Постанова

від 15.06.2017 по справі 910/11299/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа № 910/11299/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

від відповідача (апелянта): Безносик А.О., - за довіреністю № 225-КМГ-1194 від 10.04.2017;

від ОСОБА_3 (апелянта): Щербина О.В.- адвокат, за договором № 15/06/2017 від 15.06.2017

від позивача: Дахновський С.М. - за довіреністю № 3 від 26.12.2016;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської ради та ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11299/15 (суддя Літвінова М.Є.), яка прийнята у результаті розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Центробудсервіс" про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центробудсервіс", м. Київ

до Київської міської ради, м. Київ

третя особа: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

про поновлення договору оренди

За результатами розгляду апеляційних скарг Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс (надалі -позивач/ТОВ Центробудсервіс ) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради (надалі-відповдач/КМР), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі- третя особа) про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007 (т.1., а.с.7-13).

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/11299/15 від 05.06.2015 задоволений позов ТОВ "Центробудсервіс" до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), поновлено договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007 (т.1., а.с. 157-162).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2016 у справі № 910/11299/15 залишено без змін (т.1., а.с. 220-227).

ТОВ Центробудсервіс звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 ( з урахуванням заяви про уточнення заяви про роз'яснення вищезазначеного рішення).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11299/15 (суддя Літвінова М.Є.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 задоволено; роз'яснено абзац 4 сторінки 5 мотивувальної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 наступним чином: "Згідно зі статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Відтак, строк дії поновленого договору оренди земельної ділянки у 5 років повинен обчислюватись з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 22.09.2015; роз'яснено пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 наступним чином: визнати поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центробудсервіс" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32486641) Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.03.2007 за № 66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів, в частині, що стосується строку дії права користування ТОВ "Центробудсервіс" земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:131:0034, площею 0,2557 га, за вказаним договором оренди земельної ділянки, з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме з 22.09.2015.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Київська міська рада (надалі-апелянт) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 89 Господарського процесуального права, та норм матеріального права, зокрема, ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Також, не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_3 (апелянт-2) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення рішення. Крім того, просив суду залучити останнього у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Київської міської ради.

Апеляційна скарга мотивована порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 910/11299/15 прийнято до провадження апеляційні скарги Київської міської ради та ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11299/15 та призначено їх розгляд на 06.06.2017.

30.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Центробудсервіс" надішли відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та відзив на апеляційну скаргу Київської міської ради.

06.06.2017 у судове засідання не з'явився представник третьої особи, який повідомлявся про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомив.

В судовому засіданні 06.06.2017 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи № 910/11299/15.

Також, представник позивача звернувся з клопотанням про продовження строку розгляду скарги у відповідності до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 клопотання позивача про продовження строку розгляду апеляційних скарг задоволено; строк розгляду апеляційних скарг ОСОБА_6 та Київської міської ради на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2017 продовжено, та, відповідно розгляд вказаних скарг відкладено на 15.06.2017.

08.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 (апелянта-2) підтримав доводи апеляційної, з викладених у ній підстав.

Представник відповідача (апелянта-1) у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, з викладених у ній підстав.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг ОСОБА_3 та Київської міської ради заперечував, з викладених у відзивах підстав.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про поважні причини неявки суд не повідомила.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте третя особа не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, та виходячи з того, що явка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 третьої особи не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, , а також обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу у відсутності третьої особи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також представника ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, ТОВ Центробудсервіс звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007.

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/11299/15 від 05.06.2015 задоволений позов ТОВ "Центробудсервіс" до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), поновлено договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2016 у справі № 910/11299/15 залишено без змін.

24.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс (далі - заявник) надійшла заява про роз'яснення резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 (т.1, а.с. 266).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 суддею Літвіновою М.Є. розгляд заяви призначено на 05.04.2017.

30.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником заявника (позивача) подано заяву про уточнення заяви про роз'яснення судового рішення ( т. 1, а.с. 310).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11299/15 (суддя Літвінова М.Є.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 задоволено; роз'яснено абзац 4 сторінки 5 мотивувальної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 наступним чином: "Згідно зі статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Відтак, строк дії поновленого договору оренди земельної ділянки у 5 років повинен обчислюватись з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 22.09.2015; роз'яснено пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 наступним чином: визнати поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центробудсервіс" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32486641) Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.03.2007 за № 66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів, в частині, що стосується строку дії права користування ТОВ "Центробудсервіс" земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:131:0034, площею 0,2557 га, за вказаним договором оренди земельної ділянки, з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме з 22.09.2015.

Натомість з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення - це виправлення недоліків судового акта, яке полягає в усуненні його неясності та викладення його у більш ясній і зрозумілій формі.

Роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, тобто не має права змінювати, зокрема, відомостей викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Згідно з абзацами 3 та 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Судовою колегію встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015- 24.03.2017, з урахуванням заяви про уточнення -30.03.2017, в той час, як рішення господарського суду міста Києва набрало законної сили - 22.09.2015, тобто з порушенням приписів ч. 3 ст. 89 ГПК України.

Крім того, вказана заява що така вимога заявника щодо роз'яснення рішення не може бути задоволена, оскільки, фактично зводиться до зміни мотивів та внесення до них нових даних, що суперечить приписам ст. 89 ГПК України.

Проте, ухвала місцевого господарського про роз'яснення рішення суду наведеним вимогам не відповідає.

Колегією суддів встановлено, що позивач не навів та не подав суду жодних доказів, всупереч ст.ст. 32, 33 ГПК України, на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу, про якій він просив у заяві про забезпечення позову, на що судом першої інстанції не звернуто увагу та зроблено висновок про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову без належної доказової бази на підтвердження такої необхідності.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11299/15 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Стосовно поданої апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2017, яка була прийнята за результатами розгляду заяви ТОВ "Центробудсервіс" про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15, колегія суддів зазначає наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали.

Судовим актом, оскаржуваним особою яка не брала участь у справі, повинно безпосередньо вирішуватися питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції судового акту (рішення, ухвали) є скаржник або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині судового акту повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку судовий акт порушує не лише матеріальні права особи, а і її процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Колегією суддів встановлено, що рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах, не містить висновків про права та обов'язки ОСОБА_3

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, питання про права і обов'язки апелянта стосовно сторін у справі судом першої інстанції в даному випадку не вирішувались, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 має бути припинено.

Стосовно заявленого у прохальній частині апеляційної скарги клопотання про залучення ОСОБА_3 до справи у якості третьої особи, без самостійних вимог стороні відповідача, то колегія суддів зазначає наступне.

Як роз'яснено у п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", що згідно з ч.1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.

Положення розділів I - XI ГПК України мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд відповідно до частини першої статті 101 ГПК України повторно розглядає справу. Норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК України права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК України права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За приписами ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Згідно з п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Разом з тим, як зазначалось вище предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду міста Києва про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у даній справі, а враховуючи те, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується до саме прийняття господарським судом рішення, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки вказана заява подана після прийняття рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, п. 1 ч. 1 ст. 80, 89, 101-103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11229/15 скасувати.

3. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України відмовити.

4. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 з перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі № 910/11299/15.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна