Рішення

від 16.06.2017 по справі 904/4662/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.2017 Справа № 904/4662/17

За позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка", м. Дніпро

Третя особа-1 на стороні позивача: Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

Третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮГАС", м. Дніпро

Третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про зобов'язання повернути нерухоме комунальне майно

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від прокурора: Трубіцин Д.М., посвідчення № 028865 від 17.09.14р.

ОСОБА_1, посвідчення 029843 від 20.10.14р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 05.05.1

від третьої особи-1: ОСОБА_3, довіреність № 170 від 20.02.17р.

від третьої особи-2: ОСОБА_4, адвокат, посвідчення № 0978 від 13.01.04р.

від третьої особи-3: не з'явився

Суть спору:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка" (далі-відповідач) про зобов'язання відповідача повернути Комунальному підприємству "Спеціалізована ремонтно - будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради нерухоме комунальне майно - будівлю вагонного цеху № 1, загальною площею 1581,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 14 Б, літ. О-1, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, шляхом підписання акту приймання - передавання вказаного нерухомого майна.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення ст.ст. 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди відповідач не виконує зобов'язання щодо повернення майна. Оскільки Дніпровська міська рада протягом тривалого часу не здійснює реалізацію наданих законом повноважень щодо повернення спірного нерухомого майна, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 звернувся з позовом на захист інтересів держави в особі Дніпровської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 р. по справі № 904/4662/17 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.05.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 01.06.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 р. залучено у якості третьої особи-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮГАС", м. Дніпро, залучено у якості третьої особи-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро та розгляд справи відкладено на 15.06.2017 р.

Прокурори у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судових засіданнях 11.05.2017 р. та 01.06.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. В судове засідання 15.06.2017 р. представник позивача не з'явився до суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку зі зайнятістю представника позивача в іншій справі.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки позивач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні 15.06.2017 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи-2 подав письмові пояснення, у яких зазначає, що прокурором обраний неналежний спосіб захисту порушеного права.

Представник третьої особи-3 у судове засідання не з'явився, письмові пояснення на позов не надав.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач та третя особа-3 не скористалися своїм правом на участь представників у судовому засіданні.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, третіх осіб, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центавра" (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб" "Евріка" (Наймач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1.

Відповідно до п. 1.1. договору сторони визначили, що цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Наймодавцем Наймачеві у строкове платне користування задля здійснення Наймачем його статутної діяльності наступних нежитлових будівель та приміщень (надалі іменується "приміщення, що орендується"):

Приміщення, що орендується, становить 1 708, 1 кв.м. (пп.1.1.1 Договору).

Адреса: м. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 119а, літ. О-1, М-1, У (пп. 1.1.2. Договору).

Балансова вартість приміщень, що орендуються на дату укладання цього договору складає 2173883,00 грн.(пп. 1.1.3.).

Термін орендного користування за дим договором визначається з 15.08.2013 р. до 05.08.2016 р. (п. 1.2 Договору)

16 вересня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Центавра" (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка" (Наймач) підписано додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р.

У вказаній додатковій угоді зазначено, що з рахуванням зруйнованості деяких будівель та споруд, що є предметом договору та відсутності можливості проведення ремонтно-відновлюваних робіт Сторони домовились:

Внести зміни до пп.1.1.1. Договору оренди, виклавши його в наступній редакції: "1.1.1. Приміщення, що орендуються, становлять загальну площу літ. О-1 - 1518,4 кв.м. ".

Внести зміни до пп.1.1.2. Договору оренди, виклавши його в наступній редакції: "1.1.2. Адреса: м. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 119а, літ. О-1".

Внести зміни до пп.1.1.3. Договору оренди, виклавши його в наступній редакції "пп.1.1.3. Балансова вартість приміщень, що орендуються на дату укладання цього договору складає літ. О-1 1676347,00 грн. без ПДВ".

Доповнити договір пунктом 5.3., виклавши його в наступній редакції: "5.3. В разі розірвання договору оренди Наймодавець зобов'язаний компенсувати Наймачу вартість поліпшень приміщення, що орендується, здійснених Наймачем за власні кошти за згодою Наймодавця".

Доповнити договір пунктом 5.4., виклавши його в наступній редакції: "5.4. В разі, якщо жодна зі Сторін за 90 календарних днів до закінчення строку договору не заявила про свій намір вважати цей договір закінченим або внесення до нього змін, його дія автоматично продовжується на той же термін та на тих самих умовах, що зазначені в договорі".

В подальшому, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення від 29.01.2014 року № 15/47 "Про об'єкти права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська", на виконання якого 12.02.2014 року підписано акт приймання-передачі, згідно з яким ТОВ Центавра передало у комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська, а Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради прийняло та облікувало на балансі нерухоме майно: будівля вагонного цеху №1 літ. О-1, загальною площею 1518,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Дніпро, пр. К.Маркса, 119а.

21 травня 2014 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014 р. №15/47 та акту приймання - передачі від 12.02.2014 року, було підписано додаткову угоду ДКП-48 до договору оренди нерухомого майна №1 від 15.08.2013 р., відповідно до умов якої орендодавцем спірного майна став департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, балансоутримувачем - Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради.

Вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни до розділу 4 "Порядок розрахунків" та визначили, що додаткова угода не змінює інших умов, прав та обов'язків, передбачених договором оренди від 15.08.2013 р. №1 (ДКП-48) та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського міського голови "Про присвоєння адреси будівлі вагонного цеху по вул. Боброва (Кіровський район)" від 12.12.2014 р. №673-р, адресу "пр. К.Маркса, 119а", було змінено на "вул. Боброва, 14Б".

В силу положень частини першої статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Оскільки, після передачі майна до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська предметом договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р. є комунальне нерухоме майно, то на спірні правовідносини про його повернення поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка кореспондується зі ст. 764 ЦК України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В позовній заяві прокурор як на підставу припинення договору оренди нежитлового приміщення від 15.08.2013 року №1 (ДКП-48) посилається на повідомлення орендодавця від 05.08.2016 року №7/4-149 про припинення терміну дії договору оренди, адресоване директору ТОВ "Дисконтний клуб "Евріка", за змістом якого орендареві повідомлялось, що відповідно до п. 3.2.7. порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, що був затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 р. №19/10 "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 р. №41/11 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста", (зі змінами та доповненнями)", ТОВ "Дисконтний клуб "Евріка" не було надано необхідного пакету документів, згідно переліку (додаток 1 до вищезазначеного порядку), у строк, передбачений п. 3.2.2. порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, а тому договір оренди нерухомого майна від 15.08.2013 р. №ДКП-48 припиняється в зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

Відповідач в своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до п.5.4 договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р. (з урахуванням змін до договору, внесених додатковою угодою №2 від 16.09.2013 р.), сторони визначили, що у разі, якщо жодна зі сторін за 90 календарних днів до закінчення строку договору не заявила про свій намір вважати цей договір закінченим або внесення до нього змін, його дія автоматично продовжується на той же термін та на тих самих умовах, що зазначені в договорі. Відповідач з посиланням на ст. 6 ЦК України, ст. 180 ГК України наполягає на пріоритетності умов договору перед положеннями актів цивільного законодавства в частині визначення правил продовження дії договору, що узгоджується із нормами чинного законодавства.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З аналізу ст. 6 Цивільного кодексу України вбачається те, що нею закріплене положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством. Однак законодавець обмежує право сторін договору відступити від положень актів цивільного законодавства трьома випадками, коли: 1) це прямо заборонено таким актом; 2) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту; 3) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із самої суті відносин між сторонами.

Проаналізувавши вищевказані дії сторін щодо зміни загального правила продовження дії договору, ураховуючи, що елементом свободи договору є також право сторони визначати спосіб використання належного їй майна та за своєю згодою змінювати, розривати або продовжувати на новий строк дію договору, суд приходить до висновку про те, що вони прямо не заборонені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", положеннями ЦК України та ГК України.

Обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства, зокрема, правил статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не випливає із їх змісту та з самої суті відносин між сторонами.

Крім того, законодавець у статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" чітко визначає, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, тим самим підтверджує чинність закріпленого принципу свободи договору та презумпції диспозитивного значення актів цивільного законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку про пріоритетність умов договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р. перед положеннями актів цивільного законодавства в частині визначення правил продовження дії договору, а тому орендодавець, у силу приписів статті 629 ЦК України, мав право заявити вимогу про припинення дії договору за 90 календарних днів до закінчення його строку, як то встановлено п. 5.4 договору.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення орендодавцем орендаря про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р. у встановлений договором строк за 90 календарних днів до закінчення строку його дії.

Також з матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 05.08.2016 року №7/4-149 про припинення терміну дії договору оренди надсилалось ТОВ "Дисконтний клуб "Евріка" за адресою "м. Дніпропетровськ, вул. Червоного Казацтва, 25/42", в той час, як згідно з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі "місцезнаходження юридичної особи" зазначено адресу "м. Дніпро, вул. Радистів, б. 2, кабінет 23". Окрім того, позивачем в матеріали справи як доказ направлення повідомлення надано лише фіскальний чек.

За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві повідомлення від 05.08.2016 року №7/4-149 про припинення терміну дії договору оренди є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю доказів, у розумінні статтей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують надіслання вищевказаного повідомлення на адресу ТОВ "Дисконтний клуб "Евріка", позивачем не доведено факту інформування іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини і в передбачений законом місячний строк після закінчення терміну дії договору.

Оскільки позивач у передбачений договором строк не скористався своїм правом на надання заяви про припинення договірних відносин, то договір оренди нежитлового приміщення №1 (ДКП-48) від 15.08.2013 р. згідно його умов та приписів чинного законодавства є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Посилання департаменту про роботі з активами у повідомленні від 05.08.2016 року №7/4-149 про припинення терміну дії договору оренди на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка" не було надано необхідного пакету документів, згідно переліку (додаток 1 до вищезазначеного порядку), у строк, передбачений п. 3.2.2. порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.04.2011 р. №19/10 "Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 р. №41/11 "Про оренду нерухомого майна", що належить до комунальної власності територіальної громади міста", не приймається судом до уваги, оскільки спростовується вищенаведеними доводами щодо автоматичного продовження строку дії договору на підставі умом договору.

Окрім того, відповідачем надано лист Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 20 травня 2016 року №2 до №7/4-674, надісланий на адресу ТОВ "Дисконтний клуб "Евріка", в якому зазначено, що враховуючи, що за 90 календарних днів до закінчення строку договору оренди №1 від 15.08.2013 р. (ДКП-48) жодна із сторін не повідомила про намір вважати договір закінченим його термін дії автоматично продовжився до 26.07.2019 року на тих самих умовах.

Також відповідач, зазначає про те, що оскільки cторони визнали, той факт, що Договір від 15.08.2013 р. ДКП-48 є автоматично продовженим, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка" були відсутні підстави та необхідність повідомляти про намір користування переважним правом на укладання договору оренди на новий термін, а у департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради були відсутні правові підстави для припинення вказаного договору оренди від 15.08.2013 р. ДКП-48 шляхом направлення листа від 05.08.2016 року №7/4-149.

При цьому, судом встановлено, що факт продовження орендних правовідносин за договором №1 від 15.08.2013 р. (ДКП-48) між відповідачем (орендарем), департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавцем) і Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради (балансоутримувачем) після 05.08.2016 р., підтверджується рахунками за оренду комунального майна, які щомісяця виставлялись орендарю, платіжними дорученнями про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка" орендної плати за оренду майна департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Комунальному підприємству "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, актами здачі приймання (надання послуг), які щомісяця складались сторонами.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами частини 2 ст. 205 ЦК України, поведінкою особи може виражатися зовнішній вияв волі (волевиявлення) особи до настання відповідних правових наслідків. Зокрема, це можуть бути узгоджені дії учасників дво або багатостороннього правочину (так звані "конклюдентні дії").

Під конклюдентними діями у цивільному праві прийнято розуміти дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір.

У разі, коли сторонами вчинені фактичні (конклюдентні) дії на виконання договору, то такий договір вважається укладеним, а суд достовірно встановив, що договір оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р. (ДКП-48) виконувався сторонами, про що свідчать рахунки, платіжні доручення, акти здачі приймання (надання послуг).

Оскільки, сторони договору вчиняли конклюдентні дії, які виражають волю департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (як орендодавця - уповноваженого органу місцевого самоврядування з питань передачі в оренду комунального майна), волю Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради (як балансоутримувача комунального майна) та волю Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Евріка" (як орендаря комунального майна) продовжувати правовідносини щодо строкового платного користування майном комунальної власності територіальної громади міста, засновані на договорі оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 р. (ДКП-48), укладеному у письмовій формі та з дотриманням норм законодавства, то такі дії підтверджують намір сторін щодо автоматичного продовження договору на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стосовно посилання третьої особи-2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2014 р. у справі №904/223/14, суд відзначає, що даним рішенням на підставі ст. 392 ЦК України визнано право комунальної власності на спірний об'єкт нерухомості з огляду на те, що за наявності акту-приймання передачі майна з приватної у комунальну власність, ТОВ "Центавра" не було надано протокол загальних зборів учасників товариства про передачу належного йому об'єкта нерухомого майна з приватної у комунальну власність, який є необхідним для державної реєстрації права комунальної власності. При цьому, судом при розгляді справи №904/223/14 встановлено, що станом на час розгляду справи власником спірного майна є ТОВ "Центавра", підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи Витяг та Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, суд доходить висновку, що ТОВ "Центавра" уклала договір оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 року, як зареєстрований власник нерухомого майна. З урахуванням викладеного, підстав недійсності договору оренди нежитлового приміщення №1 від 15.08.2013 року судом не встановлено.

Суд відхиляє доводи третьої особи-2 про наявність у неї речових прав на спірне нерухоме майно, яка з посиланням на рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1245 від 10.05.2007 року та додаткову угоду від 26.09.2007 року, вказує, що укладений єдиний Договір довгострокової оренди нежитлового приміщення за адресою пр. Карла Маркса 119-а (Борова 14-б) до 2029 року з ТОВ "ВЮГАС". Наведене спростовується постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 26.10.2011 року у справі № 34/120-07, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ВЮГАС" до міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ про визнання дійсним з дня укладення Договору оренди №48 нежитлового приміщення площею 1581,4 кв.м за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 119а, укладеного 16.08.04 р., Додаткової угоди №1 до договору оренди №48, укладеної 16.08.04 р., Додаткової угоди №2 до договору оренди №48, укладеної 05.10.04 р., Додаткової угоду №3 до договору оренди №48, укладеної 09.12.04 р., Додаткової угоди №4 до договору оренди №48, укладеної 11.03.05 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВЮГАС" та міським комунальним підприємством "Дніпропетровський електротранспорт". Дніпропетровським апеляційним господарським судом було відмовлено в позові з огляду на те, що спірний договір оренди при його укладенні потребував як нотаріального посвідчення (ст.793 ЦК), так і державної реєстрації (ст.794 ЦК), а відтак, не підлягають задоволенню позови про визнання дійсними договорів, які підлягали, як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації.

Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1245 від 10.05.2007 року "Про надання дозволу МКП "Дніпропетровський електротранспорт" на продовження строку дії договору оренди нежитлового приміщення за адресою: пр. К. Маркса, 119 а, на яке посилається ТОВ "ВЮГАС", не тягне за собою автоматичного виникнення речових прав на нерухоме майно, оскільки відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги є безпідставними, внаслідок чого суд відмовляє у позові повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України « 20» червня 2017 р.

Повне рішення складено 16.06.2017