Судовий наказ

від 22.03.2017 по справі 38/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

22.03.2017р. Справа № 38/190

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Курило Г.Є., Бойко І.А., розглянувши заяву Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії Державного підприємства Регіональні електричні мережі про видачу дубліката виконавчого документу за вх. № 584/17 від 10.01.2017р.

по справі № 38/190

за позовом: Державного підприємства Регіональні електричні мережі Донецької філії Державного підприємства Регіональні електричні мережі

до відповідача: Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська

про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 1 809 943,63 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112 523,82 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4 158 343,77 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): ОСОБА_1, за довіреністю від 03.10.2016р. № 42

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю від 30.09.2016р. № 01/11-1404

від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 38/190 від 27.09.2011р. (головуючий суддя Лейба М.О. судді Сич Ю.В., Курило Г.Є.) позовні вимоги ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі до ДП Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 1 809 943,63 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112 523,82 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4 158 343,77 грн. задоволено частково. Припинено провадження по справі №38/190 у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 889 803,44 грн. Стягнуто з ДП Вугільна компанія Краснолиманська на користь ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 920 140,19 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112 523,82 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4 158 343,77 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

11.10.2011р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області видано відповідні накази, зокрема, про стягнення з ДП Вугільна компанія Краснолиманська на користь ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 920140,19грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112523,82грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4158343,77грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2011р. заяву ДП Вугільна компанія Краснолиманська про розстрочку виконання рішення по справі № 38/190 від 27.09.2011р. задоволено. Розстрочено виконання рішення по справі № 38/190 від 27.09.2011р., а саме суму загальної заборгованості у розмірі 945 952,69 грн. (заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 920 140,19 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.) терміном на 2 (два) місяця по 472 976,35 грн.: 30.11.2011р. - 472 976,35 грн., 30.12.2012р. - 472 976,35 грн. Розстрочено виконання рішення по справі № 38/190 від 27.09.2011р., а саме суму за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112 523,82 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4 158 343,77 грн., а всього 4 270 867,59 грн. терміном на 5 (п'ять) років з 01.01.2012р. по 31.12.2016р. зі стягненням по - 71 181,12 грн. щомісячно, а у грудні 2016р. - 71 181,51 грн. Встановлено наступний графік оплати: 30.11.2011р. - 472 976,35 грн., 30.12.2012р. - 472 976,35 грн. та щомісячно з січня 2012р. по листопад 2016р. рівними частками у сумі 71 181,12 грн.; у грудні 2016р. - 71 181,51 грн.

10.01.2017р. за вх.№584/17 господарський суд одержав заяву ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі про видачу дублікату виконавчого документу, згідно з якою останнє просить суд видати дублікат наказу ГСДО від 11.10.2011р., виданого на підставі рішення від 27.09.2011р. по справі №38/190, про стягнення з ДП Вугільна компанія Краснолиманська на користь ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 920 140,19 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112523,82грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4158343,77грн.

В обґрунтування заяви позивач (заявник) посилається на перебування наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 на виконанні в органі ДВС, а також на закриття виконавчого провадження з виконання наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 та його повернення стягувачу, про що позивачу (заявнику) повідомлено органом ДВС на його запит про стан виконавчого провадження. Також позивач (заявник) посилається на те, що постанову про повернення виконавчого документу та наказ ГСДО від 11.10.2011р. не отримував.

У зв'язку із закінченням повноважень головуючого судді Лейби М.О. та судді Сич Ю.В., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2016р., для розгляду заяви визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Шилова О.М., Курило Г.Є. У зв'язку із закінченням повноважень судді Шилової О.М., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2017р., для розгляду заяви визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Бойко І.А., Курило Г.Є.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.01.2017р. відновлено втрачену справу № 38/190, прийнято заяву до розгляду, призначений розгляд заяви у судовому засіданні на 16.02.2017р. (із врахуванням ухвали про виправлення описки від 07.02.2017р.).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2017р. розгляд заяви відкладений на 22.03.2017р.

Під час розгляду заяви позивач (заявник) надав до суду письмові пояснення за вх. № 3964/17 від 09.02.2017р., в яких останній посилається на те, що у листі від 30.11.2015р. № 1572/02.2-34/5-15П/4992 органом ДВС повідомлено стягувача, що 10.11.2014р. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження завершено, документи направлені стягувачу, але постанова органу ДВС від 10.11.2014р. з оригіналом наказу не могла бути направлена стягувачу, оскільки і позивач (заявник), і орган ДВС знаходились у м. Донецьк до прийняття наказу МЮУ від 25.11.2014р. № 247/7 Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області та наказу ДП Регіональні електричні мережі від 24.12.2014р. № 375 Про переміщення Донецької та Луганської філій з території проведення АТО відповідно, а приймання до пересилання поштових відправлень з м. Донецьк фактично не відбувалось ще влітку 2014р., про що свідчить лист Київської міської дирекції УДППЗ Укрпошта № 50-06/620 від 23.07.2014р. про призупинення з 22.07.2014р. приймання до пересилання поштових відправлень, що адресовані до м. Донецьк, наявність якого встановлена ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2016р. по справі № 905/2483/13. Також позивач (заявник) посилається на те, що відповідно до ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, а отже з огляду на те, що виконавче провадження закрито 10.11.2014р., то строк повторного пред'явлення наказу до виконання спливає 10.11.2017р.

Під час розгляду заяви відповідач надав до суду письмові заперечення від 16.02.2017р. за вх. № 4969/17, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні заяви ДП Регіональні електричні мережі про видачу дубліката виконавчого документа з посиланням на те, що строк для пред'явлення наказу до виконання закінчився з огляду на те, що виконавче провадження з виконання наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 закрито 10.11.2014р. та положення п. 2 ч. 1 ст. 22, ч. 5 ст. 47 та ч. 3 ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент закриття виконавчого провадження та станом на 30.11.2015р. (повідомлення стягувача про повернення наказу)).

Під час розгляду заяви ВПВР УДВС у Донецькій області ГТУЮ МЮУ надав до суду письмові пояснення за вх. № 3294/17 від 05.02.2017р. на заяву про видачу дублікату судового наказу (аналогічні за змістом письмові пояснення ВПВР УДВС у Донецькій області ГТУЮ МЮУ надійшли і на електронну адресу господарського суду 30.01.2017р. за вх. № 04-21/330), в яких посилається на перебування наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 на примусовому виконанні в органі ДВС, на винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.11.2014р. на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження у зв'язку з проведенням на території м. Донецьк активної фази антитерористичної операції та неможливістю проведення подальших виконавчих дій, а також на те, що постанова про повернення виконавчого документа з оригіналом виконавчого документа направлені на адресу стягувача. При цьому, відповідно до наказу УДППЗ Укрпошта № 870 від 27.11.2014р. Про припинення роботи деяких об'єктів поштового зв'язку в УДППЗ Укрпошта в Донецькій області пересилання поштових відправлень з м. Донецьк було припинено з 01.12.2014р., тобто на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.11.2014р. пересилання поштових відправлень з м. Донецьк відбувалось. Також, орган ДВС посилається на неможливість надання процесуальних та інших документів щодо виконання наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190, оскільки всі документи залишені на території проведення АТО.

Представник позивача (заявника) у судовому засіданні 22.03.2017р. підтримав заяву про видачу дубліката виконавчого документу, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2017р. проти заяви задоволення заяви заперечив, просив суд відмовити у її задоволенні.

ВПВР УДВС у Донецькій області ГТУЮ МЮУ у судове засідання не з'явився, але у письмових поясненнях за вх. № 3294/17 від 05.02.2017р. просив суд розглянути заяву про видачу дубліката наказу ГСДО від 11.10.2011р. № 38/190 без участі його представника на розсуд суду.

Розглянувши заяву ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі № 18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вище встановлено судом, на виконання рішення ГСДО від 27.09.2011р. по справі № 38/190, 11.10.2011р. господарським судом виданий наказ про стягнення з ДП Вугільна компанія Краснолиманська на користь ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 920 140,19 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112 523,82 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4 158 343,77 грн.

Відповідно ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Таким чином, дублікат наказу може бути видано за умови звернення стягувача про видачу дублікату наказу до закінчення строку для пред'явлення відповідного наказу до виконання, а також додання ним документів, які зазначені в ст. 120 ГПК України.

Відповідно п.2 ч. 1 ст.22 ЗУ Про виконавче провадження (у редакції, яка діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Водночас, у п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про виконавче провадження (у редакції, яка діє на момент розгляду заяви) встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження (у редакції, яка діє на момент розгляду заяви) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження (у редакції, яка діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві) після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Аналогічні положення щодо відліку строку пред'явлення виконавчого документа у разі його повернення містяться і у ч. 5 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, яка діє на момент розгляду заяви).

Судом встановлено, що наказ ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 перебував на виконанні в органі ДВС, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, які надані до суду відповідачем та інформацією з спецрозділу автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 20.03.2017р., яка надана до суду ВПВР УДВС у Донецькій області ГТУЮ МЮУ.

З вказаних документів вбачається, що 31.05.2013р. наказ ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 повернуто стягувачеві, 21.11.2013р. відкрито виконавчого провадження з примусового виконання наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190, 27.05.2014р. виконавче провадження з виконання наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 приєднано до зведеного ВП № 43817210, про що органом ДВС винесені постанови ВП № 29859766 та ВП № 408464556 відповідно.

З інформації з спецрозділу автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 20.03.2017р. також вбачається, що постановою від 10.11.2014р. наказ ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 повернуто стягувачу відповідно до п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження , згідно з яким виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

При цьому, як зазначено у вказаній інформації з спецрозділу автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 20.03.2017р., така заборона встановлена Законом України Про боротьбу з тероризмом , Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , згідно з якими визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014р., яким затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, що, в свою чергу, зумовлює неможливість проведення виконавчих дій на тимчасово неконтрольованій території.

Проаналізувавши положення вказаних законів, судом встановлено, що положення жодного з них не передбачають те, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, що виключає можливість проведення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, тобто чинним законодавством не встановлено відповідної заборони. Більш того, адресою боржника, яка вказана в інформації з спецрозділу автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 20.03.2017р. та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.03.2017р., є м. Родинське Донецької області, яке не включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014р.

Водночас, з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.03.2017р. вбачається, що місцезнаходженням ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області на даний час є м. Краматорськ, яке також не входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014р.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що строк пред'явлення наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 був перерваний з дня пред'явлення його до виконання та встановлюється саме з дня його повернення, тобто з 10.11.2014р. (дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві), а не з моменту закінчення дії заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника та щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, а також про те, що наказ ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190, може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років від дня його повернення, тобто до 10.11.2017р.

За таких обставин, заперечення відповідача щодо пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відхилені господарським судом.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявна довідка від 17.02.2017р. № 122/8-14П за підписом начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_3, яка надана до суду органом ДВС та, в якій зазначено, що 10.11.2014р. у зв'язку з проведенням на території м. Донецьк активної фази антитерористичної операції та неможливістю проведення подальших виконавчих дій на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження органом ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, яка разом з оригіналом виконавчого документа направлена на адресу стягувача, а також про те, що орган ДВС вважає втраченим наказ ГСДО від 11.10.2011р. № 38/190 з огляду на те, що останній не отримано позивачем (заявником), та складну ситуацію, яка склалась на території проведення АТО (у м. Донецьк). Аналогічна за змістом довідка від 08.11.2016р. № 122/8-14П надана до суду і позивачем (заявником).

Також, в матеріалах справи № 38/190 наявна довідка від 02.02.2017р. № 04/199 за підписом директора позивача (заявника) ОСОБА_4 та в.о. начальника юридичного відділу ОСОБА_5, згідно з якою підтверджено те, що наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області № 38/190, виданий 11.10.2011р., а також документи виконавчого провадження з виконання вказаного наказу на адресу позивача (заявника) від ВПВР УДВС ГТУЮ не надходили.

Факт втрати наказу в розумінні вимог ст. 120 ГПК України передбачає неможливість його використання для реалізації права на примусове виконання судового рішення саме стягувачем, частина третя цієї норми передбачає наявність доказу втрати у вигляді довідки установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку, але не містить вимог до форми та змісту довідки про втрату наказу, не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу.

Таким чином, суд вважає, що у відповідності зі ст.ст.33, 34, 43 ГПК України факт втрати наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 підтверджено належним та допустимим доказом.

Разом з цим, з довідки від 08.02.2017р. № 04/222, яка підписана директором позивача (заявника) ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_6, вбачається, що станом на 01.02.2017р. залишок заборгованості ДП Вугільна компанія Краснолиманська перед ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії за наказом про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області № 38/190, виданий 11.10.2011р. становить 1 993 071,75 грн., а саме: 1 940 560,73 грн. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 52 511,02 грн. - заборгованість за перевищення встановленої потужності споживання електроенергії. Наявність вказаної заборгованості станом на 09.02.2017р. підтверджено і бухгалтерською довідкою відповідача, яка підписана його головним бухгалтером ОСОБА_7 та бухгалтером ОСОБА_8

Відповідно до ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008р. (заява № 3236/03) існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа ОСОБА_9 проти України , заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009р.).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі від 10.01.2017р. за вх.№584/17 про видачу дублікату наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190.

При цьому, у п.2.3 рішення №5-рп/2013 від 26.06.2013р. Конституційного Суду України зазначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина перша статті 116 Кодексу). Системний аналіз статей 84, 116, 117, 119, 120 Кодексу дає можливість дійти висновку, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.

В п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ , у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Виходячи з того, що матеріали справи №38/190 є втраченими, а автоматизована система документообігу господарського суду не містить електронної копії наказу господарського суду Донецької області від 11.10.2011р., при оформленні дубліката суд виходить зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. по справі № 38/190, яке наявне в автоматизованій системі документообігу господарського суду та копії якого надані до суду як позивачем (заявником), так і відповідачем. При цьому, суд враховує, що рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. по справі № 38/190 є чинним на час розгляду даної заяви з огляду на відсутність в автоматизованій системі документообігу господарського суду документів про його оскарження, скасування (часткове скасування тощо) в установленому законом порядку та ненадання відповідних документів сторонами. Водночас, з матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 також вбачається, що на примусовому виконанні перебував наказ ГСДО від 11.10.2011р. по справі № 38/190 про стягнення з ДП Вугільна компанія Краснолиманська на користь ДП Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 920140,19грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112523,82грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4158343,77грн. (у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2013р. ВП № 40846456 зазначено загальну суму заборгованості 5 191 007,78 грн.), що повністю відповідає резолютивній частині рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. по справі № 38/190 (третій абзац резолютивної частини вказаного рішення).

Керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії Державного підприємства Регіональні електричні мережі про видачу дубліката виконавчого документу за вх. № 584/17 від 10.01.2017р. задовольнити.

2. ОСОБА_10 підприємству Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії Державного підприємства Регіональні електричні мережі дублікат наказу господарського суду Донецької області від 11.10.2011р. по справі № 38/190 про стягнення з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська , м. Родинське (85310, м. Родинське Донецької області, код ЄДРПОУ 31599557) на користь ДП Регіональні електричні мережі м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства Регіональні електричні мережі , м. Донецьк (83114, м. Донецьк, вул. Щорса,87, код ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 920 140,19 грн., за перевищення договірних величин електричної потужності у сумі 112 523,82 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 4 158 343,77 грн.

Ухвалу суду може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Додаток на адресу Державного підприємства Регіональні електричні мережі Донецької філії Державного підприємства Регіональні електричні мережі : дублікат наказу господарського суду Донецької області від 11.10.2011р. по справі № 38/190.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Г.Є. Курило

Суддя І.А. Бойко