Вирок

від 24.01.2019 по справі 755/11925/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11925/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2019 р.

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2016 за № 12016100040003606 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області,громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина 2009 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема, в останнє 16.04.2018 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки,

у вчиненнікримінальних правопорушень(злочинів)передбачених ч.1ст.289,ч.2ст.289КК України, та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема, в останнє 17.08.2016 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України, з урахуванням ст. 71 того ж Кодексу, до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,

у вчиненнікримінального правопорушення(злочину)передбаченого ч.2ст.289КК України, встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_6 15 березня 2016 року в період часу з 03:00 год. до 06:00 год. перебував по вул. Тампере в м. Києві.

В цей час ОСОБА_6 проходив поряд із будинком №12-Б по вул. Тампере в м. Києві, де помітив автомобіль марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , через задні пасажирські двері проник до салону автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля сів за кермо та зламав замок запалювання, внаслідок чого отримав змогу запустити двигун без ключа від замка запалювання.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 запустив двигун автомобіля та увімкнувши передачу почав рух на ньому, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , завдавши ОСОБА_8 матеріального збитку.

В подальшому автомобіль марки марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено по вул. Велика Кільцева, 6 в м. Києві, після чого повернутий потерпілому ОСОБА_8 .

Крім того, 24 квітня 2016 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 разом ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) перебували на вул. Райдужна в м. Києві.

Проходячи поряд із будинком №2-А по вул. Райдужній в м. Києві помітили автомобіль марки «ВАЗ-2109», НОМЕР_2 , в цей час у них виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки ««ВАЗ-2109», НОМЕР_2 ОСОБА_7 шляхом розбиття заднього вітрового скла отримав доступ до салону автомобіля. Після чого невстановлена досудовим розслідування особа сіла за кермо автомобіля, ОСОБА_9 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_6 на заднє сидіння автомобіля.

Перебуваючи в салоні автомобіля невстановлена досудовим розслідуванням особа, зламала замок запалювання, внаслідок чого отримала змогу запустити двигун без ключа від замка запалювання.

Продовжуючи свої злочинні дії, невстановлена досудовим розслідуванням особа запустила двигун автомобіля марки «ВАЗ-2109», НОМЕР_2 та увімкнувши передачу почала рух на ньому, тим самим разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ-2109», НОМЕР_2 , завдавши матеріального збитку потерпілому.

В подальшому автомобіль марки «ВАЗ-2109», НОМЕР_2 було виявлено та вилучено по б-ру Перова, 30 в м. Києві, після чого повернуто потерпілому ОСОБА_10 .

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинувачених, які будучи допитаними в судовому засіданні свою вину у вчиненні указаних кримінальних правопорушень (злочинів), кожен окремо, визнали повністю, дали покази, підтвердили обставини їх скоєння, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаялися у вчиненому.

Так, останні указали, що 24.04.2016 приблизно о 04:00 год. вони разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження)перебували на вул. Райдужна в м. Києві, де помітили автомобіль марки «ВАЗ-2109», НОМЕР_2 . Надалі, ОСОБА_7 шляхом розбиття заднього вітрового скла отримав доступ до салону автомобіля. Після чого невстановлена досудовим розслідування особа сіла за кермо автомобіля, ОСОБА_9 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_6 на заднє сидіння автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля невстановлена досудовим розслідуванням особа, зламала замок запалювання, внаслідок чого отримала змогу запустити двигун без ключа від замка запалювання та увімкнувши передачу почала рух на ньому.

ОСОБА_6 крім іншого указав, що він 15.03.2016 в період часу з 03:00 год. до 06:00 год. проходив поряд із будинком №12-Б по вул. Тампере в м. Києві, де помітив автомобіль марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , та через задні пасажирські двері проник до салону ТЗ, сів за кермо та зламав замок запалювання, внаслідок чого отримав змогу запустити двигун без ключа від замка запалювання, запустив двигун автомобіля та увімкнувши передачу почав рух на ньому.

Також, будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п`ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_8 показав, що проживає в будинку АДРЕСА_4 . 14 березня 2016 року він приїхав додому приблизно о п`ятій - шостій годині вечора, та припаркував свій автомобіль марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , біля будинку. Сигналізацією автомобіль не обладнано. Вранці наступного дня приблизно о 08:30 год. помітив відсутність свого автомобіля. Як з`ясувалось в подальшому, його автомобіль було викрадено, та знайдено працівниками поліції в районі кільцевої дороги. Також зазначив що йому було завдано матеріального збитку, оскільки автомобіль було пошкоджено.

Крім того, будучи допитаним, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_11 показав, що 24 квітня 2016 року, приблизно о третій четвертій годині ночі, він проходив біля будинку №2-А по вул. Райдужній в м. Києві, та помітив як дві особи, дуже схожі на обвинувачених світили ліхтарем під автомобіль «ВАЗ-2109», НОМЕР_2 , який був припаркований біля вказаного будинку, навпроти 1-го під`їзду.

Будучи допитаним, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_12 показав,що обвинуваченого ОСОБА_7 він незнає,ніколи йогоне бачив.Лице обвинуваченого ОСОБА_6 йому знайоме знаступних обставин.Так,в квітні2016року,він разомз сусідом їздив наСТО навул.Жмеринську дивитисяна автомобільмарки «ДеоЛанос» срібногокольору,для подальшоїйого покупки.При оглядіавтомобіля булоявно виднощо висмикнутийзамок запалювання.Продавець пояснювавщо автопригнане ззони АТО,номерний знактеж наданому автомобілібув абоЛуганської областіабо зДонецької області.В подальшому,на скількисвідок пам`ятає,обвинувачений ОСОБА_6 щез якимсьчоловіком,який взалі судовихзасідань неприсутній,приїхав доних вмагазин наВелику Кільцеву,6,і почавдомовлятися позбут цього ж автомобіля марки «Део Ланос» срібного кольору. В подальшому його товариш, ОСОБА_13 купив цей ТЗ приблизно за 400 доларів США. Гроші ОСОБА_13 віддавав обвинуваченого ОСОБА_6 . В подальшому, вони даний ТЗ загнали на СТО, коли відкрити багажник виявили в ньому номерний знак Київської області, перевіривши даний д.н.з. та номер кузова автомобіля, виявили що даний автомобіль марки «Део Ланос» срібного кольору числиться у розшуку. З продавцем даного автомобіля ні він, ні його товариш ОСОБА_13 не зв`язувався.

Також, будучи допитаними, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ,кожен окремо, показали, що 28 квітня 2016 року, вони перебували по вул. Бориспільській, 12 у м. Києві, біля заправки «Вог». Ними було помічено автомобіль «Міцубісі», який знаходився в орієнтування як викрадений в Деснянському арені м. Києва. Вони підійшли до осіб, що знаходились біля вказаного автомобіля та в ньому безпосередньо. З`ясувалося, що за кермом знаходився обвинувачений ОСОБА_6 , поруч з ним був ОСОБА_7 . Далі на місце було викликано слідчо-оперативну групу. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили що цей автомобіль ними було викрадено, крім того помі довили що ними також було викрадено ще два транспортні засоби в Дніпровському районі м. Києва - «ВАЗ-2109» на вул. Райдужній в м. Києві, та «Део Ланос» по вул. Тампере в м. Києві. Крім того, у Кручинського була сумка, яка була схожа на ту, що була викрадена в з ТЗ «ВАЗ-2109».

В свою чергу, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, що були надані стороною обвинувачення, судовим слідством встановлено наступне.

Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.03.2016 та протоколу про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину слідує, потерпілий ОСОБА_8 вказав, що 15.03.2016 за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 12 він виявив відсутність свого ТЗ «Део Ланос», НОМЕР_1 .

З протоколу ОМП від 15.03.2016 з ілюстрованою таблицею слідує, що слідчим за участю понятих та потерпілого ОСОБА_8 було оглянуто ділянку місцевості за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 12 та у ході огляду виявлено ключ та технічний паспорт до ТЗ «Део Ланос», НОМЕР_1 .

З протоколу ОМП від 16.03.2016 з ілюстрованою таблицею слідує, що у гаражному боксі по вул. Велика кільцева, 6 у м.Києві було виявлено автомобіль марки «Део Ланос», номер кузова НОМЕР_3 , який перебуває у розшуку за Дніпровським УП.

В ході огляду автомобіля було виявлено та вилучено мікронашарування з переднього пасажирського сидіння, змив з коробки передач автомобіля, змив з панелі пластика авто, змив з керма автомобіля, пластиковий стаканчик, п`ять слідів папілярних узорів, д.н.з. НОМЕР_4 , болгарку, змиви з електричної «болгарки», змиви з рук ОСОБА_16 , змиви з рук ОСОБА_12 , змиви з рук ОСОБА_13 .

В ході огляду якого було виявлено, що номер кузова автомобіля знищено.

Також з постанови слідчого від 17.03.2016 слідує що за фактом знищення номера кузова автомобіля марки "Деу Ланос", д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 розслідується кримінальне провадження унесене до ЄРДР за № 12016100040003728 з правовою кваліфікацією за ст. 290 КК України.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2016 та довідки до нього від тієї ж дати слідує, що свідок ОСОБА_12 указав, що особою, яка 16.03.2016 перебуваючи по вул. Велика Кільцева, 6 у м. Києві продала автомобіль марки "Деу Ланос" є ОСОБА_6 .

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2016 та довідки до нього від тієї ж дати слідує, що свідок ОСОБА_17 указав, що особою, яка 16.03.2016 була за кермом ТЗ "Деу Ланос" та умовила його (ТЗ) власне придбати разом з іншим чоловіком був ОСОБА_6 .

Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2016 та протоколу про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину слідує, що потерпілий ОСОБА_10 вказав, що 24.04.2016 за адресою: м. Київ, вул. Райджуна, 2-А він виявив відсутність свого ТЗ «ВАЗ 2109», НОМЕР_2 .

З протоколу ОМП від 24.04.2016 з ілюстрованою таблицею слідує, що слідчим за участю понятих та спеціаліста було оглянуто ділянку місцевості за адресою: м. Київ, вул. Райджуна, 2-А та у ході огляду виявлено уламки скла, ключі та свідоцтво на реєстрацію ТЗ «ВАЗ 2109», НОМЕР_2 .

З протоколу ОМП від 16.03.2016 з ілюстрованою таблицею слідує, що за адресою м. Київ, б-р. Перова 30 виявлено автомобіль "ВАЗ 2109" чорного кольору, з прикріпленими номерними знаками НОМЕР_5 , у якому також виявлено два сліди структури матеріалу з багажника та правих передніх дверей, одну мікрочасту з водійського сидіння, змив із рулевого керма, змив із бардачка, змив із ричага коробки передач, дві рукавиці з салону автомобіля номерні знаки НОМЕР_5 .

Номер кузова ТЗ «ВАЗ 2109», НОМЕР_2 - НОМЕР_6 .

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.04.2016 та довідки до нього від тієї ж дати слідує, що свідок ОСОБА_11 указала, що 24.04.2016 біля ТЗ «ВАЗ 2109» за адресою: м. Київ, вул. Райджуна, 2-А вона бачила ОСОБА_6 .

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.04.2016 та довідки до нього від тієї ж дати слідує, що свідок ОСОБА_11 указала, що 24.04.2016 біля ТЗ «ВАЗ 2109» за адресою: м. Київ, вул. Райджуна, 2-А вона бачила ОСОБА_7 .

Згідно даних встановлених на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ у порядку ст.ст. 159-164 КПК України, які зафіксовані у порядку п. 2 ч. 1 ст.103 цього Кодексу на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії встановлено, що у ньому відображено дані щодо дати, часу та тривалості вхідних та вихідних телефонних з`єднань, імеі номера радіоелектронних засобів з посиланням на ретранслятор та прив`язку до базових станцій, їх адресу, але він не містить відомості про адресу місцеперебування абонентів зазначених телефонних номерів в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з`єднання, указують на те, що вулиці за якими було учинено кожен із злочинів, перебували в зоні дій базових станцій, які у часі збігаються з даними, коли сталися самі злочини, що указує на те, що є дійсними дані регламентовані п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Згідно протоколу ОМП від 28.04.2016 слідує, що під час проведення огляду за адресою АДРЕСА_5 , було виявлено шкіряну сумку коричневого кольору, на тильній стороні із надписом «Украйна 325 лет воссоединения Россия», розміром 25x15 см, в середині якої знаходиться коробка з розкладною викруткою та насадками до неї, пласкогубці з темно синіми ручками, клей часта стрічка білого кольору; коробку від мобільного телефону марки «айфон 6» білого кольору, з надписом імеі НОМЕР_7 та печатка « ОСОБА_18 » з ідентифікаційним кодом 34427682; пласкогубці з помаранчевими ручками - «Фонтан концертний», арт Р102, який являє собою трубчасту ємність чорного кольору, з якої стирчать два дроти чорного кольору; рукавиця тряпчана білого кольору, з зеленими візерунками, яка на момент огляду забруднена; сумка коричневого кольору «з-під ноутбука», загальними розмірами 25x40 см, у верхній частині якої знаходиться замок (змійка), в середині якої знаходяться документи по обслуговуванні автомобілів, особисті документи, в тому числі паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_19 , інструкція по експлуатації пістолету «Шмайсер», «ПСМ 80», планшет білого кольору «АМР»; автомобільні магнітоли, автомобільний перетворювач напруги; вогнегасник; чотири автомобільні ковпаки на колеса сірого кольору; автомобільна аптечка; домкрат; резинова пружина чорного кольору; шліфувальний-гравірувальний пристрій, що являє собою коробку жовтого кольору з набором деталей; сумка чорного кольору з ремінцем, в середині якої знаходиться різноробочий інструмент, зокрема гайки, болти, кабелі, викрутки, гаєчні рогові ключі; старт-кабель 8Т301200А прозорому чохлі; поліетиленовий файл в якому знаходять гайки, болти, шурупи; клітчаста сумка в якій знаходиться викрутки, гаєчні ключі, болти, ганки, шурупи.

З протоколу із додатками сформованих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, здійсненого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_20 від 05.04.2016 у справі № 01-5133т/НСД, слідує, що обвинувачені та інші особи у своїх діалогах та монологах обговорюють питання пов`язані з угоном ТЗ.

Дані докази є належними та допустимим у розумінні норм КПК України.

Порушень вимог ст.ст. 87, 103-104, 237 того ж Кодексу не установлено.

Як наслідок, указані матеріали у повній мірі підтверджують собою факт доведеності у провадженні обставин регламентованих ст. 91 КПК України.

Щодо досліджених судом, у порядку § 3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні, висновків експертів, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, то слід відмітити, що судовим слідством встановлено, що висновок № 3100/д від 30.06.2016 не доводить собою обставин регламентованих ст. 91 КПК України, визнає (сприймає) його критично, як такий, що не містить у собі важливих фактичних даних для справи.

Тим самим, він (висновок) не може сприйматися, як належний через призму норм ст. 85 КПК України, яка указує, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, у порядку ст. 325 КПК України, вирішено питання про можливість розгляду провадження без потерпілого ОСОБА_10 , так як з урахуванням думки учасників судового провадження, є можливим за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, у ракурсі норм ст. 91 того ж Кодексу, а претензій майнового характеру він, згідно його особистої заяви без дати поданої до УП, не має.

Також, у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про відмову від допиту свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , яке ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, а саме з боку обвинувачення та захисту, з урахуванням положень ст.ст. 22, 26 КПК України, задоволено.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за обставин, встановлених судом.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченомуКримінальним кодексом,за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частиниКК.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 289 КК України, оскільки він своїми умисними діями, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, та за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки він своїми умисними діями, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Також, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки він своїми умисними діями, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченим суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), осіб винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставиною, що пом`якшує покарання кожного з обвинувачених є щире каяття.

Обставин, що обтяжують їх покарання, відповідно дост. 67 КК України, не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання, стан здоров`я, спосіб життя (не працює, раніше судимий, не одружений, наявність на утриманні членів родини (має на утриманні дитину 2009 року народження), які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв`язки; позицію останнього, яку він висловив в судових дебатах, а саме що останній свою вину у вчиненні даних правопорушень визнав, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій; роль серед співучасників та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 289 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, із визначенням покарання з урахуванням норм ч. 1 ст.70 КК України.

Також, ураховуючи те, що ОСОБА_6 засуджений згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2018 до 4 років позбавлення волі за злочин, що мав місце 22.04.2017, а цим вироком його засуджено за злочини від 15.03.2016 та 24.04.2016, остатньому слід визначити остаточне покарання у порядку ч. 4 ст. 70 КК України, як регламентує, що за правилами ч.ч. 1-3 ст. 70 КК України призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання, стан здоров`я, спосіб життя (не працює, раніше судимий, не одружений, відсутність на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 289 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, із визначенням остаточного покарання згідно ч. 4 ст. 70 КК України беручи до уваги його засудження до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців згідно вироку Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2016.

Підстав для звільнення від відбування покаранняз випробуванням, у відповідності до вимогст. 75 КК України, або ж застосуванняст. 69 КК України, чи нормст. 69-1 КК Українидо обвинувачених, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Дане покаранняна переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адже, справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

У судовому засіданні цивільний позивач пояснив суду, що матеріальна шкода у сумі 20000 грн. складається із вартості ремонтних робіт автомобіля марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , який був викрадений та пошкоджений обвинуваченим/цивільним відповідачем ОСОБА_6 , а моральна шкода в розмірі 10000 грн. полягає у пережитих потерпілим стражданнях після вказаних подій, та з урахуванням неможливості користуватися всіма благами та перевагами викраденого у нього транспортного засобу.

Згідно з ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно дост. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною 1статті 82 ЦПК Українивизначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У цьому випадку, в судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений зазначені вимоги визнав повністю, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зазначених вимог, так як вони цивільним позивачем підтверджені відповідними доказами, а тому суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, як і щодо питання добровільності їх визнання відповідачем.

Крім того, суд ураховує, що відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.07.2018у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

У ст. 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір включається до складу судових витрат.

Оскільки питання про розмір та порядок розподілу судових витрат діючим Кримінальним процесуальним кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Так, у ч. 3 ст. 88 ЦПК України, вказано, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц відмітив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на день подачі позову 18.07.2016) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Беручи доуваги вищевикладене,з цивільноговідповідача/обвинуваченого ОСОБА_6 на користьдержави слідстягнути судовийзбір урозмірі 551,2грн.(ізрозрахунку не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати у сумі 1378 грн).

Вирішуючи питання про зарахування обвинуваченим до строку відбування покарання терміну попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 сформувала правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5ст. 72 КК України(зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання) у такому ракурсі, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIIIв силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі, а якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинностіЗаконом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII, бо у такому разіЗакон № 838-VIIIмає переживаючу (ультраактивну) дію, а тому застосування до таких випадківЗакону № 2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна діяЗакону № 2046-VIIIяк такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2ст. 5 КК Українине допускається.

У ційситуації,обвинувачені дані кримінальніправопорушення вчинили до 20 червня 2017 року (включно), а тому під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIIIв силу прямої дії.

Так, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2018, який набрав законної сили 17.05.2018, у строк відбування покарання ОСОБА_6 зараховано період з 23.04.2017 по 20.06.2017 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Визначаючи,у ційсправі остаточнепокарання судвиходить зтого,що вонобуло призначеноним упорядку ч.4ст.70КК України,яка визначає,що припризначення покаранняу порядкуцієї частинизазначеної статтіуказаного Кодексу в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу,тобтов редакціїЗакону № 838-VIII,як наслідокє доречниму силупозиціє ВПВС усправі № 663/537/17 зарахувати ОСОБА_6 частково відбуте покарання за вироком від 16.04.2018 за період з 23.04.2017 до 17.05.2018 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Період відбутий ним з 18.05.2018 по цей час, тобто 24.01.2019, як дійсний з розрахунку день за день, так як, у цей час, він відбував реальне покарання за вироком суду від 16.04.2018.

Також, суд ураховує, що ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15.03.2017 ОСОБА_7 у строк відбування покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2016 зараховано період з 28.04.2016 до 15.03.2017 із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Разом з тим слід відмітити, що у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.09.2018 у справі № 751/1955/17, ВС указує на те, що якщо особа, була тимчасово залишена (переведена) в слідчому ізоляторі на час розгляду в суді кримінального провадження, то з огляду наст. 5 КК України, ч. 1ст. 58 Конституції України, зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання має здійснюватись відповідно до чинності редакції ч. 5ст. 72 КК України, передбаченоїЗУ № 838-VIII, за наявності для того підстав установлених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17.

У цій справі, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2017 ОСОБА_7 було тимчасово залишено в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на час розгляду в суді даного кримінального провадження, та останній перебував в умовах слідчого ізолятору, то зарахуванню відповідно до чинності редакції ч. 5ст. 72 КК України, передбаченоїЗУ № 838-VIII, підлягає період з 28.04.2016 до моменту постановлення вироку, тобто до 24.01.2019.

Міри запобіжних заходів обвинуваченим, у даному кримінальному провадженні, не обиралась, й підстави для їх обрання відсутні з огляду на те, що останні перебувають під вартою, у зв`язку з відбуванням покарання за попередніми вироками.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК Українита призначити покарання:

· за ч. 1 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

· за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскації майна.

В силу ч. 1ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаряння більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з конфіскації майна.

Згідност. 70 ч. 4 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районногосуду м.Києва від16.04.2018 більш суворим призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту постановлення вироку, тобто з 24.01.2019, зарахувавши в строк відбування покарання за даним вироком, термін частково відбутого покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2018, за період з 23.04.2017 до 17.05.2018 згідно ч. 5 ст. 72 в редакції Закону № 838-VIII (із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі). Період з 18.05.2018 по 23.01.2019 зарахувати, як дійсний термін відбутого в частині покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2018 (з розрахунку день за день).

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяців з конфіскації майна.

Згідност. 70 ч. 4 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2018 більш суворим призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяців з конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту постановлення вироку, тобто з 24.01.2019, зарахувавши в строк відбування покарання за даним вироком, термін частково відбутого покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2018, за період з 28.04.2016 до 15.03.2017 згідно ч. 5 ст. 72 в редакції Закону № 838-VIII (із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі) та у цьому проваджені час, протягом якого він був тимчасово залишений у слідчому ізоляторі для розгляду справи в суді за період з 16.03.2017 до 24.01.2019 згідно ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону №838-VIII (із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі).

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч ) гривень та моральну шкоду в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, а всього250 000 (двадцять п`ять тисяч тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гивня 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи у сумі 703 гривні 68 копійок (висновок експерта №3100/д від 30.06.2016 року).

Речові докази:автомобіль марки«Део Ланос»,сірого кольору,номер кузова НОМЕР_3 залишитиу власностіпотерпілого ОСОБА_8 ;автомобіль маркиВАЗ 2109,чорного кольору,номер кузова НОМЕР_8 залишитиу власностіпотерпілого ОСОБА_10 ; два сліди структури матеріалу з багажника та правих передніх дверей, одну мікрочасту з водійського сидіння, змив із рулевого керма, змив із бардачка, змив із ричага коробки передач, дві рукавиці з салону автомобіля номерні знаки НОМЕР_5 знищити; мікронашарування, змиви, пластиковий стаканчик, п`ять слідів папілярних узорів, днз НОМЕР_4 знищити; диск з ниписом НОМЕР_9 залишити в матеріалах кримінального провадження; шкіряну сумку коричневого кольору, на тильній стороні із надписом «Украина 325 лет воссоединения Россия», розміром 25х15 см, в середині якої знаходиться коробка з розладною викруткою та насадками до неї, пласкогубці з темно синіми ручками, клей часта стрічка білого кольору; коробку від мобільного телефону марки «айфон 6» білого кольору, з надписом імеі НОМЕР_7 та печатка «Беверс С» з ідентифікаційним кодом 34427682; пласкогубці з помаранчевими ручками; «Фонтан концертний», арт F102, який являє собою трубчасту ємність чорного кольору, з якої стирчать два дроти чорного кольору; рукавиця тряпчана білого кольору, з зеленими візерунками, яка на момент огляду забруднена; сумка коричневого кольору «з-під ноутбука», загальними розмірами 25х40 см, у верхній частині якої знаходиться замок (змійка), в середині якої знаходяться документи по обслуговуванні автомобілів, особисті документи, в тому числі паспорт громадянина України на імя ОСОБА_19 , інструкція по експлуатації пістолету «Шмайсер», «ПСМ 80», планшет білого кольору «АМР»; автомобільна магнітола чорного кольору «Prology» СМD120, автомобільна магнітола JVC KD-AVX11 чорного кольору с/н 082Х8544, автомобільна магнітола JVC KD-DV4406, сірого кольору, автомобільна магнітола Pioneer DEH-P5500 чорного кольору, автомобільний перетворювач напруги; вогнегасник; чотири автомобільні ковпаки на колеса сірого кольору; автомобільна аптеча; домкрат; резинова пружина чорного кольору; шліфувальний-гравірувальний пристрій, що являє собою коробку жовтого кольору з набором деталей; сумка чорного кольору з ремінцем, в середині якої знаходиться різноробочий інструменто, зокрема гайки, болти, кабелі, викрутки, гаєчні рогові ключі; старт-кабель ST301200A прозорому чохлі; поліетиленовий файл в якому знаходяться гайки, болти, шурупи; клітчаста сумка в якій знаходиться викрутки, гаєчні ключі, болти, гайки, шурупи повернути володільцю.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я : ОСОБА_1