Рішення

від 08.06.2017 по справі 6/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017Справа №6/363

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін"

до Міністерства оборони України

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Державного казначейства України,

2. Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України

за участю Генеральної прокуратури України

про стягнення 20 606 883, 28 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від прокуратури: Яговдік С.М. (службове посвідчення №029909)

від позивача: Комлєв С.В. - адвокат

від відповідача: Барда С.Ю. - представник за довіреністю

від третіх осіб: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" до Міністерства оборони України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державного казначейства України, Центрального спеціалізованого будівельного Управління Міністерства оборони України, за участю Генеральної прокуратури України про стягнення 20 606 883, 28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 року позов у справі № 6/363 задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 6 521 781,91 грн. боргу, 5 797 816,10 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, розподілено судові витрати; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 рішення суду першої інстанції від 10.10.2016 у справі № 6/363 скасовано частково; рішення суду першої інстанції викладено в новій редакції, за якою з Міністерства оборони України стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коїн" 6 521 666,67 грн. боргу, 12 837,37 грн. та 312,50 грн. державного мита та витрат ІТЗ, 14 099,72 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; у решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 року у справі № 6/363 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2016 року у справі № 6/363 скасовано, справу № 6/363 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

За результатом проведення автоматизованого розподілу справи № 6/363, справу передано на новий розгляд судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 року справу № 6/363 призначено до розгляду.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з інвестиційним договором №11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 про спільну діяльність та договору №11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 року про компенсацію пайової участі (паю) позивачем перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі 6 521 666,67 грн за викуп паю Міністерства оборони України. Позивач зазначає, що в подальшому рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі №15/34-08-725 від 07.04.2009 року вказані договори були визнані недійсними, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача отриманих грошових коштів в розмірі 6 521 666,67 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст.216 ЦК України щодо повернення отриманого кожною стороною спірного правочину, оскільки договір укладено не з Міністерством оборони України, а з юридичною особою - Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України, в той час як грошові кошти були перераховані на рахунок Міністерства оборони України. Відповідач зазначив, що умовами Договору було передбачено перерахування коштів на рахунок Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, а не на рахунок Міністерства оборони України, що унеможливлює застосування положень ст.216 ЦК України. Відповідач вказує, що спірне майно було продане позивачем, що позбавляє можливості застосування двосторонньої реституції до спірних правовідносин, а відтак і задоволення позовних вимог.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 6 521 666,67 грн - суми основного боргу, 6 879 378,42 грн - процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 807 154,65 грн - 3 % річних, 7 601 136,84 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У відповідності до ст.22 ГПК України вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 08.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2006 Міністерство оборони України, від імені якого діяв директор філії ЦСБУ (госпрозрахункового) Міністерства оборони - "Укроборонбуд" Мельник В.Л. на підставі довіреності Міністерства оборони України, виданої Міністром оборони України Гриценком А.С. та товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" уклали інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Предметом договору є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: військове містечко № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2).

23.03.2006 Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" уклали договір № 11/008/03-062/ОЦс про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до умов цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" зобов'язалось компенсувати вартість пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 15.03.2006 № 11/007/03-061/ОЦс про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. При цьому, сторони домовились, що компенсація вартості паю здійснюється шляхом купівлі-продажу майна, розташованого на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2, та становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України і складається з: бойлерної - 311,9 кв.м.; комплексу біля басейну - 1380,9 кв.м., який складається з басейна 1 - 1050 кв.м. та басейна 2 - 425 кв.м.; бігової доріжки - 623,3 кв.м.; казарми - 417,7 кв.м.; спортивного залу № 1 - 1135,4 кв.м.; спортивного залу № 2 та адміністративного корпусу - 651,3 кв.м. Викуп позивачем пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 15.03.2006 №11/007/03-061/ОЦс здійснюється за 7826000,00 грн., з урахуванням ПДВ.

11.10.2007 позивач перерахував Міністерству оборони України грошові кошти в сумі 6521666,67 грн. платіжним дорученням № 4 з призначенням платежу "викуп паю Міністерства оборони України згідно договору № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006р. та договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006р. без ПДВ" .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2008 у справі № 15/34-08-725 задоволено позовні вимоги першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коїн", Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Юг-інвест"; визнані недійсними: інвестиційний договір № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", укладений відповідачем в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та позивачем; договір № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 та додаткову угоду № 1 від 25.03.2006 до договору № 11/008/03-062/ОЦс, укладені відповідачем в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та позивачем. Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 та Вищого господарського суду України від 27.07.2009 рішення Господарського суду Одеської області у справі № 15/34-08-725 від 06.06.2008 залишене без змін

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2008 у справі № 15/34-08-725 під час розгляду справи встановлено обставини щодо укладення інвестиційного договору № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006 "Про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 216 (м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін" відповідачем в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та позивачем, договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 11/007/03-061/ОЦс від 15.03.2006, додаткової угоди № 1 від 25.03.2006 до договору № 11/008/03-062/ОЦс, укладених відповідачем в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) "Укроборонбуд" та позивачем. Також цим рішенням встановлено, що 23.01.2008 Департамент фінансів направив Генеральній прокуратурі України лист № 248/13/15, за змістом якого 11.10.2007 від позивача на рахунок відповідача в Державному казначействі надійшли кошти в сумі 6521666,67 грн. (призначення платежу - викуп паю Міністерства оборони за договорами № 11/007/03-061/ОЦС від 15.03.2006 та № 11/008/03-062/ОЦС від 23.03.2006), які були зараховані до спеціального фонду державного бюджету та використані на будівництво житла для військовослужбовців згідно з розподілами Департаменту будівництва, визначеного відповідальним виконавцем бюджетної програми 2101190 "Будівництво (придбання) службового житла для військовослужбовців Збройних Сил України".

Встановлені в рішенні Господарського суду Одеської області від 06.06.2008 у справі № 15/34-08-725 обставини в силу частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України повторному доведенню не підлягають.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа звертається до господарського суду за захистом свого порушеного (невизнаного, оспорюваного) права та охоронюваного законом інтересу у спосіб, визначений договором чи законом.

Загальні наслідки недійсності правочину встановлені частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, за змістом якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язаних з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що підлягає одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Ці правові наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, за загальним правилом реституція є спеціальним зобов'язальним способом захисту цивільних прав та інтересів, порушених вчиненням правочину з ознаками дефекту, наслідком якого є приведення сторін правочину у первісний стан.

Разом з тим, цей спосіб захисту може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий, а передача майна, одержаного за недійсним правочином, третій особі, означає втрату фактичної та юридичної можливості здійснення реституції шляхом відновлення попереднього майнового становища сторін правочину.

У випадку, коли сторона недійсного правочину не може повернути в натурі одержане майно (зокрема, річ, яка є незамінною, і є індивідуально визначеною), законодавчо визначено можливість компенсаційної реституції шляхом присудження стороні недійсного правочину грошового відшкодування одержаного за правочином за цінами, які існують на момент відшкодування; застосування компенсаційного способу реституції повинно відбуватися не тому, що предмет недійсного правочину формально відсутній у сторони правочину, а з огляду на те, що стороною загалом втрачено можливість повернути майно в натурі з урахуванням усіх доступних для власника механізмів (зокрема, віндикації).

Судом встановлено, що у відповідності до умов укладеного договору № 11/008/03-062/ОЦс від 23.03.2006 компенсація вартості паю здійснюється шляхом купівлі-продажу майна, розташованого на території військового містечка № 216, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Сільськогосподарський, 2.

Як вбачається з матеріалів справи в ході розгляду справи № 15/34-08-725, встановлено, що 03.10.2007 р. між ТОВ "Грін Коін" та ПII "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ "Грін Коін" продало, а ПП "Інвестиційна компанія "Юг-Інвест" купило нежитлові будівлі загальною площею 5995,5 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, провулок Сільськогосподарський, 2-а, що входять до складу військового містечка № 216.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за ПП "Інвестиційна компаній "Юг-Інвест" зареєстровано право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, ТОВ "Грін Коін" на сьогодні не має можливості повернути Міністерству оборони України майно, отримане за умовами договорів № 11/007/03-061 ОЦс від 15.03.2006 та №11/008/03-0620Цс від 23.03.2006, які були визнані недійсними, оскільки не є його власником та на час вирішення даного спору отримане позивачем майно у його власності не перебуває, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень статті 216 Цивільного кодексу України, за змістом якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що підлягає одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Одночасно з цим застосування двосторонньої реституції у відповідності до ст.216 ЦК України можливе лише за умови визнання недійсним договору, який виконано сторонами належним чином, у відповідності до його умов. Як вбачається з матеріалів справи сторонами у додатковій угоді 1 від 25.03.2006 року до договору №11/008/03-0620Цс передбачено, що перерахування вартості нерухомого майна та інших споруд військового містечка №216 має здійснюватись на рахунок Центрального спеціалізованого будівельного управління Укроборонбуд. Таким чином застосування ст.216 ЦК України до спірних правовідносин унеможливлюється тим, що позивачем перераховані грошові кошти не на користь особи, визначеної умовами договору, що не може свідчити про отримання відповідачем коштів саме на виконання умов договорів № 11/007/03-061 ОЦс від 15.03.2006 та №11/008/03-0620Цс від 23.03.2006, а відтак і повернення таких коштів, в зв'язку з визнанням недійсними зазначених договорів у судовому порядку.

Враховуючи вище наведе, приймаючи до уваги неможливість повернення позивачем відповідачу отриманого майна, здійснення перерахування грошових коштів не на користь особи, зазначеної в умовах укладених договорів, що виключає можливість застосування правових наслідків передбачених ст.216 ЦК України у разі визнання договорів недійсними, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено в чому саме полягає безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача, в зв'язку з чим не вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідачем за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 11.02.2016 року платіжним дорученням №303/5/20-1 від 14.03.2016 року сплачено до Державного бюджету України 28 393,75 грн, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Відповідачем за подання касаційної скарги платіжним дорученням №303/5/65 від 27.05.2016 року сплачено до Державного бюджету України 30 975,00 грн., оригінал якого міститься в матеріалах справ.

За результатами нового розгляду справи відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду від 10.10.2016 року, за подання якої платіжним дорученням №303/5/400 від 17.10.2016 року сплачено до Державного бюджету України 28394,00 грн, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Відповідачем за подання касаційної скарги платіжним дорученням №303/1 від 19.01.2017 року сплачено до Державного бюджету України 30 975,00 грн., оригінал якого міститься в матеріалах справ.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 року у справі №6/363 в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову - відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Коін" (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул.Преображенська, будинок 49/51, квартира 15, код ЄДРПОУ 33723305) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 28-а, код 00034022) 28 393 (двадцять вісім тисяч триста дев'яносто три) грн 75 коп - витрат за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 11.02.2016 року, сплачених згідно платіжного доручення №303/5/20-1 від 14.03.2016 року, 30 975 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 00 коп - витрат за подання касаційної скарги, сплачених згідно платіжного доручення №303/5/65 від 27.05.2016 року, 28 394 (двадцять вісім тисяч триста дев'яносто чотири) грн 00 коп - витрат за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 10.10.2016 року, сплачених згідно платіжного доручення №303/5/400 від 17.10.2016 року, 30 975 (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) 00 грн - витрат за подання касаційної скарги, сплачених згідно платіжного доручення №303/1 від 19.01.2017 року.

Суддя Шкурдова Л.М.

Повний текст рішення складено: 15.06.17