Постанова

від 12.06.2017 по справі 912/4224/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017 року Справа № 912/4224/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В..

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Маш" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2017 року у справі №912/4224/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр", с.Горщик, Коростенський район, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Маш", м. Кропивницький

про стягнення 24 936, 00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Маш", м.Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр", с.Горщик, Коростенський район, Житомирська область

про стягнення 20 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017р. справу № 912/4224/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. даною колегією суддів справу № 912/4224/16 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Кіровоградськоїї області від 14.03.2017 року (головуючий суддя Шевчук О.Б., судді - Колодій С.Б., Макаренко Т.В.) первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" - 24936,00 грн., а також 1378,00 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Рішення суду щодо задоволення первісного позову мотивоване обґрунтованістю вимог позивача.

Рішення суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази поставки товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-МАШ" та отримання ТОВ "Омелянівський кар'єр" товару на суму 44000,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ТОВ Техно-Маш звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2017 року та відмовити в задоволені первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що між сторонами укладено договір поставки в спрощений спосіб, який ТОВ "Омелянівський кар'єр" неналежно виконав щодо оплати товару в розмірі 20000,00 грн. Суд неправильно дійшов висновку, що грошові кошти позивачем були перераховані безпідставно та застосував статтю 1212 ЦК України. Оплативши, частково рахунок, з зазначенням в платіжному дорученні призначення платежу, позивач погодився з предметом поставки та його ціною. Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

В судовому засіданні 15.05.2017р., проведеному в режимі відео конференції, представник відповідача по первісному позову підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі. Просить її задовольнити.

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суд є законним та обґрунтованим. Судом повно, об?єктивно та всебічно були дослідженні всі обставини справи. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач за первісним позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

ТОВ "ТЕХНО-МАШ" 06.06.2016 року виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" рахунок - фактуру №1-00000208 на оплату вакуумного вимикача ВВ/TEL-20/1000А на загальну суму 44000,00 грн.(а.с.8).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" платіжним дорученням № 2457 від 08.06.2016р. перераховано на поточний рахунок ТОВ "ТЕХНО-МАШ" 24000,00 грн. В графі призначення платежу зазначено за вакуумний перемикач ВВ/TEL-20/1000А - 1 шт. згідно рах. № 1-0000208 від 06.06.2016р. (а.с. 9).

Вакуумний вимикач поставлений не був.

ТОВ "ТЕХНО-МАШ" 12.01.2016р. виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" рахунок - фактуру №1-00000003 на оплату щіткотримача 25х32 12шт вартістю 55 грн. за одиницю без ПДВ, щіткотримача 25х50 12 шт. вартістю 165 грн. за одиницю без ПДВ, щітки ЕГ 25х32х40 12 шт., вартістю 42 грн. за одиницю без ПДВ, щітки ЕГ 25х50х64 12 шт., вартістю 53 грн. за одиницю без ПДВ, на загальну суму 4 536 грн. з ПДВ.

Платіжним дорученням № 99 від 13.01.2016р. ТОВ Омелянівський кар?єр перерахував ТОВ ТЕХНО-МАШ 3 096 грн. за щіткотримачі 24 шт., щитки ЕГ - 24 шт. згідно рах. № 1-00000003 від 12.01.2016р.

За видатковою накладною № 1-00000003 від 27.01.2016р.ТОВ ТЕХНО-МАШ поставило позивачу щіткотримач 25х32 в кількості 12 шт. та щітки ЕГ 25х32х40 - 12 шт. та ЕГ 25х50х64 -12 шт. на загальну суму 2 160 грн.

ТОВ Омелянівський кар?єр звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 24000,00 грн., перерахованих за вакуумний перемикач, який не був поставлений та 936 грн. різниці між сумою оплаченого товару ( за щітки) та сумою поставки. Просить встрянути на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, мотивуючи тим, що мі сторонами не було укладено договору і відповідач отримав ці кошти безпідставно.

ТОВ "ТЕХНО-МАШ" звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ "Омелянівський кар'єр" заборгованість в сумі

20 000,00 грн., несплаченої в повному обсязі попередньої оплати вартості вакуумного вимикача ВВ/TEL-10-20/1000А, згідно рахунку - фактури №1-00000208 від 06.06.2016.

Господарський суд, розглядаючи справу, прийшов до висновку, що між сторонами не склалися зобов?язальні (договірні) відносини, а отже кошти в сумі 24 936 грн. були отримані безпідставно відповідачем за первісним позовом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу (надалі ГК) України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо , а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Колегія зазначає, що законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладання договору поставки. Тому, враховуючи виставлення відповідачем позивачу рахунків на оплату товару з зазначенням найменування товару, його кількості, вартості, і часткову оплату рахунків позивачем, а також часткову поставку товару відповідачем та його прийняття позивачем, суд вважає, що сторони своїми діями засвідчили укладання договору поставки у спрощений спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що оплата виставленого рахунку і отримання коштів в оплату рахунку не є безпідставним, оскільки підставою для оплати, а й отже правовою підставою для отримання грошових коштів є рахунок. Тому висновки господарського суду про безпідставність отримання відповідачем за первісним позовом грошових коштів від позивача не відповідає матеріалам справи.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 693 Цивільного кодексу України).

Оплата позивачем частково рахунків до поставки товару свідчить про те, що сторони домовилися про попередню оплату.

Однак в матеріалах справи відсутні і сторонами не надані докази того, в якій сумі і в якій термін повинна бути сплачена передоплата, а також в який строк або термін повинен бути поставлений товар.

Таким чином матеріалами справи не встановлено і за відсутності належних доказів не можливо встановити, на скільки виконані сторонами зобов?язання.

Що стосується зустрічного позову, то колегія суддів зазначає наступне.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки з умовою передоплати. Відповідач за зустрічним позовом частково оплатив виставлений рахунок. Оскільки строк оплати не був встановлений, постачальник (позивач) направив покупцю (відповідачу) 30.06.2016р., відповідно до ст..530 ЦК України претензію з вимогою сплати залишок передоплати у сумі 20 000 грн. Оскільки відповідач не відповів та не здійснив оплату просив стягнути дані кошти.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки не виконання сторонами зобов?язань за договором купівлі-продажу з попередньою оплатою встановлені ст..693 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частинами 1 - 3 ст.538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже у разі невиконання покупцем умов щодо передоплати товару постачальник (позивач) має право лише зупинити виконання свого обов?язку або відмовитися від виконання повністю або частково.

При цьому ЦК України не надано право постачальнику при таких умовах вимагати від покупця сплати передоплати. Таке право може виникнути у постачальника лише у разі поставки товару, як то передбачено ч.4 ст.538 ЦК України.

Тому в зустрічному позові слід відмовити.

Що стосується первісного позову.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Часткову оплату 13.01.2016р. позивачем рахунку № 1-00000003 від 12.01.2016р. в сумі 3 096 грн. і поставку відповідачем 27.01.2016р. товару на суму 2 160 грн., суд розцінює, як домовленість сторін на поставку товару за частковою попередньою оплатою.

При цьому постачальник не в повному обсязі виконав свої обов?язки, не поставив 12 щіткотримачів.

Отже позивач за первісним позовом, відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, має право вимагати повернення суми передоплати, яка складає різницю між сплаченою сумою і сумою на яку був поставлений товар. Дана сума складає 936 грн.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, згідно частини першої даної статті попередньою оплатою вважається, як часткова оплата так і повна.

Загальною нормою, яка надає позивачу за первісним позовом право вимагати повернення передоплати і зобов?язує відповідача повернути грошові кошти в сумі 24 000 грн. є п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України, відповідно до якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій он обуло набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже вимоги позивача за первісним позовом є законними та обґрунтованими.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наведених підстав. Рішення господарського суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Маш" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2017 року у справі №912/4224/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.06.2017р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

О.В.Березкіна

---

М.О.Дармін