Рішення

від 10.05.2017 по справі 910/1256/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2017Справа №910/1256/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3 4. ОСОБА_4 провизнання частково недійсним рішення загальних зборів №24 від 22.04.2014 та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні до проОСОБА_2 Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_5 від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: від третьої особи 4: ОСОБА_6 не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна (відповідач) про визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 22.04.2014, яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014, а саме пункт 1 рішення в частині розподілу сум прибутку серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_4 - 180 000 грн., ОСОБА_3 - 180 000 грн., ОСОБА_2 - 180 000 грн., ОСОБА_1 - 180 000 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс не було письмово запрошено на загальні збори учасників товариства, які проведено 22.04.2014, і лише в липні 2016 року після ознайомлення з протоколом загальних зборів позивачу стало відомо, що прибуток товариства було розподілено з порушенням вимог ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України Про господарські товариства в частках, які не пропорційні часткам учасників товариства у його статутному капіталі. Крім того, як вказує позивач, неправомірним є рішення про виплату дивідендів головному бухгалтеру товариства, який не є учасником товариства та не володіє часткою у статутному капіталі відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 (третя особа 1), ОСОБА_2 (третя особа 2), ОСОБА_3 (третя особа 3), ОСОБА_4 (третя особа 4).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.03.2017 визнав, що дійсно жодних письмових повідомлень про проведення зборів 22.04.2014 позивачу не надсилалось, чим порушено процедуру їх скликання. Також, відповідачем підтверджено, що прибуток товариства було розподілено не пропорційно частці кожного з учасників, чим порушено їх права, у тому числі позивача.

06.03.2017 ОСОБА_2 (третя особа 2) звернувся до господарського суду міста Києва з самостійними вимогами на предмет спору шляхом подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014;

- зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна та головного бухгалтера повернути отримані ними кошти за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014, а саме: ОСОБА_4 - 180 000 грн., ОСОБА_3 - 180 000 грн., ОСОБА_2 - 180 000 грн., ОСОБА_1 - 180 000 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, зазначає, що учасників не було повідомлено передбаченим статутом та законом способом про проведення 22.04.2014 загальних зборів товариства, а також порушено право Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс на отримання частини дивідендів, пропорційної частці учасника у статутному капіталі товариства. При цьому, за твердженнями заявника, оскільки його частка та частка Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс в сукупності становлять 40,50% статутного капіталу товариства, то загальні збори 22.04.2014 були неправомочними у зв'язку з відсутністю кворуму.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2017 позов ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Позивач у додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 27.03.2017 та 24.04.2017, вказав, що загальні збори 22.04.2014 були проведені в присутності усіх учасників товариства, у тому числі і позивача, що підтверджується протоколом зборів №24 від 22.04.2014, в якому зазначено перелік присутніх. За твердженнями позивача, про проведення зборів та їх порядок денний учасники були повідомлені в усному порядку. Заперечуючи проти позову ОСОБА_2, позивач зазначив, що безпідставним є звернення учасника товариства до суду за захистом прав та інтересів інших учасників, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс .

Розгляд справи відкладався неодноразово, зокрема, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю надання доказів по справі.

Представник позивача у судове засідання 10.05.2017 з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, підтримав позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Представники третіх осіб 1, 2, 3, 4 в судове засідання не з'явились.

При цьому, представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, був присутнім у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання та ухвалі про відкладення розгляду справи від 10.04.2017. Згідно з позицією Пленуму Вищого господарського суду України, яка викладена у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на неявку представників третіх осіб, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2004 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна (ідентифікаційний код 33104433) зі статутним капіталом 79 000 грн., засновниками якого виступили ОСОБА_1 зі внеском 28 375 грн. (36,25% статутного капіталу), Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс (ідентифікаційний код 25271409) зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_2 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу) та ОСОБА_3 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу).

Матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна свідчать, що станом на 22.04.2014 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна є ОСОБА_1 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_2 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_3 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу) та ОСОБА_4 зі внеском 11 850 грн. (15% статутного капіталу).

22.04.2014 було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , результати яких оформлені протоколом №24 від 22.04.2014, на яких вирішено:

1. Розподілити з прибутку товариства суму 820 000 грн. серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_4 - 180 000 грн., ОСОБА_3 - 180 000 грн., ОСОБА_2 - 180 000 грн., ОСОБА_1 - 180 000 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 10 000 грн.

2. Доручити головному бухгалтеру товариства ОСОБА_7 виплатити дивіденди засновникам і головному бухгалтеру товариства в сумі 820 000 грн. в квітні місяці 2014 року.

За змістом протоколу №24 від 22.04.2014 на вказаних загальних зборах були присутні усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , які в сукупності володіють 100% голосів, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також головний бухгалтер товариства ОСОБА_7 При цьому, рішення були прийняті 100% голосів учасників товариства, які одностайно проголосували За .

24.04.2014 позивачу відповідно до прийнятого рішення загальних зборів виплачено товариством 90 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №608 від 24.04.2014 та карткою банківського рахунку позивача.

Спір у справі за первісним позовом виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку позивача, для визнання недійсним пункту 1 рішення загальних зборів від 22.04.2014, оскільки прибуток товариства було розподілено не пропорційно часткам учасників товариства, а також безпідставно розподілено частину дивідендів головному бухгалтеру, який не є учасником товариства, чим порушено право позивача на отримання належної йому частини прибутку товариства.

Виникнення спору за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в свою чергу, обґрунтовано наявністю підстав для визнання повністю недійсним рішення загальних зборів від 22.04.2014, оскільки збори було проведено з порушенням порядку повідомлення учасників про їх скликання та за відсутності кворуму, а також з огляду на порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс на отримання належної йому частини дивідендів, яка пропорційна його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 10 Закону України Про господарські товариства передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Згідно зі ст. ст. 97, 98 Цивільного кодексу України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У пункті 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин визначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

При цьому, однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів (п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

За приписами ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Пункт 11.12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна в редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників від 23.05.2011 (протокол №14) та зареєстрованої 01.06.2011 (чинний на дату прийняття спірного рішення) (далі - Статут), передбачає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово або усно з зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного.

Позивач в позовній заяві зазначив, що письмового повідомлення про скликання 22.04.2014 загальних зборів товариства не отримував, проте у додаткових письмових поясненнях по справі вказав, що про проведення зборів був повідомлений усно та участь у них приймав, що підтверджується викладеним у протоколі зборів переліком присутніх.

Отже, положення пункту 11.12 статуту товариства, який передбачає можливість усного повідомлення учасників, спростовують доводи відповідача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про недотримання порядку скликання загальних зборів товариства. При цьому, посилання на відсутність письмового повідомлення позивача є безпідставними, приймаючи до уваги, що сам позивач стверджує про дотримання його права бути повідомленим.

Судом прийнято до уваги, що відповідач достеменно не стверджує про відсутність позивача на спірних загальних зборах, а лише вказує на відсутність його письмового повідомлення як на підставу для визнання рішення загальних зборів повністю недійсним. При цьому, в процесі розгляду справи №910/8699/16 Товариство з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна проти участі директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс у загальних зборах товариства 22.04.2014 не заперечувало. Як вказано у рішенні господарського суду міста Києва від 27.06.2016 у справі №910/8699/16, яке набрало законної сили, відповідач у відзиві зазначив, що за 2014 рік позивач отримав усю суму дивідендів, що була йому призначена відповідно до рішень зборів учасників, на яких він особисто був присутній та не висловлював жодних заперечень щодо розміру дивідендів, що підтверджується, зокрема, протоколом №24 від 22.04.2014 та платіжним дорученням №608 від 24.04.2014. Копію зазначеного відзиву також долучено до матеріалів розглядуваної справи.

До того ж, згідно з п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Враховуючи пояснення позивача, які іншими учасниками судового процесу не спростовані, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено факт присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс ОСОБА_8 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , які були проведені 22.04.2014.

Посилання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на відсутність на зборах учасника ОСОБА_2 також розцінюються судом як необґрунтовані та безпідставні, приймаючи до уваги, що в протоколі зборів №24 від 22.04.2014 не тільки зазначено про його участь, а й міститься його особистий підпис. Автентичність власного підпису ОСОБА_2 не спростовано та іншого суду не доведено.

Частиною 1 статті 60 Закону України Про господарські товариства в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення, передбачалось, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як зазначалось, з протоколу №24 від 22.04.2014 вбачається, що на зборах були присутні усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , які в сукупності володіють 100% голосів, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що при проведенні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна 22.04.2014 склад зборів відповідав вимогам ч. 1 ст. 60 Закону України Про господарські товариства , участь у них приймали усі учасники, які в сукупності володіють 100% голосів, збори були правомочними та повноважними приймати рішення у справах товариства.

Щодо доводів позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про недотримання порядку розподілу прибутку товариства господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з пунктом б ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

За змістом п. 5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 5 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами ст. 59, п. д ч. 5, ч. 6 ст. 41 Закону України Про господарські товариства повноваження щодо затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків належать до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Аналогічне положення викладено у п. п. д п. 11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна .

Пункт 8.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна визначає, що порядок використання чистого прибутку товариства визначається загальними зборами учасників товариства. Учасник має право на одержання частини чистого прибутку товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

Отже, законом та статутом товариства передбачено право кожного учасника на отримання частини прибутку товариства (дивідендів) пропорційно його частці в статутному капіталі, а реалізується таке право шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами товариства.

При цьому, господарський суд звертає увагу учасників судового процесу, що отримання дивідендів у розмірі, пропорційному частці в статутному капіталі, є саме правом учасника, яке гарантоване законом та статутом, та яке реалізується учасником товариства на власний розсуд шляхом участі у проведенні загальних зборів та голосуванні з відповідного питання порядку денного. Законом імперативно не зобов'язано учасника брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину пропорційно його частці у статутному капіталі, у разі відсутності відповідного волевиявлення.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права.

Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які становлять зміст суб'єктивного цивільного права. Здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій, зокрема, шляхом участі у прийнятті рішення загальними зборами товариства.

Як було встановлено судом, 22.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс приймало участь у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , на яких прийнято рішення розподілити прибуток товариства на суму 820 000 грн. серед засновників і головного бухгалтера товариства у частинах, які часткам учасників у статутному капіталі не пропорційні. При цьому, рішення були прийняті 100% голосів учасників товариства, у тому числі позивача, які одностайно проголосували За .

Позивач пояснив суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс не підписувало протокол загальних зборів, оскільки було проти того, як саме розподілили дивіденди, а голова зборів та секретар зборів не дали можливість письмово викласти в протоколі думку товариства з цього приводу. Позивач у письмових поясненнях від 24.04.2017 вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс було згодне лише з тим, що прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна в сумі 820 000 грн. підлягає розподілу між засновниками.

Проте, такі пояснення позивача не підтверджують обґрунтованості позовних вимог, оскільки не спростовують обставин участі директора позивача у загальних зборах 22.04.2014 та результатів голосування учасників. Доказів обмеження повноважень ОСОБА_8 щодо представництва інтересів позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За висновками суду, позивачем не було надано належних та допустимих доказів порушення його права на отримання дивідендів, зокрема, фальсифікації протоколу загальних зборів, голосування позивача Проти тощо. Напроти, позивач зазначає, що був проти того, як саме розподілили дивіденди, а отже про прийняте рішення знав, та протягом майже 3 років, з 22.04.2014 до дати подання даного позову, його не оскаржував. Також судом прийнято до уваги, що позивачу було відомо, що сума прибутку, яка розподіляється, становить 820 000 грн., а 24.04.2014 на рахунок позивача відповідачем виплачено 90 000 грн., тобто суму дивідендів в розмірі меншому від частки позивача у статутному капіталі, проте заперечень з цього приводу позивач не висловив.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що 22.04.2014 позивачем та іншими учасниками товариства було одностайно прийнято рішення про розподіл дивідендів в часниках, які вказані в протоколі загальних зборів №24 від 22.04.2014. Доказів того, що станом на 22.04.2014 прийняття такого рішення не відповідало волевиявленню позивача суду не надано.

Отже, необґрунтованими є твердження учасників судового процесу про позбавлення позивача як учасника товариства належного йому майна, з огляду на встановлений судом факт добровільної відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс від права на отримання дивідендів пропорційно його частці у статутному капіталі товариства та голосування позивача на загальних зборах за виплату йому меншої суми.

Стосовно рішення про виплату частини прибутку на користь головного бухгалтера товариства, господарський суд зазначає, що дійсно стаття 167 Господарського кодексу України визначає право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) як корпоративне право, яке має особа, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації.

Одночасно з цим, суд звертає увагу позивача, що норми п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України та пункту б ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства визначають дивіденди саме як частину прибутку товариства, яка підлягає виплаті учаснику. Тобто, прибуток, який на розсуд товариства витрачається на інші напрями (наприклад, виплачується бухгалтеру товариства), не є дивідендами.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

За змістом ст. 15 Закону України Про господарські товариства прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Пунктом 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна передбачено, що товариство має право у порядку, встановленому законодавством України, зокрема, самостійно встановлювати порядок та розміри оплати праці штатних фахівців та інших фахівців, вирішувати питання про матеріальне заохочення та преміювання фахівців та інші кадрові питання.

Таких чином, на загальних зборах 22.04.2014 товариством було прийнято рішення про виплату частину прибутку (яка не є дивідендами) головному бухгалтеру, що не суперечить положенням статуту та нормам закону, а відповідні доводи позивача є необґрунтованими.

За таких обставин, з огляду на встановлені судом факти правомочності загальних зборів та дотримання процедури їх скликання, приймаючи до уваги висновки суду про дотримання порядку розподілу прибутку товариства, відсутні підстави для визнання частково або повністю недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 22.04.2014, яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014.

Вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна та головного бухгалтера повернути отримані ними кошти за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014, є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів від 22.04.2014 та також задоволенню не підлягає.

Щодо позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, господарський суд, окрім іншого, зазначає, що фактично ОСОБА_2 обґрунтовує свій позов порушенням інтересів позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс .

Однак, відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

При вирішенні спору порушення прав та інтересів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , ОСОБА_2, судом встановлено не було.

Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна про визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна від 22.04.2014, яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014, а саме пункту 1 рішення в частині розподілу сум прибутку серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_4 - 180 000 грн., ОСОБА_3 - 180 000 грн., ОСОБА_2 - 180 000 грн., ОСОБА_1 - 180 000 грн., Товариству з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 10 000 грн., а також позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014; зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна та головного бухгалтера повернути отримані ними кошти за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Плантон-Україна , яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014, а саме: ОСОБА_4 - 180 000 грн., ОСОБА_3 - 180 000 грн., ОСОБА_2 - 180 000 грн., ОСОБА_1 - 180 000 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс - 90 000 грн., ОСОБА_7 - 10 000 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання первісного позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, покладається на позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Ельбрус-Транс відмовити повністю.

2. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2017 р.

Суддя В.П. Босий