Рішення

від 15.06.2017 по справі 910/19267/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017Справа №910/19267/16

За позовом 1) Старо-Вороб'ївської сільської ради

2) Будо-Вороб'ївської сільської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій"

2) Житомирської обласної ради

3) Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Державне агентство лісових ресурсів України

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Фермерське господарство "Аннушка"

третя особа 3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Державне підприємство "Малинське лісове господарство"

третя особа 4 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Державна екологічна інспекція у Житомирській області

третя особа 5 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -

Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

третя особа 6 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Малинська районна державна адміністрація Житомирської області

про визнання незаконним та скасування пунктів рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача 1: Мельник О.В. (довіреність)

від позивача 2: Мельник О.В. (довіреність)

від відповідача 1: Федорова А.Ю. (довіреність)

від відповідача 2: Сечін Р.С. (довіреність)

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

від третьої особи 6: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Старо-Вороб'ївська сільська рада (позивач 1), Будо-Вороб'ївська сільська рада (позивач 2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" (відповідач 1) Житомирської обласної ради (відповідач 2) про:

визнання незаконним та скасувати п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 щодо надання мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" терміном на 25 років, загальною площею 6000 га, які розташовані на території Малинського району згідно з додатками 2, 3 до рішення;

визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 року із послідуючими змінами і доповненнями, укладеного між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ "Світ прогресивних технологій";

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" повернути мисливські угіддя, загальною площею 6 тис.га., Житомирському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Малинського району на території Будо-Вороб'ївської та Старо-Вороб'ївської сільських рад в межах:

від А до Б межі Державного підприємства "Малинське лісове господарство";

від Б до В по польовій дорозі до с. Привіти;

від В до Г по південній межі с. Привітне;

від Г до Д по дорозі на північ до перетину доріг Нові-Вороб'ї-Старі Вороб'ї-Будо-Вороб'ї;

від Д до Е на північний захід по лісовій дорозі до автодороги Малин - Базар;

від Е до Є на північний захід по дорозі до ставу (гідротехнічна споруда);

від Є до Ж від ставу (гідротехнічна споруда) на північний захід до повороту лісосмуги;

від Ж до З вздовж південної сторони лісосмуги до польової дороги;

від З до К на північний схід по половій дорозі до лісового масиву;

від К до Л на північ по границі лісового масиву;

від Л до М на південний схід по польовій дорозі до автодороги Малин - Базар;

від М до Н на схід по лісовій дорозі до дороги Нова Гута - Стара Гута;

від Н до П на південь вздовж квартальної лінії до закінчення кварталу № 27;

від П до Р на схід вздовж квартальної лінії до закінчення кварталу № 56;

від Р до А на південь по польовій дорозі до земель Державного підприємства "Малинське лісове господарство".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надання мисливських угідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" здійснено з порушенням приписів ст. 21, ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" щодо обов'язкової наявності згоди власників та користувачів земельних ділянок, на території яких вони розташовані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 позовні матеріали повернені без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.10.2016 року у справі №910/19267/16 скасовано та позовну заяву Старо-Вороб'ївської сільської ради та Будо-Вороб'ївської сільської ради та додані до неї документи передано на розгляд Господарському суду м. Києва.

08.02.2017 матеріали справи № 910/19267/16 повернуто до Господарського суду міста Києва та в результаті повторного автоматизованого розподілу справи №910/19267/16, вказану справу було передано на розгляд судді Турчин С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 порушено провадження по справі № 910/19267/16, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, Фермерське господарство "Аннушка", Державне підприємство "Малинське лісове господарство" та третю особу, яка не заявляє самостінйх вимог на предмет спору на стороні позивача Державну екологічну інспекцію у Житомирській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 розгляд справи №910/19267/16 відкладено на 16.03.2017.

03.30.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства надійшли пояснення по суті спору, в яких також заявлено про розгляд справи без участі представника третьої особи.

15.03.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшли: відзив на позовну заяву, заява про припинення провадження у справі.

У своєму відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги заперечив, посилаючись на відсутність порушення прав позивачів та дотримання Житомирською обласною радою всіх вимог чинного законодавства при наданні мисливських угідь у користування ТОВ "Світ прогресивних технологій". Також у своєму відзиві на позов відповідачем 2 заявлено про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/19267/16 на 15 днів та відкладено її розгляд на 11.04.2017.

17.03.2017 через відділ діловодства суду від Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшли документи перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо ведення мисливського господарства та полювання відповідачем 2.

20.03.2017 через відділ діловодства суду від Відділу у Головного управління Держгеокадастру у Малинському районі Житомирської області надійшов лист, в якому останній повідомляє суд, що документи та відомості витребувані ухвалою суду від 28.02.2017 були передані до архіву Малинської райдержадміністрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2017 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи 5 - Державної екологічної інспекції у Житомирській області, яке подане до суду 30.03.2017, про забезпечення проведення судового засідання 11.04.2017 по справі № 910/19267/16 у режимі відеоконференції.

31.03.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 - ТОВ "Світ прогресивних технологій" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що відомості щодо користувачів земельних ділянок на яких знаходяться мисливські угіддя були надані Управлянням агропромислового розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області та на підставі таких відомостей ТОВ "Світ прогресивних технологій" зверталось до підприємств із запитами про надання погоджень на відведення мисливських угідь. Процедура надання мисливських угідь, як зазначено відповідачем 1, була здійснена відповідно до чинного законодавства, а тому підстави для скасування п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради та визнання недійсним договору відсутні. Також відповідач 1 заперечив позовні вимоги про повернення мисливських угідь, з підстав того, що позивачі не являються їх власниками. Крім того, заперечуючи заявлені позивачами вимоги посилається на відсутність порушення прав сільських рад.

06.04.2017 через відділ діловодства суду від позивачів надійшли письмові пояснення щодо надання сільськими радами погодження передачі мисливських угідь, щодо строку позовної давності та щодо відсутності погоджень на ведення мисливського господарська власниками розпайованих земель.

10.04.2017 через відділ діловодства суду від Державної екологічної інспекції у Житомирській області надійшли письмові пояснення щодо порушення відповідачем 2 вимог природоохоронного законодавства щодо ведення мисливського господарства та полювання, а також матеріали відповідної перевірки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 залучено до участі у справі № 910/19267/16 третіх осіб 6, 7 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради та Малинську районну державну адміністрацію Житомирської області, розгляд справи відкладено на 25.04.2017.

14.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи 5 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 25.04.2017 без участі представника Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 залучено до участі у справі № 910/19267/16 відповідача 3 - Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства та відкладено розгляд справи на 25.05.2017.

В зв'язку із залученням ухвалою суду від 25.04.2017 до участі у справі Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, що до моменту винесення вказаної ухвали було третьою особою 1 у справі, слід вважати третіх осіб 2,3,4,5,6,7 третіми особами 1,2,3,4,5,6 відповідно.

26.04.2017 та 19.05.2017 через відділ діловодства суду від Малинської районної державної адміністрації Житомирської області надійшли пояснення по справі, в яких остання просить суд розглядати справу без участі її представника.

22.05.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшла заява про застосування строків позовної давності.

22.05.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 3 надійшли пояснення по суті спору, в яких відповідач 3, окрім іншого, просить суд розглядати справу без участі представника.

23.05.2017 через відділ діловодства суду від позивачів надійшли пояснення по справі.

23.05.2017 через відділ діловодства суду від відділу у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшли документи на вимогу ухвали суду від 25.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 розгляд справи №910/19267/16 відкладено на 15.06.2017.

12.06.2017 через відділ діловодства суду позивачами подано пояснення власників розпайованих земель та документи.

12.06.2017 через відділ діловодства суду від Малинської районної державної адміністрації Житомирської області надійшли пояснення, в яких третьою особою 6 зазначено про відсутність документів, на підставі яких здійснювалась видача довідки Управління агропромислового розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області вих. №161/3-01 від 22.05.2006. Також у своїх поясненнях третя особа 6 зазначає, що Законом України "Про мисливське господарство та полювання" не передбачено повноважень районної державної адміністрації щодо надання у користування мисливських угідь та просить суд здійснювати розгляд справи без участі її представника.

В судове засідання 15.06.2017 представники відповідача 3 та третіх осіб не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 25.05.2017. Крім того, відповідач 3, треті особи 5, 6 реалізували свої процесуальні права шляхом надання письмових пояснень по суті спору та заявили про розгляд справи без участі їх представників.

Розглянувши, в судовому засіданні клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі (подане до суду 15.03.2017), суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.

Так, у своєму клопотанні відповідач 2 посилаючись на те, що оскільки спір про визнання незаконним та скасування п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 є адміністративним і не є спором про право, то дана справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік спорів, підвідомчих господарським судам.

В силу приписів частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до положень ст. ст. 1, 4-1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Приписами пункту 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам роз'яснено, що справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень та які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах.

З урахуванням вищенаведеного, при вирішенні питання щодо підвідомчості позову господарському суду слід враховувати у сукупності обставини, а саме: щодо суб'єктивного складу сторін, предмета та підстав позову, характеру правовідносин сторін цього спору.

Водночас, згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З аналізу вказаних норм вбачається, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, які виникають із правовідносин публічного характеру, а однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень який виконує владні управлінські функції саме у спірних правовідносинах.

Однак, спір у даній справі виник у зв'язку із наданням в користування мисливських угідь та пов'язаний, зокрема, із відновленням порушеного права власників земельних ділянок, на яких знаходяться відповідні мисливські угіддя. Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд у порядку адміністративного судочинства.

При цьому, повноваження, які реалізовувались органом місцевого самоврядування у спірних правовідносинах щодо вирішення питання надання в користування мисливських угідь не є владними.

З урахуванням наведеного є помилковими посилання відповідача 2 на публічно-правовий характер даного спору.

За таких обставин, враховуючи характер спірних правових відносин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача 2 про непідвідомчість даного позову господарським судам та відсутність підстав для припинення провадження у справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі.

Представник позивачів підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2 проти позовних вимог заперечили.

В судовому засіданні 15.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідачів 1, 2, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирської обласної ради п'ятої сесії, V скликання №137 від 09.11.2006 "Про припинення права користування та надання мисливських угідь" припинено право користування частиною мисливських угідь Малинської районної ради УТМР Житомирської обласної організації УТМР Малинського району, площею 6000 га, згідно із додатком 1 (п. 1); вирішено надати мисливські угіддя Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" терміном на 25 років, загальною площею 6000 га., які розташовані на території Малинського району згідно з додатками 2, 3 до рішення (п. 2); затверджено межі мисливських угідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій", згідно з додаток 4 (п. 3); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" вжити заходів щодо забезпечення охорони відтворення та використання державного мисливського фонду на території наданих угідь (п. 4).

Так, у відповідності до додатків 2, 3 рішенням Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" надаються мисливські угіддя загальною площею 6000 га в межах сільрад Малинського району, а саме:

Старо-Вороб'ївська сільська рада, площа мисливських угіль 2907,5 га, з яких:

212,2 га - землі запасу;

819,3 га - ДП "Малинський лісгосп АПК";

1466,4 га - П(ПО)СП "Світанок";

409,6 га - ФГ "Аннушка-2".

Будо-Вороб'ївська сільська рада, площа мисливських угіль 3092,5 га, з яких:

312,6 га - землі запасу;

702,6 га - ДП "Малинський лісгосп АПК";

1522,8 га - П(ПО)СП "Зоря";

554,5 га - ФГ "Аннушка-2".

У відповідності до додатку 4, мисливські угіддя надаються Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" в наступних межах:

від А до Б межі Державного підприємства "Малинське лісове господарство";

від Б до В по польовій дорозі до с. Привіти;

від В до Г по південній межі с. Привітне;

від Г до Д по дорозі на північ до перетину доріг Нові-Вороб'ї-Старі Вороб'ї-Будо-Вороб'ї;

від Д до Е на північний захід по лісовій дорозі до автодороги Малин - Базар;

від Е до Є на північний захід по дорозі до ставу (гідротехнічна споруда);

від Є до Ж від ставу (гідротехнічна споруда) на північний захід до повороту лісосмуги;

від Ж до З вздовж південної сторони лісосмуги до польової дороги;

від З до К на північний схід по половій дорозі до лісового масиву;

від К до Л на північ по границі лісового масиву;

від Л до М на південний схід по польовій дорозі до автодороги Малин - Базар;

від М до Н на схід по лісовій дорозі до дороги Нова Гута - Стара Гута;

від Н до П на південь вздовж квартальної лінії до закінчення кварталу № 27;

від П до Р на схід вздовж квартальної лінії до закінчення кварталу № 56;

від Р до А на південь по польовій дорозі до земель Державного підприємства "Малинське лісове господарство".

На підставі зазначеного рішення Житомирської обласної ради, 28.11.2006 між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" укладено договір про умови ведення мисливського господарства. Вказаний договір 17.03.2010 був переукладений сторонами.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачі посилаються на те, що на час надання ППОСП "Світанок" та ППОСП "Зоря" погоджень на відведення ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь, вказані підприємства не були користувачами земель та такі землі належали громадянам.

Також за доводами позивачів ФГ "Аннушка-2" було надано погодження ТОВ "Світ прогресивних технологій" на мисливські угіддя площею 964,1 га на території Будо-Вороб'ївської та Старо-Вороб'ївської сільських рад, в той час як, у ФГ "Аннушка-2" перебувало у користуванні 666,71 га земель.

Посилаючись на порушення приписів ст. 21, ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" позивачі звернулись до суду із даним позовом, в якому простять суд визнати незаконним та скасувати п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006, визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 року із змінами і доповненнями та зобов'язати ТОВ "Світ прогресивних технологій" повернути мисливські угіддя, загальною площею 6000 га, Житомирському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Малинського району на території Будо-Вороб'ївської та Старо-Вороб'ївської сільських рад в межах визначених додатком 4 до спірного рішення.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання регулюються спеціальним Законом України "Про мисливське господарство та полювання" № 1478-III від 22.02.2000. Зазначений закон забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Дотримання норм законодавства при набутті права на користування мисливськими угіддями є одним із основних засобів забезпечення державою законності використання природних об'єктів, охорони та збереження тваринного світу.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

Згідно із ст. 9 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання і користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Як встановлено судом, рішенням Житомирської обласної ради п'ятої сесії, V скликання №137 від 09.11.2006 "Про припинення права користування та надання мисливських угідь" Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" надано мисливські угіддя терміном на 25 років, загальною площею 6000 га., які розташовані на території Малинського району в межах Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад.

Статтею 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь (ч. 1). Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку (ч. 2). Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь (ч. 3). Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища (ч. 4).

Згідно із рішенням Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006, між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" укладено договір про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006.

Частино 6 статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) визначено, що відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 78 Земельний кодекс України (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Стаття 79 Земельного кодексу України (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) передбачає, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1). Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (ч. 2).

Частина 4 статі 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) визначає, що переважне право на користування мисливськими угіддями мають, зокрема, власники та постійні користувачі земельних ділянок.

З огляду на вищенаведені норми, запровадження на законодавчому рівні погоджень всіх землекористувачів зумовлене необхідністю узгодження реалізації власниками земельних ділянок, на яких знаходиться мисливське угіддя, прав на землю з реалізацією користувачем мисливських угідь права на ці угіддя.

При цьому, з урахуванням приписів статті 14 Конституції України, ст.ст. 1, 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст. ст. 78, 79 Земельного Кодексу України, ст.ст. 316, 317 ЦК України, право на користування мисливськими угіддями може виникнути лише за наявності згоди всіх без виключення землевласників та землекористувачів земельних ділянок, отриманої у встановленому законодавством порядку.

Приписами ст. 12 Земельного кодексу України (у редакції чинній на січень 2006 року) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до приписів статті 10 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції ЗУ №1695-IV від 20 квітня 2004 року) до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин; вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь; реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Судом встановлено, що рішенням Будо-Вороб'ївської сільської ради від 21 січня 2006 року ХХІІ сесії ІV скликання погоджено надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь площею 3092,50 га.

Рішенням Старо-Вороб'ївської сільської ради від 16 січня 2006 року ХХІІ сесії ІV скликання погоджено надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь площею 2907,50 га.

При цьому, в матеріалах справи наявні різні за змістом рішення Будо-Вороб'ївської та Старо-Вороб'ївської сільських рад, а саме: рішення Будо-Вороб'ївської сільської ради від 21 січня 2006 року ХХІІ сесії ІV скликання, про погодження надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь площею 3092,50 га та площею 3019,00 га; та рішення Старо-Вороб'ївської сільської ради від 16 січня 2006 року ХХІІ сесії ІV скликання про погодження надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь площею 2907,50 га та площею 2854,4 га.

Старо-Вороб'ївська сільська рада зазначила про відсутність можливості надати пояснення з приводу різних за змістом рішень. Будо-Вороб'ївська сільська рада, у зв'язку із великим проміжком часу, також зазначила про неможливість надати пояснення, яка саме площа земель була погоджена ТОВ "Світ прогресивних технологій".

Враховуючи те, що суд оглянув оригінали рішень Будо-Вороб'ївської та Старо-Вороб'ївської сільських рад про надання погодження на 3092,50 га та 2907,50 га, позивачами до позову додавались рішення на відповідні площі та такі рішення містяться в документах на підставі, яких приймалось рішення Житомирської обласної ради п'ятої сесії, V скликання №137 від 09.11.2006 "Про припинення права користування та надання мисливських угідь", то при розгляді справи досліджувались рішення Будо-Вороб'ївської сільської ради від 21.01.2006 про погодження мисливських угідь площею 3092,50 га та рішення Старо-Вороб'ївської сільської ради від 16.01.2006 про погодження мисливських угідь площею 2907,50 га.

В подальшому, як встановлено судом, Малинська районна рада Житомирської області рішенням № 307 від 24 березня 2006 року також погодила надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь загальною площею 6000 га.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції ЗУ №1695-IV від 20 квітня 2004 року) до повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання належить, зокрема, забезпечення додержання вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Листом вих. №26/248 від 24.02.2006 Малинська районна державна адміністрація Житомирської області не заперечила проти надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь загальною площею 6000 га на території Малинського району.

З матеріалів справи вбачається, що листом вих. №42 від 06.03.2006 Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" не заперечило проти надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь загальною площею 6000 га на території Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад.

Згідно із відомостями Управляння агропромислового розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (лист вих. №161/3-01 від 22.05.2006), ТОВ "Світ прогресивних технологій" повідомлено, що П(ПО)СП "Зоря" використовує: 1522,8 га сільськогосподарських угіль, в тому числі, рілля - 1307,6 га, б/насадження - 4,8 га, сіножаті - 80 га, пасовища - 130,5 га; П(ПО)СП "Світанок" використовує: 1466,4 га сільськогосподарських угіль, а тому числі, рілля - 977,3 га, б/насадження - 8,3 га, сіножаті -177,5 га, пасовища - 303,3 га; ФГ "Аннушка-2" використовує: 964,1 га сільськогосподарських угіль, а тому числі, рілля - 412,00 га, сіножаті - 179,8 га, пасовища - 372,3 га;

Листом вих. 74 від 23.05.2006 П(ПО)СП "Світанок" погодило ТОВ "Світ прогресивних технологій" надання у користування мисливських угідь, що розташовані на земельній ділянці площею 1466,4 га на території Будо-Вороб'ївської сільської ради для ведення мисливського господарства терміном на 49 років.

Листом вих. 46 від травня 2006 року П(ПО)СП "Зоря" погодило ТОВ "Світ прогресивних технологій" надання у користування мисливських угідь, що розташовані на земельній ділянці площею 1522,8 га на території Старо-Вороб'ївської сільської ради для ведення мисливського господарства терміном на 49 років.

Листом від 25.05.2006 ФГ "Аннушка-2" погодило ТОВ "Світ прогресивних технологій" надання у користування мисливських угідь, що розташовані на земельній ділянці площею 964,1 га на території Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад для ведення мисливського господарства терміном на 49 років.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 24.01.1996 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за ЖТ №17-02-000001, КСП "Зоря" належало на праві колективної власності 1894,4 га земель в с. Будо-Вороб'ї.

Згідно із державним актом на право колективної власності на землю від 27.05.1995 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1, КСП "Світанок" належало на праві колективної власності 1717,2 га земель на території Старо-Вороб'ївської сільської ради.

Відповідно до розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №371 від 07.10.2005 припинено право колективної власності на земельні ділянки громадянам із реформованих сільгосппідприємств, а тому числі КСП "Зоря" та КСП "Світанок".

Згідно із протоколом №2 від 20.10.2005, затвердженого рішенням Будо-Вороб'ївської сільської ради від 24.10.2005, загальними зборами власників земельних часток (паїв) реформованого КСП "Зоря" вирішено затвердити проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП "Зоря" та проведено розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв). Згідно із додатком до вказаного протоколу загальних зборів, кількість громадян, які побажали отримати державні акти на право власності на земельні ділянки із земель реформованого КСП "Зоря" на території Будо-Вороб'ївської сільської ради становить 292 особи.

Даним рішенням загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП "Зоря", оформленим протоколом №2 від 20.10.2005, вирішено, що площа сільськогосподарських угідь, що підлягає розпаюванню становить 921,72 га та погоджено припинення права колективної власності на земельні ділянки загальною площею 574,42 га, з яких: 567,82 га вирішено передати до земель запасу Будо-Вороб'ївської сільської ради; 6,60 га віднести до земель загального користування сільської ради запроектовані під'їзді дороги.

Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №413 від 15.11.2005 затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП "Зоря", вирішено виділити земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та видати державні акти на земельні ділянки, відповідно до затвердженого розподілу, власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП "Зоря" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із наданими відділом у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області копіями "Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі", розділ 1 "Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб", реєстрація держаних актів на право власності на земельні ділянки (паї) реформованого КСП "Зоря" на території Будо-Вороб'ївської сільської ради відповідно до розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №413 від 15.11.2005 почала здійснюватись з 17 квітня 2006 року.

У відповідності до записів вказаної "Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі" у квітні 2006 року більша частина громадян отримали державні акти на земельні ділянки (паї) реформованого КСП "Зоря" на території Будо-Вороб'ївської сільської ради.

Тобто, станом на час надання П(ПО)СП "Зоря" погодження ТОВ "Світ прогресивних технологій" на передачу у користування мисливських угідь, що розташовані на земельній ділянці площею 1522,8 га на території Будо-Вороб'ївської сільської ради для ведення мисливського господарства, а також на час прийняття Житомирською обласною радою оспрюваного рішення, відповідні землі були розпайовані, не перебували у користуванні вказаного підприємства та на більшу частину земельних ділянок було зареєстровано право власності за громадянами та видано державні акти (містяться в матеріалах справи).

Судом, також встановлено, що відповідно до протоколу №2 від 20.11.2005, затвердженого рішенням Старо-Вороб'ївської сільської ради від 22.11.2005, загальними зборами власників земельних часток (паїв) реформованого КСП "Світанок" вирішено затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Світанок" та проведено розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельні частки (паїв) реформованого КСП "Світанок".

Рішенням загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП "Світанок", оформленим протоколом №2 від 20.11.2005, вирішено, що площа сільськогосподарських угідь, що підлягає розпаюванню становить 803,82 га та погоджено припинення права колективної власності на земельні ділянки загальною площею 662,58 га, з яких: 657,85 га вирішено передати до земель запасу сільської ради; 4,73 га віднести до земель загального користування сільської ради запроектовані під'їзді дороги.

Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №430 від 28.112005 затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП "Світанок", вирішено виділити земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та видати державні акти на земельні ділянки, відповідно до затвердженого розподілу, власникам земельних часток (паїв) реформованого КСП "Світанок" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до наданих відділом у Малинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області копій "Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі", розділ 1 "Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб", реєстрація держаних актів на право власності на земельні ділянки (паї) реформованого КСП "Світанок" на території Старо-Вороб'ївської сільської ради відповідно до розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №430 від 28.11.2005 почала здійснюватись з 17 квітня 2006 року.

У відповідності до записів вказаної "Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі" у квітні 2006 року більша частина громадян отримали державні акти на земельні ділянки (паї) реформованого КСП "Світанок" на території Старо-Вороб'ївської сільської ради.

Отже, станом на час надання П(ПО)СП "Світанок" погодження ТОВ "Світ прогресивних технологій" на передачу у користування мисливських угідь, що розташовані на земельній ділянці площею 1466,4 га на території Старо-Вороб'ївської сільської ради для ведення мисливського господарства та на час прийняття Житомирською обласною радою оспрюваного рішення, відповідні землі були розпайовані, не перебували у користуванні вказаного підприємства та на більшу частину земельних ділянок було зареєстровано право власності за громадянами та видано державні акти (наявні в матеріалах справи).

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки станом на травень-листопад 2006 року землі сільгосппідприємств СП "Світанок" та СП "Зоря" були розпайовані, а державні акти на право власності на землі реформованих сільгосппідприємств почали видаватись у квітні 2006 року, то надання мисливських угідь у користування відповідачу 2 мало здійснюватись за погодженням всіх власників та користувачів таких земельних ділянок, зокрема громадян, яким у зазначений період вже були видані державні акти на право власності на розпайовані земельні ділянки.

Однак, в матеріалах справи такі погодження власників земельних ділянок відсутні.

Надані відповідачем 1 та відповідачем 2 копії договорів погодження на полювання, укладені між ТОВ "Світ прогресивних технологій" та власниками земельних ділянок на території Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад не є згодою на надання мисливських угідь, оскільки містять лише умову про погодження відповідачу 2 можливості полювання на належних їм (власникам) земельних ділянках.

Договорів оренди земельних ділянок на території Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад із власниками таких земельних ділянок суду також не представлено.

Водночас, у відповідності до приписів ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Стаття 24 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" визначає, що користування мисливськими угіддями є платним. Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя. Розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.

Однак, в матеріалах справи наявні лише договори-погодження на полювання. Договорів, укладених у відповідності до ст. 21, ст. 24 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" між ТОВ "Світ прогресивних технологій" та власниками земельних ділянок, матеріли справи не містять та відповідачем 2 надано не було.

Щодо погодження ФГ "Аннушка-2" надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" у користування мисливських угідь території Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад, то судом встановлено наступне.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу із журналу реєстрації договорів оренди земельної частки (паїв) Старо-Вороб'ївської сільської ради вбачається, що у період з 10.05.2006 по 17.07.2006, ФГ "Аннушка-2" було укладено 109 договорів оренди із власниками земельних ділянок загальною площею 349,31 га.

У відповідності до витягу із журналу реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Будо-Вороб'ївської сільської ради у червні 2006 року було зареєстровані 92 договори оренди землі на загальною площею 314,98 га, укладені між ФГ "Аннушка-2" та власниками земельних ділянок.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наявності у ФГ "Аннушка-2" права користування або права власності на земельні ділянки площею 409,6 га в межах Старо-Вороб'ївської сільської ради та площею 554,5 га Будо-Вороб'ївської сільської ради станом на травень 2006 року та на час прийняття Житомирською обласною радою рішення №137 від 09.11.2006. Доказів протилежного відповідачами не надано.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що прийняття рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 у ТОВ "Світ прогресивних технологій" відбулось за відсутності погодження надання у користування мисливських угідь з усіма належними власниками або користувачами земельних ділянок.

Стаття 152 Земельного кодексу України, визначає, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що Житомирська обласна рада, всупереч ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" прийняла п.п. 2, 3, 4 рішення п'ятої сесії, V скликання №137 від 09.11.2006 "Про припинення права користування та надання мисливських угідь" без погодження надання у користування мисливських угідь з усіма власниками або користувачами земельних ділянок, у зв'язку із чим, є підстави відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" для визнання вказаних пунктів рішення незаконними та їх скасування.

Приписами статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання угоди недійсною.

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, оскільки п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 є незаконними, то і відповідно договір про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 з подальшими змінами і доповненнями, укладений між Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим, відповідачем 1 та відповідачем 2 було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог Старо-Вороб'ївської сільської ради та Будо-Вороб'ївської сільської ради.

Натомість, позивачі зазначають, що строк позовної давності ними не пропущений, оскільки про порушення прав землекористувачів сільським радам стало відомо у січні 2015 року, коли громадяни почали звертатись із скаргами.

Також в обґрунтування того, що строк позовної давності не пропущений, позивачами надано пояснення громадян, власників земельних ділянок в межах мисливських угідь наданих згідно із п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій". У відповідності до пояснень громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, останніми зазначено, що про те, що ТОВ "Світ прогресивних технологій" використовує належні їм земельні ділянки громадяни дізнались у 2015 році після звернення жителів громади сільських рад до прокуратури Житомирської області та проведення з цього приводу перевірки Державною екологічною інспекцією. Договори-погодження на полювання із вказаними особами в матеріалах справи відсутні.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яку відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії").

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування ним матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За вимогами про визнання незаконним та скасувати п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 та визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 суд вважає, що днем початку перебігу позовної давності для позивачів слід вважати день прийняття вказаного рішення та вчинення правочину.

Так, у відповідності до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Приписами статті 10 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (у редакції ЗУ №1695-IV від 20 квітня 2004 року) до повноважень сільських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить, зокрема, організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь.

Тобто, Будо-Вороб'ївська та Старо-Вороб'ївська сільські ради в межах наданих їм законодавством повноважень на час прийняття рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 та укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 мали знати про те, що надання мисливських угідь ТОВ "Світ прогресивних технологій" відбулось за відсутності погоджень з усіма власниками або користувачами земельних ділянок на території вказаних рад.

Як вже було встановлено судом вище, своїми рішеннями від 16.01.2016 та від 21.01.2006 Старо-Вороб'ївська та Будо-Вороб'ївська сільські ради погодили надання ТОВ "Світ прогресивних технологій" мисливських угідь площею 2907,50 га та 3092,50 га відповідно.

При цьому, станом на час надання таких погоджень Будо-Вороб'ївській та Старо-Вороб'ївській сільським радами було відомо про розпаювання земель КСП "Зоря" та КСП "Світанок", що підтверджується зокрема, рішенням вказаних рад від 24.10.2005, від 22.11.2005, про затвердження протоколів загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованих КСП "Зоря" та КСП "Світанок".

Окрім того, як підтверджено матеріалами справи, своїм рішенням від 20.09.2005 Старо-Вороб'ївська сільська рада погоджувала проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Світанок".

Також Будо-Вороб'ївська сільська рада рішенням від 16.09.2005 здійснювала погодження проектно-технічної документації щодо організації території земельних часток (паїв) та складання держаних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого КСП "Зоря".

Зазначені обставини також спростовують посилання позивачів на те, що вони дізнались про порушення прав землекористувачів лише у січні 2015 року.

Наведене вище свідчить про те, що позовні вимоги заявлені позивачами у даній справі з пропуском позовної давності.

Судом враховано, що положеннями статті 268 ЦК України (у редакції станом на 09.11.2006) передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу I Закону України від 20 грудня 2011 року №4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

Відповідно до пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20 грудня 2011 року №4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 15.01.2015, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Оскільки, із зазначеним позовом позивачі звернулись 05.12.2016 (дата на поштовому конверті), тобто після спливу позовної давності.

Частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 визначено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Однак, позивачами не наведено обставин та матеріали справи не містять доказів поважності причин пропуску строків позовної давності.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).

Оскільки, заявлені позивачами вимоги про визнання незаконним та скасування п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006, визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 року із подальшими змінами і доповненнями, визнані судом обґрунтованими, з огляду на те, що ТОВ "Світ прогресивних технологій" та Житомирською обласною радою заявлено про застосування строків позовної давності, то у задоволенні заявлених позивачами вимог слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що власники земельних ділянок, чиї права порушені внаслідок надання відповідачу 1 в користування мисливських угідь згідно із п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006 та договором про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 не позбавлені права звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів .

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Враховуючи відмову у задоволенні вимог про визнання незаконними та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору, на підставі яких передані у користування мисливські угіддя, та приймаючи до уваги те, що вимога про повернення мисливських угідь заявлена в інтересах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (відповідача 3 у справі), підстави для задоволення даної вимоги у суду відсутні.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні позову Старо-Вороб'ївської та Будо-Вороб'ївської сільських рад про визнання незаконним та скасування п.п. 2, 3, 4 рішення Житомирської обласної ради №137 від 09.11.2006, визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 28.11.2006 року із подальшими змінами і доповненнями, та зобов'язання ТОВ "Світ прогресивних технологій" повернути мисливські угіддя, загальною площею 6000 га.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивачів.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2017.

Суддя С.О. Турчин