Ухвала

від 16.06.2017 по справі 755/11925/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11925/16-к

У Х В А Л А

16.06.2017 Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040003606 від 15.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадження суду на стадії судового розгляду перебуває дана справа.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 зауважив, що відмовляється від послуг захисника ОСОБА_7 та просить призначити йому іншого адвоката у порядку п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе клопотання задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до таких висновків.

Щодо питання відмови обвинуваченого від послуг захисника ОСОБА_7 .

Згідно ст. 54 КПК України обвинувачений має право відмовитися від захисника.

У цій ситуації захисник ОСОБА_7 судові засідання не відвідує, будь-якої правової допомоги обвинуваченому не надає, тим самим фактично зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує судовий розгляд справи, та порушує права свого клієнта на правову допомогу.

Адже, важливою складовою права на захист єтакож забезпечення ефективності захисту.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права тасвободи, було порушено, має право наефективний засіб юридичного захисту внаціональному органі.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Недотримання цієї складової права на захист навіть заумови участі захисника у провадженні на різних стадіях може призвести до істотних порушень вимог КПК та скасування судового рішення.

Належна реалізація права на захист вимагає застосування практики ЄСПЛ, згідно з правовою позицією якого, відображеною, зокрема, у п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого увчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією зосновних ознак справедливого судового розгляду».

Також у п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року усправі «Кромбах проти Франції» вказано, що«хоча право кожної особи, обвинувачуваної увчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не єабсолютним, воно становить одну зголовних підвалин справедливого судового розгляду».

Разом ізтим, у п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України»,зазначено, що «для здійснення обвинуваченим свого права назахист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження» (п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 9091 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України»).

Просте призначення захисника негарантує ефективну правову допомогу (п. 65 рішення ЄСПЛ від19 грудня 1989 року усправі «Камазінскі проти Австрії»).

Тотожні висновки ЄСПЛ містяться, зокрема, у таких рішеннях: від 19 лютого 2009 року у справі «Доронін проти України», «Шабельник проти України», від 16 грудня 2010 року у справі «Боротюк проти України», від 03 листопада 2011 року у справі «Балицький проти України», від24 листопада 2011 року усправі «Загородній проти України», від 12 січня 2012 року у справах «Тодоров проти України», «Довженко проти України», «Іглін проти України», від 15 листопада 2012 року у справі «Єрохіна проти України» та інші.

З позиції ВССУ висловленої в узагальненні «Про судову практику забезпечення права на захист у кримінальному провадженні», яке було обговорено та взято до відома на засіданні пленуму ВССУ 25.09.2015, слідує, що ЄСПЛ уже неодноразово констатував порушення права на захист усправах, де захисник не здійснював ефективний захист.

Показовим є рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року усправі «Яременко проти України», де у п. 90 цього рішення ЄСПЛ як на підставу порушення п. 3 (с) ст. 6 Конвенції зазначив той факт, що кожен із двох інших захисників, які представляли заявника найімовірніше здійснювали символічний характер при наданні своїх послуг.

Таким чином, ЄСПЛ поставив під сумнів виконання захисниками ефективного захисту заявника, що становило істотне порушення вимог КПК.

А тому, ВССУ вказує на те, що судам необхідно враховувати таку практику під час перевірки забезпечення права на захист під час судового провадження у справі.

За наявності ознак «символічного надання послуг» захисником судове рішення підлягає скасуванню.

За таких умов, враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що відмова обвинуваченого від послуг захисника ОСОБА_7 є слушною, так як останній надає йому символічні послуги в питанні його захисту, які не кореспондуються з поняттям «ефективний захист», що вказує на те, що захисник внаслідок неналежного виконання професійних обов`язків не забезпечує ефективний захисту заявника чого вимагають інтереси правосуддя, що є порушенням підп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Щодо питання доцільності призначення обвинуваченому захисника у порядку ст. 49 КПК України.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на захист від обвинувачення та на правову допомогу.

Частиною 1 статті 20 КПК України визначено, що обвинувачений має право на захист, яке полягає, зокрема, у наданні йому можливості користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст. 49 КПК України, захисник призначається, зокрема, коли підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

Статтею 45 КПК України передбачено, що захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Про допуск захисника до участі в справі суд постановляєухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

З огляду на що таке звернення заявника підлягає задоволенню з огляду на наявність передумов регламентованих КПК України з даного питання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 45, 48, 49, 52, 54, 350, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Прийняти відмову обвинуваченого ОСОБА_6 від захисника ОСОБА_7 .

Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката/захисника для здійснення захисту за призначенням в порядку, передбаченому ст. 49 КПК України, на стадії судового провадження у кримінальному провадженні унесеному до ЄРДР за № 12016100040003606 від 15.03.2016.

Судове засідання відкласти до 12:00 год. 24.07.2017 повідомивши про день, час та місце його проведення осіб, зазначених у ч. 2 ст. 318 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити на виконання до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві (вул. Маршала Рибалко, 10/8, оф. 302, м. Київ, 04116).

С у д д я : ОСОБА_1