Постанова від 14.06.2017 по справі 910/4188/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа№ 910/4188/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.

за участю представників:

від апелянта: Сегал Є.А. за довіреністю від 07.02.2017;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Прилепа Г.В. за довіреністю від 17.07.2015, Пилипенко Ю.М. за довіреністю від 31.05.2017, Пелих О.Д. за довіреністю від 23.11.2016;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017

у справі № 910/4188/16 (суддя Л.Г. Пукшин)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11"

до Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство освіти і науки України

про знесення самочинного будівництва

За позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд"

до Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"

про знесення самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/4188/16 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11" відмовлено повністю.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/4188/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" задовольнити та зобов'язати Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" знести самовільно збудовану прибудову до будівлі по бул. Шевченка, 29 в місті Києві.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" у справі №910/4188/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло заперечення на апеляційну скаргу.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшли пояснення по справі.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження.

Судова колегія, дослідивши клопотання апелянта, заслухавши пояснення сторін, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судова колегія не вбачає неможливості розгляду цієї справи, до вирішення справи №910/22867/15 у зв'язку з чим клопотання апелянта задоволенню не підлягає.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 31.05.2017 розгляд справи відкладено на 14.06.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Розглянувши клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до статті 1 Закону Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Таку ж вимогу вміщує і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, оскільки для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування, непотрібні спеціальні знання.

У судове засідання 14.06.2017 з'явились представники апелянта та відповідача.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники позивача та третьої особи не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників апелянта та третьої особи.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/4188/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" задовольнити та зобов'язати Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" знести самовільно збудовану прибудову до будівлі по бул. Шевченка, 29 в місті Києві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як зазначається у позовній заяві ТОВ "САН 11" (надалі - позивач) є власником нежитлових приміщень загальною площею 519,50 кв.м. по бульвару Шевченка, 27 А у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу № 408 від 06.12.2013 року. За доводами позивача, впритул до будинку по бульвару Шевченка, 27 А у м. Києві, на прилеглій до нього території, ДП "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" (надалі - відповідач) проводяться роботи по реконструкції приміщень Резиденції посла Японії в Україні (адреса: бульвар Шевченка, 29 в місті Києві), а фактично здійснюється будівництво прибудови (надбудови) до існуючої будівлі. За твердженнями позивача, відповідачем такі роботи проводяться з порушенням будівельних норм, є самочинним будівництвом та створюють ризики пошкодження, деформації, порушення нормальної експлуатації сусідньої будівлі. А тому позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача знести самовільно збудовану прибудову до будівлі по бульвару Шевченка, 29 в м. Києві.

У позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" (третя особа із самостійними вимогами) зазначається, що останнє є власником нежитлових приміщень загальною площею 497,30 кв.м. по бульвару Шевченка, 27 А у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу № 409 від 06.12.2013 року.

За доводами третьої особи із самостійними вимогами відповідачем проводяться роботи по реконструкції приміщень Резиденції посла Японії в Україні (адреса: бульвар Шевченка, 29 в місті Києві), при цьому при проектуванні та виконанні робіт по реконструкції резиденції, не було враховано стан будівлі по бул. Т.Шевченка 27 А, збудованого у ЧІЧ столітті, а саме високий рівень ґрунтових вод у сімці її розташування, стрічковий піщано-цегляний фундамент, часткові дерев'яні елементи, що збереглися з початкової будівлі. За твердженнями третьої особи із самостійними вимогами відповідачем в порушення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та інших нормативних актів у сфері будівництва не здійснено попереднє дослідження технічного стану будівлі по бул. Т. Шевченка 27А, не проведено укріплення ґрунту та фундаменту даної будівлі, не дотримано вимог щодо допустимого вібраційного впливу, не розроблені заходи із захисту об'єктів прилеглої території від технічного впливу будівництва та забезпечення умов інсоляції, вентиляції тощо, які не були взяті до уваги при розробленні проектної документації та організації будівництва. Третя особа із самостійними вимогами вважає, що допущені відповідачем порушення будівельних норм при здійсненні прибудови до існуючої будівлі по бул. Т. Шевченка 29 є істотними, оскільки створюють ризики пошкодження, деформації, порушення нормальної експлуатації сусідньої будівлі, у зв'язку з чим є самочинним в розумінні ст. 376 ЦК України. А тому просить суд зобов'язати відповідача знести самовільно збудовану прибудову.

Відповідачем в свою чергу зазначено, що реконструкція Резиденції Посла на бульварі Тараса Шевченка, 29 жодним чином не підпадає під ознаки самочинного будівництва, здійсненна з дотриманням усіх норм та приписів чинного законодавства України, про що свідчить декларація на початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Крім іншого, відповідач зазначає, що позивач не є власником приміщень по бул. Тараса Шевченка, 27-А, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016, задоволено позовні вимоги Генерального прокурора та зобов'язано ТОВ "САН11" повернути Міністерству освіти і науки України нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, по бул. Тараса Шевченка, 27-А.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 602/602 вирішено надати Державному підприємству "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" в постійне користування земельну ділянку площею 0,1292 га (кадастровий номер 8000000000:88:194:0003) для експлуатації та обслуговування будинку дипломатичного призначення на бульварі Тараса Шевченка, 29 у Шевченківському районі м. Києва.

За доводами відповідача, будинок на бульварі Шевченка Тараса, 29 перебуває в державній власності на балансі Відповідача та відповідно до договору оренди від 01.04.2014 № 5/14 переданий в строкове платне користування Посольству Японії в Україні для розміщення Резиденції Посла. Оскільки, будинок на бульварі Шевченка Тараса, 29 був споруджений у 1876 році, він не забезпечував усіх вимог Посольства щодо його технічного стану, площі, планування, дизайну тощо.

Посольство Японії звернулося до Президента України Порошенка П.О., Прем'єр-міністра України Яценюка А.П., Голови Верховної ради України Гройсмана В.Б., Віце-прем'єр-міністра - Міністра культури України Кириленка В.А. та голови Київської міської ради Кличка В.В. з проханням надати сприяння у реконструкції будинку. На свої звернення Посольство Японії отримало підтримку на рівні Уряду та керівництва міста.

Відповідач, як балансоутримувач будинку на бульварі Шевченка Тараса, 29, розробив проект реконструкції з прибудовою і надбудовою приміщень будинку на бульварі Шевченка Тараса, 29 з урахуванням висновків ліцензованої організації, зазначених в науково-технічній продукції "Інженерно-геологічні вишукування, обстеження існуючої будівлі та прилеглої забудови, оцінка впливу на їх технічний стан реконструкції приміщень будинку на бульварі Шевченка Тараса, 29".

В подальшому відповідачем було визначено підрядну організацію, на виконання робіт з реконструкції приміщень будинку на бульварі Шевченка Тараса, 29.

Також відповідач зазначає, що при здійсненні реконструкції Резиденції Посла на бульварі Шевченка Тараса, 29, останнім дотримано всіх вимог чинного законодавства України, що зокрема, підтверджується як декларацією про початок будівельних робіт так декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 28.04.2016 за № КВ143161190332.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом:

1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;

2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;

3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;

4) проведення ліцензування і професійної атестації;

5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;

6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

У ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з приписами ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Як встановлено судом, у п. 17 Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 28.04.2016 за № КВ143161190332, визначено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними нормами, стандартними і правилами роботи, у тому числі щодо доступності для малобільних груп населення.

Відтак, всі доводи позивача та третьої особи щодо порушення з боку відповідача будівельних норм, при здійсненні реконструкції резиденції посла Японії, спростовуються доказами наявними у матеріалах справи, про що зазначено вище.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо звернення позивача та/або третьої особи до відповідних органів, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації а також доказів оскарження Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності.

Крім іншого, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

У п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" зазначено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Відповідно до положень статті 38 Закону N 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 у справі № 910/22863/15 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: 1.Міністерства освіти і науки України, 2. Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації до 1. Фонду державного майна України, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан 11" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Державна наукова установа "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти", 2. Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання недійсним договору оренди та договору купівлі-продажу, визнання незаконними та скасування наказів, повернення нежитлових приміщень, задоволено касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України. Прийняти нове рішення, яким позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації задоволено, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу, від 06.12.2013 №408, укладений між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11". Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11" повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А державі в особі Міністерства освіти і науки України.

У мотивувальній частині даної постанови Вищий господарський суд України встановив: "Враховуючи, що спірний договір купівлі-продажу об'єкта приватизації в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України є недійсним, приписи ст. 216 ЦК України та з огляду на правовий механізм, визначений законодавством щодо повернення об'єктів приватизації у державну власність та повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі визнання недійсним договору купівлі-продажу недійсним, колегія суддів вважає, що позовні вимоги заступника Генерального прокурора України щодо зобов'язання ТОВ "САН 11" повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А державі в особі Міністерства освіти і науки України є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п. 26. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18).

З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для повторного доказування обставини стосовно неприналежності позивачу спірного приміщення у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А, адже існування даної обставини підтверджує судове рішення від 14.12.2016 р. у справі № 910/22863/15.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що станом на момент вирішення спору по суті, ТОВ "САН 11" не являється власником нежитлових приміщень загальною площею 519,50 кв.м. по бульвару Шевченка, 27 А, а відтак позивачем не доведене порушення будь-яких його прав та інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 43 ГПК визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача та третьої особи із самостійними вимогами, які мали довести наявність тих обставин, на підставі яких вони звернулися до господарського суду з позовними вимогами.

Крім цього, третьою особою з самостійними вимогами не доведено та не вказано в чому саме полягає порушення його права відповідачем.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" також є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/4188/16.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріотрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/4188/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/4188/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4188/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко