Постанова

від 22.06.2017 по справі 759/14679/16-а

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/14679/16-а

пр. № 2-а/759/52/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Богач М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 р. позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 13.10.2016 та постанову Одеської митниці ДФС від 16.03.2016 у справі про порушення митних правил №0166/50000/16, а також відшкодувати позивачу сплачений судовий збір, мотивує свої вимоги з урахуванням пояснень в судовому засіданні тим, що оскаржувана постанова винесена за відсутності позивача, чим позбавлено її можливості довести відсутність своєї вини, що є порушення ст.ст. 498, 526 МК України, наслідком чого є необ'єктивне провадження у справі, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, необґрунтованість доводів відповідача, не доведення нею неправдивих заявлених відомостей про товар з метою звільнення від оподаткування митними платежами чи зменшення їх розміру, не доведення вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення. Зазначає, що під час декларування ввезеного товару та визначенні митної вартості позивач діяла у відповідності до вимог Митного кодексу України, митну вартість визначила на підставі наявних у неї основних документів, які були подані до митних органів для підтвердження.

Крім того, представник позивача акцентував увагу суду на тому, що взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у повному обсязі, зазначивши, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, стверджувала, що позивач на час оформлення митної декларації достовірно знала про те, які документи подає до митниці на основі яких вираховувались платежі і що після перевірки цих даних буде встановлено невідповідність експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну, що призвело до різниці між митними платежами, заявленими в митній декларації та платежами, які повинні сплачуватися. На підтвердження своє позиції надала копію відповіді від 21.10.2014 №5456/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів Туреччини (а.с. 83).

Представник співвідповідача Одеської митниці ДФС у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 91). Доказів поважності неприбуття в судове засідання не надано, клопотань про відкладення розгляду справи також не надходило.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори і фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі актів індивідуальної дії).

При цьому, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії стосовно конкретної особи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання цієї особи (позивача по справі) або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (ч. 2 ст. 19 КАС України).

Судом встановлено, що 23.08.2013 до Південної митниці Міндоходів (наразі - Одеська митниця ДФС) від фірми - відправника DEKA AUTO TRADING COMPANY LTD (Туреччина) на автомобілі CENK CAR надійшов товар автомобіль легковий, новий, марка - TOYOTA Land Cruiser , який переміщувався через митний кордон України по митній декларації типу ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013, отримувачем виступало ТОВ Акура Центр (03115, м. Київ, вул. Котельникова, 51).

До вказаної декларації IM 40 AA №500040403/2013/006070 були додані, зокрема: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №14; інвойс №08-13 від 19.08.2013; контракт №0103 від 01.03.2013.

Відповідно до наданої митної декларації ІМ 40 АА № 500040403/2013/006С - від 23.08.2013 переміщенню через митний кордон України від компанії - відправника DEKA AUTO TRADING COMPANY LTD (Туреччина) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ АКУРА ЦЕНТР на умовах поставки CIF Іллічівськ підлягав товар автомобіль легковий, новий, марка - TOYOTA Land Cruiser 200, країна походження Японія у кількості 5 шт.

23.08.2013 зазначені товари були оформлені в Південній митниці Міндоходів у митному режимі імпорт та випущені у вільний обіг.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України встановлено, що посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів.

Статтею 320 МК України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України.

П. 8 ч. 1 ст. 336 МК України встановлено, шо однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

З метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запит від 21.10.2014 № 5456/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів Туреччини.

02.12.2015 до Одеської митниці ДФС листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України № 43824/7/99-99-26-03-03-17 надійшла відповідь митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660 із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну.

У ході опрацювання інформації, яка надана у листі митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660 було встановлено, що фактично товар, оформлений у Південній митниці за МД ІМ 40 АА №500040403/2013/006070 від 23.08.2013 оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки CFR - Ulschivskl за наступною митними деклараціями 13TR41030000160245, 13TR41030000160237 та інвойсу від 14.08.2013 № 358366.

Також, відповідно наданим до Південної митниці документам та згідно МД ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 фактурна вартість товарів складала - 252350,00 доларів СІІІА (що складає 2 017 033,55 грн.), разом з тим, згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини, встановлено, що фактично вартість товарів згідно декларацій органів Туреччини 360000,00 доларів США (2 877480 грн).

Тобто, різниця між вартістю товарів за ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 та фактичною загальна вартістю товарів оформлених з Туреччини до України, складає 860446 грн. 45 коп., що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених у Південній митниці Міндоходів.

Згідно службової записки т.в.о. заступника начальника м/п Іллічівськ № 4041/15-70-62 від 17.12.2015 різниця між фактично сплаченими платежами і нарахованими згідно баз даних митниці за МД ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 складає 275342 грн. 85 коп.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ Акура Центр встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Південної митниці Міндоходів товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно угоди (контракту), найменування та опису товарів, вартості товарів, компанії- відправника та умов поставки товарів.

Одержувачем вказаного товару є ТОВ Акура Центр (ЄДРПОУ- 35851252. 03115, м. Київ. вул. Котельникова, 51) в особі директора ОСОБА_3 яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МK України посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб'єктами відповідальності за порушення митних правіл є посадові особи цих підприємств.

Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 надано декларанту ПП ІМТРЕКС-БРОК ОСОБА_4, неправдиві відомості про умови поставки, покупця, одержувача та про вартість товару, надавши інвойси, які містять неправдиві відомості про цю вартість з метою зменшення їх розміру.

Відповідно до норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, базою оподаткування товарів при ввезенні їх на митну територію України є митна вартість цього товару.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті на ці товари.

Статтею 485 встановлено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме заяви в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, ОСОБА_3, директором ТОВ Акура центр вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

На підставі викладених обставин 08.02.2016 у відношенні гр. ОСОБА_3 складено протокол про ПМП №0166/5000/1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

16.03.2016 Одеською митницею ДФС винесено постанову в справі про ПМП №0166/5000/16, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 826028 грн. 55 коп.

Вказана постанова Одеської митниці ДФС була оскаржена ОСОБА_3 через представника ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, необхідність скасування зазначеної постанови скаржник обґрунтовував тим, що провадження у справі про порушення митних правил №0166/50000/16 проведено необ'єктивно та неповно.

За результатами розгляду вказаної скарги Державною фіскальною службою України 13.10.2016 винесено постанову, якою постанову Одеської митниці ДФС від 16.03.2016 у справі про порушення митних правил №0166/50000/16 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Позивач вважає, що Державна фіскальна служба України дійшла неправильного висновку, оскільки при складанні протоколу про ПМП та розгляді справи про ПМП не дотримано вимоги МК України та обмежено права ОСОБА_3, зважаючи на те, що справа розглянута без її участі.

Однак, згідно ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1)дату і місце його складення;

2)посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3)необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4)місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5)посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6)прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7)відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із ст. 511 цього Кодексу;

8)інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені ст. 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розпису особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до митниці, в зоні якої виявлено порушення митних правил.

Протокол за відсутності позивача складено після неодноразових листів-викликів для надання пояснень, прийняття участі у складанні протоколу про ПМП, ознайомлення з відповідними правами з призначенням часу складання протоколу.

У протоколі про порушення митних правил №0166/50000/16 зазначено час та місце розгляду справи, а саме о 10 год. 00 хв. 16.03.2016 м. Одеса, Митна площа, 1, Одеська митниця ДФС.

Протокол направлено ОСОБА_3 за наявною в митниці адресою проживання рекомендованим листом № 986/10/15-70-26-07 від 09.02.2016, а саме: АДРЕСА_1, за цією ж адресою направлено й іншу кореспонденцію для ОСОБА_3

Цим листом ОСОБА_3 роз'яснено її процесуальні права як особа яка притягується до відповідальності за порушення митних правил. Вказаний лист, які інші, повертались до Одеської митниці ДФС за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 498 МК України, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.

Водночас, із позовної заяви представника ОСОБА_3 вбачається, що лист Святошинського районного відділу ДВС у м. Києві з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження направлено ОСОБА_3 за адресою реєстрації її проживання (АДРЕСА_1) та отримано нею 15.09.2016, крім того, у самій позовній заяві зазначена саме ця адреса. Об'єктивних даних щодо причин неотримання листів Одеської митниці ДФС, направлених рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленнями про вручення в рамках провадження та розгляду справи про ПМП № 0166/50000/16, доводи позовної заяви не містять.

Таким чином, твердження позивача про порушення її прав, умисне, безпідставне її недопущення до участі у розгляді справи є хибним, оскільки Одеською митницею ДФС при складанні протоколу про ПМП здійсненні провадження та винесення постанови в справі про ПМП № 0166/5000/16 вжито всі заходи для забезпечення їх дотримання.

Що стосується тверджень позивача щодо минулих строків давності притягнення до відповідальності, дані твердження суперечать чинному законодавству, зокрема ст. 467 Митного кодексу України, передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст.ст. 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Станом на 23.08.2013 (момент подання митної декларації ІМ40АА №500040403/2013/006070), а саме 22.04.2012 вступив в законну силу Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI.

Саме тому є недопустимим посилання в якості обгрунтування позиції позивача на судову практику, в тому числі позицію Верховного суду України від 12.04.2012, яка грунтується на законодавстві, що було чинним на момент ухвалення вказаного рішення, але втратило чинність на момент вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Статтею 269 МК України передбачено, що до моменту виявлення порушення митних правил передбачено право декларанта протягом трьох років внести зміни до митної декларації або відкликати митну декларацію. У випадку самостійного звернення декларанта з проханням про внесення змін до митної декларації справа про порушення митних правил не порушується.

До Одеської митниці ДФС відповідь митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/l 1301660 із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини на Україну надійшли 02.12.2015 листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України № 43824/7/99-99-26-03-03- 17, а отже, в Одеській митниці ДФС про вчинення порушення митних правил відповідальність за яке встановлена ст. 485 МК України при оформленні митної декларації ІМ40АА №500040403/2013/006070 стало відомо лише 02.12.2015.

Таким чином встановлено, що постанова у справі про ПМП № 0166/50000/16 від 16.03.2016 винесена в межах шестимісячного терміну, передбаченого ч. 1 ст. 467 МК України.

Статтею 540 Митного кодексу України зазначено, що якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені ст. 539 Митного кодексу України, постанова митного органу або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника, або за місцем знаходження його майна.

Згідно ст. 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно із ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. З огляду на викладене вище, доводи представника позивача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та поданих ним документах.

Таким чином, позивач вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена статтею 485 Митного кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, а тому постанова постанову Державної фіскальної служби України від 13.10.2016 у справі про порушення митних правил за №0166/50000/16 скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 49, 269, 320, 336, 459, 467, 485, 494, 495, 498, 539 МК України; ст.ст. 2, 6-10, 17, 41, 71, 72,104, 105, 121, 158-162, 263 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва в десятиденний строк з дня її проголошення або в порядку ч. 3 ст.160 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: