УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №280/1356/16-ц Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Категорія 22 Доповідач Павицька Т. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Григорусь Н.Й., Коломієць О.С.,
секретаря Ковальської Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкових договорів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкових договорів. В обґрунтування позову вказував, що 11 вересня 2015 року між ним, як відчужувачем, та ОСОБА_2, як набувачем, було укладено спадкові договори, згідно умов яких він передає після своєї смерті у власність ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Печенюка, 8 в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, земельні ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822587601:01:001:0083, площею 0,2074 га, кадастровий номер 1822587601:01:001:0085, а ОСОБА_2 зобов'язався забезпечити його необхідним доглядом, продуктами харчування, одягом та належними лікувальними засобами, а також при необхідності здійснювати ремонт житлового будинку і будівель. Проте, своїх договірних зобов'язань ОСОБА_2 не виконав. Під приводом його лікування в санаторно-курортній установі відповідач 11 липня 2016 року привіз його в с. Іванівку та здав до Житомирського геріатричного пансіонату. Відповідач оформив документи на поселення його до Житомирського будинку-інтернату для одиноких людей. Добровільного розірвання спадкового договору сторонами не передбачено, тому він звернувся до суду з вказаним позовом у зв'язку з тим, що відповідач перестав виконувати умови договорів. Враховуючи вищевикладене, просив розірвати спадкові договори, укладені між ним та відповідачем 11 вересня 2015 року, про передачу набувачу житлового будинку по вул.Печенюка, 8 в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, земельних ділянок площею 0,2500 кв.м., кадастровий номер 1822587601:01:001:0083, площею 0,2074 кв.м., кадастровий номер 1822587601:01:001:0085, які знаходяться в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що будь-яких доказів невиконання обов'язків, обумовлених спадковим договором, позивачем не надано і не спростовано доводів відповідача про надання та організацію надання необхідних послуг.
Проте, з такими висновками погодитись не можна.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2015 року між ОСОБА_1 (Відчужувач) та ОСОБА_2 (Набувач майна) було укладено спадковий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передає після своєї смерті у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 приймає у власність від ОСОБА_1 після його смерті належний йому на праві особистої приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області по вул. Печенюка, 8. ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечити ОСОБА_1 необхідним доглядом, необхідними продуктами харчування, одягом, належними лікувальними засобами. При необхідності, Набувач майна зобов'язаний здійснювати ремонт цього житлового будинку та надвірних будівель.
11 вересня 2015 року між ОСОБА_1 (Відчужувач) та ОСОБА_2 (Набувач майна) було укладено спадковий договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передає після своєї смерті у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 приймає у власність від ОСОБА_1 після його смерті належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822587601:01:001:0083, що знаходиться в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області по вул. Печенюка, 8. ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечити ОСОБА_1 необхідним доглядом, необхідними продуктами харчування, одягом, належними лікувальними засобами.
11 вересня 2015 року між ОСОБА_1 (Відчужувач) та ОСОБА_2 (Набувач майна) було укладено спадковий договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передає після своєї смерті у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 приймає у власність від ОСОБА_1 після його смерті належну йому на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 0,2074 га, кадастровий номер 1822587601:01:001:0085, що знаходиться в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області по вул. Печенюка. ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечити ОСОБА_1 необхідним доглядом, необхідними продуктами харчування, одягом, належними лікувальними засобами.
На набувача майна покладені такі розпорядження відчужувача: - забезпечення довічного проживання відчужувача в будинку, що є предметом договору; - забезпечення відчужувача необхідним доглядом, необхідними продуктами харчування, належними лікувальними засобами, при необхідності здійснювати ремонт житлового будинку та надвірних будівель.
Відповідно до ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно зі ст. 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 11 спадкового договору та ч. 1 ст. 1309 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання умов спадкового договору в повному обсязі.
Так, ОСОБА_2 не надав та, відповідно, в матеріалах справи відсутні докази, що останній купував продукти харчування та ліки для позивача, надавав необхідну допомогу.
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснила, що дружина відповідача готувала їжу позивачу, прала його речі, що не було передбачено умовами спадкових договорів.
Натомість, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про розірвання спадкових договорів, зазначав, що відповідач своїх договірних зобов'язань не виконував, у зв'язку з чим він після отримання травми з 11.07.2016 року знаходиться в Житомирському геріатричному пансіонаті.
Так, із змісту заяви ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення м. Коростишева вбачається, що він просив прийняти його на постійне місце проживання в дім-інтернат, так як потребує, враховуючи його стан здоров'я та обставини, які виникли, постійного догляду.
Згідно довідки Житомирського геріатричного пансіонату №405 від 12.09.2016 року ОСОБА_1 знаходиться в пансіонаті на повному державному забезпеченні з 11.07.2016 року.
Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами належного виконання ним умов спадкових договорів, своєї вини у невиконанні не спростував. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини у зобов'язанні доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З наведених підстав оскаржуване рішення не можна визнати законним та обгрутованим.
Відтак, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України , ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 вересня 2015 року, про передачу набувачу житлового будинку по вул.Печенюка, 8 в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань.
Розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 вересня 2015 року, про передачу набувачу земельної ділянки площею 0,2500 кв.м., кадастровий номер 1822587601:01:001:0083, яка знаходиться в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань.
Розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 вересня 2015 року, про передачу набувачу земельної ділянки площею 0,2074 кв.м., кадастровий номер 1822587601:01:001:0085, яка знаходиться в с. Торчин Коростишівського району Житомирської області, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2017 |
Оприлюднено | 26.06.2017 |
Номер документу | 67289754 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ситнік Олена Миколаївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ситнік Олена Миколаївна
Цивільне
Апеляційний суд Житомирської області
Павицька Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні