Постанова

від 14.09.2017 по справі 903/398/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" вересня 2017 р. Справа № 903/398/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області на рішення господарського суду Волинської області від 20.06.2017 р. у справі №903/398/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації

про стягнення 46 319, 91 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.06.2017 року у справі №903/398/17 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації про стягнення 46 319,91грн. задоволено.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» 46 319,91грн. вартості телекомунікаційних послуг, наданій пільговій категорії осіб, 1 600 грн. витрат по сплаті судового збору, всього: 47 919,91 грн.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції зазначив, що заборгованість Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації стверджується розрахунками видатків, формами № 2-пільга та актами звіряння з сумою заборгованості, відповідач суми боргу належними доказами не заперечив. З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини та постанови Верховного Суду України вказав, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому суд прийшов до висновку, що сума боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб за 2016 рік в розмірі 46 319,91 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, оскільки у бюджеті Іваничівського району не були передбачені видатки на фінансування інших пільг (зокрема послуг зв'язку) та Законом України Про державний бюджет на 2016 рік та ст.102 Бюджетного кодексу України не передбачена можливість фінансування інших пільг з державного бюджету, управління не мало законних підстав відшкодувати пільги за телекомунікаційні послуги. Таким чином заборгованість перед позивачем за 2016 рік виникла не з вини відповідача.

Крім того, вказує, що акти звірки Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації не підписувалися та поверталися на адресу позивача, а тому відповідно до п. 2.1.1 договору акти звірки без підписів представників надавача та розпорядника телекомунікаційних послуг є недійсними. У зв'язку із чим вважає, що Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації фактично не були порушені умови договору від 15.01.2016р. №13.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому є законним та обґрунтованим, в результаті чого підлягає залишенню без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.01.2016р. між Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації (розпорядник) та публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Волинської філії (в межах повноважень, визначених Положенням про Волинську філію ПАТ «Укртелеком» затвердженим рішенням наглядової ради протокол № 382 від 13.10.2015 р. та довіреністю № 1105 від 15.06.2015 р.) (надавач) було укладено договір № 13/15-261/16 від 15.01.2016 р..

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору надавач своїми силами і матеріальними ресурсами виконує роботи по телефонізації квартир пільгової категорії населення та наданню їм телекомунікаційних послуг, а розпорядник зобов'язується здійснювати відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг, передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту» , ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» , ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , ЗУ «Про охорону дитинства» відповідно до фактичних видатків надавача телекомунікаційних послуг.

Згідно із п. 2.1.1 договору надавач щомісячно до 7 числа місяця, наступного за звітним, зобов'язується надавати акти звірки (додаток №1) та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговикам за формою 2-пільга (додаток-№2) для підписання в Управлінні соціального захисту населення. Акти звірки звірки без підписів представників розпорядника та надавача телекомунікаційних послуг вважаються недійсними.

У п. 2.2.2 договору визначено, що розпорядник зобов'язується щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, повертати надавачу підписані з боку розпорядника акти звірки та розрахунки щодо вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговикам за формою 2 - пільга.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору розпорядник та надавач телекомунікаційних послуг несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.(п. 6.1. договору)

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині надання послуг з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов договору позивач надав послуги пільговій категорії громадян, які підлягають під дію ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту» , ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» , ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , «Про охорону дитинства» на загальну суму 46 319,91 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, формами № 2-пільга та актами звіряння з сумою заборгованості:

- за січень 2016 року на суму 4 751,86 грн. (Іваничі, т. 1 а.с. 10-11), на суму 270,84 грн. (Нововолинськ т. 1 а.с. 34);

- за лютий 2016 року на суму 4 990,39 грн. (Іваничі т. 1 а.с. 12-13), на суму 318,50 грн. (Нововолинськ т.1 а.с. 37);

- за березень 2016 року на суму 5 076,70 (Іваничі т.1 а.с. 14-15), на суму 295,05 грн. (Нововолинськ, т.1 а.с. 86-95);

- за квітень 2016 року на суму 5 003,35 грн. (Іваничі т.1 а.с. 16-17), на суму 295грн. (Нововолинськ т. 1 а.с. 43);

- за травень 2016 р. на суму 5 055,32 грн. (Іваничі, т.1 а.с. 18-19), на суму 321,53 грн. (Нововолинськ т.1 а.с. 46);

- за червень 2016 року на суму 4 952,05 грн. (Іваничі т.1 а.с. 20-21), на суму 341грн. (Нововолинськ т.1 а.с. 175-176);

- за липень 2016 року на суму 2 376,96 грн. (Іваничі т.1 а.с. 22-23), на суму 135, 80 грн. (Нововолинськ, т.1 а.с. 52);

- за серпень 2016 року на суму 2 299,91 грн. (Іваничі т.1 а.с. 24-25), на суму 134,01 грн. (Нововолинськ т. 1 а.с. 54);

- за вересень 2016 року на суму 2 277,90 грн. (Іваничі т.1 а.с. 26-27), на суму 135,80 грн. (Нововолинськ т.1 а.с. 56);

- за жовтень 2016 року на суму 2 214,63 грн. (Іваничі т.1 а.с. 28-29), на суму 135,80 грн. (Нововолинськ т.1 а.с. 58);

- за листопад 2016 року на суму 2 262,48 грн. (Іваничі т.1 а.с. 153-158) на суму 155,80 грн. (Нововолинськ, т.1 а.с. 60);

- за грудень 2016 року на суму 2 395,50 грн. (Іваничі т.1 а.с. 32-33), на суму 143, 59 грн. (Нововолинськ, т.1 а.с. 62).

Позивач направив відповідачу розрахунки видатків форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1 а.с. 219-224, 238).

Проте, в порушення умов договору відповідач своїх зобов'язань не виконав, відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг у 2016 році не здійснив, акти звірки, надіслані позивачем, відповідачем не підписані в порядку, визначеному п. 2.2.2 договору, заперечень не надано.

30.11.2016р. позивач направив відповідачу претензію за №1089-13-51/16-03, у якій просить провести розрахунки по заборгованості по відшкодуванню коштів за користування телекомунікаційними послугами за пільговими категоріями осіб за 2015 рік у сумі 11408,07 грн., за 2016 рік 41383,40 грн. (т.1 а.с. 189)

У відповіді на претензію № 18231.15 від 08.12.2016 р. відповідач повідомив, що фінансування витрат для надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг та інших пільг окремим категоріям громадян не передбачена у державному бюджеті на 2016 рік і відшкодування проводиться лише за рахунок коштів місцевого бюджету за рішенням органу місцевого самоврядування. Управлінням соціального захисту населення було подано прохання до Іваничівської районної ради про виділення коштів на відшкодування пільг з надання телекомунікаційних послуг з районного бюджету, яке буде розглянуте на сесії районної ради 23.12.2016 р. (т.1 а.с. 190).

Предметом позову є стягнення компенсації за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення.

За статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 509 ЦК України, статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України; установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

В Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законі України "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Законі України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законі України "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України), зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 БК України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм фінансування видатків, передбачених ст.102 Бюджетного кодексу України, місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту щодо, зокрема, надання компенсаційних виплат на пільгове користування телефонним зв'язком за рахунок субвенцій з державного бюджету, визначений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 вищевказаного Порядку, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг Іваничівського району Волинської області є Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації - відповідач, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

У листі від 30.06.2011р. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів) ".

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З огляду на вищезазначене, Управління соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за надані послуги пільговій категорії осіб розрахунку не здійснив, внаслідок чого за 2016р. виникла заборгованість в сумі 46319,91 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про неможливість здійснення вищевказаного відшкодування у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань для таких виплат, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та "Бакалов проти України" від 30.11.2004 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №3-28гс12.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що акти звірки Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації не підписувалися та поверталися на адресу позивача, а тому відповідно до п. 2.1.1 договору акти звірки без підписів представників надавача та розпорядника телекомунікаційних послуг є недійсними.

Відповідно до абз. 1 п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117 підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Підпунктами 1, 2 пункту 11 цього Положення на відповідача, як на уповноважений орган покладено обов'язок кожного місяця:

1) звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

3) до 15 числа подавати фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти

звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга".

Вказане вище свідчить про обов'язок відповідача підписувати акти звірки, що останнім дотримано не було, а тому суд апеляційної інстанції, також вважає безпідставними такі посилання скаржника.

Таким чином, наявність боргу в сумі 46319,91 грн. перед позивачем по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення відповідачем належними та допустимими доказами не спростована та підтверджена матеріалами справи.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 319,91грн. вартості телекомунікаційних послуг, наданій пільговій категорії осіб за період за 2016 рік.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняв законне та обґрунтоване рішення, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 20.06.2017 р. у справі №903/398/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи №903/398/17 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Розізнана І.В.