Ухвала

від 31.08.2017 по справі 910/19267/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"31" серпня 2017 р. Справа №910/19267/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Гончарова С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Будо-Вороб'ївської сільської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017

у справі № 910/19267/16 (суддя Турчин С.О.)

за позовом 1) Старо-Вороб'ївської сільської ради

2) Будо-Вороб'ївської сільської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій"

2) Житомирської обласної ради

3) Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Державне агентство лісових ресурсів України

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Фермерське господарство "Аннушка"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Державне підприємство "Малинське лісове господарство"

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Державна екологічна інспекція у Житомирській області

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -

Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Малинська районна державна адміністрація Житомирської області

про визнання незаконним та скасування пунктів рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2017 у справі № 910/19267/16 за позовом 1) Старо-Вороб'ївської сільської ради 2) Будо-Вороб'ївської сільської ради до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ прогресивних технологій" 2) Житомирської обласної ради 3) Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державне агентство лісових ресурсів України третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Фермерське господарство "Аннушка", третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державне підприємство "Малинське лісове господарство", третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Житомирській області, третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради, третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Малинська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання незаконним та скасування пунктів рішення, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Будо-Вороб'ївська сільська рада подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/19267/16, у якій просить змінити оскаржуване рішення, задовольнивши позовні вимоги повністю, судові витрати покласти на відповідачів.

Вивчивши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що остання підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України ,,Про судовий збір" (в редакції станом на день подання позовної заяви) за подання в господарський суд позовної заяви майнового характеру встановлено ставку в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 становив 1 378,00 грн.

Відтак, ставку судового збору слід обраховувати виходячи від мінімальної заробітної плати у розмірі 1 378,00 грн.

Пунктом 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу" роз'яснено, що якщо до господарського суду звертаються кілька позивачів з вимогою немайнового характеру до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за подання даної апеляційної скарги мав бути сплачений у розмірі 6 063, 2 грн. (5 512 грн. - ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, яка містила чотири немайнові вимоги (1 378 грн. * 4 = 5 512 грн.)* 110 % = 6 063, 2 грн.).

Колегія суддів також враховує, що позивачами при поданні позовної заяви було сплачено 5 512 грн., тобто за подання позову саме за чотирма немайновими позовними вимогами (1 378 грн. * 4 = 5 512 грн.).

Заявником до апеляційної скарги на доказ сплати судового збору додано квитанцію № N1C6145130 від 06.07.2017 року на суму 1515,8 грн. та квитанцію №78 від 07.08.2017 на суму 3031,6 грн., тобто на суму меншу від розміру судового збору, що підлягав сплаті згідно законодавства, чинного на момент звернення до суду апеляційної інстанції.

Чинне законодавство не надає господарському суду права достягувати недоплачений судовий збір на стадії прийняття апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

У зв'язку з викладеним, слід дійти висновку, що апеляційна скарга Будо-Вороб'ївської сільської ради не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/19267/16 з доданими до неї документами повернути Будо-Вороб'ївській сільській раді .

2. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам судового розгляду.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.О. Хрипун

С.А. Гончаров