Ухвала

від 15.06.2017 по справі 912/58/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

15 червня 2017 року Справа № 912/58/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Державної іпотечної установи на дії державного виконавця у справі №912/58/16

за позовом Державної іпотечної установи,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс",

про спонукання до виконання мирової угоди,

за участю представника позивача (стягувача) - ОСОБА_1, довіреність №3147/15/1 від 16.05.2017,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 01.03.2016 позов Державної іпотечної установи задоволено повністю. Даним рішенням господарський суд спонукав Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" виконати пункт 4.7. мирової угоди, затвердженої господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 24.04.2014 у справі №5013/2314/11, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" та комітетом кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс". Цим же рішенням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" на користь Державної іпотечної установи стягнуто судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

21.03.2016 на виконання вищевказаного рішення видано відповідні накази.

31.05.2017 до господарського суду надійшла скарга № 3472/87 від 24.05.2017 Державної іпотечної установи на дії державного виконавця Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

У зазначеній скарзі стягувач просить:

- скасувати повідомлення Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 05.05.2017;

- зобов'язати Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі - Олександрійський МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) відкрити виконавче провадження по судовому наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/58/16 від 21.03.2016, яким передбачено спонукати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" виконати пункт 4.7. мирової угоди, затвердженої господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 24.04.2014 у справі № 5013/2314/11, укладеної між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" та комітетом кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс", шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 01.06.2017 господарський суд прийняв вищевказану скаргу до розгляду в судовому засіданні 15.06.2017 в порядку, визначеному статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Подану скаргу Державна іпотечна установа обґрунтовує, зокрема, тим, що наказ Господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2016 у даній справі про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" виконати пункт 4.7. мирової угоди, затвердженої господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 24.04.2014 у справі №5013/2314/11, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" та комітетом кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс", неодноразово пред'являвся до виконання до Олександрійського МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області для примусового виконання, але виконавча служба такий наказ повертала.

Так, 18.05.2017 наказ від 21.03.2016 повернуто на адресу стягувача на підставі повідомлення державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05.05.2017 (вихідний реєстраційний номер повідомлення 16796 від 13.05.2017) на підставі пункту 6 частини 4 Закону України "Про виконавче провадження", в якому зазначено про те, що в резолютивній частині виконавчого документу відсутні заходи, що передбачають примусове виконання рішення.

За твердженням стягувача вказані дії по поверненню виконавчого документу з підстав вказаних в оскаржуваному повідомленні порушують права останнього щодо можливості виконати рішення господарського суду у даній справі, а також протирічать нормам Конституції України та Закону України "Про виконавче провадження".

Від Олександрійського МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області до господарського суду надійшли заперечення щодо поданої скарги, відповідно до яких відділ просить відмовити в задоволенні скарги з посиланням на норми статей 1, 10, 4 Закону України "Про виконавче провадження".

При вирішенні скарги на дії державного виконавця у даній справі господарський суд виходить з наступного.

Згідно статті 129-1 Конституції України cудове рішення є обов'язковим до виконання.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Згідно пунктів 6, 7 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Як вбачається зі змісту повідомлення старшого державного виконавця Олександрійського МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 05.05.2017, вказане повідомлення було прийнято на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому в повідомленні зазначено, що виконавчий документ повертається, оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, хоча про таку підставу йдеться в пункті 7 частини 4 статті 4 цього Закону.

Господарський суд враховує, що перелік заходів примусового виконання рішень визначений приписами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", якими є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

6) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, положення вищезазначеної статті Закону не містять вичерпного переліку заходів примусового виконання рішень.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення у даній справі та наказу Господарського суду Кіровоградської області №912/58/16 від 21.03.2016, в ньому міститься вимога зобов'язального характеру про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" виконати пункт 4.7. мирової угоди, затвердженої господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 24.04.2014 у справі №5013/2314/11, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" та комітетом кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс".

Приписами статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

При цьому суд приймає до уваги, що чинним законодавством України, в тому числі і приписами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено будь-яких вимог до зазначення (формулювання) заходів примусового виконання рішення у виконавчому документі, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Господарський суд також враховує, що державний виконавець, посилаючись на положення пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", як на підставу повернення наказу господарського суду у даній справі від 21.03.2016, не зазначив, яким саме вимогам цієї статті не відповідає даний наказ чи стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що державним виконавцем було неправомірно повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання саме з підстав відсутності в резолютивній частині виконавчого документа заходів, що передбачають примусове виконання рішення, або ж з підстав, передбачених пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, дії органу ДВС, які полягають у поверненні виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є незаконними, а повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 05.05.2017 підлягає скасуванню.

Щодо вимоги скаржника скарги про зобов'язання Олександрійський МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області відкрити виконавче провадження по судовому наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/58/16 від 21.03.2016, господарський суд враховує наступне.

Згідно статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Таким чином, приписами статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначений порядок відкриття виконавчого провадження, який передбачає в тому числі необхідність подання заяви стягувачем, оригіналу виконавчого документу, тощо.

Згідно положень пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини, доводи скаржника щодо зобов'язання Олександрійський МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області відкрити виконавче провадження по судовому наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/58/16 від 21.03.2016, господарський суд вважає їх правомірними.

Відтак, скарга Державної іпотечної установи на дії державного виконавця у справі №912/58/16 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Державної іпотечної установи на дії державного виконавця у справі №912/58/16 задовольнити.

Скасувати Повідомлення Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 05.05.2017.

Зобов'язати Олександрійський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відкрити виконавче провадження по судовому наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/58/16 від 21.03.2016, яким передбачено спонукати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" виконати пункт 4.7. мирової угоди, затвердженої господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 24.04.2014 у справі № 5013/2314/11, укладеної між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс" та комітетом кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Шанс", шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в порядку, визначеному статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Копію ухвали направити боржнику (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Леніна, 51); Олександрійському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 138), та Головному територіальному управлінню юстиції у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7).

Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук