Ухвала

від 22.06.2017 по справі 826/18093/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18093/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ті.Груп", третя особа Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового борг у розмірі 522 457,30 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2017 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сі.Ті.Груп" є суб'єктом підприємницької діяльності, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як платник податків за основним місцем обліку, також включене до категорії платників окремих податків в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Зареєстроване місцезнаходження суб'єкта господарювання - юридичної особи ТОВ "Сі.Ті.Груп" є: м. Київ, вул. Московська, буд. 15.

Згідно матеріалів справи за ТОВ "Сі.Ті.Груп" (ЄДРПОУ 37642691) обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 525 295,13 грн., яка виникла:

-з податку на додану вартість на суму 241 182,72 грн.

-з податку на прибуток на суму 281 274,58 грн.

- єдиного соціального внеску в сумі 2 837,83 грн.

Апелянт вказує на наявність у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою податку на додану вартість на суму податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень та самостійно поданих податкових декларацій.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 87.1. статті 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2. статті 87.2. Кодексу).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1. статті 88 Кодексу).

Згідно пункту 89.1. статті 89 Кодексу, право податкової застави виникає у разі:

- 89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- 89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2. статті 89 Кодексу).

Відповідно до пункту 89.3. статті 89 Кодексу, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункту 95.2. статті 95 Кодексу).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Кодексу).

Згідно ст. 91 п. 91.1. ПК України, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий - посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що податковий керуючий призначається виключно за місцем реєстрації платника податків.

З вимогами про стягнення податкового боргу, що виник на підставі рішень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС та самостійно поданими податковими деклараціями платником податку до цього ж органу, звернувся податковий орган за неосновним місцем обліку відповідача.

Відповідно до глави 9 Податкового кодексу України податкові органи за неосновним місцем обліку суб'єкта господарювання не наділені повноваженнями здійснювати стягнення податкового боргу підприємства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року у справі за адміністративним позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Ті.Груп" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 22.06.217

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.