Ухвала

від 20.06.2017 по справі 816/448/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р.Справа № 816/448/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Пащенко" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. по справі № 816/448/17

за позовом Фермерського господарства "Пащенко"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство Пащенко (далі по тексту - позивач. ФГ Пащенко ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не поновлення на новий термін договору оренди землі № 666 від 21.05.2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 30,05 га, кадастровий номер 5322085000:00:001:1118 та договору оренди землі № 667 від 21.05.2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 25,25 га, кадастровий номер 5322085000:00:001:1119, які знаходяться на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути лист - повідомлення б/н від 22.02.2017 року (штрих - код 27-1868/0/1-17) про поновлення договору оренди землі з кадастровим номером 5322085000:00:001:1118 та лист - повідомлення б/н від 22.02.2017 року (штрих - код 27-1869/0/1-17) про поновлення договору оренди землі з кадастровим номером 5322085000:00:001:1119.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року по справі № 816/448/17 провадження в адміністративній справі № 816/448/17 за позовом Фермерського господарства "Пащенко" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - закрито.

Роз'яснено позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.

Роз'яснено позивачу право звернутися із вказаним позовом до господарського суду в порядку Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року по справі № 816/448/17 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому, вважає, що в даному випадку відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Представник відповідача, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

14.06.2017 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання через розгляд цивільної справи за його участі у судовому засіданні, призначеному на 20.06.2017 року в Ленінському районному суді м. Полтави.

Колегія суддів, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником позивача, достатність матеріалів справи для її розгляду, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника позивача.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства через те, що заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають господарсько-правовий характер, а тому даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду.

Колегія суддів цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За визначенням п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ "Пащенко" звернулось до суду з даним позовом до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не поновлення на новий термін договору оренди землі № 666 від 21.05.2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 30,05 га, кадастровий номер 5322085000:00:001:1118 та договору оренди землі № 667 від 21.05.2012 року на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 25,25 га, кадастровий номер 5322085000:00:001:1119, які знаходяться на території Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути лист - повідомлення б/н від 22.02.2017 року (штрих - код 27-1868/0/1-17) про поновлення договору оренди землі з кадастровим номером 5322085000:00:001:1118 та лист - повідомлення б/н від 22.02.2017 року (штрих - код 27-1869/0/1-17) про поновлення договору оренди землі з кадастровим номером 5322085000:00:001:1119, з метою захисту свого права.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до статті 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, відповідач, реалізуючи право розпорядження земельними ділянками, має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Слід зазначити, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права власності чи оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Як визначив Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постановах Верховного Суду України від 10.03.2016 року (справа № 820/18468/14), від 29.09.2015 року (справа № 21-345а15), від 11.11.2014 року (справа № 21-493а14), від 09.12.2014 року (справа № 21-308а14).

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що даний спір не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно із вимогами пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є правомірним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Так, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Пащенко" залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. по справі № 816/448/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2017 р.