Рішення

від 20.06.2017 по справі 903/398/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 червня 2017 р. Справа № 903/398/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації

про стягнення 46 319,91грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 930 від 12.12.2016р.)

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

У судовому засіданні 20.06.2017 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Волинської філії (в межах повноважень, визначених Положенням про Волинську філію ПАТ Укртелеком , затвердженим рішенням наглядової ради протокол № 382 від 13.10.2015 р. та довіреністю № 909 від 20.12.2016р.) звернулось з позовом до Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації про стягнення 46 319,91 грн. відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії осіб згідно договору 13/15-261/16 від 15.01.2016 р. за період з січня 2016 року по грудень 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

15.01.2016 р. між ПАТ Укртелеком в особі Волинської філії (надавач) та Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації (розпорядник) укладено договір про відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг № 13/15-261/16.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору надавач своїми силами і матеріальними ресурсами виконує роботи по телефонізації квартир пільгової категорії населення та наданню їм телекомунікаційних послуг. Розпорядник зобов'язувався здійснювати відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг, передбачених ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про охорону дитинства відповідно до фактичних видатків надавача телекомунікаційних послуг.

Компенсація за надані пільги встановлюється шляхом надання субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам та на підставі укладених договорів.

На виконання своїх зобов'язань позивач надавав відповідачу обумовлені сторонами послуги, що оформлялись документами у вказаному договором порядку. Відповідач за надані послуги не розрахувався.

В 2016 році надано послуг пільговій категорії громадян на суму 46 319,91 грн. з урахуванням переплати 0,86 грн. за 2015 рік.

1 грудня 2016 р. відповідачу була направлена претензія № 1089-51/03 про наявну заборгованість станом на день направлення претензії в сумі 41 383,40 грн.

Листом № 1823/1.15 від 08.12.2016 р. відповідач пояснив виникнення заборгованості відсутністю фінансування з державного бюджету.

Крім того, на адресу відповідача за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року надсилались цінні листи з описом вкладення, які містили акти форми 2 - пільга, розрахунки, акти звірки та супровідні листи. Вказані листи були вручені відповідачу, заперечень не надходило.

Також, 15.02.2017 р. на адресу відповідача було направлено цінний лист з описом вкладення, який містив акти станом на 01.02.2017 р., що включає заборгованість за весь 2016 рік, який був вручений відповідачу. Заперечень по ньому не надходило.

Відповідач в запереченнях № 622/1.15 від 29.05.2017 р. позов заперечив, мотивуючи тим, що у бюджеті Іваничівського району та ЗУ "Про державний бюджет на 2016 рік" не передбачені видатки на фінансування інших пільг, тому управління не мало законних підстав відшкодовувати пільги за телекомунікаційні послуги.

Кабінетом Міністрів України 04.06.2015 р. прийнято постанову за № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї", яка набрала чинності з 01.07.2015 р. Згідно цієї постанови пільги на житлово-комунальні послуги та інші пільги надаються з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї пільговика з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, який не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу. Для цього пільговик повинен звернутися до управління соціального захисту населення для заповнення декларації про доходи, після чого працівниками управління проводиться розрахунок права на отримання пільги та щомісячно подаються списки пільговиків, які мають право на користування пільгою до організації-надавача послуг.

Управління не подавало до ПАТ Укртелеком списків для нарахування пільг за телекомунікаційні послуги, позивач проводив нарахування пільг з власної ініціативи. Розрахунки наданих пільг та акти звіряння управлінням не підписувались та повертались на адресу позивача. Відшкодування заборгованості за телекомунікаційні послуги неможливе у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань. Просив суд розглянути справу за відсутності представника та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розгляд справи відкладався згідно зі ст. 77 ГПК України у зв'язку з витребуванням доказів.

Позивач у судовому засіданні 20.06.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 30.05.2017р. та 20.06.2017 р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 4530000874462 від 22.05.2017 р. та № 4530000876996 від 09.06.2017 р.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи, явку не було визнано обов'язковою, розгляд спору відклався, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 р. між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Волинської філії (в межах повноважень, визначених Положенням про Волинську філію ПАТ Укртелеком затвердженим рішенням наглядової ради протокол № 382 від 13.10.2015 р. та довіреністю № 1105 від 15.06.2015 р.) (надавач) та Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації (розпорядник) було укладено договір № 13/15-261/16 від 15.01.2016 р., згідно з яким надавач своїми силами і матеріальними ресурсами виконує роботи по телефонізації квартир пільгової категорії населення та наданню їм телекомунікаційних послуг, а розпорядник зобов'язується здійснювати відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг, передбачених ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту , ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , ЗУ Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ЗУ Про охорону дитинства відповідно до фактичних видатків надавача телекомунікаційних послуг.

Позивач надав послуги пільговій категорії громадян, які підлягають під дії ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту , ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , ЗУ Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про охорону дитинства на загальну суму 46 319,91 грн., що стверджується розрахунками видатків, формами № 2-пільга та актами звіряння з сумою заборгованості за січень 2016 року на суму 4 751,86 грн. (Іваничі, а.с. 10-11), на суму 270,84 грн. (Нововолинськ а.с. 34), за лютий 2016 року на суму 4 990,39 грн. (Іваничі а.с. 12-13), на суму 318,50 грн. (Нововолинськ а.с. 37), За березень 2016 року на суму 5 076,70 (Іваничі а.с. 14-15), на суму 295,05 грн. (Нововолинськ, а.с. 86-95), за квітень 2016 року на суму 5 003,35 грн. (Іваничі а.с. 16-17), на суму 295 (Нововолинськ а.с. 43), за травень 2016 р. на суму 5 055,32 грн. (Іваничі, а.с. 18-19), на суму 321,53 грн. (Нововолинськ а.с. 46), за червень 2016 року на суму 4 952,05 грн. (Іваничі а.с. 20-21), на суму 341 (Нововолинськ а.с. 175-176), за липень 2016 року на суму 2 376,96 грн. (Іваничі а.с. 22-23), на суму 135, 80 грн. (Нововолинськ, а.с. 52), за серпень 2016 року на суму 2 299,91 грн. (Іваничі а.с. 24-25), на суму 134,01 грн. (Нововолинськ а.с. 54), за вересень 2016 року на суму 2 277,90 грн. (Іваничі а.с. 26-27), на суму 135,80 грн. (Нововолинськ а.с. 56), за жовтень 2016 року на суму 2 214,63 грн. (Іваничі а.с. 28-29), на суму 135,80 грн. (Нововолинськ а.с. 58), за листопад 2016 року на суму 2 262,48 грн. (Іваничі а.с. 153-158) на суму 155,80 грн. (Нововолинськ, а.с. 60), за грудень 2016 року на суму 2 395,50 грн. (Іваничі а.с. 32-33), на суму 143, 59 грн. (Нововолинськ, а.с. 62).

Відповідно до п. 2.1.1 договору надавач щомісячно до 7 числа місяця, наступного за звітним, зобов'язувався надавати акти звірки (додаток №1) та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговикам за формою 2-пільга (додаток-№2) для підписання в Управлінні соціального захисту населення.

Позивач направив відповідачу розрахунки видатків форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 219-224, 238).

Відповідно до п. 2.2.2 договору № 13/15-261/16 від 15.01.2016 р. розпорядник - Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації зобов'язувався щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, повертати надавачу підписані з боку розпорядника акти звірки та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговикам за формою 2 - пільга.

Відповідач зобов'язань по договору не виконав, відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг у 2016 році не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписував в порядку, визначеному п. 2.2.2 договору, заперечень не надавав.

У відповіді на претензію № 18231.15 від 08.12.2016 р. відповідач повідомив, що фінансування витрат для надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг та інших пільг окремим категоріям громадян не передбачена у державному бюджеті на 2016 рік і відшкодування проводиться лише за рахунок коштів місцевого бюджету за рішенням органу місцевого самоврядування. Управлінням соціального захисту населення було подано прохання до Іваничівської районної ради про виділення коштів на відшкодування пільг з надання телекомунікаційних послуг з районного бюджету, яке буде розглянуте на сесії районної ради 23.12.2016 р. (а.с. 190).

Згідно із п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р., визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Іваничівського району Волинської області є Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен здійснювати відповідач.

Фактично єдиним доводом відповідача щодо неможливості здійснення виплат позивачу по компенсації витрат для надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг та інших пільг окремим категоріям громадян є відсутність бюджетних асигнувань для таких виплат.

Згідно із пунктом 3 ст. 63 ЗУ "Про телекомунікації" та пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Законодавством не визначено залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00). Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України Про Державний бюджет на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 15.05.2012 у справі №11/446.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 та Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі № 15/5027/715/2011, від 28.10.2013 справа №922/2029/13, від 18.11.2013 справа №902/612/13, від 12.04.2017 справа №927/1039/16, від 12.04.2017 №923/1292/16, від 07.09.2016 справа №910/21894/15.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).

У рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави /підпункт 3.2/.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Судом не прийняті і заперечення відповідача з посиланнями на постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї".

Зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України та договору. Програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Крім того, в даному випадку відповідач - розпорядник у п. 1.2 договору зобов'язався здійснювати відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг, передбачених в ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту , ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , ЗУ Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ЗУ Про охорону дитинства відповідно до фактичних видатків надавача телекомунікаційних послуг.

Відповідач розрахунки видатків форми2 - пільга та акти звіряння з сумою видатків не оспорив, проте, в порушення вимог п. 2.2.2 договору розрахунки та акти не підписав, заперечень не надав.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 610 ЦК України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Тобто, боржник, як юридична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону та договору і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Заборгованість Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації стверджується розрахунками видатків, формами № 2-пільга та актами звіряння з сумою заборгованості а.с. 65-74, 165-166, а.с. 194, 216, а.с. 75-85, 167-168, а.с. 195,215, а.с. 86-95, 169-170, а.с. 196, 214, а.с. 96-105, а.с. 171-172, а.с. 197, 213 а.с. 106-115, а.с. 173-741 а.с. 106-115, 173-174, а.с. 116-126, а.с. 175-176, а.с. 199, 211 а.с. 134-140, 179-180, а.с.201, 209, а.с. 127-133, а.с. 177-178, а.с. 200, а.с. 210 а.с. 141-146, 181-182 а.с. 202, 208 а.с. 183-184, 147-152 а.с. 203, 207 а.с. 221 а.с. 220 а.с. 153-158, 185-186 а.с. 204, 206, а.с. 223 а.с. 159-164, 187-188, а.с. 191, 205 а.с. 222 а.с. 219, відповідач суми боргу належними доказами не заперечив, отже сума боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб за 2016 рік в розмірі 46 319,91 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

При вирішенні спору судом враховувана правова позиція, висловлена у постановах Вищого господарського суду України від 12.04.2017 р. № 927/1039/16, Рівненського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 р. № 903/237/17.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 96 , 525, 526, 617 ЦК України, ст.ст. 193, 218 ГК України, ст. 63 ЗУ Про телекомунікації , ч. 6 ст. 48, ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації (Волинська область, смт. Іваничі, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 03192017)

на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 21560766)

46 319,91грн. вартості телекомунікаційних послуг, наданій пільговій категорії осіб, 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 47 919,91 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено

23.06.2017

Суддя С. Т. Філатова