Рішення

від 19.06.2017 по справі 920/442/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.2017 Справа № 920/442/17

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/442/17

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. , м. Київ,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Стара Аптека , м. Суми,

про стягнення 101174,26 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 07/06/2017-Ш від 07.06.2017,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: відповідно до поданого позову, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором постачання №95/15-СМ від 27.07.2015 року на загальну суму 101174,26 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Відповідач відзив на позов не подав, проте подав клопотання від 16.06.2017 року № 196, про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що в судове засідання 19.06.2017 року ні директор, ні представник ТОВ фірма Стара аптека з'явитися не мають можливості, оскільки знаходяться в іншому судовому засіданні за межами міста Суми. Також відповідач повідомив, що позовна заява ТОВ Медичний центр МТК станом на 16.06.2017 року на його адресу не надходила, тому він не має можливості визначитися зі своєю позицією стосовно позовних вимог.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки заявником не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості ТОВ фірма Стара аптека забезпечити явку представника у судове засідання. До того ж, відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни відповідачем також не представлено, як і не представлено доказів участі його представників в іншому судовому засіданні за межами міста Суми.

Натомість, в матеріалах справи маються докази, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення представнику відповідача Муха 26.05.2017 року поштового відправлення - ухвали Господарського суду Сумської області від 22.05.2017 року про порушення провадження у справі № 920/442/17 та призначення її до розгляду в судове засідання на 19.06.2017 року. Згадане поштове повідомлення повернуте на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку та долучено судом до матеріалів справи. Отже, відповідачу було надано судом час та можливість ознайомитися з матеріалами даної справи та подати документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Матеріали справи містять належні докази надіслання позивачем на адресу позивача цінним листом з описом вкладення копію позовної заяви та доданих до неї документів (а.с. 7, 8) 17.05.2017 року - штрихкод листа: 0304802394631, а згідно результатів пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 0304802394631 встановлено, що відповідач отримав копію позовної заяви № МТК/02-294 від 25.04.2017 року та додані до неї документи 23.05.2017 року (а.с. 113), а відтак твердження відповідача у його клопотанні № 196 від 16.06.2017 року про відкладення розгляду справи про ненадходження до нього позовної заяви не відповідає дійсності.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, явка учасників судового спору в судове засідання не визнавалась обовязковою, відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіанні, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені ним позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

27 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання № 95/15-СМ (надалі - договір). Згідно п.1.1 договору позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, косметичні вироби (надалі - товар) у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно п. 3.1 договору товар постачається позивачем окремими партіями у відповідності з накладними на основі замовлень відповідача. Позивач формує партії товару виходячи із замовленої номенклатури, кількості та узгоджених цін в таких видаткових накладних. Відповідач здійснює замовлення засобами телекомунікаційного зв'язку або письмово.

У відповідності до вимог п. 3.2 договору, товар повинен бути наданий відповідачу протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надходження замовлення відповідача.

Пунктом 3.4 згаданого договору передбачено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару в місці постачання у відповідності з п.п. 3.3 та 3.6 договору. Доказом передачі товару у власність відповідача є оформлена належним чином видаткова накладна позивача, підписана сторонами.

Згідно п. 4.1 договору, загальна ціна договору відповідає загальній вартості товару, поставленого за цим договором на протязі його дії, та відповідає сукупній вартості товару згідно видаткових накладних позивача.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони узгодили, що відповідач оплачує поставлений позивачем товар по цінах, які вказуються в видаткових накладних , а оплата здійснюється в порядку відтермінування платежу за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту отр имання товару відповідачем на підставі підписаних видаткових накладних ( п.4.3 договору).

Строк дії договору № 95/15-СМ визначений у п. 5.1 договору постачання , в якому зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 року. Цей договір продовжує свою дію на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про припинення дії договору за 2 тижні до закінчення терміну дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання положень вищевказаного договору постачання № 95/15-СМ від 27.07.2015 року позивач поставив на адресу відповідача товар, в кількості, асортименті та за цінами погодженими сторонами на загальну суму 101889,85 грн. , що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 14-87), на яких міститься підпис та печатка відповідача.

При цьому, у згаданих видаткових накладних зазначено, що поставка товару здійснювалася на підставі та відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору № 95/15-СМ від 27.07.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, за отриманий товар відповідач перед позивачем розрахувався частково в розмірі 715,59 грн. і залишок заборгованості станом на дату подання позовної заяви складає 101174,26 грн.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт отримання відповідачем товару за згаданим договором повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями видаткових накладних, які підписано сторонами та скріплено їх печатками, договором постачання № 95/15-СМ від 27.07.2015 року .

Проте, в порушення умов укладеного договору, а саме: п. 4.2, пп. 4.3.1, п. 4.3 та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Сума боргу на час розгляду справи по суті складає 101174,26 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 цього ж Кодексу визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Стара Аптека (40030, м. Суми, вул. Дзержинського, буд. 28 А, ідентифікаційний код 01980791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. (03141, м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 10, ідентифікаційний код 21633086) заборгованість в сумі 101174,26 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.06.2017 року.

Суддя ОСОБА_2