Ухвала

від 28.07.2017 по справі 825/3233/15-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року, постановленої у справі за його позовом до Державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Березіної Г.Л. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 травня 2017 року скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2015 року та залишив в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2014 року про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_4 не погодився з ухвалою Вищого адміністративного суду України і подав заяву про її перегляд Верховним Судом України.

Заява була подана без додержання вимог статей 239 та 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).

Ухвалою судді Верховного Суду України від 21 червня 2017 року заявнику було вказано на недоліки та запропоновано їх усунути із наданням для цього строку до 21 липня 2017 року. Заявник мав вказати підставу перегляду оспореного рішення відповідно до статті 237 КАС та долучити до заяви різні за змістом судові рішення, що підтверджують неоднаковість такого правозастосування.

На виконання ухвали від 21 червня 2017 року ОСОБА_4 подав заяву, в якій зазначив, що просить переглядати рішення суду касаційної інстанції з передбачених пунктами 1 і 5 частини першої статті 237 КАС підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 29 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Закон № 755-IV) за подібних правовідносин та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висловленим у постановах Верховного суду України від 2 березня 2010 року і 21 березня 2012 року (№№ 21-2372во09, 21-1148во10) правовим висновкам.

Як на приклади неоднакового застосування названих вище норм матеріального права покликається на рішення цього самого суду касаційної інстанції від 7 листопада 2012 року, 28 липня 2015 року і 26 травня 2016 року (справи №№ К-39464/10, К/800/25466/14, К/800/53519/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, вимоги до неї та порядок її подання встановлені статтями 237, 239-239 1 КАС.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за схожих предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що відповідно до статті 29 Закону № 755-IV державному реєстратору був наданий весь перелік документів для реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, тому підстав для залишення без розгляду документів щодо державної реєстрації змін до установчих документів Адвокатського об'єднання Чернігівська обласна колегія адвокатів (далі - АО ЧОКА ) або для відмови в цьому не було. Послався суд й на те, що відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону, відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи, а тому у державного реєстратора відсутній обов'язок щодо перевірки змісту наданих юридичною особою документів.

У рішеннях, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів (суду) попередніх інстанцій, які приймали їх на підставі конкретних обставин справи.

Зокрема, в ухвалі від 7 листопада 2012 року погодився з тим, що державний реєстратор протиправно відмовив у проведенні реєстраційних дій, оскільки попри посилання на невідповідність записів в реєстраційній картці відомостям, зазначеним у документах, що подані для реєстрації, а також на невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону № 755-IV, не обґрунтував, у чому саме полягають (проявилися) названі невідповідності.

В ухвалі від 28 липня 2015 року погодився з тим, що державна реєстрація припинення юридичної особи проведена правильно за рішенням засновників (учасників) товариства. Покликання касатора на інші причини для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи визнані безпідставними.

В ухвалі від 26 травня 2016 року визнав слушними висновки про те, що для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті перетворення були надані усі документи, перелік яких визначено частиною першою статті 37 Закону № 755-IV. Зважив й на те, що за частиною шостою цієї статті державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення, якщо вони не передбачені цією статтею

Отже, якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданих для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору в кожній зі справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.

Посилання на постанову Верховного Суду України від 21 березня 2012 року не можна визнати прийнятним. У цій постанові правовий висновок про неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права Верховний Суд України зробив з огляду на фактичні обставини, що встановили суди попередніх інстанцій, які за змістом і суттю не подібні до тих, за яких ухвалювалося оспорене рішення. Цей висновок Верховний Суд України обґрунтував покликанням на те, що державному реєстратору було надано не всі документи, визначені статтею 29 Закону № 755-IV, тому позиція судів про неправомірність дій державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації змін до статуту ТОВ є правильною.

Посилання на постанову Верховного Суду України від 2 березня 2010 року також є неприйнятним, позаяк вона приймалося не за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС, у зв'язку з чим в розумінні пункту 5 частини першої цього Кодексу не містить висновків, як саме має застосуватися норма, що була неоднаково застосована.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів , статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Березіної Г.Л. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко