Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/23077/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/23077/16 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного підприємства "Мірель Торг", м.Київ доПідприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна", м.Київ простягнення 629 704,89 грн. За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд", м.Київ

за участю представників сторін:

від позивача:Адамчук Н.В. від відповідача: від третьої особи:Колтигін А.П. не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Мірель Торг" (надалі - ПП "Мірель Торг", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна", (надалі - ПІІ "БІЛЛА-Україна", відповідач) про стягнення 629 704,89 грн., а саме: основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 386 728,25 грн., 220 726,52 грн. інфляційних втрат та 22 250,12 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про відступлення права вимоги №0210-01 від 10.02.2016р., за змістом якого ПП "Мірель Торг" набуло право вимоги від відповідача щодо виконання зобов'язань за видатковими накладними на загальну суму 386 728,25 грн.

Ухвалою від 19.12.2016р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді ОСОБА_1. порушено провадження у справі №910/23077/16 та розгляд справи призначено на 26.01.2017р. Залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" (надалі - ТОВ "Мірель Трейд", 3-я особа).

23.01.2017р. представником позивача подано додаткові пояснення по справі.

25.01.2017р. від представника ТОВ "Мірель Трейд" надійшли пояснення по суті спору.

26.01.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду представником 3-ї особи подано клопотання про розгляд справи без участі ТОВ "Мірель Трейд".

Ухвалою господарського суду м.Києва від 26.01.2017р. розгляд справи відкладено на 16.02.2017р.

15.02.2017р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

16.02.2017р. представником позивача подано пояснення по справі та додаткові докази.

16.02.2017р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи №910/23077/16 та долучення до матеріалів справи письмових доказів.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 16.02.2017р. розгляд справи відкладено на 16.03.2017р.

У зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді ОСОБА_1., розпорядженням №05-23/1002 від 16.03.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу, справу №910/23077/16 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2017р. справу №910/23077/16 було прийнято суддею Князьковим В.В. до свого провадження. Розгляд справи призначено на 05.04.2017р.

04.04.2017р. представником позивача подано пояснення по справі.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду м.Києва від 05.04.2017р. розгляд справи відкладено на 17.05.2017р.

17.05.2017р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на ті обставини, що видаткові накладні, за якими передано право вимоги, датовані періодом з 09.12.2011р. по 25.11.2014р., а тому строк позовної давності на момент подачі позову сплинув.

Крім цього, за твердженням відповідача, між ТОВ "Мірель Трейд" та ПІІ "БІЛЛА-Україна" проводилися взаємозаліки взаємних (зустрічних) однорідних вимог, які виникали за договором поставки №302908/14 від 01.04.2014р. та договором про надання послуг №302908/14 від 01.04.2014р. в частині виконання грошового зобов'язання.

17.05.2017р. представником позивача подано додаткові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 17.05.2017р. розгляд справи відкладено на 31.05.2017р.

31.05.2017р. представником позивача подано додаткові пояснення по справі, за змістом яких останній стверджує, що видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, не стосуються правових відносин за договором поставки №302908/14 від 01.04.2014р. та договором про надання послуг №302908/14 від 01.04.2014р.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/23077/16.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

В період з 09.12.2011р. по 25.11.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" надалі по тексту - "Постачальник") поставило для Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна" товар на загальну суму 1 424 136,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: ВН №126 від 05.01.2012р., ВН №127 від 05.01.2012р., ВН №128 від 05.01.2012р., ВН№869 від 24.01.2012р., ВН№ 1222 від 31.01.2012р., ВН №1929 від 14.02.2012р., ВН №2390 від 21,02.2012р., ВН №2659 від 28.02.2012р., ВН №3008 від 06.03.2012р., ВН №3009 від 06.03.2012р., ВН №3298 від 13.03.2012р., ВН №3601 від 20.03.2012р., ВН №3934 від 27.03.2012р., ВН №4343 від 03.04.2012р., ВН № 4712 від 10.04.2012р., ВН №4993 від 17.04.2012р., ВН №5313 від 24.04.2012р., ВН №5802 від 08.05.2012р., ВН №6134 від 15.05.2012р., ВН №6537 від 22.05.2012р., ВН №6795 від 29.05.2012р., ВН №7442 від 12.06.2012р., ВН №7836 від 19.06.2012р., ВН №8150 від 26.06.2012р., ВН №8440 від 03.07.2012р., ВН №8712 від 10.07.2012р., ВН №9008 від 17.07.2012р., ВН №9357 від 24.07.2012р., ВН №9658 від 31.07.2012р., ВН №10003 від 07.08.2012р., ВН №10328 від 14.08.2012р., ВН №10591 від 21.08.2012р., ВН №10952 від 28.08.2012р., ВН №11314 від 04.09.2012р., ВН №11649 від 11.09.2012р., ВН №12085 від 18.09.2012р., ВН №12493 від 25.09.2012р., ВН №12846 від 02.10.2012р., ВН №13170 від 09.10.2012р., ВН №13535 від 16.10.2012р., ВН №13842 від 23.10.2012р., ВН №14179 від 30.10.2012р., ВН №14519 від 06.11.2012р., ВН №14903 від 13.11.2012р., ВН №15253 від 20.11.2012р., ВН №15634 від 26.11.2012р., ВН №15635 від 26.11.2012р., ВН№15636 від 26.11.2012р., ВН №15637 від 26.11.2012р., ВН №15639 від 26.11.2012р., ВН №15640 від 26.11.2012р., ВН №15648 від 27.11.2012р., ВН №15660 від 27.11.2012р., ВН №16038 від 04.12.2012р., ВН №16083 від 04.12.2012р., ВН №16444 від 11.12.2012р., ВН №16842 від 18.12.2012р., ВН №17207 від 25.12.2012р., ВН №169 від 08.01.2013р., ВН №416 від 15.01.2013р., ВН №778 від 22.01.2013р., ВН №1106 від 29.01.2013р., ВН №1414 від 05.02.2013р., ВН №1763 від 12/02/2013р., ВН №2170 від 19.02.2013р., ВН №2462 26.02.2013р., ВН №2564 від 26.02.2013р., ВН №2819 від 05.03.2013р., ВН №3144 від 12.03.2013р., ВН №3145 від 12.03.2013р., ВН №3096 від 12.03.2013р., ВН №3355 від 19.03.2013р., ВН №3729 від 26.03.2013р., ВН №4001 від 02.04.2013р., ВН №4297 від 09.04.2013р., ВН №4657 від 16.04.2013р., ВН №4657 від 16.04.2013р., ВН №5045 від 23.04.2013р., ВН №5373 від 30.04.2013р., ВН №5610 від 14.05.2013р., ВН №5611 від 14.05.2013р., ВН №5886 від 21.05.2013р., ВН №6269 від 28.05.2013р., ВН №6604 від 04.06.2013р., ВН №7224 від 18.06.2013р., ВН №7602 від 25.06.2013р., ВН №7844 від 02.07.2013р., ВН №8121 від 09.07.2013р., ВН №8469 від 16.07.2013р., ВН №8786 від 23.07.2013р., ВН №9236 від 30.07.2013р., ВН №9506 від 06.08.2013р., ВН №9867 від 13.08.2013р., ВН №10244 від 20.08.2013р., ВН №10248 від 20.08.2013р., ВН №10477 від 27.08.2013р., ВН №10708 від 03.09.2013р., ВН №11019 від 10.09.2013р., ВН №11310 від 17.09.2013р., ВН №11627 від 24.09.2013р., ВН №11977 від 01.10.2013р., ВН №12242 від 08.10.2013р., ВН №12533 від 15.10.2013р., ВН №12940 від 22.10.2013р., ВН №13005 від 22.10.2013р., ВН №13328 від 29.10.2013р., ВН №13702 від 05.11.2013р., ВН №14029 від 12.11.2013р., ВН №14404 від 19.11.2013р., ВН №14791 від 26.11.2013р., ВН №15220 від 03.12.2013р., ВН №15638 від 10.12.2013р., ВН №15639 від 10.12.2013р., ВН №16069 від 17.12.2013р., ВН №16632 від 24.12.2013р., ВН №266 від 14.01.2014р., ВН №611 від 21.01.2014р., ВН №919 від 28.01.2014р., ВН №1355 від 04.02.2014р., ВН №1679 від 11.02.2014р., ВН №1946 від 18.02.2014р., ВН №2216 від 25.02.2014р., ВН №2764 від 11.03.2014р., ВН №3278 від 25.03.2014р., ВН № 3569 від 01.04.2014р., ВН №3823 від 08.04.2014р., ВН №4112 від 15.04.2014р., ВН №4377 від 22.04.2014р., ВН №4728 від 29.04.2014р., ВН №4898 від 06.05.2014р., ВН №5095 від 13.05.2014р., ВН №5367 від 20.05.2014р., ВН №5624 від 27.05.2014р., ВН №5641 від 27.05.2014р., ВН №5850 від 03.06.2014р., ВН №6113від 10.06.2014р. ВН №6330 від 17.06.2014р., ВН №6567 від 24.06.2014р., ВН 831 від 01.07.2014р., ВН №7031 від 08.07.2014р., ВН №7254 від 15.07.2014р., ВН №7538 від 22.07.2014р., ВН №7791 від 29.07.2014р., ВН №7998 від 05.08.2014р., ВН №8166 від 12.08.2014р., ВН №8388 від 19.08.2014р., ВН №8570 від 26.08.2014р., ВН №8860 від 02.09.2014р., ВН №9084 від 09.09.2014р., ВН №9248 від 16.09.2014р., ВН №9415 від 23.09.2014р., ВН №9559 від 30.09.2014р., ВН 720 від 07.10.2014р., ВН №9937 від 14.10.2014р., ВН №10060 від 21.10.2014р., ВН №10214 від 28.10.25014р., ВН №10394 від 04.11.2014р., ВН №10545 від 11.11.2014р., ВН №10721 від 18.11.2014р., ВН №10938 від 25.11.2014р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач повернув товар на суму 10 167,01 грн. та частково оплатив поставлений Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" товар у розмірі 1 027 240,74 грн. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги укладання між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" договору про відступлення права вимоги, у Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" виникла основна заборгованість перед Приватним підприємством "Мірель Торг" у розмірі 386 728,25 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на ті обставини, що видаткові накладні, за якими передано право вимоги, датовані періодом з 09.12.2011р. по 25.11.2014р., а тому строк позовної давності на момент подачі позову сплинув. Крім цього, за твердженням відповідача, між ТОВ "Мірель Трейд" та ПІІ "БІЛЛА-Україна" проводилися взаємозаліки взаємних (зустрічних) однорідних вимог, які виникали за договором поставки №302908/14 від 01.04.2014р. та договором про надання послуг №302908/14 від 01.04.2014р. в частині виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки тому спірні відносини, регулюються згідно з п.7 ст.179 Господарського кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Дії третьої особи та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину поставки продукції .

Згідно видаткових накладних ВН №126 від 05.01.2012р., ВН №127 від 05.01.2012р., Н№128 від 05.01.2012р., ВН№869 від 24.01.2012р., ВН№ 1222 від 31.01.2012р., ВН №1929 від 14.02.2012р., ВН №2390 від 21,02.2012р., ВН №2659 від 28.02.2012р., ВН №3008 від 06.03.2012р., ВН №3009 від 06.03.2012р., ВН №3298 від 13.03.2012р., ВН №3601 від 20.03.2012р., ВН №3934 від 27.03.2012р., ВН №4343 від 03.04.2012р., ВН № 4712 від 10.04.2012р., ВН №4993 від 17.04.2012р., ВН №5313 від 24.04.2012р., ВН №5802 від 08.05.2012р., ВН №6134 від 15.05.2012р., ВН №6537 від 22.05.2012р., ВН №6795 від 29.05.2012р., ВН №7442 від 12.06.2012р., ВН №7836 від 19.06.2012р., ВН №8150 від 26.06.2012р., ВН №8440 від 03.07.2012р., ВН №8712 від 10.07.2012р., ВН №9008 від 17.07.2012р., ВН №9357 від 24.07.2012р., ВН №9658 від 31.07.2012р., ВН №10003 від 07.08.2012р., ВН №10328 від 14.08.2012р., ВН №10591 від 21.08.2012р., ВН №10952 від 28.08.2012р., ВН №11314 від 04.09.2012р., ВН №11649 від 11.09.2012р., ВН №12085 від 18.09.2012р., ВН №12493 від 25.09.2012р., ВН №12846 від 02.10.2012р., ВН №13170 від 09.10.2012р., ВН №13535 від 16.10.2012р., ВН №13842 від 23.10.2012р., ВН №14179 від 30.10.2012р., ВН №14519 від 06.11.2012р., ВН №14903 від 13.11.2012р., ВН №15253 від 20.11.2012р., ВН №15634 від 26.11.2012р., ВН №15635 від 26.11.2012р., ВН№15636 від 26.11.2012р., ВН №15637 від 26.11.2012р., ВН №15639 від 26.11.2012р., ВН №15640 від 26.11.2012р., ВН №15648 від 27.11.2012р., ВН №15660 від 27.11.2012р., ВН №16038 від 04.12.2012р., ВН №16083 від 04.12.2012р., ВН №16444 від 11.12.2012р., ВН №16842 від 18.12.2012р., ВН №17207 від 25.12.2012р., ВН №169 від 08.01.2013р., ВН №416 від 15.01.2013р., ВН №778 від 22.01.2013р., ВН №1106 від 29.01.2013р., ВН №1414 від 05.02.2013р., ВН №1763 від 12/02/2013р., ВН №2170 від 19.02.2013р., ВН №2462 26.02.2013р., ВН №2564 від 26.02.2013р., ВН №2819 від 05.03.2013р., ВН №3144 від 12.03.2013р., ВН №3145 від 12.03.2013р., ВН №3096 від 12.03.2013р., ВН №3355 від 19.03.2013р., ВН №3729 від 26.03.2013р., ВН №4001 від 02.04.2013р., ВН №4297 від 09.04.2013р., ВН №4657 від 16.04.2013р., ВН №4657 від 16.04.2013р., ВН №5045 від 23.04.2013р., ВН №5373 від 30.04.2013р., ВН №5610 від 14.05.2013р., ВН №5611 від 14.05.2013р., ВН №5886 від 21.05.2013р., ВН №6269 від 28.05.2013р., ВН №6604 від 04.06.2013р., ВН №7224 від 18.06.2013р., ВН №7602 від 25.06.2013р., ВН №7844 від 02.07.2013р., ВН №8121 від 09.07.2013р., ВН №8469 від 16.07.2013р., ВН №8786 від 23.07.2013р., ВН №9236 від 30.07.2013р., ВН №9506 від 06.08.2013р., ВН №9867 від 13.08.2013р., ВН №10244 від 20.08.2013р., ВН №10248 від 20.08.2013р., ВН №10477 від 27.08.2013р., ВН №10708 від 03.09.2013р., ВН №11019 від 10.09.2013р., ВН №11310 від 17.09.2013р., ВН №11627 від 24.09.2013р., ВН №11977 від 01.10.2013р., ВН №12242 від 08.10.2013р., ВН №12533 від 15.10.2013р., ВН №12940 від 22.10.2013р., ВН №13005 від 22.10.2013р., ВН №13328 від 29.10.2013р., ВН №13702 від 05.11.2013р., ВН №14029 від 12.11.2013р., ВН №14404 від 19.11.2013р., ВН №14791 від 26.11.2013р., ВН №15220 від 03.12.2013р.,ВН №15638 від 10.12.2013р., ВН №15639 від 10.12.2013р., ВН №16069 від 17.12.2013р., ВН №16632 від 24.12.2013р., ВН №266 від 14.01.2014р., ВН №611 від 21.01.2014р., ВН №919 від 28.01.2014р., ВН №1355 від 04.02.2014р., ВН №1679 від 11.02.2014р., ВН №1946 від 18.02.2014р., ВН №2216 від 25.02.2014р., ВН №2764 від 11.03.2014р., ВН №3278 від 25.03.2014р., ВН № 3569 від 01.04.2014р., ВН №3823 від 08.04.2014р., ВН №4112 від 15.04.2014р., ВН №4377 від 22.04.2014р., ВН №4728 від 29.04.2014р., ВН №4898 від 06.05.2014р., ВН №5095 від 13.05.2014р., ВН №5367 від 20.05.2014р., ВН №5624 від 27.05.2014р., ВН №5641 від 27.05.2014р., ВН №5850 від 03.06.2014р., ВН №6113 від 10.06.2014р. ВН №6330 від 17.06.2014р., ВН №6567 від 24.06.2014р., ВН6831від01.07.2014р., ВН №7031 від 08.07.2014р., ВН №7254 від 15.07.2014р., ВН №7538 від 22.07.2014р., ВН №7791 від 29.07.2014р., ВН №7998 від 05.08.2014р., ВН №8166 від 12.08.2014р., ВН №8388 від 19.08.2014р., ВН №8570 від 6.08.2014р., ВН №8860 від 02.09.2014р., ВН №9084 від 09.09.2014р., ВН №9248 від 6.09.2014р., ВН №9415 від 23.09.2014р., ВН №9559 від 30.09.2014р., ВН 9720 від 07.10.2014р., ВН №9937 від 14.10.2014р., ВН 10060 від 21.10.2014р., ВН №10214 від 28.10.25014р., ВН №10394 від 04.11.2014р., ВН №10545 від 11.11.2014р., ВН №10721 від 18.11.2014р., ВН №10938 від 25.11.2014р., підтверджується факт поставки третьою особою та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю1 027 240,74 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 зазначено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлено не було, то відповідач повинен був розрахуватись з ТОВ "Мірель Трейд" після отримання товару.

Як встановлено, згідно банківської виписки по рахунку ТОВ "Мірель Трейд" (арк.справи 205-207, том 1) та наявних в матеріалах справи актів про встановлення розбіжностей при прийманні товарно-матеріальних цінностей (арк.справи 208-226, том 1), у відповідача перед третьою особою залишилась не погашена заборгованість за поставлений товар у розмірі 386 728,25 грн.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

10.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Мірель Торг" (новий кредитор) укладено договір №0210-01 по відступлення права вимоги, за змістом п.1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор отримує право вимагати від Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" (боржник) виконання зобов'язань за видатковими накладними: ВН №126 від 05.01.2012р., ВН №127 від 05.01.2012р., ВН №128 від 05.01.2012р., ВН№869 від 24.01.2012р., ВН№ 1222 від 31.01.2012р., ВН №1929 від 14.02.2012р., ВН №2390 від 21,02.2012р., ВН №2659 від 28.02.2012р., ВН №3008 від 06.03.2012р., ВН №3009 від 06.03.2012р., ВН №3298 від 13.03.2012р., ВН №3601 від 20.03.2012р., ВН №3934 від 27.03.2012р., ВН №4343 від 03.04.2012р., ВН № 4712 від 10.04.2012р., ВН №4993 від 17.04.2012р.,ВН №5313 від 24.04.2012р., ВН №5802 від 08.05.2012р., ВН №6134 від 15.05.2012р., ВН №6537 від 22.05.2012р., ВН №6795 від 29.05.2012р., ВН №7442 від 12.06.2012р., ВН №7836 від19.06.2012р., ВН №8150 від 26.06.2012р., ВН №8440 від 03.07.2012р., ВН №8712 від 10.07.2012р., ВН №9008 від 17.07.2012р., ВН №9357 від 24.07.2012р., ВН №9658 від 31.07.2012р., ВН №10003 від 07.08.2012р., ВН №10328 від 14.08.2012р., ВН №10591 від 21.08.2012р., ВН №10952 від 28.08.2012р., ВН №11314 від 04.09.2012р., ВН №11649 від 11.09.2012р., ВН №12085 від 18.09.2012р., ВН №12493 від 25.09.2012р., ВН №12846 від 02.10.2012р., ВН №13170 від 09.10.2012р., ВН №13535 від 16.10.2012р., ВН №13842 від 23.10.2012р., ВН №14179 від 30.10.2012р., ВН №14519 від 06.11.2012р., ВН №14903 від 13.11.2012р., ВН №15253 від 20.11.2012р., ВН №15634 від 26.11.2012р., ВН №15635 від 26.11.2012р., ВН№15636 від 26.11.2012р., ВН №15637 від 26.11.2012р., ВН №15639 від 26.11.2012р., ВН №15640 від 26.11.2012р., ВН №15648 від 27.11.2012р., ВН №15660 від 27.11.2012р., ВН №16038 від 04.12.2012р., ВН №16083 від 04.12.2012р., ВН №16444 від 11.12.2012р., ВН №16842 від 18.12.2012р., ВН №17207 від 25.12.2012р., ВН №169 від 08.01.2013р., ВН №416 від 15.01.2013р., ВН №778 від 22.01.2013р., ВН №1106 від 29.01.2013р., ВН №1414 від 05.02.2013р., ВН №1763 від 12/02/2013р., ВН №2170 від 19.02.2013р., ВН №2462 26.02.2013р., ВН №2564 від 26.02.2013р., ВН №2819 від 05.03.2013р., ВН №3144 від 12.03.2013р., ВН №3145 від 12.03.2013р., ВН №3096 від 12.03.2013р., ВН №3355 від 19.03.2013р., ВН №3729 від 26.03.2013р., ВН №4001 від 02.04.2013р., ВН №4297 від 09.04.2013р., ВН №4657 від 16.04.2013р., ВН №4657 від 16.04.2013р., ВН №5045 від 23.04.2013р., ВН №5373 від 30.04.2013р., ВН №5610 від 14.05.2013р., ВН №5611 від 14.05.2013р., ВН №5886 від 21.05.2013р., ВН №6269 від 28.05.2013р., ВН №6604 від 04.06.2013р., ВН №7224 від 18.06.2013р., ВН №7602 від 25.06.2013р., ВН №7844 від 02.07.2013р., ВН №8121 від 09.07.2013р., ВН №8469 від 16.07.2013р., ВН №8786 від 23.07.2013р., ВН №9236 від 30.07.2013р., ВН №9506 від 06.08.2013р., ВН №9867 від 13.08.2013р., ВН №10244 від 20.08.2013р., ВН №10248 від 20.08.2013р., ВН №10477 від 27.08.2013р., ВН №10708 від 03.09.2013р., ВН №11019 від 10.09.2013р., ВН №11310 від 17.09.2013р., ВН №11627 від 24.09.2013р., ВН №11977 від 01.10.2013р., ВН №12242 від 08.10.2013р., ВН №12533 від 15.10.2013р., ВН №12940 від 22.10.2013р., ВН №13005 від 22.10.2013р., ВН №13328 від 29.10.2013р., ВН №13702 від 05.11.2013р., ВН №14029 від 12.11.2013р., ВН №14404 від 19.11.2013р., ВН №14791 від 26.11.2013р., ВН №15220 від 03.12.2013р., ВН №15638 від 10.12.2013р., ВН №15639 від 10.12.2013р., ВН №16069 від 17.12.2013р., ВН №16632 від 24.12.2013р., ВН №266 від 14.01.2014р., ВН №611 від 21.01.2014р., ВН №919 від 28.01.2014р., ВН №1355 від 04.02.2014р., ВН №1679 від 11.02.2014р., ВН №1946 від 18.02.2014р., ВН №2216 від 25.02.2014р., ВН №2764 від 11.03.2014р., ВН №3278 від 25.03.2014р., ВН № 3569 від 01.04.2014р., ВН №3823 від 08.04.2014р., ВН №4112 від 15.04.2014р., ВН №4377 від 22.04.2014р., ВН №4728 від 29.04.2014р., ВН №4898 від 06.05.2014р., ВН №5095 від 13.05.2014р., ВН №5367 від 20.05.2014р., ВН №5624 від 27.05.2014р., ВН №5641 від 27.05.2014р., ВН №5850 від 03.06.2014р., ВН №6113від 10.06.2014р. ВН №6330 від 17.06.2014р., ВН№6567 від 24.06.2014р., ВН№6831від01.07.2014р., ВН №7031 від 08.07.2014р., ВН №7254 від 15.07.2014р., ВН №7538 від 22.07.2014р., ВН №7791 від 29.07.2014р., ВН №7998 від 05.08.2014р., ВН №8166 від 12.08.2014р., ВН №8388 від 19.08.2014р., ВН №8570 від 26.08.2014р., ВН №8860 від 02.09.2014р., ВН №9084 від 09.09.2014р., ВН №9248 від 16.09.2014р., ВН №9415 від 23.09.2014р., ВН №9559 від 30.09.2014р., ВН №9720 від 07.10.2014р., ВН №9937 від 14.10.2014р., ВН №10060 від 21.10.2014р., ВН №10214 від 28.10.25014р., ВН №10394 від 04.11.2014р., ВН №10545 від 11.11.2014р., ВН №10721 від 18.11.2014р., ВН №10938 від 25.11.2014р.

Вказаний договір про відступлення права вимоги в судовому порядку не оспорений та не визнано недійсним.

Таким чином, суд дійшов висновку, щодо позивач набув право вимоги за спірними видатковими накладними.

Як встановлено, позивач листом №1280 від 11.10.2016р. звернувся до відповідача з претензією-вимогою перерахувати суму боргу у 7-денний строк з моменту направлення даного листа на р/р ПП "Мірель Торг".

Проте, вказані вимоги відповідачем не виконано та борг перед ПП "Мірель Торг" у розмірі 386 728,25 не сплачено.

Одночасно, твердження відповідача про сплив позовної давності за видатковими накладними, які датовані періодом з 09.12.2011р. по 25.11.2014р., суд до уваги не приймає, з огляду на таке:

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст.256, 264 Цивільного кодексу України, а також приймаючи до уваги наявну в матеріалах справи банківську виписку по рахунку №26002332611 ТОВ "Мірель Трейд"(арк.справи 205-207, том 1), за змістом якої відповідач здійснював платежі до 13.01.2015р., суд дійшов висновку про переривання перебігу позовної давності.

Також, за твердженням відповідача, між ТОВ "Мірель Трейд" та ПІІ "БІЛЛА-Україна" проводилися взаємозаліки взаємних (зустрічних) однорідних вимог, які виникали за договором поставки №302908/14 від 01.04.2014р. та договором про надання послуг №302908-П/14 від 01.04.2014р. в частині виконання грошового зобов'язання за спірними видатковими накладними.

Проте, вказані твердження суд до уваги не може прийняти, оскільки наявні в матеріалах справи видаткові накладні не містять жодних посилань на будь-який договір.

При цьому, надані відповідачем акти про залік взаємних вимог стосуються зарахування зустрічних вимог сторін виключно за договором поставки №302908/14 від 01.04.2014р. та договором про надання послуг №302908-П/14 від 01.04.2014р.

Одночасно, для встановлення фактичних обставин справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2017р. по справі №910/23077/16 було зобов'язано відповідача та третю особу провести взаємозвірку розрахунків за договором №302908/14 за спірний період (09.12.2011р. по 10.12.2013р.), обов'язок проведення покладено на уповноважену особу відповідача.

Однак, будь-яких документів на виконання ухвали від 17.05.2017р., станом на день прийняття рішення, відповідачем суду не подано.

Окрім того, відповідно до пояснень третьої особи, які надійшли до суду 30.05.2017р., взаємозвірка розрахунків до договором №302908/14 не відбулась саме з вини ПІІ "БІЛЛА-Україна".

Інші докази які підтверджують поставку товару за спірними накладними в рамках договору №302908/14 від 01.04.2014р. в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару у розмірі 386 728,25 грн. та не спростував заявлених позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення 386 728,25 грн. підлягають задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача нарахованої на суму 386 728,25 грн. 3% річних за період з 25.11.2014р. по 24.10.2016р. в сумі 22 250,12 грн., інфляційних втрат в сумі 220 726,52 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогою про стягнення з ПІІ "БІЛЛА-Україна" 3% річних в сумі 22 250,12 грн. та інфляційних у розмірі 220 726,52 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: сума санкцій = С х 3 х Д : 365 : 100, (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

У п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з ПІІ "БІЛЛА-Україна" 3% річних в сумі 22 250,12 грн. підлягають задоволенню.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ИИс = (ИИ1:100) х (ИИ2:100) х (ИИ3:100) х ... (ИИZ:100), (де ИИ-1 - індекс інфляції за первий місяць прострочення, ИИ-2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення, ......, ИИ-Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення).

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено, що фактичний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача за період з 25.11.2014р. по 24.10.2016р., становить 237 735 грн. 25 коп.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 25.11.2014 - 24.10.2016 386728.25 1.615 237735.25 624463.50

Проте, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з 25.11.2014р. по 24.10.2016р. в розмірі 220 726,52 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення інфляційних втрат у меньшому розмері ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом Приватного підприємства "Мірель Торг", як особи інтереси якої порушені.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Мірель Торг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна" (02140, м. Київ, вул. Гришка, б. 3, ідентифікаційний код 25288083) на користь Приватного підприємства "Мірель Торг" (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, б. 18/14, ідентифікаційний код юридичної особи 38557073) 386 728 (триста вісімдесят шість сімсот двадцять вісім) грн. 25 коп. борг за поставлений товар, 220 726 (двісті двадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 52 коп. інфляційні втрати за прострочення оплати товару, 22 250 (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 12 коп. 3% річних за прострочення оплати товару, судовий збір у розмірі 9445 (дев'ять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 57 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення буде складено - 06.06.2017 року.

Суддя В.В. Князьков