Ухвала

від 26.06.2017 по справі 17/272

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" червня 2017 р. Справа №17/272

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Пашкіної С.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006

за позовом 1) ОСОБА_3

2) ОСОБА_4

до 1) ОСОБА_5

2) Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан"

про розірвання договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" (далі за текстом - ВАТ "СПК Меридіан") відкрито провадження по справі № 2-2957/1/06 (господарська справа №17/272) про розірвання Договору купівлі-продажу.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на все рухоме майно, що належить ВАТ "СПК Меридіан" та заборонено посадовим особам ВАТ "СПК Меридіан" проводити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу товариства.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 року за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" відкрито провадження у справі № 2-2957/1/06 про розірвання Договору купівлі-продажу.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, накладено арешт на все рухоме майно, що належить ВАТ "СПК Меридіан" та заборонено посадовим особам ВАТ "СПК Меридіан" проводити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 справу № 2-2957/1/06 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва та присвоєно № 17/272.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2007 по справі № 17/272 залишено без розгляду позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ВАТ "СПК Меридіан" про розірвання Договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 по справі № 17/272 (суддя - Босий В.П.) заяву ВАТ "СПК Меридіан" про скасування забезпечення позову задоволено. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 по справі №2-2957/1/06, - скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 по справі №17/272 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Іоннікова І.А., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року по справі №17/272 скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви ВАТ "СПК Меридіан" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 по справі № 2-2957/1/06. Присуджено до стягнення з ВАТ "СПК Меридіан" на користь ОСОБА_5 609 грн. 00 коп. - як відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги; доручено Господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 по справі № 17/272 касаційну скаргу ПАТ "СПК Меридіан", в особі ліквідатора Рєзнікова В.І., задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 по справі № 17/272 скасовано. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 по справі № 17/272 залишено в силі.

Таким чином, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 по справі №2-2957/1/06, - скасовано.

Поряд з цим, останній день строку подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 по справі № 2-2957/1/06, який встановлений ст. 104 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) - 04.10.2006.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини гарантії (надалі - Суду) держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року) .

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Так, апелянт вказує, що дізналась про існування оскаржуваної ухвали в червні 2017. При цьому, зазначає що є акціонером Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан".

В розумінні п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Колегія суддів звертає увагу, що представники Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" (в подальшому ПАТ"СПК Меридіан"), а також ліквідатор відповідача 2 Рєзніков В.І. приймали участь в судових засіданнях, під час розгляду даної справи впродовж 2006-2017 років, подавали клопотання, пояснення знайомились з матеріалами справи, тощо. Тобто, обізнані про існування, зокрема оскаржуваної ухвали.

Таким чином, відповідач 2 належним чином користувався наданими йому процесуальними правами з метою захисту свої прав та інтересів.

В той же час, апелянт зазначає, що була обізнана про порушення справи про банкрутство відповідача 2 в 2011 році. Отже, апелянт мала можливість дізнатись про існування оскаржуваної ухвали в ході зазначеної справи.

Проте, апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості, своєчасного отримання інформації щодо майна відповідача 2 (на яке накладено арешт оскаржуваною ухвалою), або обмеження її прав як учасника товариства.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на тривалий час, що минув з моменту закінчення строків на подання апеляційної скарги - понад 10 років. Крім цього, як зазначалось вище, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 по справі №2-2957/1/06, - скасовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку в даному випадку колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає.

При цьому, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом терміну встановленого законодавством.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Керуючись ст.ст. 86, 93, ч. 1 п. 4 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.Відмовити ОСОБА_2 в поновлені строку на апеляційне оскарження Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 по справі №2-2957/1/06 (господарська справа №17/272).

2.Повернути без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 по справі №2-2957/1/06 (господарська справа №17/272).

3.Матеріали справи №17/272повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Андрієнко

С.А. Пашкіна