Постанова

від 20.06.2017 по справі 13/489

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа№ 13/489

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Семенець Г.В. - дов. № 22/1354Д від 10.07.2015

від відповідача не з'явились

від ВДВС не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Служби безпеки України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 11.05.2017 (суддя Привалов А.І.)

за заявою Служби безпеки України

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу у ВП № 31361295 Печерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 13/489

за позовом Служби безпеки України

до Приватного підприємства науково-дослідний центр

Проблеми людини

про стягнення 14 116, 79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі № 13/489 відмовлено в задоволенні заяви Служби безпеки України про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №13/489 від 14.05.2007.

Не погодившись із згаданою ухвалою, Служба безпеки України оскаржила її в апеляційному порядку, просила скасувати та прийняти нове судове рішення, яким поновити строк для пред'явлення до виконання наказу від 14.05.2007 № 13/489 щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2007 у справі № 13/489 про стягнення з ПП НДЦ Проблеми людини на користь СБУ заборгованості на загальну суму 13 681,54 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що оскаржувана ухвала винесена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. За твердженнями апелянта, судом не було враховано, що протягом 2012-2015 років представниками СБУ періодично здійснювалось ознайомлення з матеріалами зазначеного вище виконавчого провадження та направлялись запити про надання інформації на адресу відділу державної виконавчої служби. Однак про закінчення виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 12.09.2013 №31361295 та повернення оригіналу судового наказу від 14.05.2007 № 13/489 до Господарського суду міста Києва заявник довідався лише у 2016, копія постанови про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа на адресу СБУ взагалі не надходили, підтвердження надсилання цих документів до СБУ Печерським районним відділом ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не надано тощо.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 13/489 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 апеляційну скаргу Служби безпеки України прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.06.2017.

В зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, 20.06.2017 системою автоматичного розподілу проведено заміну згаданого судді й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 вищезгадану апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судове засідання з'явився представник позивача, представники відповідача та ВДВС не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки апеляційний суд не повідомили. Присутній в судовому засіданні представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників відповідача та ВДВС.

На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За змістом ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Оскільки відповідач та ВДВС належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, неявка їх представників не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, з огляду на приписи ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким поновити строк для пред'явлення до виконання наказу від 14.05.2007 № 13/489 щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2007 у справі № 13/489 про стягнення з ПП НДЦ Проблеми людини на користь СБУ заборгованості на загальну суму 13 681, 54 грн.

На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги й перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Служба безпеки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства науково-дослідний центр Проблеми людини про стягнення 14 116,79 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2007 позовні вимоги Служби безпеки України (з урахуванням уточнення позовних вимог) задоволено частково. Розірвано укладений 24.07.2003 між Службою безпеки України та Приватним підприємством науково-дослідний центр Проблеми людини Договір про створення та видання книги Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою . Стягнуто з Приватного підприємства науково-дослідний центр Проблеми людини на користь Служби безпеки України 12 000,00 грн. основного боргу, 270, 25 грн. 3% річних, 1 159, 00 грн. інфляційних втрат, 134,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.05.2007 на виконання згаданого рішення в порядку ст. 116 ГПК України видано відповідний наказ, строк пред'явлення якого до виконання встановлено до 14.05.2010.

05.04.2017 Службою безпеки України подано заяву про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу від 14.05.2007 у справі № 13/489 про стягнення з Приватного підприємства науково-дослідний центр Проблеми людини на користь Служби безпеки України 12 000,00 грн. основного боргу, 270, 25 грн. 3% річних, 1 159, 00 грн. інфляційних втрат, 134,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За приписами ч. 2 ст. 119 ГПК України заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до положень ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма закону пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК. (Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 № 01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році ).

Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. Чинний ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск цього строку, наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 17.01.2006 № 3/376(5/323).

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено на підставі ч. 1 ст. 119 ГПК.

За таких обставин, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Так, з долучених до заяви документів, зокрема, постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 21.05.2010 про відкриття виконавчого провадження видно, що вищезгаданий наказ Господарського суду міста Києва № 13/489 від 14.05.2007 перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби. Це виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача від 12.05.2010.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 23.02.2012 відкрито виконавче провадження №31361295 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 13/489 від 14.05.2007.

За змістом заяви позивача та доданих до неї документів стягувач вже неодноразово звертався до ВДВС з метою примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 13/489 від 14.05.2007, який не було виконано за відсутності майна боржника, що свідчить про вчинення стягувачем дій щодо подання вказаного наказу в межах строків дійсності для пред'явлення відповідного виконавчого документа до виконання.

За твердженнями заявника протягом 2012-2015 років представниками СБУ періодично здійснювалось ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та направлялись запити на адресу відділу державної виконавчої служби про надання інформації, однак про закінчення виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 12.09.2013 №31361295 та повернення оригіналу судового наказу від 14.05.2007р. № 13/489 до Господарського суду міста Києва заявник довідався лише у 2016 році. Копія постанови про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа на адресу СБУ взагалі не надходили, підтверджень надсилання згаданих документів до СБУ Печерським районним відділом ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві не надано.

Проте, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби з приводу примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №13/489 від 14.05.2007 заявником в передбаченому ст. 121-2 ГПК України порядку не оскаржувались.

Крім цього, про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №13/489 від 14.05.2007 та повернення оригіналу судового наказу від 14.05.2007 № 13/489 до Господарського суду міста Києва апелянт довідався 26.02.2016, 11.04.2016 ознайомився з матеріалами справи й встановив, що примірник наказу до господарського суду не надходив, на виконанні у виконавчій службі не перебував, строк пред'явлення до виконання наказу був таким, що закінчився, однак заявник з заявою про його поновлення звернувся до суду лише через рік - в квітні 2017.

Жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 33 ГПК України на підтвердження наявності істотних обставин та поважних причин, які б виправдовували зволікання щодо звернення до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання заявником не надано.

Крім цього, на момент розгляду судом першої інстанції даної заяви в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про боржника - Приватне підприємство науково-дослідний центр Проблеми людини , код ЄДРПОУ 25640611.

Таким чином, задоволення згаданої заяви СБУ про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання не призведе до фактичного виконання рішення суду та відновлення прав стягувача.

Оскільки скаржником не надано суду жодних належних та допустимих доказів та підтвердження вказаних ним обставин, не наведено поважних причин пропуску строку, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання й задоволення заяви Служби безпеки України як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваної ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали місцевого суду апеляційний господарський суд не знаходить.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Служби безпеки України залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі № 13/489 - без змін.

Матеріали справи №13/489 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз