Рішення

від 13.06.2017 по справі 917/565/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 р. Справа № 917/565/17

За позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Сава", вул. М. Бірюзова, 84, м. Полтава, Полтавська область, 36038

про визнання права власності.

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1.ОСОБА_7, АДРЕСА_2, 36000

2.Київський відділ Державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, вул. Стешенка, 6, м. Полтава, 36011.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 дов.б/н від 22.03.2017р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: 1. ОСОБА_4 дов. б/н від 03.05.2017р.

ОСОБА_5 дов. б/н від 08.12.2016р.

2. Нездойминога О.О. дов. б/н від 27.02.2017р.

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна зава про:

1. Визнання за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) права власності на нерухоме майно -13/25 частини нежитлових приміщень, що знаходяться в житловому будинку, загальною площею 755,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та складається з: комори, площею 28,1 кв.м., коридору, площею 40,0 кв.м., комори, площею 48,5 кв.м., комори, площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів, площею 11,4 кв.м., комори, площею 15,5 кв.м., комори, площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., загальною площею 394,4 кв.м. в рахунок належної йому до сплати вартості частини майна ТОВ Фірма Сава пропорційно до частки у статутному капіталі ТОВ Фірма Сава у розмірі 99,86%. 2.

2. Звільнення з-під арешту: 13/25 частини нежитлових приміщень, що знаходяться в житловому будинку, загальною площею 755,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та складається з: комори, площею 28,1 кв.м., коридору площею 40,0 кв.м., комори площею 48,5 кв.м., комори площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів площею 11,4 кв.м., комори площею 15,5 кв.м., комори площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., загальною площею 394.4 кв.м.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, поважності причини неявки не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення в матеріалах справи)

11.05.2017р. (вх. канцелярії суду №6062) від голови правління ТОВ "Фірма Сава" ОСОБА_1 до суду надійшла заява в якій відповідач проти позову не заперечує, факти, викладені в позовній заяві підтримує та вважає майно, що є предметом спору, власністю ОСОБА_1

Ухвалами суду від 11.05.2017р. до участі у розгляді справи залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) та Київський відділ Державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, вул. Стешенка, 6, м. Полтава, 36011.

12.05.2017р. третьою особою ОСОБА_7 подано до суду заперечення на позовну заяву.

13.06.2017р. за вх. канцелярії суду №7416 Київським ВДВС м.Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надані суду письмові пояснення по суті предмету спору.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представника відповідача у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

позовні вимоги обгрунтовані тим, що учасниками ТОВ "Фірма Сава" були ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 99,86 % та ТОВ "КВАНТ 2017" з часткою 0,14 %.

В зв"язку з поданою 16.12.2016р. ОСОБА_1 заявою про вихід з числа учасників товариства, 23 лютого 2017 року були проведені загальні збори учасників ТОВ "Фірма Сава". Рішенням зборів було погоджено вихід зі складу Товариства ОСОБА_1 з 16.12.2016р. та передано йому майно пропорційно належної частки у статутному капіталі, а саме: нерухоме майно ТОВ "Фірма Сава" - приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 394,4 кв.м. за визначеною оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн., до складу яких входять - комори, площею 28,1 кв.м., коридору, площею 40,0 кв.м., комори, площею 48,5 кв.м., комори, площею 15,6 кв.м., підсобного приміщення, площею 6,4 кв.м., ліфту, площею 7,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 14,6 кв.м., сходів, площею 4,0 кв.м., сходів, площею 11,4 кв.м., комори, площею 15,5 кв.м., комори, площею 4,5 кв.м., комори, площею 2,6 кв.м., тамбуру, площею 3,9 кв.м., коридору, площею 35,4 кв.м., комори, площею 8,4 кв.м., торгівельної зали, площею 140,0 кв.м., тамбуру, площею 3,3 кв.м., що складає 13/252 частини нежитлового приміщення.

Зборами вирішено різницю між часткою ОСОБА_8 в статутному капіталі та вартістю виділеного нерухомого майна в розмірі 1 279 002,50 грн. сплатити грошовими коштами протягом місяця з моменту підписання протоколу засідання Загальних зборів (а.с. 17).

01.03.2017р. між ОСОБА_1 та ТОВ "Фірма Сава" підписано акт приймання-передачі частин нерухомого майна що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 394,4 в.м. (а.с.21).

Позивач вказує на те, що відповідно до Постанови державного виконавця Київського ВДВС при примусовому виконанні наказу господарського суду Полтавської області від 27.01.2017р. про стягнення з ТОВ "Фірма Сава" на користь ОСОБА_7 711 250,00 вартості частки майна та 1827,00 судового збору, на частину нерухомого майна, що належить позивачу накладено арешт та описано майно.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" право на реєстрацію права власності на майно, що передане фізичній особі при виході зі складу учасників товариства (підприємства) закріплено в законі, при цьому правовстановлюючим документом за таких умов є відповідне рішення про передачу у власність фізичній особі, що вийшла зі складу засновників, відповідного майна.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження".

Вважаючи що дії державного виконавця, що порушують права позивача на володіння, користування та розпорядження належного йому майна, позивач звернувся до суду про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення його з-під арешту.

В ході розгляду справи судом встановлено , 23.07.2015р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення по справі 917/511/15 від 23.07.2015р. Відповідно до вказаного рішення згідно нової редакції установчого договору Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма САВА утворено його засновниками ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Нова редакції установчого договору зареєстрована розпорядженням № 498-р від 03.07.2003 року. Зборами засновників від 25.06.2003 року затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма САВА . 26.12.2006 року проведено державну реєстрацію змін до статуту. Згідно нової редакції установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма САВА та Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого судом статутний фонд товариства був створений у сумі 10 грн. і розділений між учасниками на такі частки:

- ОСОБА_9 - розмір внеску до статутного фонду: 4 грн.50 коп.;

- ОСОБА_7 - розмір внеску до статутного фонду: 5 грн.;

- ОСОБА_10 - розмір внеску до статутного фонду: 50 коп.

26 грудня 2012 року позивач у відповідності з вимогами ст. 148 Цивільного кодексу України звернувся до ТОВ "Фірма САВА" із заявою про вихід із його складу. Заява позивача про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Фірма САВА" була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименком О.В. 26.12.2012 р.

В зв'язку з невиплатою ТОВ "Фірма САВА" ОСОБА_7 його частки, останній звернувся до суду про стягнення вартості належної частки майна ТОВ "Фірма САВА" та частини прибутків, одержаних ТОВ "Фірма САВА" згідно висновку експертизи про вартість чистих активів товариства на час фактичного виходу ОСОБА_7 із числа учасників (засновників) товариства з урахуванням ринкової вартості основних засобів пропорційно частці в розмірі 50% у статутному фонді товариства..

Згідно висновку судової-економічної експертизи № 466 від 29.05.2015 року та відповідно даним балансу ТОВ Фірма САВА станом на 31.03.2013 року вартість частки майна ТОВ Фірма САВА (вул.Маршала Бірюзова, буд. 84, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код юридичної особи 21043864) пропорційно частці статутного фонду (50%), що підлягає виплаті учасникові ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) - учаснику, що вибув зі складу учасників ТОВ Фірма САВА , станом на 31.03.2013 складає 42,1 тис. грн. /Сорок дві цілих одна десята тисяч гривень/. Вартість частини прибутку, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма САВА (вул. Маршала Бірюзова, буд.84, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код юридичної особи 21043864) пропорційно частці статутного фонду (50%), що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) - учаснику, що вибув зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма САВА , станом на 31.03.2013 складає 0,45 тис. грн. /Нуль цілих сорок п'ять сотих тисяч гривень/.

Позовні вимоги ОСОБА_7 судом були задоволені, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма САВА" на користь ОСОБА_7 42 100 грн. вартості частки майна, 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фірма САВА" на рішення господарського суду Полтавської області від 23.07.2015р. встановлено, що частину чистих активів ТОВ Фірма САВА складає нежитлове приміщення в житловому будинку літ. А-9 (магазин, площею 742,7 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 що належить ТОВ "Фірма САВА" на праві власності, його вартість, становить 1 327 689 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року рішення Господарського суду Полтавської області від 23 липня 2015 року у справі № 917/511/15 змінено та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма САВА на користь ОСОБА_7 711 250,00 грн. вартості частки майна., 1827 грн. витрат по сплаті судового збору. , а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма САВА на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 23319,50грн., у тому числі витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 928,70 грн., проведення судової експертизи у сумі 11890,80 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 10 500,00 грн.

Вищим господарським судом України від 20 березня 2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма САВА" на рішення та постанову Господарського суду Полтавської області від 23.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 917/511/15 залишено без задоволення. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №917/511/15 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року господарським судом Полтавської області 27.01.2017р. видано наказ по справі №917/511/15.

В Київському відділі державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №54007220 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма САВА (21043864, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 84) на користь ОСОБА_7 боргу в розмірі 736396,50 гри., до складу якого входять два виконавчі провадження, що відкриті постановами від 03.02.2017, 06.02.2017 на підставі наказу Господарського суду Полтавської області від 27.01.2017 № 917/511/15.

Постановою від 03.02.20l7 виконавчою службою накладено арешт на 13/25 нежитлових приміщень в житловому будинку літ. "А-9" (магазин) за адресою АДРЕСА_3., що належне боржнику відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2017 та 06.02.2017 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

16.03.2017р. в присутності директора ТОВ Фірма САВА ОСОБА_1 державним виконавцем описано й арештовано 13/25 нежитлових приміщень в житловому будинку літ А-9 загальною площею 755,8 м кв. за адресою АДРЕСА_3.

Пунктом 3 постанови про опис та арешт майна призначено ОСОБА_1 відповідальним зберігачем та попереджено його про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування та підміну описаного майна.

12.04.2017р. виконавчою службою сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про вартість описаного й арештованого майна згідно звіту про незалежну оцінку майна.

Відповідно до наданого протоколу №9 Загальних зборів від 23.02.2017р. учасниками ТОВ Фірма САВА являються ОСОБА_1, який володіє 99,86% Статутного капіталу Товариства та ТОВ "КВАНТ 2017" в особі директора ОСОБА_1, яке володіє 0,14 % частки капіталу.

Учасники зборів погодили:

- вихід зі складу ТОВ Фірма САВА ОСОБА_1;

- передати майно учаснику ОСОБА_1 пропорційно належної йому частки у статутному капіталі Товариства: приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 394,4 в.м. та визщнпченою оціночною вартістю в розмірі 1 448 000,00 грн.;

- витрати пов"язані з оформлення права власності покласти на ОСОБА_1;

- різницю між належною ОСОБА_1 часткою в статутному капіталі Товариства та вартістю виділеного нерухомого майна в розмірі 1 279 002,50 грн. сплатити учаснику ОСОБА_1 грошовими коштами на рахунок вказаний ним або готівковими коштами протягом одного місяця з моменту підписання даного протоколу;

- директору товариства підписати акт приймання-передачі приміщень ОСОБА_1

- у зв"язку з виходом учасника з Товариства зменшити розмір статутного капіталу з 2 728002,50 грн. до 1 000,00 грн.;

- ТОВ "КВАНТ 2017" володіє 100% статутного капіталу ТОВ Фірма САВА , що складає 1 000,00 грн.;

- затвердити Статут ТОВ Фірма САВА у новій редакції.

У запереченні на позовну заяву ОСОБА_7 вказав на те, що він заперечує проти зменшення статутного капіталу Товариства, у зв'язку із тим, що в порушення вимог ст. 144 ЦК України, ст.ст. 16 і 56 Закону України Про господарські товариства його не було повідомлено про зменшення статутного капіталу ТОВ Фірма САВА , крім того при визначенні вартості частки майна Товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_1 не врахована кредиторська заборгованість перед ним і не затверджено фінансовий звіт за рік. ОСОБА_7 зазначає що відповідно до установчих документів ТОВ Фірма САВА , в період розгляду справи в Товаристві відбулись зміни учасників, і на даний час ОСОБА_1 являється єдиним учасником Товариства, оскільки відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фірма САВА від 23.02.2017 р. №9 ОСОБА_1 являється власником та директором ТОВ Фірма КВАНТ 20017 . Отже, ОСОБА_1 самостійно прийняв рішення про передачу собі у власність спірного майна - частини нежитлового приміщення в житловому будинку літ. А-9 (магазин, площею 742,7 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 що належить ТОВ "Фірма САВА" на праві власності, з метою унеможливлення виконання рішення суду у справі № 917/511/15, у тому числі звільнення майна з-під арешту.

Київський ВДВС м.Полтави вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не відповідають закону, оскільки на момент прийняття рішення про вихід з товариства та виділ майна, належного ТОВ Фірма САВА , ОСОБА_1 було відомо про наявність відкритих виконавчих проваджень відносно боржника та вказані дії вчинені з метою ухилення від виконання рішення суду.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Вимога позивача про визнання права власності ґрунтується на положенні статті 392 ЦК України. Вказана норма декларує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально - правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

Згідно з положеннями статей 1, 15 ГПК України господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

В силу приписів ст. 392 Цивільного кодексу України, позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника. Відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно. Крім того, відповідно до заяви від 11.05.2017р. (вх. канцелярії суду №6062). Відповідач проти позову не заперечує, факти викладені в позовні заяві підтримує, майно, що є предметом спору вважає власністю ОСОБА_1

Щодо третіх осіб, вони заперечують право позивача на майно, проте на нього не претендують, не вважають себе власниками зазначеного майна, а лише наполягають на правомірності накладення арешту на майно в межах виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції правова викладеної у постанові Верховного Суду України від 23.12.2014 у справі №5011-74/9393-2012, звернення з позовом про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов'язальних відносинах, оскільки передумовою для застосування зазначеної статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 392 ЦК України не породжує, а лише підтверджує наявне в позивача право власності на момент подачі позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутній спір про право, оскільки не надано доказів оспорювання відповідачем та третіми особами на майно, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на майно. Тому позовні вимоги в цій частині позову є необґрунтованими та безпідставними, у їх задоволенні належить відмовити.

Щодо позовних вимог про звільнення з-під арешту майна, судом враховується, що в абзаці 3 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003р. №14 зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Позивач вправі разом з позовною вимогою про визнання права власності на майно звернутися до суду з позовною вимогою про звільнення з-під арешту такого майна, однак, враховуючи те, що позовні вимоги в частині визнання права власності на майно визнані необґрунтованими та безпідставними, позовні вимоги в частині звільнення такого майна з-під арешту також не підлягають задоволенню, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, в зв'язку із відмовою у позові.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог

Повне рішення складено 19.06.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.