її змісту вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (статті 18 Закону у попередній редакції).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Так ухвала від 14.07.2016р. у справі №922/4606/15 має всі відомості передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" і має статус виконавчого документу, зокрема, судове рішення містить назву, дату видачі документа, найменування суду, який видав документ (п.1 ч.1 ст.4); дату прийняття і номер справи (п.2 ч.1 ст.4); повне найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження (п.3 ч.1 ст.4); ідентифікаційній коди стягувача та боржника (п.4 ч.1 ст.4); дату набрання рішенням законної сили - 14.07.2016р. (п.6 ч.1 ст.4); строк пред'явлення рішення до виконання - протягом року, до 15.07.2017р. (п.7 ч.1 ст.4); резолютивна частина ухвали містить зміст затвердженої судом мирової угоди, суму боргу яка підлягає сплаті боржником, строки сплати. Крім того, в судовому рішенні зазначено, що дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Також, слід зазначити, що ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.4 Закону, а саме резолютивна частина судового рішення передбачає заходи примусового виконання рішення.

Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З резолютивної частині ухвали суду про затвердження мирової угоди від 14.07.2016р. вбачається про обов'язок боржника - Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" сплатити на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міталтрейд" 213781,48 грн. (абз. 10 резолютивної частини ухвали суду - п.2. мирової угоди).

Тобто, зазначена резолютивна частина рішення суду передбачає заходи примусового виконання рішення суду і носить зобов'язальний характер.

Отже, як встановлено вище, ухвала про затвердження мирової угоди від 14.07.2016р. у справі №922/4606/15 повністю відповідає як вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII, так і вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-XIV.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п.7. ч.4. ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 02.06.2016р. №1404-VIII, є неправомірним та таким, що суперечить вищевказаним законодавчим вимогам та Конституції України.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

Згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження. У зв'язку із цим під час розгляду питань про відстрочку, розстрочку, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а також під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судам необхідно дотримуватися вимог Конвенції щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справи "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Дубенко проти України" від 11 січня 2005 року, "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та інші).

У рішенні від 05.07.2012р. у справі Глоба проти України (no. 15729/07,) Європейський суд з прав людини вказує, що пункт 1 статті 6 Конвенції, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Слід зауважити, що у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.п.9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступності до правосуддя всіх осіб, застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обов'язковою для національних судів згідно Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", враховуючи справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про неправомірність дій органу ДВС щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23.01.2017р. №335-4, визнання недійсним повідомлення від 23.01.2017р. №335-4 та зобов'язання заступника начальника Орджонікідзевського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 прийняти до виконання ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. по справі №922/4606/15 та відкрити виконавче провадження.

Доводи апеляційних скарг не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана господарського суду Харківської області від 18.04.2017р. у справі №922/4606/15 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, керуючись ст.ст.49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2017р. у справі №922/4606/15 залишити без змін.

ОСОБА_9 постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15 червня 2017 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий