Рішення

від 15.06.2017 по справі 154/28/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 154/28/17 Провадження № 22-ц/773/632/17 Головуючий у 1 інстанції: Вітер І.Р. Категорія: 23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я. ,

суддів - Грушицького А.І., Данилюк В.А.,

секретар с/з - ОСОБА_1,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача і третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СГ ТзОВ) Буг до ОСОБА_4 господарства Західний Буг , ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю Захід - Трейд , про визнання недійсним договору оренди землі та витребування майна, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 господарства Західний Буг на рішення ОСОБА_3 - Волинського міського суду Волинської області від 21 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2017 року Сільськогосподарське ТзОВ Буг звернулося в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтовані тим, що 2 січня 2008 року між товариством і ОСОБА_6 був укладений договір оренди земельних ділянок строком на 15 років до 2023 року. Ці земельні ділянки розташовані на території Микитичівської сільської ради ОСОБА_3 - Волинського району Волинської області. До закінчення дії зазначеного договору оренди земельних ділянок спадкоємець померлого орендодавця ОСОБА_6 - ОСОБА_5 відповідно 18 травня 2015 року та 06 липня 2015 року уклала нові договори оренди землі, якими передала в оренду ТзОВ Захід - Трейд ті ж самі земельні ділянки, які були раніше передані в оренду позивачу в даній справі.

Пізніше ОСОБА_5 укладає нові договори оренди земельних ділянок уже із ОСОБА_4 господарством (далі - ФГ) Західний Буг .

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсними догори оренди земельних ділянок, які були укладені між відповідачами ОСОБА_5 і ОСОБА_4 господарством Західний Буг та витребувати у ФГ Західний Буг ці земельні ділянки і передати їх Сільськогосподарському ТзОВ Буг .

ОСОБА_7 - Волинського міського суду Волинської області від 21 березня 2017 року позов СГ ТзОВ Буг у даній справі задоволено.

Постановлено визнати недійсним договір оренди землі № 579 від 14 червня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 господарством Західний Буг щодо земельної ділянки кадастровий номер 0720584000:05:001:0297 площею 0,7682 га.

Визнано недійсним договір оренди землі № 1113 від 08 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 господарством Західний Буг щодо земельної ділянки кадастровий номер 070584000:05:001:0126.

Витребувано в користь СГ ТзОВ Буг з володіння ФГ Західний Буг зазначені земельні ділянки.

Стягнуто з ФГ Західний Буг в користь позивача судові витрати по справі в розмірі 1378,00 грн.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник відповідача ОСОБА_4 господарства Західний Буг - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції із-за порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 02 січня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_6 та орендарем СГ ТзОВ Буг був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва загальною площею 3, 0208 га, в тому числі рілля - 2, 2526 га, кормові - 0, 7682 га, яка розташована в с. Коритниця Володимир - Волинського району. Строк дії договору - 15 років (а.с.15-16).

Умовами договору передбачені орендна плата за користування орендованою землею, цільове призначення земельної ділянки. Зазначено також, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди за актом приймання-передачі (такий акт прийомки-передачі об'єкта оренди наявний у матеріалах справи - а.с.18). Відповідно до п. 36 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку. Пунктом 39 договору оренди встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Згідно п. 40 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди землі зареєстрований у Володимир-Волинському реєстраційно-виробничому офісі Волинської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 25 червня 2008 року за № 040808200016, про що у Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи ( а. с. 125-126).

Додатком № 5 до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 та СГ ТзОВ Буг , внесено зміни до договору оренди землі, відповідно до умов яких строк дії договору було продовжено із 15 до 20 років. Внесення зазначених змін зареєстровано 22 квітня 2011 року у Володимир-Волинському реєстраційно-виробничому офісі Волинської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 072050004000246 (а. с. 21).

Крім того, судом встановлено, що 03 липня 2011 року орендодавець ОСОБА_6 померла, а спадщину, в тому числі і орендовані земельні ділянки, прийняла її дочка - ОСОБА_5, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії витягів про реєстрацію в спадковому реєстрі від 24.03.2014 року (а. с. 111 - 112).

Спадкоємець ОСОБА_5 до закінчення дії договору оренди землі, укладеного 02 січня 2008 року між орендарем СГ ТзОВ Буг і орендодавцем ОСОБА_6 терміном до 2028 року, уклала відповідно 18 травня 2015 року та 06 липня 2015 року договори оренди тих самих земельних ділянок, які були раніше передані в оренду СГ ТзОВ Буг , із ТзОВ Захід-Трейд та зареєструвала такі договори у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пізніше на підставі укладених договорів оренди № 579 від 14 червня 2016 року та №1113 від 08 серпня 2016 року ОСОБА_5 вказані земельні ділянки передала в оренду строком на 10 років ОСОБА_4 господарству Західний Буг . Згідно інформаційних довідок №63360104 від 13 липня 2016 року та №66144435 від 18 серпня 2016 року право оренди земельних ділянок та вказані договори оренди землі були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно вимог статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як убачається із матеріалів справи, між позивачем орендарем СГ ТзОВ Буг та орендодавцем ОСОБА_8 був укладений договір оренди землі від 02 січня 2008 року.

Згідно статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається у письмовій формі.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі передбачено істотні умови договору оренди землі.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до Порядку державної реєстрації договорів оренди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року (який втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 791 від 20.07.2011 року) у редакції станом на 02 січня 2008 року, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводилася виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Договір оренди землі, укладений 02 січня 2008 року між СГ ТзОВ Буг та ОСОБА_6, був належним чином зареєстрований у Державному реєстрі земель шляхом внесення запису до відповідної книги реєстрації, що стверджується матеріалами справи.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі встановлює умови припинення договору оренди землі, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Такі ж самі умови містяться і в договорі оренди землі від 02 січня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_6 та СГ ТзОВ Буг .

У відповідності до чатини 4 статті 31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частина 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як випливає із чинного на момент укладення договору законодавства, зокрема, пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому законом порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Однак, всупереч наведеним нормам державним реєстратором було здійснено повторну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених у 2015 та 2016 роках між ОСОБА_5 та ТзОВ Захід-Трейд , а також між ОСОБА_5 та ФГ Західний Буг , хоч мали місце підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації, що визначені пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень про те, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право вже зареєстроване. У такому випадку відмова в державній реєстрації прав позбавляє особу права реєструвати договори оренди землі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_5, не розірвавши у встановленому законом порядку договір оренди земельних ділянок, який був укладений 02 січня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_6 і орендарем СГ ТзОВ Буг , не мала права укладати договори оренди тих самих земельних ділянок з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, в зв'язку з чим суд дійшов правильного висновку про задоволення позову СГ ТзОВ Буг .

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_5 не змогла скористатись своїм правом свободи вибору та не була вільною в укладенні договору, оскільки смерть орендодавця ОСОБА_6 не є підставою для розірвання або припинення договору оренди землі і, крім того, до спадкоємця переходить обов'язок дотримуватися умов попередньо укладеного договору оренди землі. Відступ від зазначеного правила можливий лише за домовленістю сторін або в судовому порядку у випадку порушення сторонами договору оренди своїх прав та обов'язків, визначених статтями 24 та 25 Закону України Про оренду землі .

Разом із тим, колегія суддів приходить до висновку про виключення із мотивувальної частини рішення суду висновку про те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Буг за весь час користування орендованими земельними ділянками, а саме до 2015 року сплачувало орендну плату, випадків систематичної невиплати встановлено не було.

Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам справи.

Згідно умов договору оренди землі, який був укладений 02 січня 2008 року між орендодавцем ОСОБА_6 і орендарем СГ ТзОВ Буг , орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 3 центнера зерна, орендна плата вноситься протягом року, розмір орендної плати переглядається щорічно.

При цьому в матеріалах справи наявна копія видаткового касового ордера від 16 листопада 2014 року, із якого убачається, що відповідач ОСОБА_5 отримала від СГ ТзОВ Буг 1156, 51 грн. за земельну частку (пай). Проте, із зазначеної копії видаткового касового ордера не вбачається, за який саме період була внесена орендна плата.

Крім того, колегія суддів уважає, що довідка від 27 січня 2017 року, щодо того, що станом на 01 січня 2015 року відсутня заборгованість по орендній платі за земельну частку (пай) згідно договору оренди землі від 02 січня 2008 року, укладеного позивачем з орендодавцем ОСОБА_6, не може беззаперечно свідчити про те, що й справді виплачена уся сума по орендній платі та про відсутність заборгованості СГ ТзОВ Буг перед ОСОБА_5, оскільки вона видана самим же орендарем. Інших доказів такої сплати позивачем суду не надано.

Крім цього, судом не з'ясовувалося, який розмір і за який саме період проводилася оплата орендарем в користь орендодавця орендної плати за користування земельними ділянками. Такі докази у справі відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно зробив в мотивувальній частині рішення висновок про те, що СГ ТзОВ Буг за весь час користування орендованими земельними ділянками, а саме до 2015 року постійно сплачувало орендну плату, випадків систематичної невиплати встановлено не було, а тому такий висновок суду слід виключити з мотивувальної частини рішення.

В іншій частині рішення слід залишити без змін, оскільки судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 господарства Західний Буг задовольнити частково.

Рішення ОСОБА_3 - Волинського міського суду Волинської області від 21 березня 2017 року в даній справі змінити, виключивши із мотивувальної частини рішення висновок про те, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Буг за весь час користування орендованими земельними ділянками, а саме до 2015 року постійно сплачувало орендну плату, випадків систематичної невиплати встановлено не було.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді