Постанова

від 07.08.2017 по справі 910/1256/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа№ 910/1256/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Смірнової Л.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Петрик М.М.

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився;

від третьої особи 4: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 р.

у справі № 910/1256/17 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3;

2. ОСОБА_4;

3. ОСОБА_5;

4. ОСОБА_6

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів № 24 від 22.04.2014

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2017р. у справі №910/1256/17 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" відмовлено повністю. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що при проведенні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" 22.04.2014 склад зборів відповідав вимогам ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства", участь у них приймали усі учасники, які в сукупності володіють 100% голосів, збори були правомочними та повноважними приймати рішення у справах товариства.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення його права на отримання дивідендів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачу про визнання частково недійсним рішення загальних зборів засновників №24 від 22.04.2014р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов позивача, визнати частково недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ Плантон-Україна , від 22.04.2014р., а саме в частині розподілу прибутку (дивідендів) серед засновників і головного бухгалтера.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що дивіденди між учасниками ТОВ Плантон-Україна повинні були б поділені пропорційно частці кожного з учасників відповідача, тобто, як зазначає скаржник, законодавством та Статутом відповідача передбачено, що не нарахування дивідендів з частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників та невиплата дивідендів на підставі рішення загальних зборів засновників у строки та розмірі встановлені законодавством є порушенням прав засновників щодо отримання частини прибутку (дивідендів) що підлягають захисту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 07.08.2017р. не з'явились позивач, треті особи 1, 2, 3, 4.

02.08.2017р. через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора позивача у службовому відрядженні та у зв'язку з перебуванням представника позивача -ОСОБА_7 у відпустці з 05.08.2017р. по 23.08.2017р. та неможливістю направити в судове засіданні, яке відбудеться 07.08.2017р. іншого представника.

Судова колегія з приводу клопотання про відкладення зазначає про те, що відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб в господарському суді крім представників їх органів, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Приймаючи до уваги, що чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Крім того, як зазначено вище, в судове засідання не з'явились треті особи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що явку представників учасників судового процесу не визнано обов'язковою, неявка учасників судового процесу не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія, з урахуванням думки представника відповідача вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі позивача та третіх осіб.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Згідно матеріалів реєстраційної справи 30.07.2004 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" зі статутним капіталом 79 000 грн., засновниками якого є ОСОБА_3 зі внеском 28 375 грн. (36,25% статутного капіталу), Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_4 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу) та ОСОБА_5 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу).

Так, станом на 22.04.2014 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" є ОСОБА_3 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_4 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу), ОСОБА_5 зі внеском 16 875 грн. (21,25% статутного капіталу) та ОСОБА_6 зі внеском 11 850 грн. (15% статутного капіталу).

22.04.2014 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна", результати яких оформлені протоколом №24 від 22.04.2014, на яких вирішено:

1. Розподілити з прибутку товариства суму 820 000 грн. серед засновників і головного бухгалтера товариства, а саме: ОСОБА_6 - 180 000грн., ОСОБА_5 - 180 000грн., ОСОБА_4 - 180 000грн., ОСОБА_3 - 180 000грн., Товариству з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" - 90000грн., ОСОБА_8 - 10 000грн.

2. Доручити головному бухгалтеру товариства ОСОБА_8 виплатити дивіденди засновникам і головному бухгалтеру товариства в сумі 820 000 грн. в квітні місяці 2014 року.

На вказаних загальних зборах 22.04.2014 були присутні усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна", які в сукупності володіють 100% голосів, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, а також головний бухгалтер товариства ОСОБА_8 При цьому, рішення були прийняті 100% голосів учасників товариства, які одностайно проголосували "За".

24.04.2014 позивачу відповідно до прийнятого рішення загальних зборів виплачено товариством 90 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №608 від 24.04.2014 та карткою банківського рахунку позивача.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України, статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.

Згідно зі ст.ст. 97, 98 Цивільного кодексу України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У пункті 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" визначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

При цьому, однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів (п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

За приписами ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Пункт 11.12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" в редакції, затвердженої рішенням загальних зборів учасників від 23.05.2011 (протокол №14) та зареєстрованої 01.06.2011 (чинний на дату прийняття спірного рішення) (далі - Статут), передбачає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово або усно з зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного.

Згідно з п. 2.27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Господарським судом міста Києва, з наявних в матеріалах справи доказів та пояснень сторін встановлено факт присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" ОСОБА_9 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна", які були проведені 22.04.2014.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення, передбачалось, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

З протоколу №24 від 22.04.2014 вбачається, що на зборах були присутні усі учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна", які в сукупності володіють 100% голосів, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що при проведенні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" 22.04.2014 склад зборів відповідав вимогам ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", участь у них приймали усі учасники, які в сукупності володіють 100% голосів, збори були правомочними та повноважними приймати рішення у справах товариства.

Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо недотримання порядку розподілу прибутку товариства судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з пунктом "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

За змістом п.5.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 5 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами ст.59, п."д" ч.5, ч. 6 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" повноваження щодо затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків належать до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Аналогічне положення викладено у п.п."д" п.11.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна".

Пункт 8.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" визначає, що порядок використання чистого прибутку товариства визначається загальними зборами учасників товариства. Учасник має право на одержання частини чистого прибутку товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.

Отже, законом та статутом товариства передбачено право кожного учасника на отримання частини прибутку товариства (дивідендів) пропорційно його частці в статутному капіталі, а реалізується таке право шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами товариства.

При цьому, отримання дивідендів у розмірі, пропорційному частці в статутному капіталі, є саме правом учасника, яке гарантоване законом та статутом, та яке реалізується учасником товариства на власний розсуд шляхом участі у проведенні загальних зборів та голосуванні з відповідного питання порядку денного. Законом імперативно не зобов'язано учасника брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину пропорційно його частці у статутному капіталі, у разі відсутності відповідного волевиявлення.

За приписами ч.ч.1, 3 ст.11 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права.

Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які становлять зміст суб'єктивного цивільного права. Здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій, зокрема, шляхом участі у прийнятті рішення загальними зборами товариства.

Як встановлено вище, 22.04.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" приймало участь у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна", на яких прийнято рішення розподілити прибуток товариства на суму 820 000грн. серед засновників і головним бухгалтером товариства у частинах, які часткам учасників у статутному капіталі не пропорційні. При цьому, рішення були прийняті 100% голосів учасників товариства, у тому числі позивачем, які одностайно проголосували "За".

Позивач зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" не підписувало протокол загальних зборів, оскільки було проти того, як саме розподілили дивіденди, а голова зборів та секретар зборів не дали можливість письмово викласти в протоколі думку товариства з цього приводу. Позивач у письмових поясненнях від 24.04.2017 вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" було згодне лише з тим, що прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" в сумі 820 000грн. підлягає розподілу між засновниками.

Проте, такі твердження не спростовують обставин участі директора позивача у загальних зборах 22.04.2014 та результатів голосування учасників. Доказів обмеження повноважень ОСОБА_9 щодо представництва інтересів позивача матеріали справи не містять.

Оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів порушення його права на отримання дивідендів, зокрема, фальсифікації протоколу загальних зборів, голосування позивача "Проти", позивачу було відомо, що сума прибутку, яка розподіляється, становить 820 000грн., а 24.04.2014 на рахунок позивача відповідачем виплачено 90 000 грн., тобто суму дивідендів в розмірі меншому від частки позивача у статутному капіталі, проте заперечень з цього приводу позивач не висловив, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що 22.04.2014 позивачем та іншими учасниками товариства було одностайно прийнято рішення про розподіл дивідендів в частинах, які вказані в протоколі загальних зборів №24 від 22.04.2014. Доказів того, що станом на 22.04.2014 прийняття такого рішення не відповідало волевиявленню позивача суду не надано.

Отже, необґрунтованими є доводи позивача про позбавлення позивача як учасника товариства належного йому майна, з огляду на встановлений факт добровільної відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" від права на отримання дивідендів пропорційно його частці у статутному капіталі товариства та голосування позивача на загальних зборах за виплату йому меншої суми.

Стосовно рішення про виплату частини прибутку на користь головного бухгалтера товариства, то дійсно стаття 167 Господарського кодексу України визначає право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) як корпоративне право, яке має особа, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації.

Однак норми п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України та пункту "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" визначають дивіденди саме як частину прибутку товариства, яка підлягає виплаті учаснику. Тобто, прибуток, який на розсуд товариства витрачається на інші напрями (наприклад, виплачується бухгалтеру товариства), не є дивідендами.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

За змістом ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Пунктом 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" передбачено, що товариство має право у порядку, встановленому законодавством України, зокрема, самостійно встановлювати порядок та розміри оплати праці штатних фахівців та інших фахівців, вирішувати питання про матеріальне заохочення та преміювання фахівців та інші кадрові питання.

Таким чином, на загальних зборах 22.04.2014 товариством було прийнято рішення про виплату частини прибутку (яка не є дивідендами) головному бухгалтеру, що не суперечить положенням статуту та нормам закону.

Оскільки вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна" та головного бухгалтера повернути отримані ними кошти за рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плантон-Україна", яке оформлене протоколом №24 від 22.04.2014, є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів від 22.04.2014, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вона задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус-Транс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017р. у справі №910/1256/17 залишити без змін .

3. Справу №910/1256/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.О. Зеленін

Л.Г. Смірнова