Ухвала

від 21.06.2017 по справі 825/3233/15-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 червня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року, постановленої у справі за його позовом до Державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Березіної Г.Л. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

позивач подав заяву про перегляд і скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року, якою скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2015 року та залишено в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2014 року про відмову в задоволенні позову.

Заява подана без додержання вимог статей 239 та 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

Як убачається зі змісту заяви, заявник указує на незаконність рішення касаційної інстанції в справі за його позовом, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права й нововиявлені обставини.

Попри таку аргументацію, заявник не навів мотивів перегляду оспореного рішення, що передбачені частиною першою статті 237 КАС і наявність яких є виключними підставами перегляду.

Зокрема, якщо заявник вважає, що оспорене рішення ухвалене всупереч судовій практиці цього самого суду, який раніше чи пізніше від дати прийняття рішення, про перегляд якого подана заява, ухвалював протилежні за змістом і значенням судові рішення за подібних правовідносин, то у заяві слід було аргументувати неоднаковість у застосуванні одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права за подібних правових ситуацій, а також додати копії судових рішень, що підтверджують різне (відмінне) правозастосування (пункт 3 частини першої статті 239 1 КАС).

До усунення зазначених недоліків заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням строку для їх усунення.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів , частиною другою статті 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень, постановлених у справі за його позовом до Державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Березіної Г.Л. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків заяви до 21 липня 2017 року.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців