Ухвала
від 18.07.2017 по справі 760/20756/16-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2473/2017 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу власником майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою було задоволено клопотання детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Федкомінвест-Україна» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542000 грн.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_10 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, а тому просить ухвалу слідчого судді, якою було накладено арешт на належне йому майно скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Федкомінвест-Україна» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542000 грн - відмовити.

Апелянт вказує на те, що в порушення вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема ст. 170 КПК України, під час розгляду клопотання детектива слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_8 , з огляду на те, що він не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

Також, апелянт наголошує на тому, що підозра у даному кримінальному провадженні, в рамках якого детектив звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, йому вручена не була, а тому будь-які твердження про вручення йому підозри останній вважає недостовірними.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що він є громадянином іноземної держави. А відтак його внески до статутного капіталу українських господарських товариств підпадають під визначення іноземних інвестицій, захист яких гарантований державою України, а тому такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації цього майна, не може бути застосований.

Одночасно апелянтам заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.02.2017 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала суду була постановлена без виклику власника майна та/або його представника, а копія оскаржуваного рішення останніми досі не була отримана.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання власника майна ОСОБА_8 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ні він, ні його представник . присутніми не були, ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження ними отримано не було.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014101110000215 від 23.12.2014 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчинених кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.369, ч.5 ст. 191 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. В обґрунтування клопотання слідчий просив накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання за ч.3 ст.369, ч. 5ст.191 КК України.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливість конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Як вбачається з матеріалів провадження, щодо ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 369 КК України. Що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 278 КПК України за якою повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення, у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України на підставі Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року, Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 року до компетентних органів Князівства Монако було підготовлено запит від 07.02.2017 року про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, зокрема, вручення ОСОБА_12 повідомлення про підозру на території ОСОБА_13 та направленні підтвердження такого вручення на адресу Національного антикорупційного бюро України.

Наведене свідчить, що вимоги закону в частині вжиття заходів щодо вручення повідомлення про підозру органом досудового розслідування виконані в повному обсязі, та не суперечить вимогам закону. Разом з тим колегія суддів зважує на ту обставину, що в матеріалах провадження станом на 14.02.2017 року були відсутні відомості щодо отримання відповідними органами Князівства Монако запиту від 07.02.2017 року, виконання вказаного запиту про міжнародну правову допомогу та безпосереднього вручення ОСОБА_12 повідомлення про підозру. Тому на переконання колегії суддів подане клопотання органу досудового розслідування про арешт майна 14.02.2017 року та відповідно постановлення ухвали слідчого судді, є передчасним.

За таких обставин, посилання слідчого судді та органу досудового розслідування на те, що вищезазначене майно (частка у статутному капіталі ТОВ «Федкомінвест-Україна» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542000 грн.) підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є не обґрунтованим, так як ОСОБА_12 станом на момент постановлення ухвали не було повідомлено про підозру та за наявних у матеріалах доказах він не мав статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що є обов`язковою умовою для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Про такий висновок свідчить і надані прокурором в судовому засіданні апеляційної інстанції документи, за якими Генеральна прокуратура Королівства Монако отримало запит НАБУ про міжнародну правову допомогу 21.02.2017 року, а лише 31.05.2017 року НАБУ дізналось про належне Генеральною прокуратурою Королівства Монако вручення підозри ОСОБА_12 . При цьому колегія суддів звертає увагу, що передчасне звернення до суду з клопотанням унеможливлює задоволення клопотання про накладення арешту.

З врахуванням викладених обставин, які свідчать про порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_8 задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Федкомінвест-Україна» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542000 грн скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива Національного бюро другого відділу детективів другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі ТОВ «Федкомінвест-Україна» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542000 грн. відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата ухвалення рішення18.07.2017
Оприлюднено06.03.2023
Номер документу67899435
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —760/20756/16-к

Ухвала від 27.07.2017

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Бобровник О. В.

Ухвала від 15.06.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Лашевич Валерій Миколайович

Ухвала від 18.07.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 18.07.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 18.07.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Глиняний Віктор Петрович

Ухвала від 18.07.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Глиняний Віктор Петрович

Ухвала від 15.06.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Дзюбін В'ячеслав Вікторович

Ухвала від 07.06.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Росік Тетяна Володимирівна

Ухвала від 07.06.2017

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Росік Тетяна Володимирівна

Ухвала від 06.12.2016

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Бобровник О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні