Рішення
від 27.06.2017 по справі 477/1350/16-ц
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1350/16

Провадження № 2/477/28/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Семенової Л.М.

при секретарі судового засідання - ОСОБА_1,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

представника СТ Лаванда - ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6 РДА - ОСОБА_7,

третьої особи - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області, ОСОБА_8, Садівниче товариство «Лаванда» про визнання неправомірним та скасування розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації, а також визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, та цивільний позов третьої особи із самостійними вимогами Садівничого товариства «Лаванда» до ОСОБА_9, ОСОБА_6 районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним розпорядження та скасування державного акту, зобов'язання скасувати реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

19 липня 2016 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач ОСОБА_2, з урахуванням уточнених вимог, просить про визнання неправомірним та скасувати розпорядження ОСОБА_6 районної адміністрації Миколаївської області № 459-р від 24 липня 2007 року, також просить визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_9 на підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 вказує, що вона є членом СТ Лаванда та користувачем земельної ділянки № 9. В 2015 році вона виявила намір приватизувати вказану ділянку, але при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки дізналася про неможливість виготовлення такої документації через відсутність можливості проїзду до вказаної ділянки та порушення норм Земельного кодексу при передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки у цьому ж товаристві, якому у власність була виділена частина земельної ділянки загального користування та в подальшому ним установлений паркан, що не надає можливості доступу до ділянки, яка перебуває у її користуванні. За вищевказаного позивачка звернулась до суду із позовом та просить про захист її порушеного права у вищевказаний спосіб.

25 травня 2017 року подано позовну заяву садівничим товариством Лаванда (далі - Товариство), як третьою особою із самостійними вимогами. В обґрунтування своїх вимог Товариство вказує на те, що рішення виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів від 24.09.1988 року за № 196 була виділена земельна ділянка площею 9,2 га шляхом об'єднання земель наданих у постійне користування під колективне садівництво, цим же було затверджено проект забудови території товариства, яка поділена н 183 ділянки, площе. 0,4 га, закріплених індивідуально за членами садівництва, всього 7,32 га та 3 ділянки площею 0,04 га - для зведення водо-добувної свердловини. В 2006 р. між членами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вини спір з приводу заволодіння ОСОБА_9 земельної ділянки ОСОБА_8, та тільки влітку 2014 року ділянка ОСОБА_8 № 9 була повернута власниці, але ОСОБА_9 загородив парканом доступ до цієї ділянки (№ 9). Посилається на те, що всі ділянки членів Товариства мали площу не більше 0,04 га, натомість ОСОБА_9 було приватизовано ділянку № 16 площею 506 кв.м., що не відповідало дійсним її розмірам. Посилається на підроблення довідки СТ Лаванда про площу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні відповідача ОСОБА_9, надання при приватизації плану забудови, що не відповідає плану, який міститься в Товаристві, де між ділянкою ОСОБА_9 №16 та ділянкою №9 є між провулковий проїзд. Вказує що на загальних зборах ніколи не приймалось рішення про передачу у власність ОСОБА_9 земельної ділянки загального користування (частини дороги). Вказує на порушення порядку передачі земельної ділянки Жовтневою РДА без вилучення її у користувача - СТ Лаванда . За вищевказаного, просить визнати розпорядження Жовтневої (ОСОБА_6) РДА від 24.07.2007 року № 459-р щодо затвердження технічної документації та передачі у власність ОСОБА_9 земельної ділянки № 16 площею 0,054 га в СВТ Лаванда незаконним та скасувати, визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності щодо вказаної ділянки та зобов'язати ОСОБА_6 РДА в особі державного реєстратора провести скасування права власності ОСОБА_9 щодо цієї земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник вказані вимоги підтримали і послались на вище викладене. Представник ОСОБА_2 пояснила, що відповідач ОСОБА_9 встановив загородження, через що позивач позбавлена можливості користуватись земельною ділянкою, що виділена їй СТ Лаванда .

Представник СТ Лаванда також підтримав позовні вимоги даного Товариства як третьої особи із самостійними вимогами, пославшись на підстави заявлених вимог, що зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_4А проти задоволення позову ОСОБА_2 і СТ Лаванда заперечувала, підтримала письмові заперечення відповідача та послалася на викладені у них підстави відмови в задоволенні позову. В своїх письмових запереченнях ОСОБА_9 вказував, що земельна ділянка в СТ Лаванда № 9 була раніше у користуванні третьої особи ОСОБА_11 - матері позивачки, яка також користувалась земельною ділянкою за № 8 та мала єдиний вхід через верхню вулицю . Зазначає, що вказане майно було виділено йому за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, при цьому посилається, що положення ст.118 ЗК України не передбачає погодження меж відведеної земельної ділянки з користувачем сусідньої земельної ділянки, права на землю яких не оформлені. Вказує на практику рішень Європейського суду з прав людини, в тому числі рішення Strech проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії , Рисовський проти України , за якими визнано, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть бути виправленими за рахунок осіб, яких вони стосуються. Також вважає неправомірним втручання у права особи на мирне володіння своїм майном лише через порушення, вчинені з боку публічного органу, а не громадянина.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно до передання земельної ділянки № 9 у її користування, остання разом із ділянкою № 8 перебувала в користуванні її матері ОСОБА_12 єдиним масивом, та вхід до якої здійснювався, з так званої верхньої вулиці . Але вважає, що з переданням у її користування земельної ділянки № 9 має бути змінено порядок доступу до неї. Вважає порушеним своє право як землекористувача вказаної ділянки і відновлення якого можливе у вказаний нею спосіб.

Представник відповідача - ОСОБА_6 районна державна адміністрація Миколаївської області проти позову ОСОБА_2 та СТ Лаванда заперечувала, пославшись на дотриманні положень земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, про погодження меж із власниками суміжних земельних ділянок при виготовленні технічної документації. Окрім того, ОСОБА_6 РДА наполягає на застосуванні строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_13 управління Держгеокадастру проти позову СТ Лаванда заперечував, пославшись на відсутність висунутих до Управління вимог.

Третя особа - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 та СТ Лаванда підтримала, послалась на її неодноразові звернення до ОСОБА_9 з проханням прибрати загородження, але він її прохання ігнорував. Тоді вона вирішила передати земельну ділянку доньці - ОСОБА_2, щоб остання займалась вирішенням вказаного питання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що в 2006 -2007 роках був головою СТ Лаванда . Вказував, що на виданій ОСОБА_9 довідці щодо перебування у його користуванні земельної ділянки № 16 в СТ Лаванда дійсно стоїть його підпис, але видачу довідки такого змісту він не здійснював. Пояснював, що розмірі земельних ділянок в СТ Лаванда складали по 0,04 га, тому надати довідку щодо перебування в користуванні іншої площі земельної ділянки він не міг.

Зі змісту наданих сторонами письмових доказів слідує наступне.

Відповідно до копії протоколу загальних зборів від 23.05.2015 року № 1/15, ОСОБА_2 було прийнято у члени СТ Лаванда та передано в її користування земельну ділянку за № 9 ( а.с. 14).

Згідно заяви Голови СТ Лаванда , Товариство не заперечувало проти вилучення земельної ділянки № 9 та передачі її у приватну власність ОСОБА_2 (а.с. 15).

Відповідно заяви ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, позивач просила розглянути можливість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва (а.с. 16).

При цьому до заяви додано копію генерального плану СТ Лаванда , з якого слідує про наявність розташування міжпровулкової відстані між спірними земельними ділянками: № 9 та № 16 (а.с. 19).

В той же час, з урахуванням прийнятого рішення про приватизацію земельної ділянки та її передачі у приватну власність ОСОБА_9, вказаний план не відповідав дійсному розташуванню та конфігурації земельної ділянки ОСОБА_9 на час подання позивачкою ОСОБА_2 заяви про виготовлення проекту землеустрою.

Окрім того, за даними відділу у ОСОБА_6 районі Головного управління Держгеокадастру (а.с. 9 т.2) та ОСОБА_6 РДА (а.с. 20), фонд документації даних установ не містить документів з інвентаризації земель та генерального плану СТ Лаванда . Такого плану не було надано і самим Товариством.

Наказом від 24.03.2016 року 14-2195/14-16СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надало дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, орієнтовним розміром 0,0380 га - для ведення садівництва (а.с. 24).

Згідно листа приватного підприємства Укрприватзем від 17.05.2016 року, ОСОБА_2 повідомлено про неможливість виготовлення проекту відведення земельної ділянки у зв'язку з недотриманням Будівельних норм через відсутність внутрішньо квартального проїзду між земельною ділянкою, що планується до передачі у власність ОСОБА_2 та земельною ділянкою, що перебуває у власності ОСОБА_9 (а.с. 21).

Розпорядженням Жовтневої РДА від 22.11.2006 року № 538-р було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою зі складання державних актів на право власності на землю, в тому числі ОСОБА_9 (а.с. 45).

За даними копії технічної документації з відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 слідує, що в 2007 р. ОСОБА_9 звернувся до ДП Миколаївський інститут землеустрою із заявою про розроблення документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення садівництва (а.с. 44).

Згідно довідки голови правління СТ Лавадна від 12.03.2007 року у користуванні ОСОБА_9 перебувала земельна ділянка за № 16, площею 0,06 кв. м (а.с. 49).

Посилання представника СТ Лаванда на фальсифікацію даного документу не можуть бути прийняті судом до уваги, адже відповідно до ст. 59 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Саме лише посилання Товариства на фальсифікацію даної довідки не є доказом підробки цього документу.

За даними, наявної в технічній документації копії проекту організації і забудови СВТ Лаванда слідує, що земельні ділянки № 8 та № 9 не мали лінії розмежування, тобто перебували в єдиному користуванні, а земельна ділянка, що планувалася для передачі у власність ОСОБА_9 примикає до земельної ділянки № 9 та не має міжпровулкового проїзду (а.с. 47).

Дані вказаного викопіювання з проекту організації і забудови СВТ Лаванда підтверджують пояснення ОСОБА_9 щодо перебування земельних ділянок № 8 та № 9 в єдиному користуванні ОСОБА_15 на час виготовлення відповідачем ОСОБА_9 технічної документації та приватизації ним земельної ділянки № 16, а також про порядок, що склався у користуванні даними двома ділянками (№ 8 і 9), а саме - прохід до них як єдиного об'єкту з верхнього провулку.

Про перебування в користуванні ОСОБА_12 двох ділянок № 8 і 9 також свідчать дані рішення СТ Лаванда про розгляд рішення правління від 17.05.2014 року щодо вилучення у ОСОБА_8 та передачі ОСОБА_2 земельної ділянки № 9 та залишення у ОСОБА_8 ділянки № 8 (а.с. 38-39 т. 1)

Зазначене також спростовує посилання Товариства про перебування в користуванні його членів земельних ділянок, обмежених лише площею 0,04 га.

Вказаний проект землеустрою погоджено із Жовтневим районним відділом земельних ресурсів Держкомзему України; відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Жовтневої РДА (а.с. 50-51).

Відповідно до схематичного креслення погодження меж земельної ділянки, такі межі були погоджені із суміжниками ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_12 Наявні підписи останніх, в тому числі ОСОБА_12 як суміжника від точок А до Б (а.с. 57).

Більш того, дане погодження також підписане та скріплене печаткою СВТ Лаванда , що свідчить по відсутність заперечень з боку Товариства при приватизації ОСОБА_9 земельної ділянки у таких розмірах та місцем розташування, в тому числі за рахунок міжпровулкового проїзду.

Посилання представника Товариства про зміну керівництва СТ Лаванда та відсутність нині згоди на таке погодження користування земельною ділянкою відповідачем, суд не може прийняти до уваги, адже зміна керівництва та нові погляди на можливість використання земельних ділянок членами Товариства не можуть звужувати чи скасовувати вже реалізованих особою прав у спосіб, проти якого не заперечувалось уповноваженими особами цього Товариства на час реалізації такого права ( в даному випадку - на час приватизації).

З огляду на місце розташування вказаних ділянок (є крайніми у товаристві), порядку, що склався в користуванні земельних ділянок ОСОБА_9 та ОСОБА_12, таке погодження не можна вважати, прийнятим з порушенням прав чи інтересів зазначених осіб, що користувалися рівними правами землекористувачів.

21 серпня 2007 року на підставі розпорядження Жовтневої РДА від 24 липня 2007 року № 459-р, ОСОБА_9 видано Державний акт серії ЯГ № 618818 на право власності на земельну ділянку площею 0,0544 га для ведення садівництва в СВТ Лаванда ділянка № 16 в межах території Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 36, 63-64).

З часу приватизації ОСОБА_9 вказаної земельної ділянки Товариство не оскаржувало розпорядження ОСОБА_6 (Жовтневої) РДА про передачу земельної ділянки ОСОБА_9 з урахуванням частини міжпровулкового проїзду.

Вирішуючи питання про захист права, суд виходить з того, що заявлене порушення має існувати на час прийняття оскаржуваного розпорядження та визначити коло осіб, яких таке розпорядження стосувалося на той час та обґрунтовано стосується нині.

Як встановлено в ході судового слідства, на час формування та набуття відповідачем ОСОБА_9 у власність вищевказаної земельної ділянки, будь-яких спорів щодо розмірів чи меж ділянки, що планувалася для передання у його власність, не існувало.

Вказаний вище порядок користування ОСОБА_9 та ОСОБА_12 земельних ділянок відповідно № 16 та № 8 і 9 існував не пізніше як з 2007 року.

Вирішення питання про передання земельної ділянки у користування нової особи ( в даному випадку від ОСОБА_12 до ОСОБА_2), не може впливати, в тому числі звужувати, прав власника іншої земельної ділянки, що вже існують на час появи такого нового суміжного користувача.

Вимагаючи скасування розпорядження ОСОБА_6 РДА, позивач не довела, що відповідна норма Закону застосовувалась їй на шкоду.

Окрім того, вирішуючи питання щодо застосування певного способу захисту, суд має виходити з розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.

В постанові №6-92ц13 від 18.09.2013 р. Верховний Суд України зазначив, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті Першої.

Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

В той же час, позивач ОСОБА_2 не навела підстав, з яких саме такий спосіб захисту є виправданим в порівнянні з іншими менш негативними для відповідача ОСОБА_9 способами захисту, наприклад таким як правом проходу, проїзду, тощо.

Згідно з ч.1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом ч.2 та 3 ст.152 ЗК України , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Окрім вище наведеного, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2017 року, що набрало законної сили, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СТ Лаванда від 23 травня 2014 року, оформлене протоколом № 1 від 23 травня 2014 року та стосувалося прийняття ОСОБА_2 у члени цього товариства і передання в її користування земельної ділянки № 9

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи прийняте господарським судом Миколаївської області рішення, посилання позивача на порушення її прав як користувача цієї земельної ділянки, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Більш того, зі змісту досліджених доказів встановлено, що отримавши заяву ОСОБА_2 із рішенням СТ Лаванда про надання дозволу на приватизацію, ОСОБА_6 (Жовтнева) районна державна адміністрація прийняла розпорядження надання дозволу на виготовлення технічної документації.

Тобто можливість приватизації земельної ділянки в СТ Лаванда було нерозривно пов'язане із членством ОСОБА_2 в цьому товаристві та підставі користування нею вказаною земельною ділянкою як повноправного учасника Товариства.

За такого, зі скасуванням рішення СТ Лаванда про прийняття ОСОБА_2 в члени цього товариства та передання у її користування спірної земельної ділянки, підлягають переоцінці надані погодження щодо приватизації земельної ділянки, яка входить до земель СТ Лаванда на предмет відповідності Статуту цього Товариства, а також прийнятий Наказ від 24.03.2016 року 14-2195/14-16СГ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою.

Стосовно посилань СТ Лаванда про порушення порядку передачі ОСОБА_9 земельної ділянки (№ 16) без її попереднього вилучення у СТ, то зі змісту рішення, на яке посилається Товариство, як підставу користування ним земельної ділянки площею 9,2 га, виконком Жовтневої районної ради народних депутатів від 24.09.1988 року № 196 - було вирішено надати земельні ділянки в постійне користування підприємств, організацій, установ під колективне садівництво. Миколаївській філії інституту Укрхземпроект здійснити проекти відводів земель в натурі. Підприємствам, установам та організаціям розпочати використання земельними ділянками після розроблення проектів організації та забудови територій колективних садоводств, їх погодження та затвердження райсполкомом. Погоджено проекти організації та забудови територій колективних товариств, в тому числі, Лаванда (а.с. 34).

Відповідно до п. 5.2. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рн/2005, згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства .

В той же час, дане рішення Виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів від 24.09.1988 року не реалізоване, доказів щодо набуття відповідно до чинного на той час законодавства, суду не надано. Державного акту на постійне користування земельною ділянкою СТ Лаванда не отримано.

Так, як передбачалось до ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 року, у редакції, чинній на час прийняття вищевказаного розпорядження, відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та

інших землекористувачів засвідчується державними актами на право

користування землею . Форми актів встановлюються Радою Міністрів

СРСР.

Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок

в натурі.

ст. 21 ЗК Української РСР, - видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

За положеннями ст. 22 ЗК Української РСР - приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Аналогічні положення передбачались і наступними нормативно-правовими актами, що регулювали та регулюють нині земельні відносини.

Щодо затвердження Жовтневою радою народних депутатів проекту організації та забудови території колективних содових товариств, то останнє не має юридичного значення без реалізації рішення щодо передання земельної ділянки в постійне користування та виготовлення проекту відводу земель в натурі.

За даними відділу Держгеокадастру у Жовтневому районі від 15.11.2016 року № 0.14.15-0.4-272/2-16, фонд документації із землеустрою не містить на СВТ Лаванда державного акту на право постійного користування, землевпорядної документації, на підставі якої видано державний акт на право постійного користування та технічної документації з інвентаризації земель СВТ Лаванда . Фонд документації із землеустрою містить лише копію проекту організації і забудови території колективного садівничого товариства Лаванда (а.с. 155 т.1).

За змістом ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час, враховуючи наведене, СТ Лаванда не довело свого права на використання земельними ділянками, що зайняті даним Товариством, а як передбачає ст. 15 ЦК України - захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право.

Щодо застосування строку позовної давності, то з листа СТ Лаванда від 2013 року, адресованого ОСОБА_8 слідує, що про приватизацію ОСОБА_9 земельної ділянки з частиною провулку Товариству стало відомо ще в 2013 році (а.с. 132 Т.1).

За положеннями ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Принаймні зі змісту вказаного листа, Товариство отримало таку інформацію та направило запит щодо її перевірки, тобто мало реальну можливість довідатись про порушення свого права, а тому строки позовної давності Товариства щодо заявлених ним вимог сплинули.,

В той же час, враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог Товариства по суті заявлених вимог, то саме з цих підстав має бути відмовлено у задоволенні позову.

Стосовно посилань представника відповідача ОСОБА_9 про повернення витрат на роздруківку журналу судового засідання, то відповідно до приписів ст.ст. 79, 88 ЦПК України, останнє не належить до судових втрат та може бути вирішено окремою заявою щодо повернення сплачених за роздруківку коштів, у разі відмови від свого клопотання щодо надання такої роздруківки після завершення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10,11, 208, 209, 212-218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області, ОСОБА_8, Садівниче товариство «Лаванда» , про визнання неправомірним та скасування розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації № 459-р від 24 липня 2007 року, а також визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_9 - відмовити.

В задоволенні позовної заяви Садівничого товариства «Лаванда» до ОСОБА_9, ОСОБА_6 районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним розпорядження Жовтневої РДА від 24.07.2007 року № 459-р та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку № 16 в СВТ Лаванда , виданого на ім'я ОСОБА_9, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_9 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 27.06.2017 року.

Суддя Л.М. Семенова

СудЖовтневий районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення27.06.2017
Оприлюднено03.07.2017
Номер документу67417153
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —477/1350/16-ц

Постанова від 06.11.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 03.07.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Усик Григорій Іванович

Ухвала від 17.10.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Маляренко Артем Васильович

Рішення від 08.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Кушнірова Т. Б.

Ухвала від 07.08.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Кушнірова Т. Б.

Ухвала від 25.07.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Кушнірова Т. Б.

Ухвала від 25.07.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Кушнірова Т. Б.

Ухвала від 17.07.2017

Цивільне

Апеляційний суд Миколаївської області

Кушнірова Т. Б.

Рішення від 27.06.2017

Цивільне

Жовтневий районний суд Миколаївської області

Семенова Л. М.

Рішення від 26.06.2017

Цивільне

Жовтневий районний суд Миколаївської області

Семенова Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні