Постанова

від 02.10.2017 по справі 13/489

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Справа № 13/489

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Нєсвєтової Н.М., розглянувши матеріали касаційної скаргиСлужби безпеки України напостанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.17 та ухвалу господарського суду міста Києва від 11.05.17 у справігосподарського суду міста Києва №13/489 за позовомСлужби безпеки України доприватного підприємства "Науково-дослідний центр "Проблеми людини" про стягнення 14 116,79грн., за заявою Служби безпеки України пропоновлення строку пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.05.2007 №13/489 щодо примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2007 у справі №13/489,

представники сторін:

від позивача - Семенець Г.В.,

від відповідача - не з'явилися,

від ДВС - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

02.04.2007 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Шевченко Е.О.) уточнені позовні вимоги задоволено частково, розірвано укладений 24.07.2003 між Службою безпеки України та приватним підприємством "Науково-дослідний центр "Проблеми людини" договір про створення та видання книги "Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою", стягнуто з ПП "НДЦ "Проблеми людини" на користь Служби безпеки України заборгованість у сумі 12 000,00грн., інфляційні втрати у сумі 1 159,00грн., 3% річних у сумі 270,25грн. та судові витрати.

14.05.2007 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

05.04.2017 від Служби безпеки України до господарського суду міста Києва надійшла заява про поновлення строку пред'явлення наказу від 14.05.2007 до виконання.

11.05.2017 ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Привалов А.І.), залишеною без змін 20.06.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Дикунська С.Я., Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.) відмовлено у задоволенні заяви Служби безпеки України про поновлення строку пред'явлення до виконання наказу від 14.05.2007. Судові рішення із застосуванням ст.ст.33, 43, 119 ГПК України, мотивовані тим, що обставини, які наведені позивачем у заяві, не є поважними.

У касаційній скарзі Служба безпеки України посилалися на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, просили їх скасувати, та ухвалити нове рішення, яким поновити стягувачу строк пред'явлення до виконання наказу від 14.05.2007 щодо примусового виконання рішення від 02.04.2007 про стягнення з відповідача на користь позивача 13 681,54грн.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог скарги з наступних підстав.

Згідно ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ст.119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Таким чином, відновлення процесуального строку можливе за наявності поважної причини пропуску відповідного строку. При цьому, якщо таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, останній має зазначити відповідну причину в судовому рішенні. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обгрунтувати поважність причини пропуску строку, у разі необхідності - з поданням належних доказів за правилами розділу V ГПК України. Відповідно за наслідками визнання господарським судом причин пропуску поважними, пропущений строк може бути відновлено на підставі ч.1 ст.119 ГПК України.

Як стверджував заявник, протягом 2012-2015 років представниками СБУ здійснювалось ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (останній раз позивач знайомився із зазначеними матеріалами 04.12.2015) та направлялись запити про надання інформації, однак постанова про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа на адресу СБУ не надходили.

26.02.2016 Печерський районний відділ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві повідомив представника СБУ про наявність у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень постанови від 12.09.2013 про закінчення виконавчого провадження та повернення оригіналу судового наказу від 14.05.2007 №13/489 до господарського суду м. Києва.

11.04.2016 представником СБУ після ознайомлення з матеріалами судової справи №13/489 було виявлено, що примірник наказу від 14.05.2007 до суду не надходив.

У матеріалах справи наявні заяви СБУ від 30.03.2016 №16/1816, від 13.07.2016 №16/3981, від 26.07.2016 №16/4214 щодо з'ясування в Печерському районному ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві інформації про виконавче провадження, отримання підтвердження надсилання виконавчого документу до суду.

18.11.2016 на підставі заяви СБУ у зв'язку з фактичною втратою з вини органів ДВС судового наказу, Печерським районним ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 06.12.2016 подано до господарського суду м. Києва заяву про видачу дубліката судового наказу від 14.05.2007 №13/489, у задоволенні якої судом відмовлено у зв'язку з пропуском, на думку суду, органами державної виконавчої служби строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

14.03.2017 СБУ спільно з Печерським районним ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві було подано до господарського суду м. Києва заяви про видачу дубліката судового наказу від 14.05.2007 №13/489 та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання, які суд повернув без розгляду.

04.04.2017 СБУ повторно було подано заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення цього судового наказу до виконання, у задоволенні якої судом відмовлено.

У той же час, дійшовши висновку про те, що з 11.04.2016, тобто дати ознайомлення з матеріалами справи, у стягувача було достатньо часу для пред'явлення наказу господарського суду м. Києва від 14.05.2007 до виконання, суди попередніх інстанцій не врахували вищевикладені обставини, які свідчать, що строк було пропущено не з вини СБУ.

За вимогами ст.119 ГПК України обов'язковою умовою відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання є його пропуск з причин, визнаних судом поважними.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Як видно із матеріалів справи, на підтвердження обставин, викладених у заяві про відновлення пропущеного строку, позивачем були надані докази пред'явлення наказу до виконання у період з 2007 по 2012 роки, докази ненадходження протягом 2013-2016 років судового наказу на адресу стягувача, докази існування відповідача як юридичної особи.

Розглядаючи заяву позивача, господарські суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, не дали належної оцінки доводам Служби безпеки України, викладених у поданій заяві, щодо ненадходження наказу на їх адресу та не дослідили належним чином докази на підтвердження зазначених тверджень.

Не врахування та не дослідження вищевказаних обставин призвело до передчасних висновків попередніх судових інстанцій про відсутність підстав, передбачених статтею 119 ГПК України для поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 3 статті 111 9 ГПК України визначено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги ч.1 ст.4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст.43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, рішення судів обох інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими, тому підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Служби безпеки України задоволити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та ухвалу господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №13/489 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяН.М. Нєсвєтова