Постанова

від 22.05.2007 по справі 43/334

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/334

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 травня 2007 р.                                                                                   № 43/334  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача Н. Гончарової (дов. від 24.04.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-заправна компанія “Валди” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року у справі № 43/334 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-заправна компанія “Валди” до товариства з обмеженою відповідальністю “Маз-Транс”  про стягнення 37 428 грн. 67 коп.,

  ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “Паливно-заправна компанія “Валді” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Маз-Транс” про стягнення суми  основного боргу-25 681 грн. 86 коп., штрафних санкцій-5 007 грн. 97 коп., річних-82 грн. 32 коп. з підстав неналежного виконання зобов'язання, що виникло з договору.

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги в частині санкцій до 11 556 грн. 84 грн. і річних до 189 грн. 97 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 6 грудня 2006 року позов задоволено з мотивів неналежного виконання договору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року (судді Т. Геза, С. Мирошниченко, О. Скакун) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів  не встановлення особи, яка здійснила приймання нафтопродуктів та не виконання позивачем умов договору в частині надання відповідачеві необхідних розрахункових документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливно-заправна компанія “Валди” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 655, 692 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 47, 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Маз-Транс”  право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 5 червня 2006 року сторони уклали договір № 05/06-2, на умовах якого позивач зобов'язався поставити відповідачу нафтопродукти, а відповідач - оплатити їх вартість.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з фактів виконання позивачем умов договору в частині поставки товару та не сплату його ціни відповідачем.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач не довів коли і ким був прийнятий відповідно до специфікації № ВА 003981 від 14 серпня 2006 року та товаро-транспортної накладної від 15 серпня 2006 року вантаж, а також коли саме рахунок-фактура була передана відповідачеві.

Колегія суддів вважає цей висновок помилковим, оскільки суд дійшов його без врахування інших обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняття від товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-заправна компанія “Валди” нафтопродуктів у кількості 6 723 000 кг відповідачем не заперечується.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю на отримання продукції серії ЯМЖ №378356 від 15 серпня 2006 року.

Крім того, відповідно до акта приймання дизельного палива по якості від 21 серпня 2006 року № 02 рахунок-фактура № ВА-003981 від 14 серпня 2006 року була передана відповідачеві 19 серпня ц.р.

Також з тексту зазначеного акта випливає, що відповідач заправив десять власних автомобілів 4 862 л цього палива.

З матеріалів справи вбачається, що не виконання відповідачем зобов'язання в частині оплати ціни товару спричинене його неналежною якістю.

Зазначене підтверджується рішенням господарського суду Донецької області у справі № 11/415, яке набрало законної сили, за участю тих же сторін.

Способи захисту покупця, якому переданий товар неналежної якості, встановлені, зокрема, статтями 268 Господарського кодексу України та 678 Цивільного кодексу України, проте в матеріалах справи відсутні докази про захист відповідачем свого право у передбачений законом спосіб.

За умов невиконання відповідачем умов договору місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення суми боргу.

Відповідно до частини 2 статті 193 та частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За обставин порушення відповідачем зобов'язання господарський суд на підставі підпункту 6.2 спірного договору, статті 549 Цивільного кодексу України та статей 230 і 232 Господарського кодексу України обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення штрафних санкцій.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних і господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині відшкодування суми річних.

Неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 526, 625 Цивільного кодексу України, а також 193 Господарського кодексу України зумовлює скасування постанови та залишення в силі рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-заправна компанія “Валди” задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року у справі № 43/334 скасувати.

Рішення господарського суду Донецької області від 6 грудня 2006 року залишити в силі.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій