Ухвала

від 14.06.2017 по справі 2-510/08

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-510/08

2-і/504/36/17

У Х В А Л А

14.06.2017смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області:

у складі: головуючого судді - Вінської Н.В.,

при секретарі- Білаш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Доброслав заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання ухвали суду від 09 квітня 2009 року про скасування заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою суду від 09 квітня 2009 року (справа №2-510/08) скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.01.2007 року у вигляді арешту земельної ділянки, розташованої по вул. Січневій, 25, в с. Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області яка належить ОСОБА_1.

12 червня 2017 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на пред'явлення ухвали від 09 квітня 2009 р. до виконання.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає заяву такою, що підлягає не задоволенню з наступних підстав.

Питання поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання врегульоване положеннями ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження №606-XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній станом на дату постановлення та набрання законної сили ухвали від 09 квітня 2009 року, далі Закон України №606-XIV), Законом України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02 червня 2016 року (в редакції, чинній станом на час розгляду справи, далі Закон України №1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі Інструкція).

Так, відповідно до ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Аналогічні положення викладені в нормах ст.ст.12,24 Закону України №606-XIV, ст.12 Закону України №1404-VIII.

Згідно норм ст.ст.3,4 Закону України №1404-VIII та аналогічних їм за змістом ст.ст.17,18 Закону України №606-XIV до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню, належать в тому числі ухвали судів у цивільних справах, але лише у випадках, передбачених законом. Однією з вимог, що ставляться до виконавчого документа, є наведення в його тексті строку його пред'явлення до виконання.

Стаття 153 ЦПК України, яка регулює питання розгляду заяви про забезпечення позову та виконання ухвали про забезпечення позову, визначає, що ухвала про забезпечення позову виконується негайно та в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Разом з тим норма ст.154 ЦПК України, яка регулює питання скасування раніше застосованих судом заходів забезпечення позову, не містить положень, які б визначали необхідність виконання ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто як виконавчого документу суду.

Згідно норми ст.26 Закону України №1404-VIII початком примусового виконання виконавчого документу суду є обов'язкове винесення виконавцем на підставі цього виконавчого документу постанови про відкриття виконавчого провадження. Аналогічний висновок можна зробити і зі змісту норм ст.ст.19,25 Закону України №606-XIV.

Згідно ст.59 Закону України №1404-VIII однією з підстав для зняття виконавцем арешту з майна боржника є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 15 Розділу VIII Інструкції визначено, що при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Позиція суду ґрунтується на тому, що згідно закону можливість поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа суду до виконання, як і встановлення такого строку взагалі, можливе лише щодо виконавчого документу.

Різновидом виконавчого документу суду дійсно може бути і ухвала судді/суду у цивільній справі, але лише у випадках, коли це прямо передбачено законом, яким в даному випадку є Цивільний процесуальний кодекс України.

Проаналізувавши норми цього кодифікованого законодавчого акту, які регулюють питання забезпечення позовних вимог, можна дійти висновку, що виконавчим документом є лише ухвала судді/суду про забезпечення позову, тобто ухвала, на підставі якої застосовуються, а не скасовуються певні види забезпечення позову (ст.153 ч.9, ст.154 ЦПК України).

Відповідно, ухвала суду, якою скасовуються раніше застосовані заходи забезпечення позову, не має визначеного законом статусу виконавчого документу, про що додатково свідчать і особливості її виконання, зокрема той факт, що на підставі ухвали про скасування заходів забезпечення позову окреме виконавче провадження задля її виконання не відкривається, в той час як згідно закону примусове виконання будь-якого судового рішення має здійснюватися виконавцем лише після обов'язкового відкриття на підставі виконавчого документу окремого виконавчого провадження.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання ухвали суду від 09 лютого 2009 року, якою вирішено скасувати раніше застосовані судом заходи забезпечення позову по цивільній справі №2-510/08, оскільки така ухвала не є виконавчим документом, а строк пред'явлення її до виконання, який заявник просить поновити, законом не встановлюється.

Вказана ухвала набрала законної сили та відповідно до Конституції України та ст.14 ЦПК України є обов'язковою для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій, посадових чи службових осіб та громадян, виконавча служба не мала права відмовити заявнику у прийнятті цієї ухвали до провадження з приводу закінчення строку пред'явлення цієї ухвали до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,17,18,19,24,25 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21 квітня 1999 року, ст.ст.153,154,208-210,218,371 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання ухвали суду від 09 квітня 2009 року про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.В. Вінська