Ухвала

від 07.06.2017 по справі 760/20756/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2475/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором першого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-зерно» (код ЄДРПОУ 37468469) в розмірі 156813118,77 грн.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованого йому кримінального правопорушення та прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді постановленою з грубим порушенням норм КПК України, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги зазначає, що власник майна не має процесуального статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру останньому не вручено, а відтак ухвала слідчого судді про накладення такого арешту є незаконною.

Крім того стверджує, що оскаржувана ухвала порушує права третіх осіб заставодержателів, з якими були укладені договори застави, предметом яких є частки ОСОБА_8 в статутних капіталах ТОВ «ТІС-Зерно» та ТОВ «ТІС-Міндобрива». Частки, що належать апелянту а ТОВ «ТІС-Зерно» та ТОВ «ТІС-Міндобрива» були передані в заставу як спосіб виконання боргових зобов`язань на значні суми. Відповідно до стандартних застережень в кредитних договорах, подання позову проти боржника або арешт його майна будуть розцінюватися кредиторами як випадок дефолту (порушення зобов`язань) з боку боржника та надають право кредитору на дострокове стягнення боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави, яке має вищий пріоритет перед будь-якими іншими кредиторами. Таким чином накладення арешту на майно створює реальну загрозу дострокового звернення стягнення кредиторами на майно боржника у вигляді часток в статутних капіталах ТОВ «ТІС-Зерно» та ТОВ «ТІС-Міндобрива».

Також апелянт звертає увагу, що він є іноземним громадянином, його внески до статутного капіталу українських господарських товариств підпадають під визначення іноземних інвестицій, захист яких гарантований державою, а відтак мета арешту забезпечення можливої конфіскації майна не може бути виконана.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів вбачається, що клопотання детектива про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 14.02.2017 року без повідомлення та без участі власника майна, а відомості щодо отримання ним копії оскаржуваної ухвали у справі відсутні. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014101110000215, відомості про яке 23.12.2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 209 КК України.

Детектив у клопотанні зазначає, що 07.02.2017 року щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Угорщини, уродженця м. Красногорськ РФ, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369 КК України та вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

14.02.2017 року детектив Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором першого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-зерно» (код ЄДРПОУ 37468469) в розмірі 156813118,77 грн.

14.02.2017 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22014101110000215, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення детектива ОСОБА_9 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на вказане майно, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо зогляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Однак, зазначених вимог закону детектив та слідчий суддя в повній мірі не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

З матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, вбачається, що відносно ОСОБА_13 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення, у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

З матеріалів, доданих детективом до клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України на підставі Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року, Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 року до компетентних органів Князівства Монако підготовлено запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні. Зміст запитуваної допомоги полягає серед іншого у врученні ОСОБА_14 повідомлення про підозру на території ОСОБА_15 та направленні підтвердження такого вручення на адресу Національного антикорупційного бюро України.

Наведене свідчить, що вимоги закону в частині вжиття заходів щодо вручення повідомлення про підозру детективом виконані в повному обсязі. Разом з тим в матеріалах, доданих до клопотання, відсутні відомості щодо виконання вказаного запиту про міжнародну правову допомогу та безпосереднього вручення ОСОБА_14 повідомлення про підозру.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вищенаведений запит про міжнародну правову допомогу від 07.02.2017 року взагалі не містить відомостей щодо його направлення запитуваній стороні в Князівство Монако, а клопотання про арешт майна подано детективом до суду вже 14.02.2017 року, що на думку колегії суддів, є передчасним. Відтак твердження органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_16 являється підозрюваним, за відсутності достовірних даних щодо виконання запиту про міжнародну правову допомогу та безпосередньо вручення такого повідомлення у кримінальному провадженні також є передчасним, оскільки навіть за умови надходження такого запиту до запитуваної сторони іноземної держави в такий короткий строк, не отримані відповіді останньої про виконання запиту чи неможливість такого.

Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею застосовано захід забезпечення кримінального провадження, обов`язковою умовою застосування якого є наявність підозрюваного, а тому таке рішення є незаконним, що тягне за собою його скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні клопотання детектива, оскільки КПК України не передбачає можливість застосування арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна за відсутності даних, що підтверджували б вручення повідомлення про підозру.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що передчасне звернення до суду унеможливлює задоволення клопотання про накладення арешту з тих підстав, що ОСОБА_16 за наявних у матеріалах доказах ще не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що є обов`язковою умовою для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Однак вказані обставини не перешкоджають органу досудового розслідування повторно звернутись з клопотанням за наявності підтвердження від компетентних органів Королівства Монако відомостей щодо вручення ОСОБА_14 повідомлення про підозру та за дотримання інших обов`язкових вимог закону.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_8 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання детектива за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_14 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором першого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-зерно» (код ЄДРПОУ 37468469) в розмірі 156813118,77 грн. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором першого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-зерно» (код ЄДРПОУ 37468469) в розмірі 156813118,77 грн. відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4