Рішення

від 12.06.2017 по справі 922/2951/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р.Справа № 922/2951/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Сподобівське", с .Сподобівка до Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс", с. Сподобівка (перший відповідач) , ОСОБА_2, смт Шевченкове (другий відповідач) , ОСОБА_3, м. Сімферопіль (третій відповідач) , ОСОБА_4, с. Рябухіне (четвертий відповідач) , ОСОБА_5, м. Севастополь (п'ятий відполвідач) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор відділу економічного розвитку і торгівлі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області - Біла Г.В. про визнання недійсними рішень загальних зборів та визнання правонаступником за участю представників сторін:

позивача - Губський С.М.

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - ОСОБА_7

третього відповідача - ОСОБА_8 (особисто)

четвертого відповідача -ОСОБА_9, ОСОБА_4 (особисто)

п'ятого відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі №922/2951/16, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області про виправлення описки від 29 листопада 2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду 21 грудня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення Загальних зборів трудового колективу МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом № 2 від 26 березня 2011 року;

скасовано державну реєстрацію змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) від 15 червня 2011 року №14731050014000264 проведених на підставі протоколу № 2 Зборів трудового колективу МКБП "ЗЕВС" від 26 березня 2011 року;

визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом від 30 серпня 2013 року;

скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) номер запису 14731050049000440 від 04 вересня 2013 року внесених на підставі рішень оформлених протоколом від 30 серпня 2013 року;

визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом від 08 вересня 2015 року;

скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) номер запису 14731050053000440 від 10 вересня 2015 року внесених на підставі рішень оформлених протоколом від 10 вересня 2015 року;

визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом від 10 вересня 2015 року;

скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) номер запису 14731050054000440 від 17 вересня 2015 року внесених на підставі рішень оформлених протоколом від 10 вересня 2015 року.;

визнано Приватне сільськогосподарське підприємство "Сподобівське" (ідентифікаційний код юридичної особи 30755349) правонаступником прав та обов'язків Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00706450) у статутному капіталі Малого колективного багатопрофільного підприємства "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2016, якою вказане рішення залишено без змін, та рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2016 скасовано, а справу №922/2951/16 передано до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено суддю Погорелову О.В.

Ухвалою суду від 03.04.2017 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.04.2017 на 11:15.

Ухвалою суду від 25.04.2017 розгляд справи був відкладений до 15.05.2017 до 10:30.

13.05.2017 до суду від представника другого та четвертого відповідачів (ОСОБА_2 та ОСОБА_4.) надійшли письмові доповнення на відзив від 10.10.2016, в яких він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, зокрема, на відсутність факту порушеного права ПСП "Сподобівське", невідповідність обраного позивачем способу захисту свого права та наголошує на пропуску позивачем строку позовної давності. Наданий документ досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.05.2017 розгляд справи був відкладений до 29.05.2017 до 11:00.

29.05.2017 до суду від позивача надійшла заява, в якій він надає письмові пояснення по справі та вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Надана заява досліджена судом та долучена до матеріалів справи.

29.05.2017 до суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

29.05.2017 до суду від другого відповідача - ОСОБА_2, який був присутній у судовому засіданні 29.05.2017 особисто, надійшла заява, в якій він вказує на те, що свої інтереси він буде представляти особисто, просить суд не допускати до участі у справі жодного з своїх представників та не приймати від них ніяких документів та доказів, та просить суд задовольнити позов повністю. Надана заява досліджена судом та долучена до матеріалів справи.

29.05.2017 до суду від третього відповідача (ОСОБА_8.) надійшов відзив на позовну заяву, в якому третій відповідач вказує на те, що позов визнає повністю. Наданий відзив досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 29.05.2017 був продовжений строк розгляду спору до 11.06.2017 включно та розгляд справи був відкладений до 07.06.2017.

Ухвалою суду від 07.06.2017 розгляд справи був відкладений до 12.06.2017 (з урахуванням того, що 11.06.2017 вихідний день - неділя).

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Присутній у судовому засіданні другий відповідач проти позову не заперечував.

У судове засіданні 12.06.2017 з'явився третій відповідач - ОСОБА_8 (особисто), який заявив суду, що ніяких відзивів на позовну заяву він суду не надавав, проти позову заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні повністю.

У судовому засіданні 12.06.2017 четвертий відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

П'ятий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення на офіційному сайті "Судова влада України" повідомлення для учасників процесу по дату, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Сподобівське" обґрунтовані посиланням на те, що, ОСОБА_2 (другий відповідач) шляхом прийняття відповідних рішень загальних зборів учасників Малого колективного багатопрофільного підприємства "ЗЕВС" (першого відповідача) незаконно заволодів корпоративними правами цього підприємства, чим порушив відповідні права та інтереси Приватного сільськогосподарського підприємства "Сподобівське" як учасника Малого колективного багатопрофільного підприємства "ЗЕВС", та в подальшому, шляхом прийняття відповідних рішень загальних зборів учасників цього підприємства здійснив перерозподіл часток у його статутному фонді на користь ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

При розгляді справи, судом було встановлено, що 18 лютого 1992 року рішенням Шевченківської районної Ради народних депутатів Харківської області було зареєстровано Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс". Згідно зі статутом підприємства, засновниками МКБП "Зевс" були: Установа по виконанню покарань № 43 УМВС Харківської області (далі УВП № 43) та Агрофирма "Дружба".

Майнові частки у статутному капіталі (далі - корпоративні права) засновників складали: 50% (п'ятдесят відсотків) належали УВП № 43, 50% (п'ятдесят відсотків) належали Агрофірмі "Дружба".

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 24-92 від 31 грудня 1992 року державні підприємства не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств. Суб'єкти підприємницької діяльності зі змішаною формою власності до яких відносилось і Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс" повинні були до 01 травня 1993 року реорганізуватись шляхом перетворення у один із видів господарського товариства. При цьому частина державного майна визначається з урахуванням безоплатної передачі його з балансу державних підприємств на баланс суб'єктів підприємницької діяльності за цінами на час перетворення.

Враховуючи, що реорганізації шляхом перетворення у один із видів господарського товариства МКБП "ЗЕВС" до 01 травня 1993 року не відбулося, 50 відсотків часток у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС", яка належала УВП №43 перейшла на баланс МКБП "ЗЕВС", що і було підтверджено рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 10 березня 2011 року у справі №2-11/11, яке набрало законної сили.

Під час реорганізації Агрофірми "Дружба" було створено АТ колгосп "Дружба", яке надалі (в 1998 році) було реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Дружба".

В подальшому (у 2000 році) Колективне сільськогосподарське підприємство "Дружба" було припинено в результаті реорганізації шляхом поділу на два відокремлених підприємства: ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба".

Зазначені обставини було встановлено з Історичної довідки КСП "Дружба" від 27 липня 2016 року № 01-33/75, протоколів загальних зборів пайовиків КСП "Дружба" № 3 від 26 лютого 2000 року, № 4 від 07 квітня 2000 року та з рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 10 березня 2011 року у справі №2-11/11, яке набрало законної сили.

В подальшому, рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2001 по справі № А-9366/1-36 було скасовано державну реєстрацію МКБП "ЗЕВС". Разом з тим, зазначене рішення у встановленому законом порядку переглянуто за нововоиявленими обставинами, та скасовано рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2010 по справі № 50/10-10, внаслідок чого державну реєстрацію МКБП "ЗЕВС" було поновлено.

ПСП "Дружба" було припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом в межах справи господарського суду Харківської області № Б-50/37-06, про що 25 квітня 2008 року Державним реєстратором внесено до державного реєстру запис № 14731170003000187 про припинення юридичної особи.

Крім того, ПСП "Дружба" остаточно було ліквідовано, також, в межах справи господарського суду Харківської області № Б-39/185-07 про банкрутство КСП "Дружба", про що свідчать відповідні ухвали у зазначеній справі та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 жовтня 2016 року.

Після поновлення державної реєстрації МКБП "ЗЕВС", згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року у справі № 50/10-10, другий відповідач - ОСОБА_2, а також гр. ОСОБА_10, ОСОБА_11 провели збори трудового колективу МКБП "ЗЕВС", які оформлені протоколом № 2 від 26 березня 2011 року, на яких вирішили:

1) в зв'язку з ліквідацією АФ "Дружба", частка якого становить 50% у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" переходить на користь трудового колективу (п. 2);

2) передати 100% часток у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" на користь ОСОБА_2 (п. 4),

3) затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС".

ОСОБА_2 звернувся до Державного реєстратора Шевченківської РДА Білої Г.В. з заявою № 103312 від 03 червня 2011 року в якій повідомив, що у зв'язку з відсутністю АТ "Дружба", для відновлення роботи підприємства, на підставі ст. 4 Статуту він входить в склад засновників МКБП "ЗЕВС", та володіє 100% статутного капіталу зазначеного підприємства.

Державна реєстрація зазначених змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 15 червня 2011 року за №14731050014000264.

Рішенням Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" оформленим протоколом від 30 серпня 2013 року вирішено: включити ОСОБА_5 до складу учасників МКБП "ЗЕВС", оскільки ОСОБА_2 відступив йому частку з належних йому корпоративних прав (частки у статутному фонді) МКБП "ЗЕВС" у розмірі 330 грн.; затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС".

Державна реєстрація зазначених змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 04 вересня 2013 року, номер запису 14731050049000440.

Рішенням Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" оформленим протоколом від 08 вересня 2015 року вирішено:

1) Прийняти до складу учасників МКБП "ЗЕВС" ОСОБА_8;

2) Вивести зі складу учасників МКБП "ЗЕВС" ОСОБА_5;

3) Перерозподілити частки в Статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" наступним чином:- ОСОБА_2 - 670 грн., ОСОБА_8 - 330 грн., затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС";

Державна реєстрація зазначених змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 10 вересня 2015 року, номер запису 14731050053000440.

Рішенням Загальних зборів власників МКБП "ЗЕВС" оформленим протоколом № 4 від 10 вересня 2016 року вирішено:

1) прийняти ОСОБА_4 до складу власників МКБП "ЗЕВС", оскільки ОСОБА_2 відступив йому належну йому частку у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" в розмірі 330 грн., що становить 33% статутного капіталу;

2) розподілити долі власників у сформованому статутному фонді МКБП "ЗЕВС" наступним чином:- ОСОБА_2 - 340 грн., частка - 34%; ОСОБА_8 - 330 грн., частка - 33%; ОСОБА_4 - 330 грн., частка - 33%;

3) затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС".

Державна реєстрація зазначених змін засновників та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 17 вересня 2015 року, номер запису 14731050054000440.

Позивач звертаючись з даним позовом до суду, обґрунтовує своє порушене право тим, що частка у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" яка належала КСП "Дружба" перейшла до ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба" в рівних частинах по 50 відсотків кожному та просить визнати його правонаступником прав та обов'язків КСП "Дружба" у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС". Позивач зазначає, що внаслідок того, що МКБП "ЗЕВС" майже 9 років вважалося ліквідованим, підприємства правонаступники КСП "Дружба" - ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба" не зареєстрували в установленому порядку свої корпоративні права в статутному капіталі МКБП "ЗЕВС". Позивач вважає зазначені рішення трудового колективу та загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" незаконними та просить визнати їх недійсними та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС", проведену на підставі зазначених рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" № 2114-XII (в редакції, чинній на момент реорганізації КСП "Дружба") ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. Згідно ч. 5 ст. 31 цього Закону у разі поділу підприємства до нових підприємств, що виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Згідно із ч. 6 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент реорганізації КСП "Дружба") у разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Наведені норми цих Законів кореспондуються зі ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, чинній на момент реорганізації КСП "Дружба"), якою встановлено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. Майно переходить в день підписання передаточного балансу.

Отже, враховуючи вищевикладене, вбачається, що належним підтвердженням правонаступництва КСП "Дружба" та доказом переходу майнових прав на 50% (п'ятдесят відсотків) часток у статутному капіталі МКБП "Зевс" до ПСП "Сподобівське" або ПСП "Дружба" (як до нових підприємств, що виникли в результаті реорганізації шляхом поділу) є: відповідне рішення (протокол) КСП "Дружба", розподільчий акт (баланс) КСП "Дружба", що належним чином складені, підписані уповноваженими особами та містять конкретні записи щодо того, якому саме новому підприємству переходять майнові права на 50% (п'ятдесят відсотків) часток у статутному капіталі МКБП "Зевс", а також відповідний запис в установчих документах нового підприємства про правонаступництво в частині переходу майнових прав на 50% (п'ятдесят відсотків) часток у статутному капіталі МКБП "Зевс".

Втім, позивачем суду не надано жодного доказу в підтвердження своїх позовних вимог щодо правонаступництва КСП "Дружба" в частині переходу майнових прав на 50% (п'ятдесят відсотків) часток у статутному капіталі МКБП "Зевс", зокрема, не надало суду ні відповідного рішення (протоколу) КСП "Дружба", ні розподільчий акт (баланс) КСП "Дружба", ні власні установчі документи з відповідним записом, що містять інформацію про вказане правонаступництво в частині переходу цих майнових прав на 50% (п'ятдесят відсотків) часток у статутному капіталі МКБП "Зевс".

Навпаки, як вбачається з п. 1.6. Статуту Приватного сільськогосподарського підприємства "Сподобівське", позивач є правонаступником КСП "Дружба" в частині боргових зобов'язань перед бюджетом і кредиторської заборгованості з заробітної плати згідно розподілу господарства і майна по територіальному цілісному майновому комплексу згідно змін і доповнень до статуту за реєстраційним номером 0035 від 23 лютого 2000 року (т. 3 ар. 124). Також, в матеріалах справи міститься Ухвала апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в якій зазначено, що ПСП "Сподобівське" не було на 22 травня 2009 року власником 100 % часток статутного капіталу МКБП "ЗЕВС" і не є його засновником. (т. 2 ар. 186-189).

Відповідно до листів колишнього голови КСП "Дружба" ОСОБА_12 та колишнього заступника голови КСП "Дружба" ОСОБА_13, реорганізація КСП "Дружба" відбувалася протягом 2001-2003 років, і під час переходу права власності на майно, права і обов'язки від КСП "Дружба" до підприємств правонаступників - ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба" ніяких розподільчих балансів не складалося.

Викладені обставини знайшли своє підтвердження у рішенні Шевченківського районного суду Харківської області від 10 березня 2010 року у справі №2037/2-11/11, яке набуло законної сили. Так судом у справі №2037/2-11/11 було встановлено, що ПСП "Сподобівське" не має ніяких майнових прав на МКБП "Зевс", та не є засновником МКБП "Зевс".

Відповідно до ст. 124 Конституції України положень та ст. 4-5 ГПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

З огляду на те, що рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 10 березня 2010 року у справі №2037/2-11/11 є письмовим доказом, який містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення даного спору, набрало законної сили, в силу ст. ст. 4-5, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України є належним та допустимим доказом у справі.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання його правонаступником прав та обов'язків КСП "Дружба" у статутному капіталі МКБП "Зевс" є безпідставними, необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 19 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Як роз'яснено у п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", під час вирішення корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції АТ або вступу до інших юридичних осіб. Тому рішення органів юридичної особи, прийняті до вступу позивача до складу її учасників або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його корпоративні права.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.

Отже, враховуючи викладене та відмову суду у задоволенні позову в частині визнання ПСП "Сподобівське" правонаступником КСП "Дружба" у статутному капіталі МКБП "Зевс", позовні вимоги ПСП "Сподобівське" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників МКБП "Зевс" є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не порушують корпоративні права позивача.

В задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації (реєстраційні дії №14731050014000264 від 15.06.2011, №14731050049000440 від 04.09.2013, №14731050053000440 від 10.09.2015, №14731050054000440 від 17.09.2015) суд також відмовляє, оскільки останні є похідними від основних позовних вимог (про визнання правонаступником та визнання рішень недійсними) в задоволенні яких судом відмовлено.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Поряд з цим, представником четвертого відповідача (ОСОБА_4.) було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, в якій останній просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 267 зазначеного Кодексу передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, як це визначено частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України.

Враховуючи рекомендації, викладені у п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи. Тобто, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а відтак і обґрунтованості позовних вимог.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Таким чином, правила спливу позовної давності суд не застосовує, оскільки судом встановлено, що позивач не довів належними і допустимими доказами порушення свого права, що і слугувало підставою для відмови у позові, а тому у суду відсутні підстави для відмови у позові у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 19.06.2017 р.

Суддя О.В. Погорелова